ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
125 results
Search Results
Item AUTOMATIC COLLISION AVOIDANCE SYSTEM WITH MANY TARGETS, INCLUDING MANEUVERING ONES(2019) Zinchenko, S.; Nosov, Р.; Mateichuk, V.; Mamenko, P.; Popovych, І. S.; Grosheva, О.; Зінченко, С.; Носов, П.; Матейчук, В.; Маменко, П.; Попович, І. С.; Грошева, О.; Зинченко, С.; Носов, П.; Матейчук, В.; Маменко, П.; Попович, И.; Грошева, О.The article considers the issues of automatic colliosion avoidance with many targets, including maneuvering ones, which is especially important when navigating a vessel in narrownesses. Was made a brief review of literature devoted to the problem of collision avoidance and conclusion was drown on the relevance of developing such systems. There were developed mathematical and algorithmic support of the combined collision avoidance with many targets, including maneuvering ones. Based on the synthesized algorithms, there was developed software in the MATLAB environment for a simulator of an onboard controller of a ship control system, the operability and efficiency of mathematical, algorithmic and software was tested in a closed circuit with a Navi Trainer 5000 navigation simulator for various types of ships, navigation areas and weather conditions. The experiments confirmed the efficiency of the proposed method and algorithms and allow to recommend them for practical use in the development of modules for automatic collision avoidance wth many targets, including maneuvering ones, an onboard controller of the ship’s control system. У статті розглядаються питання автоматичного уникнення зіткнень з багатьма цілями, включаючи маневрування, що особливо важливо при плаванні судна у вузьких місцях. Зроблено короткий огляд літератури, присвяченої проблемі уникнення зіткнень, та зроблено висновок про актуальність розробки таких систем. Розроблено математичну та алгоритмічну підтримку комбінованого уникнення зіткнення з багатьма цілями, включаючи маневрування. На основі синтезованих алгоритмів було розроблено програмне забезпечення в середовищі MATLAB для імітатора бортового контролера системи управління судном, працездатність та ефективність математичного, алгоритмічного та програмного забезпечення тестували в 13 замкнутому ланцюзі з навігаційним тренажером Navi Trainer 5000 для різних типів суден, районів навігації та погодних умов. Експерименти підтвердили ефективність запропонованого способу та алгоритмів і дозволяють рекомендувати їх для практичного використання при розробці модулів для автоматичного запобігання зіткнення з багатьма цілями, включаючи маневрування, бортовим контролером корабельної системи управління. В статье рассмотрены вопросы автоматического управления движением судна при расхождении с другими судами – целями, включая маневрирующие, что особенно актуально при проводке судна в узкостях. Проведен краткий обзор литературных источников, посвященных проблеме расхождения судов, сделан вывод об актуальности разработки таких систем. Разработано математическое и алгоритмическое обеспечение комбинированного расхождения со многими целями, включая маневрирующие. По синтезированным алгоритмам создано программное обеспечение в среде MATLAB для имитатора бортового контроллера системы управления судном, работоспособность и эффективность математического, алгоритмического и программного обеспечения проверена в замкнутой схеме с навигационным тренажером Navi Trainer 5000 для различных типов судов, районов плавания и погодных условий. Эксперименты подтвердили работоспособность предложенного способа и алгоритмов и позволяют рекомендовать их для практического использования при разработке модулей автоматического расхождения со многими целями, включая маневрирующие, бортового контроллера системы управления судном.Item THE RESEARCH OF THE MENTAL STATES OF EXPECTING A VICTORY IN MEN MINI-FOOTBALL TEAMS(2019) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Bokshan, H. I.; Nosov, P. S.; Kovalchuk, Z. Ya.; Piletska, L. S.; Berbentsev, V. I.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Бокшань, Галина; Носов, Павло; Ковальчук, Зоряна; Ковальчук, Любомира; Бербенцев, ВікторThe use of content-analysis with the encoding matrix and factor analysis allowed conducting research of the mental states of mini-football players who won in competitions (n=128). Regulation of sporting activities is done through the understanding and control of sportsmen’s mental states. The realization of mental states by their coaches affects the choice of the game guidelines and strategy, determines the content characteristics of tactical and technical training. The principal goal of the research is to examine the mental states of expecting a victory in men mini-football. The research methods: tests with standardized questionnaires, content analysis and factor analysis. The major factor in this structure is F-1 “value and sense self-regulation of a victory” (19.04%), correlated with F-2 “pragmatic self-regulation of a victory” (rs=.424; p≤.01) and F-3 “convergence of a victory” (rs=.362; p≤.01). The findings of the research can be of use to coaches, sporting directors, for those dealing with training, for managers of minifootball and football clubs and also for the researchers in the area of psychology mini-football and psychology sports. Використання контент-аналізу з кодувальною матрицею та факторним аналізом дозволило провести дослідження психічних станів гравців міні-футболу, які виграли у змаганнях (n = 128). Регулювання спортивної діяльності здійснюється через розуміння та контроль психічних станів спортсменів. Реалізація психічних станів їх тренерами впливає на вибір ігрових настановлень та стратегії, визначає змістові характеристики тактикотехнічної підготовки. Основна мета дослідження – вивчити психічні стани очікування перемоги в чоловічому міні-футболі. Методи дослідження: тести зі стандартизованими анкетами, контент-аналіз та факторний аналіз. Основним фактором у цій структурі є F-1 «саморегулювання цінності та почуття перемоги» (19.04%), співвіднесене з F-2 «прагматичною саморегуляцією перемоги» (rs = .424; p≤.01 ) і F-3 «конвергенція перемоги» (rs = .362; p≤.01). Результати дослідження можуть бути корисними для тренерів, спортивних директорів, для тих, хто займається тренуванням, для керівників міні-футболу та футбольних клубів, а також для дослідників у галузі психології міні-футболу та психології спорту.Item PHILOSOPHICAL AND PSYCHOLOGICAL DIMENSIONS OF SOCIAL EXPECTATIONS OF PERSONALITY(2019) Khmil, V. V.; Popovych, I. S.; Хміль, В. В.; Попович, І. С.; Хмиль, В. В.; Попович, И. С.To analyse the philosophical and psychological contexts of social expectations of personality, to form general scientific provisions, to reveal the properties, patterns of formation, development and functioning of social expectations as a process, result of reflection and construction of social reality. Theoretical basis of the study is based on the phenomenology of E. Husserl, the social constructivism philosophy of L. S. Vygotskii, P. Berger, T. Luckmann, K. J. Gergen, ideas of constructive alternativeism of J. Kelly, psychology of social expectations of a personality as the unity of the mental process, mental state and properties of expectations. Originality. Social expectations of personality are considered as philosophical and psychological dimensions of the study, presented by analysing expectations in social constructivism, externalizing, building a model of the expected future. The authors clarified some theoretical and methodological aspects of the study of patterns of social expectations in the reflection and construction of social reality. The role of social institutions in the formation of expectations is outlined. The poly-aspect of the investigated problems is shown. It is substantiated that formation, realization of social expectations in organization of interaction of personality and social environment is possible in the presence of subject, object and content of activity. Conclusions. Social expectations influence social behaviour and determine the behaviour of an individual, small contact group, community, or large mass of people. Social expectations are able to set specific requirements, norms, sanctions, ideals that participants of the process must follow or must not violate. The philosophical dimension of the study integrates the ontological, epistemological, axiological preconditions for the formation and realization of the social ideal, represented by the study of the expected future in the forms of utopia, eschatology and thanatology. Psychological dimension of the study has a sufficiently developed content orientation from the psychological content parameters of social expectations to the role of expectations in social institutions and various spheres of human life. Systematic, actionable, self-regulatory, and subjective approaches have constituted a verified system of interpreting the social expectations of personality as a process, a result of the reflection and construction of social reality. The topic of social expectations of personality is far from being completed, in our opinion it is promising to create a deeper philosophical concept of social expectations of the personality. The specific topics are of particular relevance in the context of socio-political uncertainty, domination of the mass consciousness, loss of national and cultural identity. Проаналізувати філософський та психологічний контексти соціальних очікувань особистості, сформувати загальні наукові положення, розкрити властивості, закономірності становлення, розвитку та функціонування соціальних очікувань як процесу, результату відображення й конструювання соціальної дійсності. Теоретичний базис дослідження ґрунтується на феноменології Е. Гуссерля, філософії соціального конструктивізму Л. С. Виготського, П. Бергера, Т. Лукмана, К. Дж. Джерджена, ідеях конструктивного альтернативізму Дж. Келлі, психології соціальних очікувань особистості як єдності психічного процесу, психічного стану і властивостей очікувань. Наукова новизна. Соціальні очікування особистості розглянуто як філософський вимір дослідження, що представлений аналізуванням очікувань в соціальному конструктивізмі, екстерналізацією себе, побудовою моделі очікуваного майбутнього. З’ясовано деякі теоретико-методологічні аспекти дослідження закономірностей соціальних очікувань у відображенні й конструюванні соціальної дійсності. Окреслено роль соціальних інститутів у становленні і формуванні системи очікувань. Показано поліаспектність досліджуваної проблематики. Обґрунтовано, що формування, реалізація соціальних очікувань в організації взаємодії особистості та соціального оточення можлива за наявності об’єкта, предмета й змісту діяльності. Висновки. Соціальні очікування впливають на соціальну поведінку і визначають поведінку окремої особистості, малої контактної групи, спільноти чи великої маси людей. Соціальні очікування здатні встановлювати своєрідні вимоги, норми, санкції, ідеали, які учасникам процесу необхідно виконувати чи не порушувати. Філософський вимір дослідження інтегрує онтологічні, гносеологічні, аксіологічні передумови формування та реалізації соціального ідеалу, представлений дослідженням очікуваного майбутнього у формах утопії, есхатології і танатології. Психологічний вимір дослідження має достатньо розроблену змістову спрямованість від психологічних змістових параметрів соціальних очікувань до ролі очікувань у соціальних інститутах та різних сферах буття людини. Системний, діяльнісний, саморегуляційний, суб’єктний підходи склали верифіковану систему тлумачення соціальних очікувань особистості як процесу, результату відображення й конструювання соціальної дійсності. Тематика соціальних очікувань особистості ще далека від свого завершення, перспективним на наш погляд є створення більш глибокої філософської концепції соціальних очікувань особистості. Окреслена тематика набуває особливої актуальності у контексті соціально-політичної невизначеності, домінування масової свідомості, втрати національної та культурної ідентичності. Проанализировать философский и психологический контексты социальных ожиданий личности, сформировать общие научные положения, раскрыть свойства, закономерности становления, развития и функционирования социальных ожиданий как процесса, результата отображения и конструирования социальной реальности. Теоретический базис исследования основывается на феноменологии Э. Гуссерля, философии социального конструкционизма Л. С. Выготского, П. Бергера, Т. Лукмана, К. Дж. Джерджена, идеях конструктивного альтернативизма Дж. Келли, психологии социальных ожиданий личности как единства психического процесса, психического состояния и свойств ожиданий. Научная новизна. Социальные ожидания личности рассмотрены как философское и психологическое измерения исследования, что представлено анализом ожиданий в социальном конструкционизме, экстернализацией себя, построением модели ожидаемого будущего. Установлены некоторые теоретикометодологические аспекты исследования закономерностей социальных ожиданий в отображении и конструировании социальной реальности. Обозначена роль социальных институтов в становлении и формировании системы ожиданий, представлена полиаспектность исследуемой проблематики. Обосновано, что формирование, реализация социальных ожиданий в организации взаимодействия личности и социального окружения возможны при наличии объекта, предмета и содержания деятельности. Выводы. Социальные ожидания влияют на социальное поведение и определяют поведение отдельной личности, малой контактной группы, сообщества или большой массы людей. Социальные ожидания способны устанавливать своеобразные требования, нормы, санкции, идеалы, которые участникам процесса необходимо выполнять или не нарушать. Философское измерение исследования интегрирует онтологические, гносеологические и аксиологические предпосылки формирования и реализации социального идеала, представлено исследованием ожидаемого будущего в формах утопии, эсхатологии и танатологии. Психологическое измерение исследования имеет достаточно разработанную содержательную направленность от психологических содержательных параметров социальных ожиданий к роли ожиданий в социальных институтах и различных сферах бытия человека. Системный, деятельностный, саморегуляционный и субъектный подходы составили верифицируемую систему толкования социальных ожиданий личности как процесса, результата отображения и конструирования социальной реальности. Тематика социальных ожиданий личности еще далека от своего завершения, перспективным на наш взгляд является создание более глубокой философской концепции социальных ожиданий личности. Обозначенная тема приобретает особую актуальность в контексте социально-политической неопределенности, доминирования массового сознания, потери национальной и культурной идентичности.Item ПРОБЛЕМА ІДЕНТИЧНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ТРАНСМІГРАЦІЇ(2019) Блинова, О. Є.; Попович, І. С.Item Research on the structure, variables and interdependence of the factors of tourists’ mental states of expectation for leisure(2019) POPOVYCH, I. S.; ZAVATSKYI, V. Yu.; GEYKO, Ie. V.; HALIAN, O. I.; ZAVATSKYI, Yu. A.; RADUL, I. H.; Попович, І. С.; Завацький, В. Ю.; Гейко, Є. В.; Галян, О. І.; Завацький, Ю. А.; Радул, І. Г.The mental states of expectations for leisure are important regulators of tourist activity of participants. The research results allow managers of this activity to understand the expectations of consumers of tourist services that affects the level of services and operationalizes tourist activities. The major factors in the structure of the mental states of expectations were FA “emotional selfregulation” (27.17%), correlated with FB “expected regularity” (rs=0.384; p≤0.01) and FC “cognitive self-regulation” (rs=0.322; p≤0.01). The obtained results can be useful for managers of tourist activities, operators of tourism business and researchers in psychology of tourism. Психічні стани очікування відпочинку є важливими регуляторами туристичної діяльності її учасників. Результати дослідження дозволяють організаторам цієї діяльності зрозуміти очікування споживачів туристичних послуг, що впливає на рівень сервісу, операціоналізує туристичну діяльність. Основними у структурі психічних станів очікувань є FA “емоційна саморегуляція” (27.17%), яка взаємопов’язана з FB “очікувана закономірність” (rs=0.384; p≤0.01) і FC “когнітивна саморегуляція” (rs=0.322; p≤0.01). Отримані результати можуть бути цікаві організаторам туристичної діяльності, оператором туристичного бізнесу, дослідникам психології туризму.Item THE RESEARCH OF THE PARAMETERS, PROPERTIES AND TYPES OF SOCIAL EXPECTATIONS OF STUDENT YOUTH(2019) Popovych, I. S.; Попович, І. С.Досліджено психологічні змістові параметри, властивості, типи соціальних очікувань студентської молоді. Вибіркову сукупність склали чотири заклади вищої освіти України (n=604). Визначено рівні соціальних очікувань студентів. Визначено превалюючі властивості очікувань у актуальній ситуації навчально-професійної діяльності. Методологічно обґрунтовано і реалізовано кластеризацію досліджуваного масиву даних. Методи дослідження: контент-аналіз, тести зі стандартизованими анкетами, факторний аналіз, кластерним аналізом методом k-середніх. Подано структуру типів соціальних очікувань студентської молоді. Ключовими у цій структурі є реалістичний (8.11%) і активноосмислений типи (43.55%) соціальних очікувань. Отримані результати можуть бути цікавими організаторам студентського самоврядування, керівникам вищих закладів освіти, всім, хто досліджує психологічні закономірності цього соціального феномену.Item Social and Psychological Factors of Migration Readiness of Ukrainian Students(2019) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Bokshan, H. I.; Tsіlmak, O. М.; Zavatska, N. Ye.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Бокшань, Г. І.; Цільмак, О. М.; Завацька, Н. Є.The paper examines the problem of social and psychological factors of labor migration of Ukrainian citizens. It was determined that the students are guided by higher salaries and wages abroad and new experience, in this situation the evaluation of occupational prestige and the possibility to increase social status are rather insignificant. That leads to the students’ understanding of the Ukrainians’ labor migration as a necessary measure, which is caused by the necessity to meet an individual’s basic needs. Статтю присвячено проблемі соціальних та психологічних чинників трудової еміграції українських громадян. Визначено поняття «міграційна готовність», розглянуто особливості міграційної готовності студентів університетів України. Наведено результати авторського соціально-психологічного дослідження, спрямованого на виявлення ставлення до трудової еміграції, оцінки її наслідків для держави, сім’ї та особистості, причин та можливостей власної самореалізації за кордоном. З’ясовано, що студенти орієнтуються на більш високі заробітки за кордоном та новий досвід, при цьому досить незначними є оцінка престижності праці та можливість підвищення соціального статусу, що доводить розуміння студентами трудової еміграції українців як вимушеної міри, яка обумовлена необхідністю задоволення базових потреб людини.Item ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВАЦІЙНИХ ПСИХІЧНИХ СТАНІВ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ(2019) Попович, І. С.У статті висвітлено результати дослідження мотиваційних психічних станів військовослужбовців, які брали участь у бойових діях. Глибинну сутність мотиваційних психічних станів військовослужбовців доцільно вивчити саме в професійній діяльності, у контексті виконання значущих завдань. Дослідження мотиваційних психічних станів військовослужбовців, які є учасниками бойових дій, спонукає відшукати взаємозв’язки, закономірності, детермінанти, що у свою чергу дає можливість вести мову про суттєвий науковий вклад в психологію мотивації особистості військовослужбовця. Мета статті полягає у вивченні мотиваційних психічних станів військовослужбовців; емпіричному дослідженні структури та взаємозв’язків мотиваційних психічних станів військовослужбовців, що брали участь у бойових діях. Емпіричні методи дослідження: опитувальник «Рівень домагань особистості» («РДО») (В. Гербачевський, 1990), методика діагностики особистості на мотивацію до успіху (Т. Елерс, 1974), копінг-тест (Р. Лазарус, С. Фолкман, 1988, адаптація Т. Крюкова, О. Куфтяк, М. Замишляєва, 2004). Підібраним комплексом методик та методів статистичної обробки даних якісно інтерпретовано мотиваційні психічні стани, відокремлено один стан від іншого, окреслено змістові особливості. Факторним аналізом визначено структуру мотиваційних психічних станів військовослужбовців. Встановлено, що найважливішою складовою є F4 «прагматичне мотивування», яке має найбільше взаємозв’язків, і найбільш значущим (p≤0,01) є співвідношення F4 та F1 (0,344). Обґрунтовано, що структура, змінні і взаємозалежність факторів мотиваційних психічних станів є важливими складовими у вирішенні завдань професійної, службової (бойової) діяльності військовослужбовців. Результати дослідження можуть бути цікаві керівникам військових підрозділів, командно-офіцерському складу, керівникам військових навчальних закладів, а також дослідникам у галузі військової психології, психології мотивації особистості. The paper presents the results of the research on motivational mental states of the servicemen participating in military operations. It is reasonable to study the deep essence of servicemen’s motivational mental states in professional activities, in the context of performing significant tasks. The examination of motivational mental states of the servicemen participating in military operations makes us search for their interrelations, regularities and determinants, that, in its turn, makes it possible to talk about a considerable scientific contribution to the psychology of motivation of a serviceman’s personality. The purpose of the study is to examine motivational mental states of servicemen; to conduct empirical research on the structure and interdependence of motivational mental states of the servicemen participating in military operations. The empirical research methods: the questionnaire “The level of aspirations of personality” (“LAP”) (V. Herbachevskyi, 1990), the methods of diagnosing personality’s motivation for success (T. Ehlers, 1974), the coping-test (“WCQ”) (Lazarus & Folkman, 1988, adapted by T. Kriukova, O. Kuftiak, M. Zamyshliaieva, 2004). The chosen set of methods and techniques of statistical data processing was used to give qualitative interpretation of motivational mental states, differentiate one state from another and outline their content features. The structure of servicemen’s motivational mental states was determined with factor analysis. It was established that the most important component is F4 “pragmatic motivation”, which has the greatest number of interrelations, and the most significant correlations (p≤0,01) are F4 and F1 (0,344). It was substantiated that the structure, variables and interdependence of the factors of motivational mental states are important components in solving tasks of professional and service (military) activities of servicemen. The research results can be useful for the heads of military departments, commanding officers, leadership of military education institutions and also for researches in the areas of military psychology and the psychology of personality motivation.Item ДО ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХІЧНИХ СТАНІВ БАКАЛАВРІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ(2019) Попович, І. С.Item STUDY OF PSYCHOLOGICAL CONTENT PARAMETERS OF SERVICEMEN’ MOTIVATION(2019) Popovych, I. S.; Aleksieieva, M. I.; Попович, І. С.; Алєксєєва, М. І.The article deals with theoretical analysis of the motivational sphere of servicemen’ personality who took part in combat operations. The psychological content parameters were determined and justified, psychological structure of serviceman’s motivation was constructed. The interrelationships of psychological content parameters of servicemen with social expectations (p<0,05; p<0,01) and sense-oriented orientations (p<0,05; p<0,01) were empirically researched. Significant correlation relations of parameters of social expectations with sense-orientation orientations are established. Study of psychological content parameters of servicemen’ motivation and established interrelationships are important in the context of performing professional-service (combat) activities. The results of the study may be interesting to heads of military units, command officers, heads of military educational institutions, educators, as well as researchers in the field of military psychology, psychology of personality motivation. У статті здійснено теоретичне аналізування мотиваційної сфери особистості військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, що дозволило окреслити розуміння емпіричної картини дослідження структури мотивації військовослужбовця. Застосовано валідні емпіричні методики: опитувальник «Рівень домагань особистості» (“LPC”) (Гербачевський, 1990), опитувальник “Рівень соціальних очікувань” (“LSE”) (Popovych, 2017), опитувальник «Purpose in Life Test» («PIL») (Leontiev, 2006). З’ясовано та обґрунтовано низку психологічних змістових параметрів, побудовано психологічну структуру мотивації військовослужбовця. Емпірично досліджено взаємозв’язки психологічних змістових параметрів мотивації військовослужбовців із соціальними очікуваннями (p<0,05; p<0,01) і сенсожиттєвими орієнтаціями (p<0,05; p<0,01). У статті представлено і проаналізовано неймовірно великий перелік кореляційних плеяд соціальних очікувань з сенсожиттєвими орієнтаціями. Зазначено, що дослідження психологічних змістових параметрів мотивації військовослужбовців і встановлені взаємозв’язки є вагомими в контексті виконання професійно-службової (бойової) діяльності. Отримані емпіричні результати дослідження мотивації військовослужбовців показали, що мотиваційна структура є неймовірно складним комплексним утворенням. Констатовано, що підібраний комплекс методик та методів статистичної обробки даних дозволив якісно інтерпретувати параметри мотиваційної структури, відокремити один параметр від іншого, окреслити змістові особливості. Зроблено узагальнення, що отримані результати дослідження психологічних змістових параметрів мотивації військовослужбовців допоможуть командно-офіцерському складу операціоналізувати вирішення завдань професійної, службової (бойової) діяльності. Результати дослідження можуть бути цікаві керівникам військових підрозділів, командно-офіцерському складу, керівникам військових навчальних закладів, освітянам, а також дослідникам у галузі військової психології, психології мотивації особистості. Визначено перспективу найближчого дослідження.