Факультет біології, географії та екології

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/67

Browse

Has files: YesSubject: search.filters.subject.irrigation water

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ МЕТОДИКИ РОЗРАХУНКУ РОЗБАВЛЕННЯ СТІЧНИХ ВОД НА ПРИКЛАДІ Р. ІНГУЛЕЦЬ
    (2020) Шахман, І. О.; Бистрянцева, А. М.; Shakhman, І. О.; Bystriantseva, А. М.
    Якість природних вод представляє собою сукупність фізичних, хімічних і біологічних показників, які визначають ступінь придатності води для конкретних видів водокористування і відповідають вимогам охорони навколишнього середовища. Екологічна оцінка стану поверхневих водних ресурсів проводиться за гідрологічними, гідрохімічним, гідробіологічними показниками і передбачає встановлення можливості їх використання різними галузями економіки. Водокористувачі зазвичай оцінку якості води зводять до аналізу відповідності фактичних значень показників стану води гранично допустимим. Скиди стічних вод у водні об’єкти створюють велику неоднорідність якості води в них. Утворюються зони забруднення, де порушу¬ються природні гідрохімічні і біологічні процеси, а концентрація забруднюючих компонентів виявляється вище встановлених норм по санітарним, рибогосподарським або іншими показниками. Ґрунти в зоні забруднення зазвичай також виявляються забрудненими. Оскільки одні й ті ж водні об’єкти служать для водокористування і є приймачами стічних вод, то під час проєктування скидів і водопостачання необхідно надійно визначати зони поширення забруднених вод, щоб забезпечити необхідну якість води в місцях водокористування та не допустити поширення забруднення в межах заповідних територій. У статті продемонстровано на прикладі р. Інгулець практичну реалізацію методики розрахунку розбавлення стічних вод гірничорудних підприємств Кривбасу. Виконана порівняльна оцінка якості води в пониззі р. Інгулець у вегетаційний період за нормативами якості поверхневих вод, призначених для різних водокористувачів. Акцентовано увагу на необхідності використання показни¬ків якості води, що дають як просторові, так і часові узагальнення і дозволяють враховувати мінливість забрудненості водних мас та визначити здатність водних ресурсів до самовідновлення. The quality of natural water is a combination of physical, chemical and biological indicators that determine the degree of suitability of water for specific types of water use and meet the requirements of environmental protection. Environmental assessment of surface water resources is carried out by hydrological, hydrochemical, hydrobiological indicators and provides the possibility of their use in different sectors of the economy. Water users, as a rule, reduce the assessment of water quality to an analysis of the compliance of actual values of water condition indicators with the maximum permissible. Discharges of wastewater into water bodies create a high heterogeneity of water quality in them. Pollution zones are formed where natural hydrochemical and biological processes are violated, and the concentration of polluting components is higher than the established standards for sanitary, fisheries or other indicators. Soils in the contaminated area usually also become contaminated. Since the same water bodies serve for water use and are waste water receivers, when designing discharges and water supply, it is necessary to reliably establish the distribution zones of contaminated water in order to ensure the necessary quality of water in places of water use and to prevent the spread of pollution within protected areas. The article demonstrates the practical implementation of the wastewater dilution calculating methodology from the mining enterprises in Kryvbas on the example of the Ingulets River. A comparative assessment of the quality of water in the Lower Section of the Ingulets River during the growing season was carried out according to the quality standards of surface waters intended for various water users Attention is focused on the need to use indicators of water quality, giving both spatial and temporal generalizations and allowing to take into account the variability of water pollution and the ability of water resources to self-repair.
  • Thumbnail Image
    Item
    ВПЛИВ ГАЛУЗІ РИСІВНИЦТВА НА ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН РЕКРЕАЦІЙНОЇ ЗОНИ ПРИЧОРНОМОР’Я: ДРЕНАЖНО-СКИДНІ СТОКИ РИСОВОЇ СИСТЕМИ
    (2019) Приймак, В. В.; Pryimak, V. V.
    В роботі розглянуто вплив застосування дренажно-скидних стоків рисової системи. Скиди таких вод у заливи рекреаційної зони Причорномор’я погіршують навколишнє природне середовище, умови відпочинку людей. У наших дослідах, проведених на рисовій зрошувальній системі Скадовського району Херсонської області, вивчалася можливість та доцільність змішування дніпровської води із дренажно-скидними стоками в рисових чеках у співвідношенні 3:1 (дніпровська вода - 75% + дренажно-скидні стоки - 25%), у результаті чого змішана вода мала допустиму якість поливної води та була менш агресивною порівняно з дренажно-скидними стоками рисової системи З метою охорони навколишнього природнього середовища, збереження екологічної рівноваги в заливах Чорного моря спеціалізованим рисовим господарствам рекомендовано зменшити скиди дренажно-скидних вод у рекреаційну зону за рахунок максимального використання їх в технології вирощування рису та супутніх культур рисових сівозмін шляхом змішування з дніпровською водою (дніпровська – 75% + дренажно-скидні стоки – 25%), що забезпечить високий екологічну рівновагу водних ресурсів Причорномор’я, стане гарантом якісного відпочинку людей в рекреаційній зоні Херсонщини. Drainage effluent of the rice cropping system presents significantly worse quality indexes than the Dnieper water, due to its high salt intake, toxic heavy metals, pesticides, etc. Such wastewater discharge into the bays of recreational areas in the Black Sea Region causes the environmental degradation and worsens conditions for recreation. Our experimental research was being carried out at the rice irrigation system in Skadovsk Raion (district), Kherson Oblast. We explored the possibility and expediency of mixing the Dnieper water and drainage effluent of rice cultivation in a ratio of 3:1 (the Dnieper water –75% and drainage effluent – 25%). As a result, the composed water had acceptable quality of irrigation water and was less aggressive in comparison with the drainage effluent of rice cropping system. In order to protect the environment and preserve the ecological balance in the Black Sea bays it is recommended for specialized rice farms to reduce discharges of drainage effluent into the recreation zone by maximizing their use in rice cultivation technology of mixing with Dnieper water (Dnieper – 75 % + drainage effluent – 25%). It will provide substantial ecological balance of the Black Sea water resources; it will guarantee the quality rest in Kherson recreation area.