Інші публікації
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/14010
Browse
6 results
Search Results
Item Соціальні очікування у вимірах психологічного благополуччя(2020) Шевченко, А. В.Item Соціальні очікування студентської молоді у вимірах психологічного благополуччя(2021) Шевченко, А. В.Психологічне благополуччя є задоволеністю життям та реалізованістю в ньому. Обґрунтовано, що соціальні очікування є важливим регулятивним механізмом соціальної поведінки індивідів. Зазначено, що соціальні очікування та психологічне благополуччя є взаємопов’язаними. Визначено мету наукової роботи, як теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження взаємозв’язку соціальних очікувань і психологічного благополуччя студентської молоді. Для розв’язання поставлених завдань використано теоретичні та емпіричні методи. Обробку отриманих даних здійснено за допомогою програми «SPSS» v. 23.0. Наукову новизну визначено як поглиблення та уточнення знань про зміст понять в психології, встановлення змістових особливостей взаємозв’язку досліджуваних феноменів. Розроблено і апробовано психологічний тренінг з підвищення рівня психологічного благополуччя. Встановлено, що у студентської молоді превалює середній рівень параметрів психологічного благополуччя (56,0%) і соціальних очікувань (55,0%), що свідчить про помірну задоволеність життя та адекватним орієнтуванням в соціально-психологічній реальності. Для осіб, які мають досить високий рівень психологічного благополуччя (15,0%) й соціальних очікувань (26,0%) є характерним задоволеність життям та всіма сферами діяльності. Вони є інтегровані в соціально-психологічний простір та найкраще в ньому орієнтуються. Категорія осіб з низьким рівнем психологічного благополуччя (29,0%) й соціальних очікувань (19,0%) є незадоволеною плином життя та погано орієнтована в соціально-психологічній реальності. Студентську наукову роботу апробовано на міжнародній конференції, основні результати дослідження відображено в чотирьох одноосібних публікаціях, одна з яких фахова. Результати впроваджено в освітній процес ЗВО (дві довідки про впровадження).Item Взаємозв’язок конформізму та ціннісних орієнтацій осіб юнацького віку(2020) Шевченко, А. В.Актуальність. Обґрунтовано, що ціннісні орієнтації є важливим регулятивним механізмом, завдяки якому люди керуються у вчинках та поведінці. Зазначено, що часто особи юнацького віку можуть змінювати власні ціннісні пріоритети на ті, що є більш бажаними для суспільства, для того, щоб представити себе у вигідному світлі. Визначено мету наукової роботи, як теоретичне обґрунтування й емпіричне дослідження взаємозв’язку конформізму та ціннісних орієнтацій осіб юнацького віку. Для розв’язання поставлених завдань використано теоретичні (аналізування, синтезування, узагальнення та систематизація наукової літератури) та емпіричні методи (стандартизовані валідні методики). Обробку отриманих даних здійснено за допомогою програми «SPSS» v. 23.0. Наукову новизну визначено як поглиблення та уточнення знань про зміст понять «ціннісні орієнтації» й «конформізм» в психології, встановлення змістових особливостей взаємозв’язку цих феноменів. Розроблено і апробовано психологічний тренінг з нейтралізації впливу конформізму на ціннісні орієнтації, що має практичне значення для закладів вищої освіти. Встановлено, що у осіб юнацького віку превалює середній рівень параметрів конформізму, що свідчить про адекватність сприймання впливу оточення. Однак існують особи юнацького віку, які мають досить високий рівень конформізму (13,71%), для них характерно нехтування цінностями заради схваленості (p<0,01). Категорія осіб з низьким рівнем конформізму становить 18,55%, вони є стабільними у своїх цінностях та не змінюють їх під впливом суспільства. Студентську наукову роботу апробовано на міжнародній конференції, основні результати дослідження відображено в трьох одноосібних публікаціях, одна з яких фахова. Результати впроваджено в освітній процес ЗВО (дві довідки про впровадження).Item Сучасний вимір феномену «соціальні очікування»(2021) Шевченко, А. В.Item Теоретико-методологические особенности исследования психических процессов ожидания лиц юношеского возраста(2020) Кленина, К. В.; Шевченко, А. В.Item ESTUDIO DE LA RELACIÓN ENTRE LA DESEABILIDAD SOCIAL Y LAS ORIENTACIONES VALORATIVAS DE LOS JÓVENES(2021) Popovych, I. S.; Shevchenko, A.; Gálvez Lorena Moraga; Klenina, K.; Попович, І. С.; Шевченко, А. В.; Гальвес, Л. М.; Кленіна, К. В.El objetivo de esta investigación es fundamentar teóricamente y estudiar empíricamente los parámetros de contenido psicológico de la relación entre la deseabilidad social y las orientaciones de valor de los jóvenes. Se presenta una nueva visión sobre la formación de orientaciones de valor del individuo como una transformación permanente a lo largo de la vida humana. Se observa que la formación de orientaciones de valor es el paso más importante en la formación de la personalidad. Se establece que la deseabilidad social se correlaciona con las orientaciones de valor del individuo (p<.05; p<.01). Se observa que los jóvenes con un alto nivel de deseabilidad social se caracterizan por un cambio en los valores bajo la influencia de la sociedad, tendencia que no se observa en las personas con un bajo nivel. The purpose is to theoretically substantiate and empirically study of the psychological content parameters of the relationship between social desirability and value orientations of adolescents. A new view on the formation of value orientations of the individual as a permanent transformation throughout human life is presented. It is noted that the formation of value orientations is the most important step in the formation of personality. It is established that social desirability correlates with the value orientations of the individual (p <.05; p <.01). It is noted that young people with a high level of social desirability are characterized by a change in values under the influence of society, but for people with a low level – this tendency is not observed. Метою є теоретичне обґрунтування й емпіричне дослідження психологічних змістових параметрів взаємозв’язку соціальної бажаності та ціннісних орієнтацій осіб юнацького віку. Презентовано новий погляд на становлення ціннісних орієнтацій особистості як перманентну трансформацію впродовж життя людини. Зауважено, що формування ціннісних орієнтацій – це найважливіший крок у становленні особистості. Встановлено, що соціальна бажаність корелює з ціннісними орієнтаціями особистості (p<.05; p<.01). Зазначено, що особам юнацького віку з високим рівнем соціальної бажаності властива зміна цінностей під впливом соціуму, у осіб з низьким рівнем – дана тенденція не спостерігається. Окреслено, що високий рівень соціальної бажаності є досить неоднозначним феноменом, адже відповідно до нього особа юнацького віку може нехтувати власними цінностями, і тому змінювати власну поведінку, яка може розцінюватися як “виклик суспільству”, або ж нехтувати власним відпочинком, часом і здоров’ям, сподіваючись на соціальне схвалення. Запропоновано отримані емпіричні результати застосувати у тренінгу і реалізувати в навчально-професійній підготовці студентів-психологів.