Факультет біології, географії та екології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/67
Browse
4 results
Search Results
Item ЛІХЕНОІНДИКАЦІЙНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ПОВІТРЯ НЕВЕЛИКИХ І СЕРЕДНІХ МІСТ ПІВДНЯ УКРАЇНИ(2016) Клименко, В. М.; КЛИМЕНКО, В. Н.; KLYMENKO, V. M.Приведено результати ліхеноіндикаційного дослідження якості приземних шарів атмосферного повітря невеликих і середніх міст Херсонської області: Берислав, Каховка, Нова Каховка. Розраховано числові межі ізотоксичних ліхеноіндикаційних зон та рекомендовано їх використання в ході проведення ліхеноіндикаційних досліджень урбанізованих ландшафтів південного регіону України. Описано видовий склад угрупувань епіфітної ліхенобіоти з території зазначених міст, який налічує 43 види. За показниками розрахованого Індексу чистоти повітря побудовано моделі просторового розподілу ізотоксичних ліхеноіндикаційних зон на вказаних територіях. За порівняльним аналізом розрахованої площі ізотоксичних зон, проведено ранжування досліджених міст за якістю повітря – найвища якість повітря на території м. Берислава, а найнижча у м. Нова Каховка. Найвища якість повітря серед селітебних ландшафтів, у спальних районах м. Каховки, а найнижча – у житлових кварталах Нової Каховки. Приведены результаты лихеноиндикацийного исследования качества приземных слоев атмосферного воздуха небольших и средних городов Херсонской области Берислав, Каховка, Новая Каховка. Рассчитано числовые пределы изотоксичних лихеноиндикацийних зон и рекомендовано их использование в ходе проведения лихеноиндикацийних исследований урбанизированных ландшафтов южного региона Украины. Описаны видовой состав группировок эпифитной лихенобиоты с территории указанных городов, который насчитывает 43 вида. По показателям рассчитанного Индекса чистоты воздуха построены модели пространственного распределения изотоксичних лихеноиндикацийних зон на указанных территориях. По результатам сравнительного анализа рассчитанной площади изотоксичних зон, проведено ранжирование исследованных городов по качеству воздуха: высокое качество воздуха на территории г. Берислав, а самое низкое в г. Новая Каховка. Высокое качество воздуха среди селитебных ландшафтов в спальных районах г. Каховки, а самое низкое – в жилых кварталах Новой Каховки.Item Ліхеноіндикаційна оцінка якості повітря невеликих і середніх міст півдня України(2016) Клименко, В. М.; Клименко, В. Н.; Klymenko, V. M.Приведено результати ліхеноіндикаційного дослідження якості приземних шарів атмосферного повітря невеликих і середніх міст Херсонської області: Берислав, Каховка, Нова Каховка. Розраховано числові межі ізотоксичних ліхеноіндикаційних зон та рекомендовано їх використання в ході проведення ліхеноіндикаційних досліджень урбанізованих ландшафтів південного регіону України. Описано видовий склад угрупувань епіфітної ліхенобіоти з території зазначених міст, який налічує 43 види. За показниками розрахованого Індексу чистоти повітря побудовано моделі просторового розподілу ізотоксичних ліхеноіндикаційних зон на вказаних територіях. За порівняльним аналізом розрахованої площі ізотоксичних зон, проведено ранжування досліджених міст за якістю повітря – найвища якість повітря на території м. Берислава, а найнижча у м. Нова Каховка. Найвища якість повітря серед селітебних ландшафтів, у спальних районах м. Каховки, а найнижча – у житлових кварталах Нової Каховки. Приведены результаты лихеноиндикацийного исследования качества приземных слоев атмосферного воздуха небольших и средних городов Херсонской области Берислав, Каховка, Новая Каховка. Рассчитано числовые пределы изотоксичних лихеноиндикацийних зон и рекомендовано их использование в ходе проведения лихеноиндикацийних исследований урбанизированных ландшафтов южного региона Украины. Описаны видовой состав группировок эпифитной лихенобиоты с территории указанных городов, который насчитывает 43 вида. По показателям рассчитанного Индекса чистоты воздуха построены модели пространственного распределения изотоксичних лихеноиндикацийних зон на указанных территориях. По результатам сравнительного анализа рассчитанной площади изотоксичних зон, проведено ранжирование исследованных городов по качеству воздуха: высокое качество воздуха на территории г. Берислав, а самое низкое в г. Новая Каховка. Высокое качество воздуха среди селитебных ландшафтов в спальных районах г. Каховки, а самое низкое – в жилых кварталах Новой Каховки. The results of the study of lihenoindication surface layers of air in small and medium-sized towns of Kherson region: Berislav, Kakhovka, New Kakhovka are presented. Numeric limits of izotoxic lichen indication zones are calculated and their use during the research of lichen indication urban landscapes of Southern Ukraine is recommended. Species composition of epiphytic lichenobiotic groups from the territory of these towns, which has 43 species, are described. In terms of clean air Index the models of the spatial distribution of izotoxic lichenoindicating zones in these areas are calculated. For comparative analysis of the calculated area of izotoxic zones surveyed ranking of the towns for air quality was held. The highest air quality is in Berislav town, and the lowest is in New Kakhovka. The highest air quality of residential landscapes is in residential districts of Kakhovka town, and the lowest is in residential neighborhoods of New Kakhovka town.Item ЛІХЕНОІНДИКАЦІЙНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ПОВІТРЯ м. СКАДОВСЬКА(2017) Клименко, В. М.; Klymenko, V. M.Наведено результати ліхеноіндикаційного дослідження якості приземних шарів атмосферного повітря м. Скадовська. Метою дослідження було визначення якості повітря невеликих міст Херсонської області, розташованих на узбережжі морів, використовуючи ліхеноіндикаційний метод, встановлення можливих векторів надходження полютантів до їх атмосфери та порівняння отриманих даних з аналогічними, наведеними для інших міст області. Для реалізації мети, шляхом інтерполяції та екстраполяції величин синтетичного ліхеноіндикаційного показника – індексу чистоти повітря в модифікованому варіанті С. Кондратюка (ІЧПм) – на терени міста, побудовано тематичні картосхеми, на яких відображено зони із різною якістю повітря. Основою для встановлення величини ІЧПм на дослідних ділянках стали результати ліхенологічних зборів, у ході яких були отримані дані щодо видового складу епіфітних лишайників, площі проективного покриття та частоти трапляння, екологічного індексу кожного виду. Відомості, отримані в польових умовах, доповнювались і коригувались у ході камеральної обробки зібраних матеріалів. У ході дослідження на території Скадовська виявлено 41 вид епіфітних лишайників. У результаті розрахунку ІЧПм територію міста було поділено на зони із різною якістю повітря. Найбільша серед ізотоксичних ліхеноіндикаційних зон – незабруднена, її площа – 5,6 км2, що становить 51,9 % території міста. Друга за поширеністю – слабозабруднена зона, площа якої 3,2 км2 – 29,6 % площі міста. Середньозабруднена зона займає площу 1,9 км2 (17,6 %), а дуже забруднена – 0,1 км2 (0,9 %). Найнижчу якість повітря серед урболандшафтів м. Скадовська зафіксовано на території транспортних ландшафтів, 30 % території яких розташовано в середньозабрудненій зоні, а найвищу – на території пустирів, понад 96 % території яких розташовано в незабрудненій і слабозабрудненій зонах. Відсоток площі маркерів високої якості повітря – незабрудненої і слабозабрудненої зони – для м. Скадовська становить 81,5 %. Порівнюючи його з аналогічним показником, розрахованим при ліхеноіндикаційних дослідженнях інших міст Херсонської області, можна зробити висновок, що якість повітря на теренах міста Скадовська знаходиться на доволі високому рівні. Приведены результаты лихеноиндикационного исследования качества приземных слоев атмосферного воздуха г. Скадовска. Целью исследования было определение качества воздуха небольших городов Херсонской области, расположенных на побережье морей, используя лихеноиндикационный метод, установление возможных векторов поступления поллютантов в их атмосферу и сравнение полученных данных с аналогичными, приведенными для других городов области. Для реализации цели, путем интерполяции и экстраполяции данных синтетического лихеноиндикационного показателя – индекса чистоты воздуха в модифицированном варианте С. Кондратюка (ИЧВм) – на территории города, построены тематические картосхемы, на которых отражены зоны с разным качеством воздуха. Основанием для установления величины ИЧВм на опытных участках служили результаты лихенологических сборов, в ходе которых были получены данные о видовом составе эпифитных лишайников, площади их проективного покрытия и частоте встречаемости, экологическом индексе каждого вида. Сведения, полученные в полевых условиях, дополнялись и корректировались в ходе камеральной обработки собранных материалов. В ходе исследования на территории Скадовска выявлен 41 вид эпифитных лишайников. В результате расчета ИЧВПм территория города была разделена на зоны с разным качеством воздуха. Наибольшая среди изотоксических лихеноиндикационных зон – незагрязненная, ее площадь – 5,6 км2, что составляет 51,9 % территории города. Вторая по распространенности – слабозагрязненная зона, площадь которой 3,2 км2 – 29,6 % площади города. Среднезагрязненная зона занимает площадь 1,9 км2 (17,6 %), а очень загрязненная – 0,1 км2 (0,9 %). Наиболее низкое качество воздуха зафиксировано на территории транспортных ландшафтов, 30 % территории которых расположены в среднезагрязненной зоне, а самое высокое – на территории пустырей, более 96 % территории которых расположены в незагрязненной и слабозагрязненной зонах. Процент площади маркеров высокого качества воздуха – незагрязненной и слабозагрязненной зоны – для города Скадовска составляет 81,5 %. Сравнивая его с аналогичным показателем, рассчитанным при лихеноиндикационных исследованиях ряда других городов Херсонской области, можно сделать вывод о том, что качество воздуха на территории города Скадовска находится на достаточно высоком уровне. The results of the quality of the air in the Skadovsk town with using lichens are given. The aim of the paper was establish possible vectors flow of pollutants into the atmosphere of the coastal town and the comparison of the data after lichen monitoring with those given for other town in Kherson region. The map with different lichen indication zones as unpolluted, small polluted, middle polluted and very polluted are created. This map constructed after lichen mapping of the Skadovsk town with use of the index of air pollution (IAP). 41 species of the corticolous lichens were found in the Skadovsk town. This epiphithic lichen composition is similar to these Kherson city (44 species), Poltava (49 species), Ternopil (45 species), Ivano-Frankivsk (45 species) and Lutsk (37 species). Arthonia punctiformis, Flavoplaca flavocitrina and Strangospora ochrophora were reported for the first time for urban landscape of the Kherson oblast. The landscape structure of the Skadovsk town are provided. There are residential landscapes (6,8 km2, or 63 %), wasteland (2 km2, or 18,8 %), warehouse landscapes (1,1 km2, 9,8 %); garden park landscapes (0,5 km2 or 4,7 %); transport landscapes (0,3 km2 or 2,8 %), industrial landscapes (0,1 km2 or 0,8 %). We are used urban landscapes and lichen indication zones overlapping. This enables possible ranking of air quality in the town landscapes and to establish the possible sources of pollutions in their territory. The territory of the town was divided into zones with different air quality as a result of the calculation of IAP. The largest among isotoxic lichen indication zones is unspopolluted (5,6 km2 or representing 51,9 % of the town area), the small polluted is 3,2 km2 (or 29,6 %), the middle polluted is 1,9 km2 (or 17,6 %) and very polluted is 0,1 km2 (or 0,9 %). The lowest air quality registered in the transport landscape because 30 % of it areas are located in middle polluted zone. The highest air quality formed in the wastelands where over 96 % square are located in unpolluted and small-polluted areas. After the low level of the town industrialization, there are two main vectors of pollutants flow to the town air. At the first, there are emissions from heating systems, including complex multi-storey buildings in the town located along the street Sergievskaya, between Dzharylgachska and Nezalezhnosti streets. At the second, it is transport emissions. A dense network of highways, especially on how not restricted movement of large vehicles, formed the «skeleton frame» of middle polluted zone. The numerous of the high air quality markers (81,5 %) in Skadovsk town were found in unpolluted and middle polluted zones. The air quality on the territory of the Skadovsk town is rather high in comparison with Kherson (34 %), Nova Kakhovka (60,2 %), Kakhovka (77,9 %) and Beryslav (88,75 %). Instead, the air quality in residential landscapes of Skadovsk town is intermediate between these towns with unpolluted and small polluted zones in 75 % while in Kakhovka and Beryslav were 83,1 % and 81 % respectively, exceeding Nova Kakhovka (31,7 %) and Kherson (37 %).Item Ліхеноіндикаційна оцінка змін якості атмосферного повітря міста Херсона за 20 років(2015) Клименко, В. М.; KLYMENKO, V. M.У статті приведено результати ліхеноіндикаційних досліджень якості приземних шарів атмосферного повітря міста Херсона. Виявлено 44 види епіфітних лишайників, серед яких 17 таксонів визначено як нові для досліджуваної території, а 11 видів з’явились у місті за останні два десятиліття. За даними розрахунку Індексу чистоти повітря, побудовано просторову модель розподілу ізотоксичних ліхеноіндикаційних зон на території міста, проаналізовано можливі причини і закономірності їх розподілу у певній локації. Проведено порівняльний аналіз даних розподілу зон із різною якістю повітря у 1995 та 2015 рр. Виявлена відносна динамічність та зменшення площей незабруднених та слабкозабруднених ліхеноіндикаційних ізотоксичних зон, що пов’язано зі змінами інтенсивності та джерел антропогенного пресингу на атмосферне повітря за останні два десятиліття. У адміністративних межах міста виділено сім типів урбанізованих ландшафтів, і для кожного з них встановлена відносна якість атмосферного повітря за ліхеноіндикаційними показниками. Найнижча якість повітря виявлена для транспортних ландшафтів, які на 2/3 складаються з дуже забрудненої та середньозабрудненої ліхеноіндикаційних ізотоксичних зон, а найвища якість – для садово-паркових ландшафтів, де 3/4 території розташовано у незабрудненій та слабкозабрудненій зонах. В статье приведены результаты лихеноиндикационных исследований качества приземных слоев атмосферного воздуха города Херсона. Выявлено 44 вида эпифитных лишайников, среди которых 17 таксонов определены как новые для исследуемой территории, а 11 видов появились в городе за последние два десятилетия. По данным расчета Индекса чистоты воздуха построена пространственная модель распределения изотоксичних лихеноиндикационных зон на распределения в определенной локации. Проведен сравнительный анализ данных распределения зон с разным качеством воздуха в 1995 и 2015 гг. Обнаружена относительная динамичность и уменьшение площади незагрязненных и слабозагрязненных лихеноиндикационных изотоксичных зон, что связано с изменениями интенсивности и источников антропогенного прессинга на атмосферный воздух за последние два десятилетия. В административных границах города выделено семь типов урбанизированных ландшафтов, и для каждого из них установлено относительное качество атмосферного воздуха по лихеноиндикационным показателям. Низкое качество воздуха выявлено для транспортных ландшафтов, которые на 2/3 состоят из очень загрязненных и среднезагрязненных лихеноиндикационных изотоксичных зон, а высокое качество – в садово-парковых ландшафтах, где 3/4 территории находится в незагрязненной и слабкозагрязненной зонах. The results of lichen indication research of surface layers quality of Kherson air are given in the article. 44 species of epiphytic lichens have been found, including 17 taxa identified as new to the studied area, and 11 species appeared in the last two decades. According to clean air calculation Index a spatial distribution model of izotoxic lichen indication zones of the city was built, the possible causes and patterns of their distribution in a given location were analyzed. A comparative analysis of distribution zones with different air quality for the period of 1995–2015 was conducted. Relative decrease in the dynamics and reduction of unpolluted and lightly polluted area of lichen indication izotoxic zones was observed; it is associated with changes in the intensity and sources of anthropogenic influence for the last two decades. Seven types of urban landscapes were identified and for each of them relative air quality by lichen indication detectors was set. The poorest air quality was found within vehicles landscapes that consist of 2/3 highly and moderately polluted lichen indication izotoxic zones and the highest quality – within the garden and park landscapes, where 3/4 of the territory is located on unpolluted and moderately polluted areas.