ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
54 results
Search Results
Item КОНСТРУИРОВАНИЕ ПОНЯТИЙ «ТАВРИДА» И «ТАВРИЯ» В УКРАИНЕ И РОССИИ(2022) Гоманюк, Н. А.; Гоманюк, М. А.В статье рассматривается географическое, экономическое и политическое содержание понятий «Таврида» и «Таврия», роль различных агентов в процессе их конструирования в Украине и Российской Федерации, а также восприятие этих понятий украинским населением. На основе конструктивистской методологии, методов истории понятий, критической топонимики и дискурс-анализа различных источников делаются выводы о том, что изначально синонимичные понятия «Таврида»/«Таврия» в массовом сознании стали двумя самостоятельными топонимами, обозначающими исторические (вернакулярные) регионы, где название «Таврида» обозначает Крымский полуостров, а «Таврия» – материковую часть южной Украины. При этом Таврия значительно выходит за пределы реликтовых границ Таврической губернии и воспринимается как крупный регион, простирающийся от Дуная до Донбасса. В ходе конструирования этих понятий существенно изменяются экономические и политические коннотации использования названий «Таврия» и «Таврида», закрепленные в различных ситуациях их употребления. Дискурс «Тавриды» (в котором фигурирует топоним «Таврида») носит имперский и государственно-политический характер. Его продвижение осуществляется как правило «сверху» политическими агентами высокого уровня, государственными структурами, экспертным сообществом, профессионалами. Проекты, с помощью которых распространяется дискурс «Тавриды», – это в основном масштабные, инфраструктурные, часто имеющие отношение к государству проекты. Дискурс «Таврии» (в котором фигурирует топоним «Таврия»), хотя и отделился от дискурса «Тавриды» в советские времена, в современной Украине формируется в значительной мере спонтанно, под воздействием свободного рынка товаров и услуг при помощи маркетинговых технологий. Он носит преимущественно региональный характер, и сфера его действия редко выходит за пределы южных и юго-восточных областей Украины. Дискурс «Таврии» более камерный, повседневный, он обращен к природе и хозяйственной деятельности больше, чем к истории. Среди агентов его формирования – малый и средний бизнес, органы местного самоуправления, авторы второго ряда, хотя и государственные структуры в последнее время стали обращать на него внимание. После крымских событий 2014 года между Таврией и Тавридой стала конструироваться и геополитическая разница. Таврия конструируется как край, ориентирующийся на независимую Украину, как неотъемлемая часть ее, а Таврида (ре)конструируется как важная составляющая российской культуры и государственности.Item ШКОЛА ОЧИМА БАТЬКІВ: Громадське сприйняття якості надання загальноосвітніх послуг в Україні(2020) Гоманюк, М. А.; Даниленко, І.; Антощук, Ю.; Маркелюк, А.Item ШКОЛА ОЧИМА ВЧИТЕЛІВ: звіт за результатами соціологічного дослідження(2020) Гоманюк, М. А.; Даниленко, І.; Антощук, Ю.; Плоткіна, О.Item МОДЕРНІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНОГО ЖИТТЯ ТУРКІВ-АХИСКА В УКРАЇНІ(2020) Гоманюк, М. А.; Гоманюк, Н. А.Статтю присвячено стану та тенденціям розвитку громади турків-месхетинців в Україні в період 2014–2019 рр.; в її основі лежать результати соціологічного дослідження, проведеного автором упродовж 2018–2019 рр. у Херсонській області. На цей день українські туркимесхетинці є етнічною групою, солідарність якої підтримується на основі відчуття етнічної, мовної та релігійної спільності. За даними досліджень, фіксується зростання сфери вживання етноніма “турки-ахиска” в Україні. Така зміна уваги до етноніма свідчить про переорієнтацію з радянського та пострадянського контексту на турецький та світовий і синхронізацію ендоетноніма українських турків-ахиска з прийнятим у Туреччині варіантом. Використання різних варіантів етноніма є виявом прихильності до різних варіантів тотожності. Ахистський варіант ідентичності передбачає субетнічне підпорядкування ахистської ідентичності турецькій. Результати дослідження свідчать про те, що українські турки-ахиска перебувають у процесі повільної, проте стабільної модернізації громади, що виявляється в диверсифікації зайнятості, послабленні цінностей традиційної культури, урбанізації (переїзді до селищ міського типу та міст), появі нових форм інститутів громадянського суспільства (громадських організацій). Стримувальними чинниками модернізації є трудова міграція (переважно до великих міст України і до Туреччини), прихильність до релігійних організацій, проживання в сільській місцевості, прагнення до компактного проживання, знання рідної мови лише на побутовому рівні, низька налаштованість на продовження навчання після школи, особливо серед жінок. Статья посвящена состоянию и тенденциям развития общества турок-месхетинцев в Украине в период 2014–2019 гг.; в ее основе лежат результаты социологического исследования, проведенного автором в течение 2018–2019 гг. в Херсонской области. На сегодня украинские турки-месхетинцы являются этнической группой, солидарность которой поддерживается на основе осознания этнической, языковой и религиозной общности. По данным исследований фиксируется рост сферы применения этнонима “турки-ахыска” в Украине. Такое изменение к этнониму говорит о переориентации с советского и постсоветского контекста на турецкий и синхронизации эндоэтнонима украинских турок принятому в Турции варианту. Использование различных вариантов этнонима является проявлением приверженности различных вариантов идентичности. Ахыскский вариант идентичности предполагает субэтническое подчинение ахыскской идентичности турецкой. Результаты исследования свидетельствуют также о том, что украинские турки-ахыска находятся в процессе медленной, но стабильной модернизации общества, которая выражается в диверсификации занятости, ослаблении ценностей традиционной культуры, урбанизации (переезд в поселки городского типа и города), появлении новых форм институтов гражданского общества (общественных организаций). Сдерживающими факторами модернизации является трудовая миграция (преимущественно в крупные города Украины и в Турцию), приверженность к религиозным организациям, проживание в сельской местности, стремление к компактному проживанию, знание родного языка только на бытовом уровне, низкая мотивация на продолжение обучения после школы, особенно среди женщин.Item CONTESTED NAMES IN THE TOPONYMIC LANDSCAPES OF POST-SOVIET SPACE(2020) Kudriavtseva, N.; Homanyuk, M. А.; Гоманюк, М. А.Item ВЕРНАКУЛЯРНЫЕ РЕГИОНЫ И ГОСУДАРСТВЕННЫЕ ИДЕОЛОГИИ: ТАВРИЙСКИЙ КЕЙС(2020) Гоманюк, М. А.; Homanyuk, M. А.; Гоманюк, Н. А.В статье рассматриваются политические, экономические и геоэкологические аспекты распространения топонимии, имеющие отношение к названию «Таврия», генезис идеологической составляющей «таврийской» топонимии и каналы её распространения. В частности, речь идёт о месте топонимики в ходе реализации «Греческого проекта» Российской империи, в ходе строительства оросительных систем на юге Украины в годы Советского Союза, о таврийской топонимии в условиях рыночной экономики и о её использовании в ходе кампании декоммунизации в независимой Украине. На основе анализа переименований в XVIII–XXI веках, литературных источников, рекламных материалов, публицистики и глубинных интервью делаются выводы о влиянии идеологии на формирование ареалов вернакулярных регионов, о взаимосвязи топонимии с политическими, экономическими и экологическими проектами. Автор также обращает внимание на скрытую идеологическую окраску топонимов, апеллирующих к природе, географии, истории, экономике, то есть тех названий, которые часто относят к политически нейтральным. The political, economic and geo-ecological issues of the use and current distribution in the south of Ukraine of Tavria toponymy, together with the development of an ideological component for Tavria toponymy use, are discussed in this article. In particular, the author speaks about the functions of Tavria toponymy use in the following three historical periods: the implementation of the so–called “Greek project” of Russian Empire; the construction of irrigation systems in the south of Ukraine under Soviet Union; the time of independent Ukraine in the frame of market economy, and specifically during the decommunization campaign. The author draws his conclusions of a significant influence of ideology on the formation of areals of vernacular regions, and of a close relationship between toponymy adopted, and the political, economic and environmental programs and activities implemented in the corresponding times. The author bases his conclusions on an analysis of: toponymy renaming in the period from XVIII to XXI centuries; a number of examples found in literature, and, in modern times, advertising sources; and indepth interviews conducted by the author with a number of ordinary people inhabiting south Ukraine regions. The author also draws attention to the hidden ideological meaning of toponyms often referred to as politically neutral, because of their apparent appeal to nature, geography, history and economic reasons.Item ‘‘BATTLE FOR TAVRIA”: A HISTORICAL REGION IN POLITICS AND IN THE MARKET OF GOODS AND SERVICES(2019) Homanyuk, А.; Гоманюк, М. А.This article deals with the process, and with the main factors and mechanisms contributing to the modification of mental boundaries among people on the South of Ukraine in regard to the definition of what was and is the South Ukrainian’s historical region of Tavria/Tauride. A conclusion is drawn that in the social perception of this historical region has been more and more frequently perceived as divided into two separate ones. The mainland part of the region has been expanded and became known as Tavria, while Crimea became known mostly as Tauride. This process of diversification of Tavria/Tauride toponyms coming into the political discourse of both Ukraine and Russian Federation that might allow some political manipulation and even legitimization of aggression. В статті йдеться мова про головні фактори та механізми, що впливають на модифікацію ментальних кордонів південно-українського історичного регіону Таврія/Таврида серед мешканців цього регіону. Розглянуто особливості формування цього історичного регіону у часи Російської імперії, коли запровадження Таврійської губернії мало на меті відродження геополітичної ідеї Візантійської імперії, за радянської доби, та у сучасний період української незалежності. Хронологію та просторову динаміку формування регіону розкрито шляхом виявлення назв населених пунктів, організацій та підприємств, спортивних команд, засобів масової інформації, публічних культурно-мистецьких заходів брендів і торгових марок тощо, етимологічно пов’язаних з назвами регіону (Таврія/Таврида). Визначено основні актори, залучені до конструювання регіональної ідентичності регіону у зазначені історичні періоди, а також фактори, які впливають на сучасне сприйняття меж регіону, зокрема відповідна топоніміка, а також ідеї, висвітлені у науковій та художній літературі, засобах масової інформації, політичному дискурсі. Публічне сприйняття меж та складу регіонів Таврія/Таврида, а також співвідношення між ними виявлено шляхом інтерв’ювання мешканців півдня України. Робиться висновок, що у соціальному прийнятті цей історичний регіон поступово всі більше розділяється на два окремих історичних регіони. Материкова його частина більше сприймається як Таврія. Спостерігається також значне розширення цього регіону у сприйнятті мешканців Півдня України. У той самий час Крим сприймається переважно як Таврида. Основними механізмами цієї диверсифікації є, по-перше, топонімічний процес (найменування та перейменування населених пунктів, державних та муніципальних установ, подій тощо, у тому числі в рамках декомунізації), а по-друге – ринок товарів та послуг через формування низки «таврійських» брендів. Цей процес топонімічної диверсифікації використовується у політичному дискурсі як в Україні, так і Російській Федерації, в тому числі з метою політичних маніпуляцій і навіть легітимації агресії.Item ТОПОНІМІЧНІ ЗМІНИ В УКРАЇНІ ПІД ЧАС ДЕКОМУНІЗАЦІЇ: АПРОБАЦІЯ МЕТОДИКИ ПРОСТОРОВОГО АНАЛІЗУ(2019) Гоманюк, М. А.; Пилипенко, І. О.; Маркелюк, А.Item ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ГОДОНІМІКИ В ОБЛАСНИХ ЦЕНТРАХ ПІВДНЯ ТА СХОДУ УКРАЇНИ(2018) Гоманюк, М. А.; Маркелюк, А.