ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ

Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66

Browse

Search Results

Now showing 1 - 4 of 4
  • Item
    ОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ КРЕАТИВНОСТІ: ВІД АНТИЧНОСТІ ДО СЬОГОДЕННЯ
    (2018) Короткова, Л. В.; Korotkovа, L. V.
    Проблема креативності має міждисциплінарний характер. У різні епохи існував свій погляд на креативність і її суб’єкта. В античності креативність розглядалася як особливий вид буття і ставилася проблема співмірності креативності Бога і людини. Креативність розумілася як людське прагнення до відтворення досконалих зразків, як богоподібне мистецтво. Тільки Бог міг творити ex nihilo/nihil («з нічого»). Митець повинен був розкривати закони Природи, слідувати їм та імітувати їх. Проте поет був вільним. У середньовіччі креативність була виключно атрибутом Бога, вважалося люди не здатні до неї. В епоху Відродження розуміння креативності було двояким: піднесене (новаторське мистецтво) і приземлене (праця на спасіння). У цей час вперше виявляється інтерес, як до авторства, так і до творчого процесу. У Новий час творчість розглядалася як фундаментальна передумова свідомості і продуктивна здатність уяви. Новизна визначала креативність. Лише в ХІХ столітті креативність стає виключно атрибутом людини. В ХХ столітті креативність можлива у всіх сферах творення людини. Сучасне ХХІ століття характеризується демократизацією креативності – ми живемо в егалітарний період. Існуючі концепції креативності намагаються пояснити її природу, особливі риси креативної особистості та креативного продукту як результату креативного процесу. За гіпотезою автора статті креативність є іманентною ознакою вселюдського культурного простору. Для досягнення поставленої мети і реалізації завдань у межах діахронічного підходу за допомогою методу ретроспекції було відстежено ґенезу наукових поглядів на сутність поняття «креативність»; виявлено еволюційні тенденції у тлумаченні явища реативності; з’ясовано лінгвофілософське підґрунтя креативності. Зроблено висновок, що креативність є багатогранним феноменом. The problem of creativity has an interdisciplinary character. Psychologists, philosophers, culturologists, educators, sociologists, literary critics and linguists are engaged in the study of creativity. Different epochs have their distinctive theories on creativity. In antiquity creativity was considered as a special kind of being. Creativity was understood as a human desire for the reproduction of perfect patterns, as God-like art. Only God could create ex nihilo (“from nothing”). The artist was to reveal the laws of nature, follow and imitate them. However, the poet was free. In the Middle Ages, creativity was exclusively an attribute of God, people were considered not to be capable of it. In the Renaissance, understanding of creativity was twofold: sublime and mundane. In the New Age, creativity was seen as a fundamental prerequisite of consciousness and productive ability of imagination. Novelty determined creativity. Only in the nineteenth century, creativity became solely an attribute of man. In the twentieth century, creativity was possible in all spheres of human creation. In the twenty-first century the democratization of creativity is taking place. According to the hypothesis of the author of the article, creativity is an immanent sign of the universal cultural space. The genesis of scientific views on the essence of the concept of “creativity” is traced; evolutionary tendencies in the interpretation of the phenomenon of creativity are revealed; inguophilosophical basis of creativity is found.
  • Item
    НЕДОВІРА ДО НОРМИ АБО КРЕАТИВНА ГРА?
    (2013) Короткова, Л. В.; Korotkova, L. V.
    Для визначення поняття «креативна гра» у статті здійснено спробу диференціювати поняття «креативність», «креатив», «творчість». Проблема дослідження феномену й онтологічних засад творчості актуальна, оскільки творчість – сутнісна характеристика людини. Запропоновано огляд основних сучасних концепцій гри та теорії мовної гри. Мовна гра визначається як деяка мовна неправильність або езвичайність, усвідомлювана мовцем (або тим, хто пише) і навмисно допускається. Креативна гра трактується як творчість, орієнтована на досягнення певної мети. Перспективним вбачається дослідження креативної гри в індивідуально-авторському аспекті. С целью определения понятия «креативная игра» в статье сделана попытка дифференцировать понятия «креативность», «креатив», «творчество». Проблема исследования феномена и онтологических основ творчества актуальна, поскольку творчество – сущностная характеристика человека. Предложен обзор основных современных концепций игры и теории языковой игры. Языковая игра определяется как некая языковая неправильность или необычность, осознаваемая говорящим (или пишущим) и намеренно допускается. Креативная игра трактуется как творчество, ориентированное на достижение определенной цели. Перспективным является исследование креативной игры в индивидуальноавторском аспекте. Іn order to define the concept «creative play» the article makes an attempt to describe clearly the concept «creativity». The problem of studying the phenomenon and ontological foundations of creativity is relevant as it is an essential characteristic of a human being. An overview of the basic concepts of modern play theory and language play is provided. Language play is defined as a kind of linguistic irregularity or strangeness, perceived by the speaker (or writer), an intentional error. Creative play is treated as creativity, focused on achieving a certain goal. The study of an individual writer’s creative play is perspective.
  • Thumbnail Image
    Item
    ДО ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «КРЕАТИВНІСТЬ
    (2016) Короткова, Л. В.
    У статті робиться спроба демаркації змісту понять «креативність» та «творчість. З цією метою термін «креативність» розглядається у порівнянні з терміном «творчість», «творча індивідуальність», «творче мислення» в різних наукових парадигмах. The article tries to demarcate English concept “creativity” and Ukrainian “tvorchist” (“art”). For this purpose the term “creativity” is discussed in comparison with the term “tvorchist” (“art”), “artistic personality”, “creative thinking” in various scientific paradigms.
  • Item
    THEORETICAL AND METHODOLOGICAL PRINCIPLES OF CREATIVE DISCOURSE STUDY
    (2018) Korotkova, L. V.; Короткова, Л. В.
    The article presents theoretical and methodological foundations of creativity research in discourse. Discourse is considered as a complex formation. The concept “creativity” is explained in the light of a multidisciplinary approach. Evolutionary tendencies in the interpretation of the phenomenon of creativity are revealed. The complex method of analysis of the English-language creative discourse is elaborated.