ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
8 results
Search Results
Item ФІЛОСОФІЯ СПІВРОБІТНИЦТВА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА І МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ(2015) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.У статті розглядаються проблеми функціонування місцевого самоврядування в громадянському суспільстві у форматі консолідації інтересів окремо взятої особистості з інтересами суспільства і держави; висвітлюються філософські аспекти співробітництва громадянського суспільства і місцевого самоврядування у контексті соціально-політичної взаємодії в інтересах як окремої особистості, так й суспільства узагалі; проаналізовано специфіку влади самоврядних територій; узагальнені соціальні аспекти взаємозв'язку і взаємовпливу громадянського суспільства та місцевого самоврядування.Item СОЦИАЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ГРАЖДАНСКОГО ОБЩЕСТВА И МЕСТНОГО САМОУПРАВЛЕНИЯ(2013) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.В статье рассматриваются проблемы функционирования местного самоуправления в формате консолидации интересов отдельно взятой личности с интересами общества и государства; проанализирована специфика власти самоуправляемых территорий; обобщены социальные аспекты взаимосвязи и взаимовлияния гражданского общества и местного самоуправления.Item РОЛЬ НОВИХ БІОПОЛІТИЧНИХ ЗНАНЬ І ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ ПРОДУКУВАННЯ АБО МОДЕРНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬО-ФІЛОСОФСЬКИХ ІДЕЙ(2015) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K .У представленій статті автором розглядається роль сучасних біополітичних знань і технологій в процесі продукування нових або модернізації існуючих освітньо-філософських ідей. Наголошується, що біополітика в умовах сьогодення слугує не тільки об’єктом наукового дискурсу, але й методологічним та практичним фундаментом підвищення продуктивності й результативності, зокрема, в освітній сфері суспільного життя. Висловлено думку стосовно того, що у біополітичному аспекті адекватна вимогам сучасності освіта розуміється не тільки як засіб пізнання та засвоєння оточуючого світу, як інструмент вдосконалення адаптаційного механізму на особистісному (індивідуальному), соціальному (популяційному), загальнолюдському (видовому) рівнях, але значно ширше – як джерело продукування цивілізаційних сенсів духовного й фізичного буття. Автор підкреслює, що освіту можна розглядати як первинний соціальний тренінг вихідної природи людини, спосіб її удосконалення для цілей виробничого споживання, як інструмент обмеженого генерування суб’єктності.Item ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТНЬОЇ СИСТЕМИ ВІДПОВІДНО ДО ВИМОГ СУЧАСНОГО СВІТУ(2015) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.У статті досліджено основні напрями трансформації, реформування, координування системи освіти відповідно до вимог сучасного світу. Відзначається, що практично в усіх країнах світу національна система освіти розглядається як найважливіший фактор, що визначає добробут, безпеку і прогрес держави та суспільства. Стверджується, що необхідність глибинної трансформації, реформування, координування системи освіти із вимогами сучасного світу є невідворотною даниною глобалізованому світовому простору. Зроблено висновок про потужний потенціал інноваційної діяльності в системі освіти, який на сучасному етапі суспільного розвитку в силу певних причин – політичних, економічних, соціальних, культурних – розкрито далеко не повністю.Item НАПРЯМИ Й ЗМІСТ ВЗАЄМОПЕРЕТИНУ ФІЛОСОФСЬКО-ОСВІТНІХ ПАРАДИГМ І СУЧАСНОЇ БІОПОЛІТИКИ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА(2015) Костючков, С. К.У статті визначені сутності інноваційної освітньої парадигми відповідно до умов мінливого світу, потреб й запитів правової держави і громадянського суспільства; з’ясовано сутність різних моделей освітньої парадигми; зосереджено увагу на ряді вимог, урахування яких дозволить ефективно пояснювати й прогнозувати процеси розвитку системи освіти з урахуванням біополітичного контексту та які є принципами побудови самих освітніх парадигм. В статье определена сущность инновационной образовательной парадигмы в соответствии с условиями меняющегося мира, потребностей и запросов правового государства и гражданского общества; выяснена сущность различных моделей образовательной парадигмы; сосредоточено внимание на ряде требований, соблюдения которых позволит эффективно объяснять и прогнозировать процессы развития системы образования с учетом биополитического контекста, которые являются принципами построения самих образовательных парадигм. The article defines the essence of innovative educational paradigm under the terms of a changing world, the needs and requests of rule of law and civil society. It is emphasized that new biological and particularly biopolitical knowledge and associated technologies configure the public consciousness in the production of innovative and upgraded educational and philosophical ideas. Paradigms are considered as the basic principles of cognitive activity and forms of implementation, which serve as a source of norms, standards, methods for solving problems in the field of scientific activity, therefore - setting general methodological knowledge. In the plane synergetic approach educational community characteristics becomes complicated way organized set of educational paradigms that exist therein, thereby concentrating the peculiarities inherent in this educational paradigm. Thus, within the framework of synergetic methodology is possible to build an integrative educational paradigm of the XXI century. Synergetic approach to studying and solving the problems of education and pedagogy and use definitions synergy allows to update new interpretation of the individual, which corresponds to modern philosophical and educational ideology and personality development becomes radically new content. The emergence of the twentieth century biopolitics and other bio-social and biohumanitarnyh disciplines is the result of the historical development of the life sciences; birth of biopolitics as a proper and other interdisciplinary fields of science, it was also the result of a counter human sciences and society. Biopolitics an integrated philosophical ideas and settings related to different paradigms, including a special role in its formation played idea of evolutionism and naturalism, due to historically natural-philosophical concepts of unity and spirituality in the world. It is noted that the practical achievements of modern life sciences are a real reflection of the new terms and concepts of biopolitics, hard competition shapes require optimization, storage and transmission of information, its use in educational processes, taking into account the relevance, scientific and practical importance of specific aspects of biological knowledge and, in general, - new outlook and as a result - update social life. In the development of society and a culture sotsiogeneza factors that influenced the development of the education system as a social phenomenon called diffraction kind of features that led to its entry implicitly inherent qualities of the signs and symptoms. It should be added that modern man, especially individual new domestic generation - not a passive observer, but an active actor of social and political change, a form of expression which is a course to build a progressive institution of social life, which is an association of free and equal individuals rate the development of civil society. The learning process is implemented as optimization of pure reason, the individual accumulation special, different-knowledge, defined, regulated and dosed defined public, mostly public, institutions. In terms of the first quarter of the twenty-first century as the subject of education must take a holistic, multi-dimensional person, given its necessarily complex biosocial nature in every person living person that can and should enrich knowledge and educate. The principle of the unity of man, nature and the cosmos more fully defined principles can be implemented in Humanitarian and environmental educational paradigm, the provisions of which meet the needs of co-evolutionary development of society. In the context of humanitarian and environmental educational paradigm person gets opportunities qualitative transformation of the individual-consumer educational resources to the identity of the creator-oriented constructive congeniality with the outside world society and nature. We apply in this context, the concept of "transformation" as a general vector transition from traditional society, taken in its paradigmatic dimension to society of the future.Item Громадянське суспільство і держава : взаємодія в сфері гуманізації освітнього процесу(2013) Костючков, С. К.В статті розглядаються процеси взаємодії, взаємовпливу та взаємопроникнення держави і громадянського суспільства в сфері гуманізації освітнього процесу. Автором проаналізовані певні аспекти співпраці державних органів та інститутів громадянського суспільства, досліджено характер і вектор їхньої сінергетики в процесі реформування освітнього простору України.Item ВЗАЄМОДІЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ДЕРЖАВИ : ПАРТНЕРСТВО В ІМ’Я ДЕМОКРАТІЇ(2013) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.Розглянуто проблеми взаємодії громадянського суспільства і держави в їх інституціональному розумінні, котрі аналізуються як дві нерозривні складові сучасного соціуму, що функціонують і розвиваються синхронно. Автор акцентує увагу на комплексі чинників, які продукують конструктивне функціонування бівалентної системи вільного громадянського суспільства і демократичної правової держави.Item БІОЛОГІЧНІ ЗНАННЯ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ІДЕЙ І ЦІННОСТЕЙ У ГРОМАДЯНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ(2014) Костючков, С. К.; Kostyuchkov, S. K.У статті розглядаються окремі аспекти сучасних біологічних знань, показано їхній зв'язок з природничими та соціальними науками; розкрито положення щодо специфічності місця й ролі людини у планетарному різноманітті усього живого, визначено роль біологічних знань у процесі трансформації політичних ідей та цінностей, що слугують їх підґрунтям. Проаналізовано сутність політичних ідей як активуючих суспільну свідомість умоглядних моделей облаштування світу; показано, що науковий прогрес біологічних наук має у перспективі політичні наслідки. Автор акцентує увагу на необхідності створення умов для формування реального громадянського суспільства на принципах справедливості, "ноосферної гармонії" й розумного самообмеження людини у своїх потребах.