ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
Search Results
Item ХУДОЖЕСТВЕННАЯ ИНТЕРПРЕТАЦИЯ СОЦИОКУЛЬТУРНОГО КОНТЕКСТА В КНИГЕ А. НАЙМАНА «СЛАВНЫЙ КОНЕЦ БЕССЛАВНЫХ ПОКОЛЕНИЙ»(2016) Климчук, О. В.; Клімчук, О. В.; Klimchuk, О.В статье рассматривается художественная интерпретация культурной специфики эпохи 1970-х гг., где важным аспектом является социокультурный, в книге А. Наймана «Славный конец бесславных поколений». Художественному исследованию подвергается определенный срез общества – творческая интеллигенция вне зависимости от профессии: писатели, актеры, режиссеры, художники. В статье последовательно раскрываются задачи А. Наймана: изучение субкультуры творческой интеллигенции, функционирование литературы как социального института (работа издательств), рассмотрение проблемы существования и соотношения «московской» и «ленинградской» художественных культур в их связи с социальным контекстом, ментальностью, традициями. У статті розглядається художня інтерпретація культурної специфіки епохи 1970-х рр., де важливим аспектом є соціокультурний, у книзі А. Наймана «Славний кінець безславних поколінь». Художньому дослідженню піддається певний зріз суспільства – творча інтелігенція незалежно від професії: письменники, актори, режисери, художники. У статті послідовно розкриваються завдання А. Наймана: вивчення субкультури творчої інтелігенції, функціонування літератури як соціального інституту (робота видавництв), розкриття проблеми існування та співвідношення «московської» і «ленінградської» художніх культур в їх зв’язку з соціальним контекстом, ментальністю, традиціями. The article deals with artistic interpretation of the cultural specificity of the 1970s where social and cultural aspect is important in A. Naiman’s book “The Glorious End of the Inglorious Generation”. The athor carries out the artistic investigation of the definite section of the society – the creative intellectuals without reference to their professions: writers, actors, stage directors, artists. The article shows sequentially A. Naiman’s tasks: studying the creative intellectuals’ subculture, functioning of literature as a social institution (work of publishing houses), consideration of the problem of existence and correlation between Moscow’s and Leningrad’s artistic cultures in their connection with social context, mentality, traditions.Item ЖАНРОВАЯ СПЕЦИФИКА «ЕВРОРОМАНА» С. ЮРЬЕНЕНА «СУОМИ»(2016) Климчук, О. В.; Klimchuk, О.; Клімчук, О. В.;У статті розглядається жанрова специфіка твору С. Юрьєнєна «Суомі», що визначається автором як «євророман». За своєю жанровою природою твір «Суомі» можна визначити як мемуарно-автобіографічний, в якому об’єднані принципи художньої автобіографії, сімейної хроніки, «генеалогії» (по авторському визначенню). Жанрові домінанти в творі суттєво модифіковані, помітні тенденції до оновлення класичних жанрів за рахунок використання стратегій пізнього постмодернізму. В статье рассматривается жанровая специфика произведения С. Юрьенена «Суоми», получившего авторское определение «евророман». По своей жанровой природе произведение «Суоми» можно определить как мемуарно-автобиографическое, в нем соединены принципы художественной автобиографии, семейной хроники, «генеалогии» (по авторскому определению). Жанровые доминанты в произведении существенно модифицированы, видны тенденции к обновлению классических жанров автобиографии и семейной хроники за счет использования стратегий позднего постмодернизма. The article deals with genre specificity of the S. Yurnenen’s work “Suomi”, which is received the author’s definition of “evroroman”. By its very nature of genre “Suomi” is defined as the autobiographical memoirs. It connects the principles of artistic autobiography, family chronicle, “genealogy” (according to the author’s definition). The genre dominants in the work are substantially modified; the tendencies to renewal of the classical genre autobiography and family chronicle are visible by using of strategies of late postmodernism.