Факультет біології, географії та екології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/67
Browse
53 results
Search Results
Item ДОВГОТРИВАЛЕ БЕЗРОБІТТЯ ТА ЕКОНОМІЧНА НЕАКТИВНІСТЬ В УКРАЇНІ: СОЦІОЛОГІЧНИЙ ВИМІР(2025) Гоманюк, М.; Даниленко, І.; Маркелюк, А.; Homanyuk, M.; Danylenko, I.; Markeliuk, A.У статті розглядаються причини та соціальні наслідки довготривалого безробіття в Україні. Підкреслюється, що, за результатами глибинних інтерв’ю та масового опитування, причини довготривалого безробіття в Україні можна поділити на три групи. До першої можна віднести ситуацію, яка склалася на світовому ринку праці, до другої – ситуацію в Україні, до третьої – соціальні та психологічні особливості довготривалих безробітних. Перша група причин впливає на довготривале безробіття та економічну неактивність опосередковано. Акцентується, що значна кількість трудових мігрантів та високооплачуваних фрілансерів серед громадян України створює умови для підтримки довготривалого безробіття серед членів їхніх сімей. Низький рівень зарплат та стрімкі зміни на ринку праці (зниження попиту на низку спеціальностей, наприклад, інженерно технічних працівників), низький рівень пенсії та їхня низька диференціація, висока частка тіньової економіки, недоліки у податковій сфері – найбільш виражені причини другої групи, які зумовлюють відмови від працевлаштування, особливо офіційного, або його відтермінування. До третьої групи причин довготривалого безробіття можна віднести такі: завищенні очікування щодо розміру зарплати та умов праці, позитивний досвід роботи в тіньовій економіці, недостатня розвинутість інфраструктури, що забезпечує можливість працевлаштування жінок. До соціокультурних причин можна зарахувати незнання базових принципів трудового законодавства, брак досвіду формальної комунікації з працедавцями, упереджене ставлення до державних інституцій. Підкреслюється, що для значної частини довготривалих безробітних офіційне працевлаштування асоціюється зі зниженням їхнього соціального статусу. Доводиться, що статус офіційних довготривалих безробітних подекуди не відповідає їхньому реальному статусу: багато хто з них економічно достатньо активні. Робиться висновок, що проблема включення значної частини офіційних довготривалих безробітних в економічне життя має бути перекваліфікована у проблему легалізації їхньої неофіційної економічної активності. The article considers the causes and social consequences of long-term unemployment in Ukraine. According to the results of in-depth interviews and quantitative survey, the causes of long-term unemployment in Ukraine can be divided into three groups. The first group includes the current situation on the world labor market, the second group deals with the inside situation in Ukraine, and the third group deals with the social and psychological characteristics of the long-term unemployed. The first group of causes affects the long-term unemployment and economic inactivity indirectly. A significant number of labor migrants and high-paying freelancers among the citizens of Ukraine creates conditions for maintaining of long-term unemployment among their family members. Low wages and rapid changes in the labor market (declining demand for a number of specialties, for example engineering and technical workers), low pensions and their low differentiation, high level of the shadow and gig-economy, shortcomings in the tax sphere are the most reasons for the second group of unemployment reasons. Among the cultural reasons there are lack of knowledge of the basic principles of labor law, lack of experience in formal communication with employers, prejudice against government institutions. For a large proportion of the long-term unemployed, formal employment is associated with a decline in their social status. It was also found that the status of the official long-term unemployed largely does not correspond to their real status. The most part of them are economically quite active unofficially in shadow and gig-economy. It is concluded that the problem of including the official long-term unemployed in economic life should be reformatted into the problem of legalizing their informal economic activity.Item МОДЕРНІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНОГО ЖИТТЯ ТУРКІВ-АХИСКА В УКРАЇНІ(2020) Гоманюк, М. А.; Гоманюк, Н. А.Статтю присвячено стану та тенденціям розвитку громади турків-месхетинців в Україні в період 2014–2019 рр.; в її основі лежать результати соціологічного дослідження, проведеного автором упродовж 2018–2019 рр. у Херсонській області. На цей день українські туркимесхетинці є етнічною групою, солідарність якої підтримується на основі відчуття етнічної, мовної та релігійної спільності. За даними досліджень, фіксується зростання сфери вживання етноніма “турки-ахиска” в Україні. Така зміна уваги до етноніма свідчить про переорієнтацію з радянського та пострадянського контексту на турецький та світовий і синхронізацію ендоетноніма українських турків-ахиска з прийнятим у Туреччині варіантом. Використання різних варіантів етноніма є виявом прихильності до різних варіантів тотожності. Ахистський варіант ідентичності передбачає субетнічне підпорядкування ахистської ідентичності турецькій. Результати дослідження свідчать про те, що українські турки-ахиска перебувають у процесі повільної, проте стабільної модернізації громади, що виявляється в диверсифікації зайнятості, послабленні цінностей традиційної культури, урбанізації (переїзді до селищ міського типу та міст), появі нових форм інститутів громадянського суспільства (громадських організацій). Стримувальними чинниками модернізації є трудова міграція (переважно до великих міст України і до Туреччини), прихильність до релігійних організацій, проживання в сільській місцевості, прагнення до компактного проживання, знання рідної мови лише на побутовому рівні, низька налаштованість на продовження навчання після школи, особливо серед жінок. Статья посвящена состоянию и тенденциям развития общества турок-месхетинцев в Украине в период 2014–2019 гг.; в ее основе лежат результаты социологического исследования, проведенного автором в течение 2018–2019 гг. в Херсонской области. На сегодня украинские турки-месхетинцы являются этнической группой, солидарность которой поддерживается на основе осознания этнической, языковой и религиозной общности. По данным исследований фиксируется рост сферы применения этнонима “турки-ахыска” в Украине. Такое изменение к этнониму говорит о переориентации с советского и постсоветского контекста на турецкий и синхронизации эндоэтнонима украинских турок принятому в Турции варианту. Использование различных вариантов этнонима является проявлением приверженности различных вариантов идентичности. Ахыскский вариант идентичности предполагает субэтническое подчинение ахыскской идентичности турецкой. Результаты исследования свидетельствуют также о том, что украинские турки-ахыска находятся в процессе медленной, но стабильной модернизации общества, которая выражается в диверсификации занятости, ослаблении ценностей традиционной культуры, урбанизации (переезд в поселки городского типа и города), появлении новых форм институтов гражданского общества (общественных организаций). Сдерживающими факторами модернизации является трудовая миграция (преимущественно в крупные города Украины и в Турцию), приверженность к религиозным организациям, проживание в сельской местности, стремление к компактному проживанию, знание родного языка только на бытовом уровне, низкая мотивация на продолжение обучения после школы, особенно среди женщин.Item ЛИШАЙНИКИ ЛАНДШАФТНОГО ЗАКАЗНИКА "КАЇРСЬКА БАЛКА" (ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ, ГОРНОСТАЇВСЬКИЙ Р-Н)(2010) Гавриленко, Л. М.; Gavrilenko, L. М.; Гавриленко, Л. Н.Вперше досліджено видовий склад ліхенобіоти ландшафтного заказника "Каїрська балка". Знайдено на її території 85 видів, які відносяться до 37 родів, 18 родин та 9 порядків. Lichenostigma rugosa G. Thor. є новим видом ліхенофільного гриба для України, що паразитує на лишайнику Diploschistes candidissimus (Kremp.) Zahlbr. Найбільшу кількість видів складають епіліти – 56 вид (66%), 21 вид (24,7%) – епіфіти, 5 видів (5,9%) трапляються на ґрунті і 3 види (3,5%) – на рослинних рештках та 5 видів (5,9%) ліхенофільних грибів. The lichen biota of landscape reserve "Kayirs’ka balka" are include 85 species lichens and lichenicolous fungi belonging to 37 genera, 18 familia and 9 orders. Lichenostigma rugosa G. Thor as lichenicolous on Diploschistes candidissimus (Kremp.) Zahlbr. firstly found in Ukraine. Amond ecological grups, saxicolous lichens (56 species, 66%), corticolous lichens (21, 24,7%), terricolous (5, 5,9%), fetriticolous (3, 3,5%) and lichenicolous fungi (5, 5,9%) are presented.Item ЛИШАЙНИКИ ЗАПРОЕКТОВАНОГО БОТАНІЧНОГО ЗАКАЗНИКА «МИЛОВСЬКА БАЛКА» (БЕРИСЛАВСЬКИЙ Р-Н, ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ)(2010) Гавриленко, Л. М.; Gavrilenko, L. M.; Гавриленко, Л. Н.На території запроектованого ботанічного заказника Миловська балка (Бериславський р-н, Херсонська обл.) знайдено 51 вид лишайників, які належать до 22 родів, 12 родин, 5 порядків. Найбільша кількість видів приурочена до кам’янистого субстрату (29 видів, або 55,7%), 17 видів (32,6%) знайдені на корі форофітів і 6 видів (11,5%) трапляються на ґрунті. Знайдено три види лишайників: Cetraria steppae (Savicz) Karnef., Leptogium shraderi (Bernh.) Nyl., Xanthoparmelia convoluta (Krempelh.) Hale, які вклю-чені до другого видання Червоної книги України (2009). 51 species of the lichens from 22 genera, 13 familia and 5 orders from projected botanical reserve “Mylovska balka” (Kherson region, Beryslav dis-trict) are listed. The calcicolous epilithic lichens (29 species, 55,8%) are pre-dominance, 17 species (32,6%) were found on bark of deciduous trees and 6 species (11,5%) are grow on carbonaceous soil. The lichens Cetraria steppae (Savicz) Karnef., Leptogium shraderi (Bernh.) Nyl., Xanthoparmelia convoluta (Krempelh.) Hale from new edition of Red data book of Ukraine was found on the territory. На территории запроектированного ботанического заказника «Миловская балка» (Бериславский район, Херсонска область) найден 51 вид лишайников, которые принадлежат к 22 родам, 12 семействам, 5 по-рядкам. Наибольшее количество видов приурочено к каменистому суб-страту (29 видов, или 55,7%), 17 видов (32,6%) найдены на коре форофи-тов и 6 видов (11,5%) встречаются на почве. Найдены три вида лишайни-ков: Cetraria steppae (Savicz) Karnef., Leptogium shraderi (Bernh.) Nyl., Xan-thoparmelia convoluta (Krempelh.) Hale, они внесены во второе издание Красной книги Украины (2009).Item MARCHANDIOBASIDIUM AURANTIACUM (LASCH) DIEDERICH & SCHULTHEIS – НОВИЙ ДЛЯ УКРАЇНИ ВИД ЛІХЕНОФІЛЬНОГО ГРИБА(2009) Гавриленко, Л. М.; Ходосовцев, О. Є.; Наумович, Г. О.; GAVRYLENKO, L. M.; KHODOSOVTSEV, A. YE.; NAUMOVICH, G. O.; ХОДОСОВЦЕВ, А. Е.Наводяться локалітети, екологічні особливості та загальне поширення нового для України ліхенофільного гриба Marchandiobasidium aurantiacum (Lasch) Diederich & Schultheis, який паразитує на сланях епіфітних лишайників з родів Physcia та Xanthoria. The locations, ecology and general distribution of the new for Ukraine lichenicolous fungus Marchandiobasidium aurantiacum (Lasch) Diederich & Schultheis are given in the article. The species is determined to be a parasite of the corticolous lichenes Physcia and Xanthoria. Приводяться местообитания, экологические особенности и общее распространение нового для Украины лихенофильного гриба Marchandiobasidium aurantiacum (Lasch) Diederich & Schultheis, который паразитирует на слоевищах эпифитных лишайников родов Physcia и Xanthoria.Item Анотований список фіторізноманіття та ліхенорізноманіття дачної садиби на Олешківських пісках (Херсонська область, Україна)(2016) Бойко, М. Ф.; Boiko, M. F.В статті наведено видовий склад різноманіття рослин та лишайників дачної ділянки на Олешківській піщаній арені. Ділянка була закладена як сільська садиба ще в кінці 1940-х років і до середини 1990-х років інтенсивно використовувалася як город та сад для отримання рослинної сільськогосподарської продукції та для вигодовування тварин. З середини 1990-х років було розпочато трансформування сільської садиби в дачну ділянку, яке відбувається і понині. На території ще залишилася низка видів рослин, що зростали на пісках до їх освоєння. На город, в сад та на територію двору проникли бур’яни, висаджувалися багаторічні та однорічні квіти. На посаджених деревах та на інших субстратах поселилися мохи та лишайники. Нині нараховується 67 видів диких трав’янистих рослин, 12 видів ефіроолійних, 77 видів квітів та декоративних рослин та 44 види овочевих рослин. Дерева, кущі та виткі рослини представлені 69 видами, мохоподібні – 17, ліхенофільні гриби – 1, лишайники – 18 видами. Є представники флори України, що занесені до природоохоронних документів. В статье приведен видовой состав разнообразия растений и лишайников дачной усадьбы на Олешковской песчаной арене. Участок был заложен как сельская усадьба еще в конце 1940–х годов и до средины 1990–х годов интенсивно использовался как огород и сад для получения растительной продукции и для кормления животных. Со средины 1990–х годов было начато трансформирование сельской усадьбы в дачный участок, которое продолжается и теперь. На територии еще остается ряд видов растений, которые произрастали на песках до их освоения. В огород, в сад и на территорию двора проникли сорняки, здесь высажены многолетние и однолетние цветы. На посаженых деревьях и на других субстратах поселились мхи и лишайники. Ныне насчитывается 67 видов диких травянистых растений, 12 видов эфиромасличных, 77 видов цветов и декоративних растений и 44 вида овощных культур. Деревья, кусты и вьющиеся растения представлены 69 видами, мохообразные – 17, ліхенофильные грибы – 1, лишайники – 18 видами. Есть представители флоры, которые занесены в природоохранные документы. In the article the species composition and diversity of lichens of Oleshkivski suburban sandy area are given. This site was founded as a farmstead in the late 1940’s – mid 1990’s and intensely used as garden and vegetable garden for agricultural products and for feeding animals. Since the mid-1990s a transformation of rural estates in suburban plot had begun. It takes place nowadays as well. There is a number of plant species that grow on sand. The territory of the kitchen-garden, the garden and the court is planted with weeds, perennial and annual flowers. Mosses and lichens settled at the planted trees and other substrates. Currently, there are 67 species of wild herbaceous plants, 12 species of aromatic, 77 species of flowers and ornamental plants and 44 species of vegetables. Trees, shrubs and climbing plants are presented by 69 species, bryophytes – by 17 species, lichenicolous mushrooms – by 1, lichens – by 18 species. Some representatives of the flora of Ukraine are indicated in the environmental documentsItem Матеріали до мікобіоти Національного природного парку “Олешківські піски” та прилеглих територій (Херсонська область, Україна)(2016) Акулов, О. Ю.; Леонтьєв, Д. В.; Савченко, А. О.; Усіченко, А. С.; Шлахтер, М. Л.; Яцюк, І. І.; Акулов, А. Ю.; Леонтьев, Д. В.; Савченко, А. А.; Усиченко, А. С.; Яцюк, И. И.; Akulov, O. Yu.; Leontyev, D. V.; Savchenko, A. O.; Usichenko, A. S.; Shlakhter, M. L.; Yatsyuk, I. I.В ході дослідження мікобіоти Національного природного парку “Олешківські піски” нами було виявлено 112 видів грибів та грибоподібних протистів: з них слизовиків – 18, зигомікотових – 1, аскомікотових 32 та базидіомікотових – 61 вид. Серед цих видів 14 мають мікофільні, 2 – міксоміцетофільні та 1 – ліхенофільні властивості. Мікофільний гриб Hypomyces albidus Rehm в стадії анаморфи Cladobotryum sphaerocephalum (Berk.) Rogerson et Samuels та міксоміцет Amaurochaete tubulina (Alb. et Schwein.) T. Macbr. вперше зареєстровані на території України. Цікавою знахідкою є Patellaria crassispora H.-O. Baral, nomen provisum, яка також дотепер не була відома з України. Висловлено припущення, що спороношення Mycosphaerella sp., виявлене нами на перезимувалих хвоїнках Pinus palassiana D. Don, вірогідно є досі не описаною телеоморфою гриба Dothistroma pini Hulbary. Міксоміцет Stemonitopsis microspora (Lister) Nann.-Bremek. вперше зареєстрований у степовій зоні України. В ходе исследования микобиоты Национального природного парка “Олешковские пески” нами было выявлено 112 видов грибов и грибоподобных протист: из них слизевиков – 18 зигомикотових – 1, аскомикотових – 32 и базидиомикотових – 61 вид. Среди этих видов 14 имеют микофильные, 2 – миксомицетофильные и 1 – лихенофильные свойства. Микофильний гриб Hypomyces albidus Rehm в стадии анаморфы Cladobotryum sphaerocephalum (Berk.) Rogerson et Samuels и миксомицет Amaurochaete tubulina (Alb. et Schwein.) T. Macbr. впервые зарегистрированы на территории Украины. Интересной находкой является Patellaria crassispora H.-O. Baral, nomen provisum, которая также до сих пор не была известна в Украине. Высказано предположение, что спороношение Mycosphaerella sp., выявленное нами на перезимовавших хвоинках Pinus palassiana D. Don, вероятно является до сих пор не описанной телеоморфой гриба Dothistroma pini Hulbary. Миксомицет Stemonitopsis microspora (Lister) Nann.-Bremek. впервые зарегистрирован в степной зоне Украины. As a result of the National Nature Park "Oleshkivski Pisky" microbiota study, 112 species of fungi and fungi-like protists were found: 18 species are slime molds, 1 – Zygomycota, 32 – Ascomycota and 61 – Basidiomycota representatives. Among them 14 species are fungicolous, 2 – myxomyceticulous and 1 – lichenicolous. Fungicolous species Hypomyces albidus Rehm in anamorphous stage Cladobotryum sphaerocephalum (Berk.) Rogerson et Samuels and myxomycete Amaurochaete tubulina (Alb. et Schwein.) T. Macbr. are registered in Ukraine for the first time. An interesting record is Patellaria crassispora H.- O. Baral, nomen provisum, which was also not known in Ukraine till now. We assume that ascigenous sporification of Mycosphaerella sp., found by us on overwintered needles of Pinus palassiana D. Don, probably is a still undescribed teleomorph of Dothistroma pini Hulbary. Slime mould Stemonitopsis microspora (Lister) Nann.-Bremek. registered in the steppe zone of Ukraine for the first time.Item Лишайники національного природного парку «Деснянсько-Старогутський»(2017) Ходосовцев, О. Є.; Дармостук, В. В.; Панченко, С. М.; ХОДОСОВЦЕВ, А. Е.; KHODOSOVTSEV, A. YE.; DARMOSTUK, V. V.; PANCHENKO, S. M.На території національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» (Сумська область, Середино-Будський район) відмічено 146 видів лишайників. Серед них Сalicium glaucellum, Chaenotheca laevigata, C. xyloxena, Lecanora compallens, Protoparmelia oleagina, Rinodina efflorescens, Xylographa vitiligo виявились новими для рівнинної частини України. Вперше для території парку було наведено 76 видів лишайників. На Старогутській ділянці виявлено 115 видів лишайників, тоді як на Придеснянській всього 80 видів. Найбільше видове різноманіття серед лишайників представлено епіфітами (126 видів). Мала кількість ключових індикаторів лісових біотопів свідчить про інтенсивне використання лісів ще до моменту створення парку. Лишайники Evernia mesomorpha та Punctelia jeckeri рекомендовані до занесення до Червоного списку Сумської області. Наведений анотований список лишайників. На территории Национального природного парка «Деснянско-Старогутский» (Сумская область, Середино-Будский район) отмечено 146 видов лишайников. Среди них Сalicium glaucellum, Chaenotheca laevigata, C. xyloxena, Lecanora compallens, Protoparmelia oleagina, Rinodina efflorescens, Xylographa vitiligo оказались новыми для равнинной части Украины. Впервые для территории парка приведено 76 видов лишайников. На Старогутском участке обнаружено 115 видов лишайников, тогда как на Придеснянском всего 80 видов. Наибольшее видовое разнообразие представлено эпифитами (126 видов). Малое количество лишайников ключевых лесных биотопов обнаруженных на территории свидетельствует про интенсивное использование лесов еще до момента создания парка. Лишайники Evernia mesomorpha и Punctelia jeckeri рекомендованы к занесению в Красный список Сумской области. Приведен аннотированный список лишайников. 146 species of the lichens on Desniansko-Starogutski National Nature Park (Sumy region, Seredyno-Budsky district) were given. Among them Сalicium glaucellum, Chaenotheca laevigata, C. xyloxena, Lecanora compallens, Protoparmelia oleagina, Rinodina efflorescens, Xylographa vitiligo are new species for plain part of Ukraine. 76 species are new for the national park. The Starogutska part of the park is represented by 115 species of the lichens in contrast of Desnjanska part has 80 species only. 126 species of the lichens were corticolous. Low number of the woodland key habitat-indicator lichens related with intensive forestry on this territory to the creation of the national park. Evernia mesomorpha and Punctelia jeckeri are recommended to the Red Data List of the Sumy region. The annotated list of the species is provided.Item ЧЕКЛИСТ CHARALES (CHAROPHYTA) ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ(2017) Борисова, О. В.; Громакова, А. Б.; БОРИСОВА, Е. В.; BORYSOVA, O. V.; GROMAKOVA, A. B.Уперше складено чеклист Charales (Charophyta) Харківської області, що включає 15 видів (37,5% від загальної кількості харальних водоростей України) із родів Chara L. (8), Nitella C. Agardh (4), Nitellopsis Hy (1) і Tolypella (A. Braun) A. Braun (2). Найпоширенішими є Chara globularis Tuill., Ch. vulgaris L., Nitella mucronata (A. Braun) Miq. in H.C. Hall та Nitellopsis obtusa (Desv. in Loisel.) J. Groves. Решта видів – рідкісні (6) або зникаючі (5). Серед рідкісних Tolypella glomerata (Desv. in Loisel.) Leonh. вказується як новий вид для альгофлори України, T. prolifera (Ziz ex A. Braun) Leonh., Chara intermedia A. Braun та Ch. tomentosa L. – для Лівобережного лісостепу. У чеклисті наведено інформацію щодо місцезнаходження, екології, загального поширення та созологічного статусу усіх видів. Виявлено нові локалітети рідкісних харальних водоростей, що запропоновані до охорони. Впервые составлен чеклист Charales (Charophyta) Харьковской области, который включает 15 видов (37,5% от общего числа харальних водорослей Украины) из родов Chara L. (8), Nitella C. Agardh (4), Nitellopsis Hy (1) и Tolypella (A. Braun) A. Braun (2). Наиболее распространенными являются Chara globularis Tuill., Ch. vulgaris L., Nitella mucronata (A. Braun) Miq. in H.C. Hall и Nitellopsis obtusa (Desv. in Loisel.) J. Groves. Остальные виды – редкие (6) или исчезающие (5). Среди редких Tolypella glomerata (Desv. in Loisel.) Leonh. указывается как новый для Украины, T. prolifera (Ziz ex A. Braun) Leonh., Ch. intermedia A. Braun и Ch. tomentosa L. – для Левобережной лесостепи. В чеклисте приводится информация о местонахождении, экологии, общем распространении и созологическом статусе всех видов. Выявлены новые местонахождения редких видов, предлагаемых к охране. First checklist of the Kharkiv region Charales (Charophyta) is compiled on the basis of previously reported and original data. Overall it includes 15 species (37.5% of the total number of Ukrainian charalean algae) belonging to the genera Chara L. (8), Nitella C. Agardh (4), Nitellopsis Hy (1) and Tolypella (A. Braun) A. Braun (2). The most frequent species are C. globularis Tuill., C. vulgaris L., Nitella mucronata (A. Braun) Miq. in H.C. Hall and Nitellopsis obtusa (Desv. in Loisel.) J. Groves. The rest are rare (6) and endangered (5 species). Among the rare taxa, Tolypella glomerata (Desv. in Loisel.) Leonh. is new to the algal flora of Ukraine as well as T. prolifera (Ziz ex A. Braun) Leonh., Chara intermedia A. Braun and C. tomentosa L. are new to the Leftbank Forest-Steppe of Ukraine. The checklist contains information on localities, some ecological characteristics, general distribution and sozological status of all species. Some new localities of rare species proposed for conservation have been presented.Item ЛИШАЙНИКИ ТА ЛІХЕНОФІЛЬНІ ГРИБИ ГРАНІТНИХ ВІДСЛОНЕНЬ БОБРИНЕЦЬКОЇ БАЛКИ(2017) Ходосовцев, О. Є.; Дармостук, В. В.; ХОДОСОВЦЕВ, А. Е.; KHODOSOVTSEV, A. YE.; DARMOSTUK, V. V.На території Бобринецької балки (місто Бобринець, Кіровоградська область) було знайдено 69 видів лишайників та 14 видів ліхенофільних грибів. Серед них Didymocyrtis ramalinae (Roberge ex Desm.) Ertz, Diederich & Hafellner, Pyrenopsis subareolata Nyl., Thallinocarpon nigritellum (Lettau) P.M. Jørg. є новими для рівнинної частини України. 54 види вперше наведено для Кіровоградської області. Складені анотовані списки з нотатками для кожного виду. Наявність природоохоронної, естетичної та рекреаційної цінності дозволяє оцінити територію як перспективну для створення об’єкту природно-заповідного фонду місцевого значення – ландшафтний заказник місцевого значення «Бобринецька балка». На территории Бобринецкой балки (город Бобринец, Кировоградская область) было найдено 69 видов лишайников и 14 видов лихенофильных грибов. Среди них Didymocyrtis ramalinae (Roberge ex Desm.) Ertz, Diederich & Hafellner, Pyrenopsis subareolata Nyl., Thallinocarpon nigritellum (Lettau) P.M. Jørg. являются новыми для равнинной части Украины. 54 вида впервые приводятся для Кировогорадской области. Составлены аннотированные списки с заметками к каждому виду. Наличие природоохранной, эстетической и рекреационной ценностей позволяют рассматривать территорию как перспективную для создания объекта природно-заповедного фонда – ландшафтный заказник местного значения «Бобринецкая балка». 69 species of the lichens and 14 species of the lichenicolous fungi on the granite outcrops of Bobrynets ravine (town Bobrynets, Kirovograd region) in northern steppe of Ukraine were found. Among them Didymocyrtis ramalinae (Roberge ex Desm.) Ertz, Diederich & Hafellner, Pyrenopsis subareolata Nyl., Thallinocarpon nigritellum (Lettau) P.M. Jørg. are new species for plain part of Ukraine. 54 species are new for Kirovograd region. The annotated lists of the species are provided. This territory is proposed as protected area with status of the regional landscape reserve «Bobrynetska balka».