ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ

Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66

Browse

Author: search.filters.author.Танасійчук, О. М.Subject: search.filters.subject.professional identity

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    Психологічні особливості зміни архетипових образів професійного становлення студентівпсихологів
    (2020) Танасійчук, О. М.; Tanasiichuk, Е. N.; Танасийчук, Е. Н.
    У статті автор описує результати порівняння компонентів професійного становлення та архетипових образів студентів перших, третіх та випускних курсів. Основною метою роботи є висвітлення результатів статистичної обробки даних та прослідкування тенденції зміни архетипових образів на етапі входження до нового виду діяльності, переживання «кризи середини навчання» та закінчення навчання в університеті. Дослідження проводилося на базі Херсонського державного університету та Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського за участю 196 студентів різних курсів. Обрані методики дослідження повністю відповідають меті, завданням, які виділені автором, та дають можливість статистично опрацювати результати. Результати дослідження представлені у вигляді статистично достовірних результатів з використання однофакторного дисперсійного аналізу, H-критерій Крускала-Уолісса та U-критерій Манна-Уїтні. Представлено таблиці значущих показників, що сформовані програмою SPSS, версії 17.0. Отримані результати якісно описано та проаналізовано, з використанням матеріалів досліджень інших вчених. У висновках сформовано загальні тенденції,які є характерні для кожної з груп; виділено специфічні особливості архетипових образів героя та антигероя для кожної з груп; описано динаміку компонентів професійного становлення. Abstract. In the article the author describes the results of comparing the components of professional development and archetypal images of first, third and final year students. The main purpose of the work is to highlight the results of statistical data processing and follow the trend of changing archetypal images at the stage of entering a new activity, experiencing a "mid-life crisis" and graduation. Methods. The study was conducted on the basis of Kherson State University and Mykolayiv National University named after V.O. Sukhomlinsky with the participation of 196 students of different courses. The selected research methods fully correspond to the purpose, tasks, which are selected by the author, and give the opportunity to statistically process the results. The results of the study are presented in the form of statistically significant results using one-way analysis of variance, H-test Kruskal-Wallis and U-test Mann-Whitney. Tables of significant indicators generated by the SPSS program, version 17.0 are presented. The obtained results are qualitatively described and analyzed, using materials of researches of other scientists. In the conclusions the general tendencies which are characteristic of each of groups are formed; specific features of archetypal images of hero and antihero for each of the groups are highlighted; describes the dynamics of the components of professional development. The author found that the Image I has specific features in the transition between courses; the archetype of hero`s image is the most optimal for first-year students and includes the following characteristics: critical assessment of professional activity and oneself as a professional, independence and autonomy in the performance of professional duties; the archetypal image of the antihero of graduate students is the most formed, due to the adequate attitude to negative personal qualities and the ability to use them in a constructive manner; professional components also have their own dynamics: sensitivity, external positive motivation tend to increase in third-year students and fall in graduates; anxiety, self-esteem have a downward schedule; lability decreases during the transition from the first to the third year, increases from the third to the final year and does not differ in the first and final courses. В статье автор описывает результаты сравнения компонентов профессионального становления и архетипических образов студентов первых, третьих и выпускных курсов. Основной целью работы является представление результатов статистической обработки данных и прослеживание тенденции изменения архетипических образов на этапе вхождения в новый вид деятельности, переживая «кризис середины обучения» и окончания обучения в университете. Методы. Исследование проводилось на базе Херсонского государственного университета и Николаевского национального университета имени В.А. Сухомлинского с участием 196 студентов разных курсов. Выбранные методики исследования полностью соответствуют целям, задачам, которые поставлены автором, и дало возможность статистически обработать результаты. Результаты исследования представлены в виде статистически достоверных данных с использованием однофакторного дисперсионного анализа, H-критерий Крускала-Уолисса и U-критерий Манна-Уитни. Представленные в таблице значимые показатели, сформированных программой SPSS, версии 17.0. Полученные результаты качественно описано и проанализировано, с использованием материалов исследований других ученых. В выводах сформированы общие тенденции, характерные для каждой из групп; выделено специфические особенности архетипических образов героя и антигероя для сравниваемых групп; описано динамику компонентов профессионального становления. Автором было установлено, что Образ Я имеет специфические особенности при переходе между курсами; архетип образа героя является наиболее оптимальным у студентов первых курсов и включает следующие характеристики: критическая оценка профессиональной деятельности и себя как профессионала, независимость и самостоятельность при выполнении профессиональных обязанностей; архетипический образ антигероя студентов выпускных курсов является наиболее сформированным, за счет, адекватного отношения к негативным личностных качеств и умения использовать их в конструктивном русле; профессиональные компоненты также имеют свою динамику: сензитивность, внешняя положительная мотивация имеют тенденцию к нарастанию у студентов третьих курсов и падению у выпускных; тревожность, самооценка имеют нисходящий график; лабильность снижается при переходе от первого до третьего курса, повышается от третьего до выпускных и не отличается в первых и выпускных курсах.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Психологічні особливості професійного становлення майбутніх психологів
    (2020) Tanasііchuk, О.; Танасійчук, О. М.
    У статті описано результати діагностичної роботи зі студентами перших курсів спеціальності «Психологія». Основна мета роботи – висвітлити результати емпіричного дослідження індивідуально­типологічних особливостей студентів­психологів першого курсу навчання, враховуючи показники професійного становлення: професійну ідентичність, мотивацію професійної діяльності та специфіку професійної самореалізації й діяльності професії психолога. Для дослідження було використано пакет діагностичного інструментарію, що включав такі методики, як: «Опитувальник для виявлення рівня професійної спрямованості та готовності студентів» (О. Кокун), методика «Мотивація професійної діяльності» (К. Замфір; у модифікації А. Реана), методика «Дослідження професійної ідентичності» (Л. Шнейдер), тест «Хто Я?» (М. Кун, Т. Маркпартленд; у модифікації Румянцевої), тест «Індивідуально­типологічний опитувальник» (Л. Собчик). Вибір методик обумовлено концепцією Е. Зеєра про чотири складові професійного становлення, до яких належать: мотиваційні складові професійної діяльності; сукупність знань, умінь і ціннісних орієнтацій для майбутньої професії; професійно важливі якості, що визначають продуктивність професійної самореалізації; особливості формування професійної компетентності. У дослідженні взяло участь 30 студентів перших курсів спеціальності «Психологія» Херсонського державного університету. За результатами дослідження було виявлено кореляційні зв’язки між показниками індивідуально­типологічних характеристик із вираженою мотиваційною складовою до професійної діяльності, рівнем професійної ідентичності та самооцінкою особистості. Висновок. Студенти­першокурсники мають тенденцію до утвердження в соціальній групі; соціальні відносини, становище в колективі та взаємовідносини з викладачами є значущими на цьому етапі вікового розвитку; досягнута професійна ідентичність сформована лише у третини досліджуваних; у студентів першого курсу виражені оптимальні мотиваційні комплекси; загальний рівень фізичного та психічного здоров’я, темпи нервово­психічної діяльності для студентів першого курсу не є перешкодою для навчання; на цьому віковому етапі професійні досягнення не є пріоритетними, а значуще формування власної ідентичності. In the article the author describes the results of diagnostic work with firstyear students-psychologists. The aim of the article is to highlight the results of empirical research of individual typological features of first-year studentspsychologists, taking into account the indicators of professional formation: professional identity, motivation of professional activity and specificity of professional self-realization and activity of the profession of psychologist. A bank of diagnostic tools was used for the study, that included the following methods: «Questionnaire for revealing the level of professional orientation and readiness of students to professional activity» (O. Kokun), the technique «Motivation of professional activity» (K. Zamfir, modifications by A. Rean), the technique «The Research of professional identity» (L. Schneider), the test «Who am I?» (M. Kun, T. Markpartland; in Rumiantseva’s modification), the test «Individual-typological questionnaire» (L. Sobchyk). The choice of methods is conditioned by the concept of E. Zeer about four components of professional formation. Thirty first-year students-psychologists of Kherson State University participated in the study. According to the results of the study, the correlations were formed between indices of individual typological characteristics with pronounced motivational component to professional activity, level of professional identity and self-esteem of the individual. Conclusions. The first­year students tend to be approved in a social group; social relations, position in the team and relationships with teachers are significant at this stage of age development; the achieved professional identity is formed in only one third of the respondents. The first-year students have the best motivation complexes, at this age period the professional achievement is not a priority, but the formation of one’s identity is significant. В статье описаны результаты диагностической работы со студентами первых курсов специальности «Психология». Основной целью работы является ознакомление с результатами эмпирического исследования индивидуально­типологических особенностей студентов­психологов первого курса обучения, учитывая показатели профессионального становления: профессиональную идентичность, мотивацию профессиональной деятельности, специфику профессиональной самореализации и деятельности профессии психолога. Для исследования был использован пакет диагностического инструментария, включавший следующие методики: «Опросник на выявление уровня профессиональной направленности и готовности студентов» (А. Кокун), методику «Мотивация профессиональной деятельности» (К. Замфир; в модификации А. Реана), методику «Исследование профессиональной идентичности» (Л. Шнейдер), тест «Кто Я?» (М. Кун, Т. Маркпартленд; в модификации Румянцевой), тест «Индивидуально­типологический опросник» (Л. Собчик). Выбор методик обусловлен концепцией Э. Зеера о четырех составляющих профессионального становления, среди которых: мотивационные составляющие профессиональной деятельности; совокупность знаний, умений и ценностных ориентаций для будущей профессии; профессионально важные качества, определяющие особенности профессиональной самореализации; специфика формирования профессиональной компетентности. В исследовании приняло участие 30 студентов первых курсов специальности «Психология» Херсонского государственного университета. По результатам исследования были обнаружены корреляционные связи между показателями индивидуально­типологических характеристик с выраженной мотивационной составляющей в профессиональной деятельности, уровнем профессиональной идентичности и самооценкой личности. Вывод. Студенты­первокурсники имеют тенденцию к утверждению в социальной группе; социальные отношения, положение в коллективе и взаимоотношения с преподавателями являются значимыми на этом этапе возрастного развития; достигнутая профессиональная идентичность сформирована у трети испытуемых; у студентов первого курса выраженными являются оптимальные мотивационные комплексы; общий уровень физического и психического здоровья, темпы нервно­психической деятельности для студентов первого курса не являются препятствием для обучения; на этом возрастном этапе профессиональные достижения не являются приоритетными, более значимым определяется формирование собственной идентичности.