Факультет економіки і менеджменту.
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/583
Browse
4 results
Search Results
Item ОЦІНЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ: НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНИ(2020) Тюхтенко, Н. А.; Макаренко, С. М.; Олексенко, Я. А.; Tyukhtenko, N. А; Makarenko, Serhii; Oleksenko, Ya. А.У статті здійснено узагальнення поглядів наукової спільноти щодо особливостей оцінювання соціально-економічної ефективності формування корпоративної культури. Виявлено, що відсутність обґрунтованого методичного підходу до рейтингового оцінювання працівників й належних засобів мотивації до професійного розвитку, може призвести до втрати наявного інтелектуального потенціалу та конкурентних позицій на ринку послуг взагалі. Обґрунтовано доцільність формування ефективної корпоративної культури як основи підвищення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання всіх форм власності. The article summarizes the views of the scientific community on the features of assessing the socio-economic effectiveness of corporate culture. It has been revealed that the lack of a sound methodological approach to employee rating and appropriate means of motivation for professional development can lead to the loss of existing intellectual potential and competitive positions in the market services in general. The expediency of forming an effective corporate culture as a basis for increasing competitiveness of the enterprises of all forms of ownership is substantiated.Item ФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА(2020) Тюхтенко, Н. А.; Макаренко, С. М.; Олексенко, Я. А.; Тюхтенко, Н. А.; Макаренко, С. Н.; Олексенко, Я. А.; Tyukhtenko, N. А.; Makarenko, S. М.; Oleksenko, Ya.Актуальність теми дослідження. Оцінка конкурентоспроможності підприємства є складним багатофакторним завданням, яке зводиться до виявлення найбільш значущих числових показників конкурентоспроможності і їх інтеграції. Необхідність агрегування всіх показників зумовлена тим, що об’єкт моделювання (ефективне функціонування підприємства) вимагає не тільки узагальнюючих характеристик, але й упорядкування окремих його елементів за певними властивостями і принципами. Особливої актуальності набуває проблема формування обґрунтованої корпоративної культури як основи забезпечення зростання конкурентоспроможності підприємства. Постановка проблеми. В сучасних умовах ведення бізнесу нагальною проблемою є запровадження обґрунтованої системи оцінювання ефективності формування корпоративної культури і встановлення тісного зв’язку з конкурентоспроможністю підприємства. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Практично всі дослідники теорії оцінки та управління конкурентоспроможністю займаються пошуком ефективної системи управління, що сприяла би швидкому реагуванню господарюючого суб’єкта на зміну зовнішнього та внутрішнього бізнес-середовища, адаптації до нових умов. Незважаючи на вагомі напрацювання, залишаються проблеми, що потребують спеціального наукового аналізу. Зокрема, недостатньо уваги приділяється дослідженню обґрунтованості формування корпоративної культури як основи підвищення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання всіх форм власності. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Малодослідженими та не розкритими у періодичних літературних виданнях залишаються питання, пов'язані із визначенням оптимального методичного підходу щодо оцінювання рівня конкурентоспроможності підприємства із урахуванням сформованої корпоративної культури та рівня конкурентоспроможності трудових ресурсів. Мета дослідження полягає у визначенні особливостей формування корпоративної культури як основи підвищення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання всіх форм власності. Методологічну базу дослідження склали наукові праці українських та зарубіжних учених, провідних фахівців, статистичні й аналітичні матеріали органів державної влади. Результати дослідження. Досліджено особливості визначення та формування корпоративної культури. Проведено оцінювання рівня корпоративної культури на підприємстві. Виявлено, що відсутність обґрунтованого методичного підходу до рейтингового оцінювання працівників й належних засобів мотивації до професійного розвитку, може призвести до втрати наявного інтелектуального потенціалу та конкурентних позицій на ринку послуг взагалі. Обґрунтовано доцільність використання методики оцінювання ефективності управління підприємством на підставі використання методу таксономічного аналізу. Обґрунтовано доцільність формування ефективної корпоративної культури як основи підвищення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання всіх форм власності. Галузь застосування результатів. Результати дослідження можуть бути використанні усіма зацікавленими сторонами, у тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, провідними підприємствами регіону. Висновки. Керівництву вітчизняних підприємств необхідно забезпечити формування та впровадження дієвої корпоративної культури із визначеною сукупністю матеріальних і духовних цінностей, норм і правил поведінки працівників. Актуальность темы исследования. Оценка конкурентоспособности предприятия является сложной многофакторной задачей, которая сводится к выявлению наиболее значимых числовых показателей конкурентоспособности и их интеграции. Необходимость агрегирования всех показателей обусловлена тем, что объект моделирования (эффективное функционирование предприятия) требует не только обобщающих характеристик, но и упорядочивания отдельных его элементов по определенным свойствам и принципам. Особую актуальность приобретает проблема формирования обоснованной корпоративной культуры как основы обеспечения роста конкурентоспособности предприятия. Постановка проблемы. В современных условиях ведения бизнеса насущной проблемой является внедрение обоснованной системы оценивания эффективности формирования корпоративной культуры и установление тесной связи с конкурентоспособностью предприятия. Анализ последних исследований и публикаций. Практически все исследователи теории оценки и управления конкурентоспособностью занимаются поиском эффективной системы управления, которая способствовала бы быстрому реагированию хозяйствующего субъекта на изменение внешней и внутренней бизнес-среды, адаптации к новым условиям. Несмотря на значительные наработки, остаются проблемы, требующие специального научного анализа. В частности, недостаточно внимания уделяется исследованию обоснованности формирования корпоративной культуры как основы повышения конкурентоспособности субъектов хозяйствования всех форм собственности. Выделение неисследованных частей общей проблемы. Малоисследованными и не раскрытыми в периодических литературных изданиях остаются вопросы, связанные с определением оптимального методического подхода для оценивания уровня конкурентоспособности предприятия с учетом сформированной корпоративной культуры и уровня конкурентоспособности трудовых ресурсов. Цель исследования заключается в определении особенностей формирования корпоративной культуры как основы повышения конкурентоспособности субъектов хозяйствования всех форм собственности. Методологическую базу исследования составили научные труды украинских и зарубежных ученых, ведущих специалистов, статистические и аналитические материалы органов государственной власти. Результаты исследования. Исследованы особенности определения и формирования корпоративной культуры. Проведена оценка уровня корпоративной культуры на предприятии. Выявлено, что отсутствие обоснованного методического подхода к рейтинговой оценки работников и надлежащих средств мотивации к профессиональному развитию, может привести к потере имеющегося интеллектуального потенциала и конкурентных позиций на рынке услуг вообще. Обоснована целесообразность использования методики оценки эффективности управления предприятием на основе использования метода таксономического анализа. Обоснована целесообразность формирования эффективной корпоративной культуры как основы повышения конкурентоспособности субъектов хозяйствования всех форм собственности. Область применения результатов. Результаты исследования могут быть использованы всеми заинтересованными сторонами, в том числе органами государственной власти и местного самоуправления, ведущими предприятиями региона. Выводы. Руководству отечественных предприятий необходимо обеспечить формирование и внедрение эффективной корпоративной культуры с определенной совокупностью материальных и духовных ценностей, норм и правил поведения работников. Actuality of research theme. Assessing the competitiveness of an enterprise is a complex multifactorial task, which boils down to identifying the most significant numerical indicators of competitiveness and their integration. The need to aggregate all indicators is due to the fact that the object of modeling (the effective functioning of the enterprise) requires not only generalizing characteristics, but also the ordering of its individual elements according to certain properties and principles. The problem of forming a sound corporate culture as a basis for increasing competitiveness of the enterprise becomes especially acute. Problem statement. Nowadays conditions business environment require introduction of a sound system for assessing the effectiveness of corporate culture and establishing a close relationship with the competitiveness of the enterprise. Analysis of the last researches and publications. Almost all researchers of the theory of assessment and management of competitiveness are engaged in the search for a capable management system that would facilitate the rapid response of the business entity to change the external and internal business environment, adaptation to new conditions. Despite considerable work, there remain problems requiring particular scientific analysis. In particular, insufficient attention is paid to exploring the soundness of corporate culture as a basis for increasing competitiveness of the enterprises of all forms of ownership. Uninvestigated parts of general matters defining. Not enough-researched and unpublished parts in periodicals issues remain related optimal methodological approach to assess the level of competitiveness of the enterprise, taking into account the formed corporate culture and the level of competitiveness of labor resources. The primary purpose of the study comprises to identify the peculiarities of corporate culture formation as a basis for increasing competitiveness of the enterprises of all forms of ownership. The methodological basis of the research was the scientific works of Ukrainian and foreign scientists, leading experts, statistical and analytical materials of state authorities. Results. The peculiarities of definition and formation of corporate culture are investigated. The level of corporate culture at the enterprise is assessmented. It has been revealed that the lack of a sound methodological approach to employee rating and appropriate means of motivation for professional development can lead to the loss of existing intellectual potential and competitive positions in the market services in general. The expediency of using the methodology of assessment of the efficiency of management of the enterprise based on the use of taxonomic analysis is substantiated. The expediency of forming an effective corporate culture as a basis for increasing competitiveness of the enterprises of all forms of ownership is substantiated. The field of application of results. The results of the study can be used by all stakeholders, including public authorities and local self-government, leading enterprises in the region. Conclusions. The leadership of domestic enterprises should ensure the formation and implementation of an effective corporate culture with a certain set of material and spiritual values, rules of behavior of employees.Item INNOVATIVE DEVELOPMENT OF THE REGIONS: COOPERATION BETWEEN ENTERPRISES AND STATE INSTITUTIONS(2019) Tyukhtenko, N. A.; Makarenko, S. M.; Oliinyk, N.; Gluc, Krzysztof; Portugal, Edwin; Rybachok, Serhii; Тюхтенко, Н. А.; Макаренко, С. М.; Олійник, Н. М.; Глуц, К.; Португал, Е.; Рибачок, С. А.In the conditions of limited sources of financing for the introduction of advanced innovative technologies and equipment modernization, to retain the existing positions and increase the overall level of competitiveness can only the company that establishes a close relationship with government bodies, local governments and trade union organizations with the aim of obtaining possible preferences for development within the existing regulatory right field. The purpose of the article is to analyze the main socio-economic indicators of the development of Ukraine and its regions, the definition and justification of possible areas of establishing interaction between private enterprises and government agencies. The methodological basis of the study consisted of scientific works of domestic and foreign scientists and leading specialists, statistical and analytical materials of state authorities. The results are obtained through the use of such methods as expert – to identify the impact of qualitative and quantitative indicators on the socio-economic development of the Kherson region; economics and mathematics – to study the influence of a defined group of indicators on the index of the physical volume of the gross regional product; abstract-logical – for a theoretical synthesis and formulation of conclusions. It is revealed that among the key areas of interaction is the promotion of the state and local authorities in the creation of industrial parks. The conducted research on identifying the strengths and weaknesses, opportunities and threats of the economy of the Kherson region indicates the need to develop measures to ensure the economic security of the region. To solve these problems at the regional level, it is proposed to implement a state policy that would be carried out in the following areas: ensuring a solid institutional protection of investor's property rights; improvement of the legislative framework; establishing an effective mechanism for combating corruption in Ukraine, developing an effective state policy on amnesty and unshadowing of incomes of individuals and legal entities. У статті виявлено, що в умовах обмеженості джерел фінансування для впровадження передових інноваційних технологій та модернізації устаткування втримати наявні позиції та підвищити загальний рівень конкурентоспроможності зможе лише те підприємство, яке налагодить тісний взаємозв'язок із органами державної влади, місцевого самоврядування та профспілковими організаціями з метою отримання можливих преференцій для розвитку в межах діючого нормативно-правого поля. Доведено, що запровадження обґрунтованого методичного підходу стосовно оцінювання рівня соціально-економічного розвитку країни і регіонів зокрема дозволить не лише виявити проблемні місця у розвитку відповідних територій, а й отримати потенційному інвесторові достовірну інформацію щодо реального стану справ та визначити обґрунтованість подальших капіталовкладень у діяльність об’єкта дослідження. Встановлено, що серед ключових напрямів взаємодії є сприяння від органів державної влади та місцевого самоврядування в отриманні суб’єктами господарювання всіх форм власності додаткових пільг за рахунок створення індустріальних парків за стратегічними напрямами економічної діяльності. Обгрнутовано, що одним з найважливіших факторів підвищення ефективності виробництва та максимізації вірогідності залучення інвестицій є забезпечення економічного та раціонального використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, виробничих потужностей; оптимізація структури ресурсоспоживання на основі впровадження нових проектних, конструкторських і технологічних рішень, які дозволяють підвищити комплектність використання виробничих ресурсів; скорочення витрат виробничих ресурсів на всіх стадіях виробництва і споживання. Проведене дослідження щодо визначення сильних й слабких сторін, можливостей та загроз економіки Херсонської області свідчить про необхідність розробки заходів щодо забезпечення економічної безпеки області. Для вирішення цих проблем на рівні регіону запропоновано реалізовувати державну політику, яка здійснювалася б за такими напрямами: забезпечення надійного інституційного захисту майнових прав інвесторів; вдосконалення законодавчої бази; створення в Україні дієвого механізму протидії корупції, розроблення дієвої державної політики щодо амністії та детінізації доходів фізичних та юридичних осіб.Item УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ ЯК ОСНОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ(2019) Макаренко, С. М.; Олійник, Н. М.; Рибачок, С. А.; Makarenko, S. M.; Oliinyk, N.M.; Rybachok, S. A.Актуальність. Кожен суб’єкт господарювання зобов'язаний чітко представляти на перспективу потребу у фінансових, сировинних, трудових, інтелектуальних ресурсах, виробничих потужностях, джерелах їх одержання, а також уміти ефективно використовувати наявні виробничі й природні ресурси у процесі роботи свого господарства та адекватно й оперативно реагувати на зміни, які відбуваються в оточуючому бізнес-середовищі, з одночасною мінімізацією ризиків для навколишнього природного середовища. В умовах перманентного зростання вартості ресурсів утримати наявні позиції та підвищити загальний рівень конкурентоспроможності зможе лише те підприємство, яке зуміє налагодити тісний взаємозв'язок з органами державної влади, місцевого самоврядування в частині отримання додаткових фінансових ресурсів та пільг для закупівлі й впровадження провідних інноваційних технологій, та залучити потенційного інвестора для модернізації виробничого комплексу і розвитку суб’єкта господарювання в цілому. Мета та завдання. Метою статті є систематизація поглядів вітчизняного та зарубіжного наукового товариства, аналіз діючих нормативно-правових актів, що дозволить виявити ключові проблеми та надати рекомендації стосовно удосконалення державної інвестиційної політики в частині налагодження взаємодії між державою та суб’єктами господарювання всіх форм власності як основи впровадження інноваційних технологій. Результати. Для забезпечення залучення необхідного обсягу інвестиційних ресурсів у перспективні інноваційні проекти в межах реалізації концепції «зеленої» економіки органи державної влади й місцевого самоврядування повинні розробити узгоджений механізм стимулювання вітчизняного бізнесу для максимізації ефективності використання природних ресурсів у виробничому процесі. Зазначене може проявлятися у вигляді надання додаткових пільг при закупівлі інноваційного обладнання, що не виробляється на території країни, залученні іноземного капіталу у розвиток провідних промислових підприємств. Виявлено, що одним з найважливіших факторів підвищення ефективності виробництва та максимізації вірогідності залучення інвестицій є забезпечення економічного та раціонального використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, виробничих потужностей; оптимізація структури ресурсоспоживання на основі впровадження нових проектних, конструкторських і технологічних рішень, які дозволять підвищити комплектність використання виробничих ресурсів; скорочення витрат виробничих ресурсів на всіх стадіях виробництва і споживання. Висновки. Розроблення органами державної влади й місцевого самоврядування узгодженого механізму стимулювання вітчизняного бізнесу в межах реалізації національної концепції «зеленої» економіки дозволить не лише оптимізувати собівартість виготовленої продукції, а й знизити ризики для навколишнього середовища і посилити рівень економічної безпеки країни та регіону зокрема. Зменшення вартості промислових сонячних електростанцій для задоволення власних внутрішньовиробничих потреб в середньому на 10% дозволить зменшити термін їх окупності до 5 років, тим самим створивши додаткові стимули для іноземного інвестора. Topicality. This article discloses vital aspects of improvement of state investment policy as the basis of implementation of innovative technologies on domestic enterprises. Each economic entity is obligated to clearly and accurately present its needs in financial, raw material, labour, intellectual resources, production facilities, sources of their obtaining. They must also be able to effectively use existing production and natural resources in the production process. They need to respond in a timely manner, rationally and quickly to the changes that take place in the business environment. It is important to minimize the risks to the environment and make products environmentally friendly. Before the initial assessment of the cost of resources, it is necessary to keep the existing positions and increase the overall level of competitiveness, which allows obtaining the necessary cooperation with state authorities, local authorities and state authorities. It shouldd be done for attraction a potential investor. Potential investor will be useful for modernization of the production complex and the development of the business entity as a whole. Aim and tasks. The purpose of the article is to systematize the views of the domestic and foreign scientific society, to analyze the existing normative legal acts. This will reveal the main problems and give recommendations on improving the state investment policy in terms of establishing interaction between the state and economic entities of all forms of ownership as the basis for the introduction of innovative technologies. Research results. Public authorities and local governments should develop a coordinated mechanism to stimulate domestic business to maximize the efficient use of natural resources in the production process. This should be done to stimulate the attraction of the necessary amount of investment resources within the framework of the implementation of the concept of a "green" economy. This can be manifested in the form of providing additional privileges for the purchase of innovative equipment that is not produced in the country, the attraction of foreign capital to the development of leading industrial enterprises. It was revealed that one of the most important factors for increasing the efficiency of production and maximizing the probability of attracting investments is ensuring economic and rational use of material, labour, financial resources, production capacities; optimization of the resource consumption structure based on the introduction of new design and technological solutions that will increase the completeness of the use of production resources; reducing the cost of productive resources at all stages of production and consumption. Conclusion. A coherent mechanism for stimulating domestic business developed by state authorities and local governments to implement the national concept of the "green" economy will not only optimize the cost of manufactured products, but also reduce the risks to the environment. Moreover, it will strengthen the level of economic security of the country and the region in particular. Industrial solar power plants can reduce their cost to meet their own in-house production needs by an average of 10%. This will reduce the payback period to 5 years, thus creating additional incentives for a foreign investor.