ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
45 results
Search Results
Item РОЛЬ УСНОЇ ІСТОРІЇ У ВИМІРАХ НАЙБІЛЬШ ДОКУМЕНТОВАНОЇ ВІЙНИ(2025) Михайленко, Г. М.Item IMAGE OF FOREIGN COLONIZERS IN A TOWN ENVIRONMENT IN THE SOUTH OF UKRAINE IN TRAVELLERS’ NARRATIVES AT THE END OF THE 18th – THE FIRST HALF OF THE 19th CENTURY(2025) Mykhailenko, G.; Cheremisin, O.; Черемісін, О. В.; Михайленко, Г. М.Тhe purpose of the research is to study the image of foreign colonizers in a town environment in the South of Ukraine described in travellers’ narratives at the end of the 18th – the first half of the 19th century. In the second half of the 18th century the incorporation of the southern Ukrainian region into the Russian Empire, as a fact in itself, promoted a great interest in the region all over the world, which caused springing up a new kind of tourism – travels to countries whose culture was very different from that of the West Europe. As a result, visitors described their travels in narratives which were published afterwards and it gave rise to a new literary genre – “travellers’ narratives”.In these narratives authors described their own vision of the processes which were taking place on the territory of the South of Ukraine at the end of the 18th – the first half of the 19th century. Nowadays these travellers’ narratives (“travels”) are important informational sources in regard to history of the region, as they contain a lot of information which was not saved in other documentary and statistical sources. The research methodology is based on the principles of scientism, historical methods, verification, author’s objectiveness, the frontier theory, human dimension, regionalism, and also on the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization), special and historical (historical and genetic, historical and typological, historical and systemic) methods. The Scientific Novelty. Views of travellers on foreigners in the cities of Southern Ukraine at the end of the 18th – the first half of the 19th century is researched for the first time in Ukrainian historiography. The Conclusion. During their own travels visitors characterized towns of the region as well as peculiarities of their social and economical, cultural development. The image of foreigners, who settled on the territory of the region during the colonization’s process, was brought into focus in their numerous descriptions. In their memoirs a plenty of attention was paid to the image of foreigners in towns in the South of Ukraine. In particular, travellers focused on peculiarities of a local everyday life, culture of various nationalities, inhabitants’ interaction with government, their attitude to modernization process as well. The major attention in the article is paid to differences in taking a new social and cultural reality in the southern Ukrainian region by the English and American travellers, on the one hand, and by the Russian visitors, on the other hand. The research resulted in creating a whole image of foreigners in towns in the South of Ukraine during the period under analysis. Мета статті – представити результати дослідження образу іноземних колоністів в міському середовищі Півдня України, який був описаний в записках мандрівників наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Інкорпорація до складу Російської імперії південноукраїнського регіону в другій половині XVIII ст. викликала значний інтерес світової громадськості. Це призвело до виникнення нового виду туризму – “путешествия” – мандрівних поїздок до країн, культура яких значно відрізнялася від західноєвропейської. У результаті візитери залишили після своїх поїздок велику кількість мандрівних записок, які були опубліковані і породили новий жанр літератури – травелери. Саме в них мандрівники описували власні спостереження процесів, які відбувалися на території Півдня України наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Травелери є цінним джерелом з історії регіону, оскільки містять великий масив інформації, що не збереглася у документальних і статистичних джерелах. Методологію дослідження складають принципи науковості, об’єктивності, верифікації джерел, теорії фронтиру, людиновимірності, регіоналізму. У роботі використані як загальнонаукові (аналізу, синтезу, так і спеціально-наукові (історико-хронологічний, історико-систематичний, історико- типологічний) методи дослідження. Наукова новизна. Уперше в українській історіографії проаналізовано погляди мандрівників на іноземців у містах Півдня України наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Висновки. Під час мандрів візитери характеризували міста регіону, особливості їхнього соціально-економічного та культурного розвитку. Центральне місце в їх описах займав образ іноземців, які оселилися на території регіону в ході колонізаційних процесів. У їхніх споминах багато уваги приділено образу іноземців у містах Півдня України. Мандрівники звертали увагу на особливості побуту, культуру, взаємовідносин іноземців із владними структурами, їх ставлення до модернізаційних перетворень тощо. Головна увага у статті звернена на відмінності сприйняття нової соціально-культурної дійсності в південноукраїнському регіоні в середовищі іноземців англійськими, американськими мандрівниками, з одного боку, та російськими візитерами, з іншого. У результаті проведеного дослідження вдалося встановити цілісний образ іноземців у містах Півдня України протягом досліджуваного періоду.Item ОБРАЗ РОСІЯН У ПОДОРОЖНІХ ПУТІВНИКАХ КІНЦЯ XVIII – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ.(2025) Михайленко, Г. М.; Mykhaylenko, H.Мета дослідження – вивчити образ росіян, що переселилися на територію Південної України, на основі тра- велогів мандрівників кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст. Методологічною основою дослідження стали такі методи, як аналіз, синтез, а також методи фронтиру та локальної історії. Основні результати дослідження. Саме наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. відбулися великі геополітичні зміни в південно-східному регіоні Європи: південні території України були інкорпоровані російською імперією. Ця подія призвела до пере- селення російськомовного населення до південноукраїнського регіону та його колонізації з метою долучення нових земель до загальноросійського життєвого простору. Завдяки адресній державній підтримці росіяни засе- лили значні території Півдня України. Такі територіально-політичні трансформації знаходили відклик у багатьох візитерів до південноукраїнського регіону. Ці епохальні зміни змусили багатьох росіян та іноземців описувати перебіг трансформацій у своїх подорожніх записках та оцінювати їх значимість. Наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. регіон відвідували представники дворянства та купецтва, вчені та звичайні мандрівники, які залишили по собі велику кількість подорожніх записок, що стали цінним ресурсом для відтворення образу росіян у південноукраїнському регіоні досліджуваного періоду. У своїх описах відвідувачі діляться особистими враженнями від побаченого, тож подібний матеріал не можна знайти в інших видах історичних джерел, що формувалися у межах органів російської адміністрації або піддавалися цензурі. Однією з тем травелерів є зма- лювання життя росіян на нових територіях. Центральне місце в записках посідає побут і характер переселенців з російських губерній, що мешкали на Півдні України. Висновки. У результаті дослідження вдалося виявити від- мінності в описах і оцінках характеру і способу життя росіян іноземними і російськими мандрівниками в дослі- джуваний період часу. Загалом, образ росіян висвітлювався на фоні протиставлення фундаментальних категорій еліта/народ, свобода/рабство, нація/народ. The purpose of the research is to study the image of Russians who moved to the territory of Southern Ukraine on the basis of the travelogues of the late 18th – the first half of the 19th century. The methodological foundation of the research comprises such methods as analysis, synthesis, and also the frontier method and the method of local history. The main research results. It was the end of the 18th – the first half of the 19th century, when substantial geopolitical changes occurred in the south-eastern region of Europe: the southern territories of Ukraine were incorporated by the Russian Empire. This event caused migration of the Russian-speaking population to the south-eastern region and its colonization aimed at incorporation of the South of Ukraine in the general Russian life space. Due to the targeted support of the government, Russians occupied substantial territories of the South of Ukraine. Such territorial-political transformations resonated in many visitors of the Southern Ukrainian region. These epochal changes made many Russians and foreigners describe the courseo f transformations in their travel notes and appreciate their significance. In the late 18th – the first half of the 19th century the region was visited by representatives of nobility and merchants, scientists and ordinary travelers who left a large number of travel notes which became a valuable resource for depicting the image of Russians in the south-eastern region of the investigated period. In their travel notes, the visitors shared their personal impressions of their experiences, and similar materials cannot be found in other types of historical sources which were compiled under control of the Russian legislative bodies or were censored. One of the themes of the travelogues was depiction of the life of Russians in the new territories. The central subject of the travel notes was everyday life and character of migrants from Russian gubernias, living in the South of Ukraine. Conclusions. The research findings allowed identifying differences in the descriptions and evaluations of the character and the life style of Russians by foreign and Russian travelers in the investigated period. On the whole, the image of Russians was depicted against the background of opposing the fundamental categories – elite/common people, freedom/slavery, nation/ common people.Item ДОСВІД ВИЇЗДУ З ОКУПОВАНОГО ХЕРСОНА КРІЗЬ ПРИЗМУ УСНОЇ ІСТОРІЇ(2025) Михайленко, Г. М.; Mykhaylenko, H.Мета дослідження – реконструкція досвіду виїзду мешканців із захопленого російськими військами Херсона та визначення основних мотивів виїзду херсонців з міста протягом різних етапів окупації на основі аналізу усно- історичних матеріалів. Методологічною основою проведеного дослідження є усна історія та локальна історія, що сукупно дають можливість презентувати вибрану тему з найбільшою ґрунтовністю та деталізацією. Основні результати дослідження. Російсько-українську війну уже називають найбільш документованою війною. Проте багато сторінок українського спротиву неможливо відтворити за звичними документальними джерелами або за фото чи відеоматеріалами. Більшість реалій життя в захопленому місті, а тим паче виїзд з окупованого Херсона, не відтворюються за такими джерелами через їх відсутність. Уявити складнощі шляху до підконтрольних Україні територій у період з 1 березня до 11 листопада 2022 р. можна, лише звернувшись до усно-історичних свідчень людей, які пройшли це випробування. Виїзд з окупованого міста передбачав масові багаторазові перевірки усіх гаджетів на російських блокпостах, тож це унеможливлювало фотографування чи відеозйомку. Саме тому голов- ним джерелом, яке стало основою дослідження, стали задокументовані оповіді мешканців Херсона. Респонденти є херсонцями різного віку, професійної зайнятості, з різним сімейним станом та фінансовими можливостями. Завдяки їхній психологічній готовності поділитися своїм досвідом виїзду з окупованого міста можна відтворити події, що розгорталися на дорогах Херсонщини. Крім того, завдяки цим розповідям маємо можливість розкрити глибину переживань людей, травматичність подій як у фізичному, так і в психологічному відношенні. Це є осно- вою не просто для відтворення фактажу новітньої війни, а й для наповнення історії морально-психологічним змістом. У проведеному дослідженні розкриваються такі ключові моменти, як: психологічний стан мешканців окупованих територій; готовність/неготовність організувати свій життєвий простір в обмежених умовах окупації; мотивація виїзду; переважання страху перебування в окупації над страхом подолання всіх умов виїзду; небезпека, з якою люди стикалися дорогою до підконтрольних Україні територій; поведінка окупантів стосовно цивільного населення. Висновки. Проведені інтерв’ю дають можливість визначити низку характерних моментів щодо особ- ливостей виїзду з окупованого Херсона: більшість населення не вірила у можливість початку повномасштабного вторгнення та виявилася психологічно неготовою до війни; на прийняття рішення щодо виїзду з міста впливали різні чинники (новини щодо просування окупантів територією України, потреби особисті чи сімейні; страх життя в окупованому місті). Досвід виїзду залежав від багатьох об’єктивних та суб’єктивних чинників, таких як: період та доступний шлях для виїзду, чисельність блокпостів та інтенсивність перевірок, психологічна готовність/мож- ливість відповідати на питання, поставлені окупантами. The purpose of the research is to reconstruct the experience of the residents’ leaving Kherson occupied by Russian military forces and to identify the main motivation for Kherson dwellers’ leaving the city during different stages of occupation on the basis of the analysis of oral history materials. The methodological fundamentals of the research are oral and local history which allows presenting the chosen topic most thoroughly and comprehensively. The main research results. The Russian-Ukrainian war has already been called the most documented war. However, it is impossible to reconstruct many pages of the Ukrainian resistance using usual documentary sources, photos or video materials. Many events of the life in the occupied city, especially the circumstances of leaving the occupied city, cannot be reconstructed from such sources because they are not available. It is possible to imagine the difficulties arising on the road to the territory controlled by Ukraine in the period from March 1 to November 11, only using oral-historical evidences of the people who underwent this ordeal. Leaving the occupied city involved massive multiple inspections of all gadgets at the Russian checkpoint, consequently, it was impossible to take photos or videos. Therefore, the main source of our research is documented stories of Kherson residents. The respondents were the city dwellers of different age, professions, marital statuses and incomes. Their psychological readiness to share their experience of leaving the occupied city allows reconstructing events unfolding on the roads of Kherson region. Moreover, due to these stories, we are able to reveal the depth of the people’s emotional experiences, the traumatic nature of the events affecting them both physically and psychologically. This is a basis not only for reconstructing facts of the modern war, but also for filling the history with moral-psychological content. Our research reveals the following key aspects: the psychological state of the inhabitants of the occupied territories; readiness/unreadiness to organize their life space in the restricted conditions of the occupation; motivation for leaving; prevalence of the fear of staying in the occupied territory over the fear of all circumstances of leaving; the danger the people faced on the road to the territory controlled by Ukraine; the occupiers’ behavior towards the civilian population. Conclusions. The interviews allow identifying a number of characteristic aspects of leaving the occupied Kherson: the majority of population did not believe in the possibility of the beginning of a full-scale invasion and were not psychologically ready for the war; different factors affected their decision to leave the (news about the occupiers’ movement across the territory of Ukraine, personal or family needs; the fear of living in the occupied city). The experience of leaving depended on many objective and subjective factors: the period and the accessible route for leaving, the number of checkpoints and the intensity of inspections, psychological readiness/ability to answer the questions asked by the occupiers.Item ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ДИСКУРСИ ВІДНОСНО ПІВДНЯ УКРАЇНИ У «ТРАВЕЛЕРАХ» КІНЦЯ XVIII – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст.(2025) Черемісін, О. В.; Михайленко, Г. М.; Cheremisin, O.; Mykhailenko, G.Стаття присвячена проблемі цивілізаційних дискурсів відносно півден- ноукраїнського регіону, які розгортались на сторінках подорожніх за- писок західноєвропейських, американських та російських мандрівників наприкінці XVIII – першої половини XIX століть. Після інкорпорації пів- денноукраїнського регіону до складу російської імперії в другій половині XVIII ст. у свідомості світової громадськості відбулось зростання циві- лізаційної зацікавленості щодо Півдня України. Це призвело до виник- нення нового виду туризму – «путешествия» – мандрівні поїздки в краї- ни, культура яких значно відрізнялась від західноєвропейських зразків. У результаті візитери залишили після власних поїздок значну кількість мандрівних записок, які були опубліковані і породили новий жанр літе- ратури під терміном «травелери». Саме на сторінках мандрівних записок як російські, так і іноземні візитери аналізували особисті спостереження щодо статусу південноукраїнського регіону, внеску в його розвиток За- хідної Європи наприкінці XVIII – першій половині XIX ст. Травелери стали цінним джерелом із цивілізаційного осмислення тих процесів, які відбу- вались протягом досліджуваного періоду. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що автори зробили спробу привернути увагу на цивілі- заційний аспект матеріалів травелерів та проаналізували дискусійність полярних поглядів у російських та іноземних мандрівників стосовно ролі росії та держав Західної Європи у формуванні нової соціокультурної ре- альності на Півдні України. У висновках увага акцентується на відмінно- стях сприйняття нової соціально-культурної дійсності, яка формувалась на території південноукраїнського регіону в середовищі іноземців з од- нієї сторони, та російських візитерів, з іншої. У результаті проведеного дослідження вдалося встановити цілісний образ цивілізаційної значи- мості південноукраїнського регіону. An article is devoted to the problem of civilizational discourses as for the southern Ukrainian region, which took place on the pages of travel notes of West European, American and Russian travelers in the late XVIII – first half of the XIX centuries. After incorporation about the southern Ukrainian region as a part of Russian Empire in the second half of the XVIII century, there was agrowing civilizational interest of world community’s minds. It led to the emer- gence of a new type of tourism – «traveling» – wandering trips to countries whose culture was significantly different from West European models. As a result, visitors left a significant number of travel notes after their trips, which were published and gave rise to a new genre of literature with the term «trav- elers». Exactly on the pages of travel notes that both Russian and foreign vis- itors analyzed personal views on the status of the southern Ukrainian region, its contribution to the development of western Europe in the late XVIII – first half of the XIX century. Travelers became a valuable source of civilizational understanding of the processes that took place during the researched period. The scientific novelty of the study is that the authors tried to attract atten- tion to the civilizational aspect of Traveler’s views and analyzed the debatable polar views of Russian and foreign travelers about the role of Russia and West Europe in shaping a new socio-cultural reality in south of Ukraine. The con- clusions of the article focus on the differences in the perception of the new socio-cultural reality, which was formed in the southern region among for- eigners on the one hand, and Russian visitors on the another one. As a result of the research it was possible to establish a whole image of the civilizational significance of the southern Ukrainian region.Item ХЕРСОН 2022: З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ(2024) Черемісін, О. В.; Михайленко, Г. М.У пропонованому виданні подано усні історії самовидців окупації Херсона у 2022 році. Вони мають різні досвід, погляди, національність, віросповідання, але спільна біда всіх об’єднала. Усні історії реконструюють минулий час в усій своїй репрезентативності, ураховуючи й ті моменти, які слабко задокументовані, не потрапили в об’єктиви відеокамер і не збереглися на фотографіях. Саме в такий спосіб можна передати всю повноту драми, пережитої херсонцям. Для широкого кола читачів – науково-педагогічних працівників, здобувачів вищої освіти, аспірантів, краєзнавців, усіх, хто цікавиться міською історією, краєзнавством, регіоналістикою, історією Херсона, історією України XXI ст.Item IMAGE OF FOREIGN COLONIZERS IN A TOWN ENVIRONMENT IN THE SOUTH OF UKRAINE IN TRAVELLERS’ NARRATIVES AT THE END OF THE 18th – THE FIRST HALF OF THE 19th CENTURY(2022) Mykhailenko, G.; Cheremisin, O.; Михайленко, Г. М.; Черемісін, О. В.The purpose of the research is to study the image of foreign colonizers in a town environment in the South of Ukraine described in travellers’ narratives at the end of the 18th – the first half of the 19th century. In the second half of the 18th century the incorporation of the southern Ukrainian region into the Russian Empire, as a fact in itself, promoted a great interest in the region all over the world, which caused springing up a new kind of tourism – travels to countries whose culture was very different from that of the West Europe. As a result, visitors described their travels in narratives which were published afterwards and it gave rise to a new literary genre – “travellers’ narratives”. In these narratives authors described their own vision of the processes which were taking place on the territory of the South of Ukraine at the end of the 18th – the first half of the 19th century. Nowadays these travellers’ narratives (“travels”) are important informational sources in regard to history of the region, as they contain a lot of information which was not saved in other documentary and statistical sources. The research methodology is based on the principles of scientism, historical methods, verification, author’s objectiveness, the frontier theory, human dimension, regionalism, and also on the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization), special and historical (historical and genetic, historical and typological, historical and systemic) methods. The Scientific Novelty. Views of travellers on foreigners in the cities of Southern Ukraine at the end of the 18th – the first half of the 19th century is researched for the first time in Ukrainian historiography. The Conclusion. During their own travels visitors characterized towns of the region as well as peculiarities of their social and economical, cultural development. The image of foreigners, who settled on the territory of the region during the colonization’s process, was brought into focus in their numerous descriptions. In their memoirs a plenty of attention was paid to the image of foreigners in towns in the South of Ukraine. In particular, travellers focused on peculiarities of a local everyday life, culture of various nationalities, inhabitants’ interaction with government, their attitude to modernization process as well. The major attention in the article is paid to differences in taking a new social and cultural reality in the southern Ukrainian region by the English and American travellers, on the one hand, and by the Russian visitors, on the other hand. The research resulted in creating a whole image of foreigners in towns in the South of Ukraine during the period under analysis. Мета статті – представити результати дослідження образу іноземних колоністів в міському середовищі Півдня України, який був описаний в записках мандрівників наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Інкорпорація до складу Російської імперії південноукраїнського регіону в другій половині XVIII ст. викликала значний інтерес світової громадськості. Це призвело до виникнення нового виду туризму – “путешествия” – мандрівних поїздок до країн, культура яких значно відрізнялася від західноєвропейської. У результаті візитери залишили після своїх поїздок велику кількість мандрівних записок, які були опубліковані і породили новий жанр літератури – травелери. Саме в них мандрівники описували власні спостереження процесів, які відбувалися на території Півдня України наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Травелери є цінним джерелом з історії регіону, оскільки містять великий масив інформації, що не збереглася у документальних і статистичних джерелах. Методологію дослідження складають принципи науковості, об’єктивності, верифікації джерел, теорії фронтиру, людиновимірності, регіоналізму. У роботі використані як загальнонаукові (аналізу, синтезу, так і спеціально-наукові (історико-хронологічний, історико-систематичний, історико типологічний) методи дослідження. Наукова новизна. Уперше в українській історіографії проаналізовано погляди мандрівників на іноземців у містах Півдня України наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст. Висновки. Під час мандрів візитери характеризували міста регіону, особливості їхнього соціально-економічного та культурного розвитку. Центральне місце в їх описах займав образ іноземців, які оселилися на території регіону в ході колонізаційних процесів. У їхніх споминах багато уваги приділено образу іноземців у містах Півдня України. Мандрівники звертали увагу на особливості побуту, культуру, взаємовідносин іноземців із владними структурами, їх ставлення до модернізаційних перетворень тощо. Головна увага у статті звернена на відмінності сприйняття нової соціально-культурної дійсності в південноукраїнському регіоні в середовищі іноземців англійськими, американськими мандрівниками, з одного боку, та російськими візитерами, з іншого. У результаті проведеного дослідження вдалося встановити цілісний образ іноземців у містах Півдня України протягом досліджуваного періоду.Item ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ДИСКУРСИ ВІДНОСНО ПІВДНЯ УКРАЇНИ У «ТРАВЕЛЕРАХ» КІНЦЯ XVIII – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX ст.(2022) Михайленко, Г. М.; Черемісін, О. В.; Mykhailenko, G.; Cheremisin, O.Стаття присвячена проблемі цивілізаційних дискурсів відносно південноукраїнського регіону, які розгортались на сторінках подорожніх записок західноєвропейських, американських та російських мандрівників наприкінці XVIII – першої половини XIX століть. Після інкорпорації південноукраїнського регіону до складу російської імперії в другій половині XVIII ст. у свідомості світової громадськості відбулось зростання цивілізаційної зацікавленості щодо Півдня України. Це призвело до виникнення нового виду туризму – «путешествия» – мандрівні поїздки в країни, культура яких значно відрізнялась від західноєвропейських зразків. У результаті візитери залишили після власних поїздок значну кількість мандрівних записок, які були опубліковані і породили новий жанр літератури під терміном «травелери». Саме на сторінках мандрівних записок як російські, так і іноземні візитери аналізували особисті спостереження щодо статусу південноукраїнського регіону, внеску в його розвиток Західної Європи наприкінці XVIII – першій половині XIX ст. Травелери стали цінним джерелом із цивілізаційного осмислення тих процесів, які відбувались протягом досліджуваного періоду. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що автори зробили спробу привернути увагу на цивілізаційний аспект матеріалів травелерів та проаналізували дискусійність полярних поглядів у російських та іноземних мандрівників стосовно ролі росії та держав Західної Європи у формуванні нової соціокультурної реальності на Півдні України. У висновках увага акцентується на відмінностях сприйняття нової соціально-культурної дійсності, яка формувалась на території південноукраїнського регіону в середовищі іноземців з однієї сторони, та російських візитерів, з іншої. У результаті проведеного дослідження вдалося встановити цілісний образ цивілізаційної значимості південноукраїнського регіону. An article is devoted to the problem of civilizational discourses as for the southern Ukrainian region, which took place on the pages of travel notes of West European, American and Russian travelers in the late XVIII – first half of the XIX centuries. After incorporation about the southern Ukrainian region as a part of Russian Empire in the second half of the XVIII century, there was a growing civilizational interest of world community’s minds. It led to the emergence of a new type of tourism – «traveling» – wandering trips to countries whose culture was significantly different from West European models. As a result, visitors left a significant number of travel notes after their trips, which were published and gave rise to a new genre of literature with the term «travelers». Exactly on the pages of travel notes that both Russian and foreign visitors analyzed personal views on the status of the southern Ukrainian region, its contribution to the development of western Europe in the late XVIII – first half of the XIX century. Travelers became a valuable source of civilizational understanding of the processes that took place during the researched period. The scientific novelty of the study is that the authors tried to attract attention to the civilizational aspect of Traveler’s views and analyzed the debatable polar views of Russian and foreign travelers about the role of Russia and West Europe in shaping a new socio-cultural reality in south of Ukraine. The conclusions of the article focus on the differences in the perception of the new socio-cultural reality, which was formed in the southern region among foreigners on the one hand, and Russian visitors on the another one. As a result of the research it was possible to establish a whole image of the civilizational significance of the southern Ukrainian region.Item ЕКОНОМІЧНА ПРОБЛЕМАТИКА ЯК СКЛАДОВА ПУБЛІЦИСТИЧНИХ НАРИСІВ О. ЛОТОЦЬКОГО(2021) Михайленко, Г. М.; Mykhailenko, H.Мета роботи. Стаття присвячена висвітленню економічної тематики як вагомої частини публіцистичних розвідок О. Лотоцького, які доповнюють інтелектуальну біографію діяча. Історіографія питання представлена роботами, що присвячені саме розробці інтелектуальної біографії українських діячів. У поданій статті аналізуються матеріали О. Лотоцького, що поба чили світ у періодичних виданнях наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Вони характеризують питання селянського та дворян ського землекористування, проблеми кредитування у Російській імперії тощо. Окрема увага звертається на історичну розвідку О. Лотоцького «История государственного контроля», присвячену 100-річчю Державного контролю в Російській імперії. Ця тематика виникла у творчому доробку О. Лотоцького у результаті нової сфери професійної діяльності. 1897 р. він опинився на службі у Київській контрольній палаті, а 1900 р. перевівся з Києва до Державної палати у Петербурзі. Нова сфера діяльності визначила й один з напрямів публіцистичних розвідок О. Лотоцького. Наукова новизна та результати дослідження. О. Лотоцький більш знаний як історик церкви, активний прихильник ідеї проголошення автокефалії Української православної церкви, учасник політичних подій на українських теренах про тягом 1917–1920 рр. Останнім роками зросла увага до мемуарів діяча, що презентують палітру подій, учасниками яких був науковець, з кінця ХІХ – до початку 20-х рр. ХХ ст. Проте, дещо обділені увагою сучасних дослідників розвідки О. Лотоцького на економічну тематику. Тож, наукова новизна полягає у висвітленні фактів творчої біографії науковця, що отримували лише побіжне згадування у роботах сучасних істориків, і визначенні її значення для відтворення інтелек туальної біографії О. Лотоцького. Звичайно, економічна тематика не є провідною у творчому доробку науковця. Однак, зважаючи на ґрунтовну економічну самоосвіту, проведену науковцем, можна наголошувати на важливості цього аспекту діяльності Олександра Гнатовича. Опрацювання економічної тематики мало суттєвий вплив на формування світогляду діяча, його політичних позицій. The goal of the work. The article is devoted to covering economic topics as a significant part of O. Lototsky's journalistic research, which complements the intellectual biography of the figure. The historiography of the issue is represented by works devoted specifically to the development of an intellectual biography of Ukrainian figures. This article analyzes the materials of O. Lototsky, which were published in periodicals in the late XIX – early XX centuries. they characterize the issues of peasant and noble land use, problems of lending in the Russian Empire, and so on. Special attention is paid to Lototsky's historical research "the history of state control", dedicated to the 100th anniversary of State control in the Russian Empire.This theme originated in the creative heritage of O. Lototsky as a result of a new field of professional activity. In 1897, he served in the Kiev control chamber, and in 1900 he was transferred from Kiev to the state chamber in St. Petersburg. Scientific novelty and research results. O. Lototsky is better known as a church historian, an active supporter of the idea of proclaiming the autocephaly of the Ukrainian Orthodox Church, a participant in political events in Ukraine during 1917-1920. In recent years, attention has been paid to XIX – to the early 20's of the twentieth century. However, they are somewhat deprived of the attention of modern researchers of O. Lototsky's intelligence on economic issues. Therefore, the scientific novelty consists in highlighting the facts of the creative biography of the scientist, which received only a cursory mention in the works of modern historians, and determining its significance for the reproduction of the intellectual biography of O. Lototsky. Of course, economic topics are not leading in the creative heritage of a scientist. However, given the thorough economic self-education conducted by the scientist, we can emphasize the importance of this aspect of OlexanderIgnatievich's activity. The study of economic topics had a significant impact on the formation of the worldview of the figure, his political positions.Item PAGES OF SOCIAL AND POLITICAL ACTIVITY OF OLEKSANDR LOTOTSKIY IN EMIGRATION DURING THE PERIOD OF 1926 – 1932 (ACCORDING TO THE MATERIALS FROM THE BRANCH STATE ARCHIVE OF THE FOREIGN INTELLIGENCE SERVICE OF UKRAINE)(2021) Mykhailenko, G.; Михайленко, Г. М.The aim of the research is to analyze some circumstances of Oleksandr Lotozkiy’s participation in activity of émigré establishments on the territories of Central and Western Europe during the period of the 1920s – 1930s and to verify the continuance of his social and political activity. The research methodology is based on the principles of historical methods, scientism, objectiveness; also on the use of general scientific (analysis, synthesis, systematization, typology) and special and historical (historic and comparative, problematic, problematic chronological) methods. Apart from it, the research is based on the principles of a biographical approach and theoretical methodological principles of “intellectual history”, as the present research adds to the factual intellectual biography of O. Lotozkiy. The scientific novelty consists in reconstructing the events of Oleksandr Lotozkiy’s life (1870 – 1939) as a social and political figure and historian during the emigration period while making use of open materials from branch state archives of the foreign intelligence service of Ukraine. There are given facts relevant to the figure’s participation in activity of various establishments and organizations founded on the territories of Central-Western Europe during the period of the 1920s – 1930s. The main centers of O. Lotozkiy’s social and political activity in emigration were Prague and Warsaw. If the Prague period was characteristic of partaking in social and political organizations, the moving to Warsaw was connected with joining to the Government of the Ukrainian People’s Republic (UPR) in exile under the leadership of A. Levytskiy. There is a plenty of information relevant to O. Lotozkiy’s cooperation with representatives of the Ukrainian emigration: participation in conferences, congresses, taking care of Ukrainian Church problems, coordination of the UPR Government’s functioning. Apart from it, there are found documents proving O. Lotozkiy’s contribution to reorganizing of political circles of the Ukrainian emigration as well as establishing of multi-branch social activity. The Conclusions. As a result of the present investigation, conclusions are made proving that the emigration period of O. Lotozkiy’s life during the years of the 1920s – 1930s was filled not only with scientific and teaching work, but also with numerous events of social and political character. During the last decades of his life O. Lotozkiy dedicated his time not only to the history of Ukrainian Church, but also took leading positions in the work of the establishments founded by representatives of the Ukrainian emigration in Warsaw, Prague and Paris which shows the continuance of his social and political activity. Мета дослідження – проаналізувати умови участі Олександра Лотоцького в діяльності українських еміграційних установ та організацій на теренах Центрально-Східної Європи упродовж 1920 – 1930-х рр. і підтвердити тяглість його громадсько-політичної діяльності. Методологія дослідження спирається на базові принципи історизму, науковості, об’єктивності; загальнонаукові (аналіз, синтез, систематизація, типологізація) та спеціально історичні (історико-порівняльний, проблемний, проблемно-хронологічний) методи. Крім того, дослідження ґрунтується на принципах біографічного підходу, а також теоретико методологічних принципах “інтелектуальної історії”, адже розвідка розширює наявну інтелектуальну біографію О. Лотоцького. Наукова новизна полягає у тому, що на основі матеріалів Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України доповнено події еміграційного етапу життєвого шляху українського громадсько-політичного діяча та історика Олександра Лотоцького (1870 – 1939). Подаються факти щодо його участі у діяльності різноманітних установ та організацій, що виникли на теренах Центрально-Східної Європи протягом 1920 – 1930-х рр. Головними осередками громадсько-політичної активності О.Лотоцького в еміграції стали Прага та Варшава. Якщо празький період ознаменувався участю у громадсько-політичних організаціях, то переїзд до Варшави був пов`язаний з входженням до лав Уряду Української Народної Республіки (УНР) в екзилі під головуванням А. Левицького. Маємо різноманітну інформацію щодо співпраці О. Лотоцького з представниками української еміграції: участь у конференціях, з`їздах, опікування проблемами Української церкви, робота в Уряді УНР. Крім того, наявні відомості, що засвідчують внесок О. Лотоцького у реорганізацію політичних кіл української еміграції та налагодження розгалуженої громадської діяльності. Висновки. У підсумку проведеного дослідження були зроблені висновки, що еміграційний період у житті О. Лотоцького (1920 – 1930-ті) був насичений не лише науково-викладацькою роботою, а й численними акціями громадсько-політичного характеру. Протягом двох останніх десятиліть свого життя О. Лотоцький не лише присвятив час студіюванню історії Української церкви, а й обійняв чільні посади в установах, започаткованих представниками української еміграції у Варшаві, Празі, Парижі, зберігши тяглість своєї громадсько-політичної діяльності.