ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
6 results
Search Results
Item ЕМОТИВНА ЛЕКСИКА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОГО НІМЕЦЬКОГО ПОЕТИЧНОГО МОВЛЕННЯ(2017) Романова, Н. В.У статті проаналізовано частотність уживання емотивної лексики в сучасному німецькому поетичному мовленні, розглянуто графемні засоби її реалізації, з’ясовано структурні й семантиці особливості досліджуваних одиниць. Окрему увагу приділено фоностилістиці й тематичним полям, на яких вибудовуються душевні переживання ліричного героя, його емоційне ставлення до навколишнього світу. The article analyses the usage frequency of emotive vocabulary in modern German poetic speech, its graphic means are examined, structural and semantic special features of the investigated units are defined. Particular attention is paid to phonostylistics and thematic fields within which the emotional feelings of a lyric character and his emotional attitude to the surrounding word are formed. The complex classification of emotive vocabulary is offered; direct correlation between the polysemy of an emotive unit and its function in poetic speech, spread frequency’s dependence of a lexical item on the author’s language picture are proved. Запропоновано комплексну класифікацію емотивної лексики, виявлено прямокореляційний зв’язок між полісемією емотива і його функціонуванням у поетичному мовленні та залежність частоти поширеності певної лексеми від мовної картини світу автора. В статье проанализирована частотность употребления эмотивной лексики в современной немецкой поэтической речи, рассмотрены графические средства её реализации, определены структурные и семантические особенности исследуемых единиц. Отдельное внимание уделено фоностилистике и тематическим полям, на которых выстраиваются душевные переживания лирического героя, его эмоциональное отношение к окружающему миру. Предложено комплексную классификацию эмотивной лексики, выявлено прямокорреляционную связь между полисемией эмотива и его функционированием в поэтической речи и зависимость частоты распространения определённой лексемы от языковой картины мира автора.Item ЭМОТИВЫ В НЕМЕЦКОЯЗЫЧНОЙ ДРАМЕ ХVIII ВЕКА: СЕМАНТИКО-ФУНКЦИОНАЛЬНЫЙ АСПЕКТ(2016) Романова, Н. В.В статье рассматриваются семантика и функции эмотивной лексики немецкого языка ХVIII в. Установлены маркеры эмотивности диалогической речи, выделены основные и дифференциальные значения эмотивов, разграничены виды улыбок и смеха, определены негативный, позитивный и амбивалентный статусы смеха. У статті розглядаються семантика і функції емотивної лексики німецької мови ХVIII ст. Встановлено маркери емотивності діалогічного мовлення, виділено основні й диференціальні значення емотивів, розмежовано різновиди посмішок і сміху, визначено негативний, позитивний та амбівалентний статуси сміху. The article addresses the semantics and functions emotive vocabulary in German of the XVIII century. The markers of emotionality dialogue have been established; singled out the basic and distinctive meaning of emotive vocabulary; differentiated variety of smiles and laughter and revealed negative, positive and ambivalent status of laughter. The basis for negative laughter is mental action and reaction of leader on the limited knowledge of the young woman’s, positive laughter is characterized by scope of psychological energy, and ambivalent laughter combines emotion of joy and emotion of fear. It was been proved that emotive vocabulary are formed in the process of empirical capturing of the word by a cognitive system, the universal nature of which is determined by the biological, social and creative nature of a man. This paper reflects the importance of a language writer’s and his characters discursive competence while choosing a verbal or non-verbal design of an emotional reaction according to a communicative intention within a certain communicative situation.Item НАИМЕНОВАНИЯ МИМИКИ ЛИЦА КАК ИНФОРМАНТА ЭМОЦИЙ (НА ПРИМЕРЕ РОМАНА Э. М. РЕМАРКА “DREI KAMERADEN”)(2016) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.Стаття продовжує цикл публікацій авторки з питання вербалізації емоцій людини в німецькомовній культурі. Аналізується лексика, що позначає міміку обличчя у межах мовної картини світу Е. М. Ремарка. Запропоновано семантичну класифікацію міміки в психологічних термінах модальності переживання. Статья продолжает цикл публикаций автора по вопросу вербализации эмоций человека в немецкоязычной культуре. Анализируется лексика, обозначающая мимику лица в рамках языковой картины мира Э. М. Ремарка. Предложено семантическую классификацию мимики в психологических терминах модальности переживания. This article continues the series of publications of the author with questions verbalization of human emotions in German culture. The vocabulary denoting facial expression within the language world E. M. Remarque analyzes. A semantic classification of facial expressions in terms of the modalities of psychological distress.Item ОСОБЛИВОСТІ ВИЯВУ СЕМАНТИКИ ЕМОТИВІВ У НІМЕЦЬКОМУ ПРОЗОВОМУ МОВЛЕННІ (на матеріалі роману Рейнгарда Їргля «Die Stille»)(2016) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.У статті розглянуто семантику емотивів у мові сучасної німецької прози, виявлено їхнє смислове наповнення на тлі емоційних і емотивних ситуацій, простежено динаміку семантичного розвитку феномену, запропоновано класифікацію емотивів як механізмів емоційної поведінки.Item ЕМОЦІЇ ТА ЇХ ПОЗНАЧЕННЯ У НОВОНІМЕЦЬКИЙ ПЕРІОД (НА МАТЕРІАЛІ ПАРЕМІСТИКИ)(2016) Романова, Н. В.У статті висвітлено ґенезу терміна «емоція», репрезентовано основні психологічні теорії емоцій, окреслено найменування емоцій у новонімецький період. Позначення емоцій витлумачено через типи пам’яті етносу, яка диференціюється на генетичну, культурну та історичну. Домінують лексичні засоби, пов’язані з генетичною пам’яттю. Виявлені різновиди лексичної семантики емоцій мають переважно формальні показники в межах паремій і можуть бути пояснені обсягом і якістю знань носіїв мови про емоції як психологічне явище, оцінне ставлення до навколишнього світу. Модальність переживання емоцій – позитив, негатив, нейтральне, невизначене – відображається в емотивній лексиці, загальновживаній лексиці, що розширює своє значення до емотивного, синсемантичній лексиці в поєднанні з прикметниками, модальними дієсловами, сталих і вільних словосполученнях із емотивним або соматичним значенням. Аналіз позначень емоцій показує, що на їхню вербалізацію впливають лексичні, семантичні, граматичні та стилістичні чинники.Item СЕМАНТИКА ЭМОЦИОНАЛЬНЫХ МЕЖДОМЕТИЙ В НЕМЕЦКОМ ЯЗЫКЕ (НА МАТЕРИАЛЕ СКАЗОК БРАТЬЕВ ГРИММ)(2014) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.Статья посвящена исследованию семантики эмоциональных междометий в немецком языке. Проблема изучается методом сопоставления, анализа дефиниций, контекста и классификации. Выявлено, что семантика эмоциональных междометий представлена в языке полисемично и диффузно, в речи – полисемично, аксиологично, прагматично, узуально. Данное явление воссоздаѐтся в сознании человека сквозь призму норм, оценок и опыта. Нормативно-ценностная база и опыт находят своѐ отражение в когнитивных эмоционально-аксиологических стереотипах и закрепляются в языковых структурах в виде слов – эмоциональных междометий. The article highlights the semantics of emotional interjections in German. The problem is studied by comparing, analyzing definitions, context and classification. It is revealed, that the semantics of emotional interjections is presented in language polysemantic and diffusely and in the speech polysemantic, axiological, pragmatic, common usage. This phenomenon is recreated in the human mind through the prism of standards, assessments and experience. Normative value base and experience are reflected in the emotional and cognitive axiological stereotypes and fixed in the language structures in the form of word – emotional interjections.