ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
7 results
Search Results
Item ВИКОРИСТАННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ У ВИКЛАДАННІ ІНОЗЕМНИХ МОВ У ЗВО(2025) Воробйова, А. В.Item ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ОСНОВАМ РИТОРИЧНОЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ У ЗВО(2025) Воробйова, А. В.Item БАЗОВІ АСПЕКТИ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ(2023) Воробйова, А. В.; Vorobiova, A. T.У статті розглянуто основи методики навчання візуалізації. Аналіз наукової та науково-методичної літератури дозволив виокремити набір теоретичних знань, практичних умінь і навичок необхідних для розвитку візуальної компетентності студентів. Визначено теоретичні засади навчання візуалізації, що включають знання законів і принципів візуальної риторики. Окреслено вимоги до підготовки візуально грамотної особистості, які передбачають дослідження зовнішнього (графіка, художнє наповнення) і внутрішнього (ідентифікація змісту, інтерпретація) аспектів візуального знаку. Пріоритетними у навчанні візуалізації визначено риторичні принципи, що контролюють відповідність риторичним стратегіям (логос, етос, пафос) під час оцінки та створення візуального матеріалу. Відповідно до риторичних стратегій виокремлено набір якостей зображення (логічність, ясність, точність, стислість, виразність, образність, візуальна дієвість, етичність, доступність, доречність), робота над вдосконаленням яких забезпечує формування вмінь студентів правильно сприймати й продукувати візуальний елемент. Виокремлено три категорії навичок у сфері візуалізації: візуальне читання, що охоплює навички візуального сприйняття, оцінки, інтерпретації та аналізу зображень, знання візуальної граматики та синтаксису, навички візуально-вербального перекладу; візуальне письмо, що включає візуальне створення, продукування та використання зображень під час дієвої візуальної комунікації; додаткові навички візуальної грамотності – візуальне мислення й навички прикладного використання зображень. Роботу над якостями візуального знаку покладено у систему завдань (рецептивно-аналітичні, продуктивно-моделюючі, творчі), що може бути застосована комплексно або вибірково під час викладання різних дисциплін на будь-якому етапі організації аудиторної та самостійної роботи у закладах вищої освіти. Під час дослідження увагу сфокусовано на універсальності й міждисциплінарності процесів візуалізації, що наділяє навчання візуалізації метапредметними, інтегруючими характеристиками. Підкреслено, що ефективна робота з візуальним матеріалом активізує та проблематизує освітньо-виховний процес, стимулює введення нових форм і прийомів навчання, доповнює аудиторну роботу аспектами критичної педагогіки, забезпечуючи розвиток критичного мислення, критичної свідомості студентів. The article deals with the basic aspects of teaching visualization. The analysis of scientific and methodological literature made it possible to single out a set of theoretical knowledge, practical abilities and skills necessary for the development of students’ visual competence. The theoretical principles for visualization training, including the laws and principles of visual rhetoric, are determined. The article outlines the requirements for the training of a visually literate person which involve the study of external (graphics, artistic content) and internal (identification of content, interpretation) aspects of a visual image. Rhetorical principles that control compliance with rhetorical strategies (logos, ethos, pathos) during the evaluation and creation of visual material are defined as the priorities in visualization education. In accordance with rhetorical strategies, a set of image qualities (logic, clarity, accuracy, brevity, expressiveness, imagery, visual effectiveness, ethics, accessibility, appropriateness) is singled out. Improving the image qualities ensures the development of students’ skills to perceive and produce a visual element correctly. Three categories of skills in the field of visualization are distinguished: visual reading including the skills of visual perception, evaluation, interpretation and analysis of images, knowledge of visual grammar and syntax, skills of visual-verbal translation; visual writing involving the visual creation, production, and use of images in effective visual communication; additional skills of visual literacy consisting of visual thinking and skills in applied use of images. Training on improving the visual image qualities is assigned to a system of tasks (receptive and analytical, productive amd modeling, creative). The system can be applied comprehensively or selectively during the teaching of various disciplines at any stage of classroom and independent work. The research is also focuses attention on the universality and interdisciplinary nature of visualization processes, that gives visualization training metasubject, integrating characteristics. Effective work with visualization activates and problematizes the educational process, stimulates the introduction of new techniques and methods of learning, complements the student activities with aspects of critical pedagogy, ensuring the development of student critical thinking and critical consciousness.Item НАВЧАННЯ ВІЗУАЛЬНОЇ РИТОРИКИ НА ЗАНЯТТЯХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ(2022) Воробйова, А. В.Сьогодні умови спілкування у полікультурній, багатомовній аудиторії передбачають зменшення кількості наративних міркувань та вербально-орієнтованих концепцій. Натомість збільшується об’єм візуального контенту, зростає різноманіття візуальних засобів передачі інформації. Такі зміни вимагають від студентів впевненого володіння прийомами візуальної риторики. У статті розглянуто метапредметні інтегруючи принципи візуальної риторики, що діють через модуси переконання (риторичні стратегії): логос, етос, пафос. Вивчено предметний зміст діяльності у межах візуальної риторики, що включає візуальне мислення, текст та риторичний аналіз візуального дискурсу. У процесі дослідження розкрито роль візуальної риторики у формуванні вмінь студентів мислити образами, сприймати, аналізувати та продукувати візуальний текст, використовувати візуальні прийоми для прагматичного, етичного та естетичного впливу на опонента. Запропоновано модель навчання візуальної риторики, що включає три етапи: спостереження; моделювання; продукування. На етапі спостереження за допомогою репродуктивних, аналітичних, акцентних завдань студенти досліджують візуальний елемент-зразок, оцінюючи його дієвість та ефективність у певній риторичній ситуації. Під час риторичного моделювання відбувається добір та організація візуальної складової дискурсу у процесі виконання тренувальних завдань та вправ за зразком. Серед прийомів навчання на вказаному етапі описано прийом «відсторонення», інтерпретації невербального знаку, перетворення символу у візуальну метафору, прийом «мінімалістична композиція». Завершальний етап продукування пропонує студентам самостійно візуалізувати публічні виступи, проілюструвати твори, провести візуально-риторичні експерименти. Сократичний метод навчання визначено провідним для самостійної розробки студентами презентації візуального матеріалу. Результатом дослідження стало виокремлення основних етапів та прийомів навчання візуальної риторики на заняттях англійської мови в вузі.Item РОЛЬ РИТОРИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У РОЗВИТКУ МЕТАКОГНІТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ(2021) Воробйова, А. В.; Vorobiova, A. V.В умовах сучасної вищої освіти, що пропонує самостійність у виборі форм й методів отримання знань, особливо важливим є розвиток метакогнітивної компетентності, що забезпечує активізацію процесів пізнання, самопізнання, саморефлексії, системи регуляції поведінки чим однозначно покращує показники академічного й професійного зростання студентів. Розвиток метакогнітивної компетентності включає етапи добору й обробки інформації, активної передачі змісту, критичного самоаналізу. Але дієві механізми ефективного формування вказаної компетентності недостатньо досліджені. Вочевидь, процеси пізнання, самопізнання відіграють визначну роль у формуванні мисленнєво-мовленнєвої (риторичної) діяльності. Пряма взаємозалежність між становленням метакогнітивної компетентності й активізацією риторичної діяльності актуалізує введення відповідних педагогічних технологій в освітній процес. У статті подано результати дослідження, спрямованого на визначення ролі риторичної діяльності у розвитку метакогнітівної компетентності студентів. Розглянуто поняття метакогніції, метакогнітивної стратегії, метакогнітивної компетентності, подано перелік основних метакогнітивних умінь й навичок. Під час роботи визначено взаємозв’язок між розвитком процесів пізнання й активізацією риторичної діяльності. Розкрито роль риторичної діяльності у психологічному формуванні особистості, у здатності людини якісно управляти психофізіологічними процесами. Запропоновано педагогічні технології розвитку метакогнітивної компетентності засобами риторичної діяльності. Серед таких технологій детально описано евристичну бесіду, риторичне есе, після письмовий й супутній нариси, пам’ятку викладачеві від студента, портфоліо. У процесі дослідження визначено специфіку, основні переваги та недоліки кожної технології, окреслено потенціал у підвищенні комунікативного рівня мислення студента. Результатом теоретичного пошуку стало проведення пілотажного дослідження. Підсумки експерименту засвідчили якісний вплив риторичної діяльності на розвиток метакогнітивної компетентності студентів. Nowadays the higher education offers students the ability to make independent choices among different forms and methods of acquiring knowledge that’s why the development of metacognitive competence becomes especially important. The mechanisms for such competence development have not been sufficiently studied. It is obvious that the processes of cognition, self-knowledge, self-awareness are closely related to “thought and speech” (rhetorical) activity. There is the direct interdependence between metacognitive growth and the rhetorical strategies employing. It raises the issues about introducing appropriate effective teaching strategies in the education process. The article adresses the results of the study aimed at determining the role of rhetorical activity in the development of metacognitive competence among students. The concepts of metacognition, metacognitive competence are considered, the main metacognitive skills and abilities are listed. In the process of working it was established and determined a link between the development of cognitive processes and rhetorical activity growing. It was also revealed the essential role of rhetorical activities in personality psychological development. We concisely characterized the effective teaching strategies that improve rhetorical abilities for metacognitive competence development. The teaching strategies that were considered involve a heuristic conversation, a rhetorical essay, a postwrite brief, postwrites, companion pieces, a student-teacher memo, and a portfolio. In the course of the pilot experiment we used the portfolio strategy to engage the experimental group of 4th year students in rhetorical activities. From our analysis of the experiment we confirmed the qualitative influence of rhetorical activity on the development of students' metacognitive abilities.Item МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ МЕТАКОГНІТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ(2020) Воробйова, А. В.Item АНГЛІЦИЗМИ У СУЧАСНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ(2020) Шевченко, Н. О.; Воробйова, А. В.