ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
23 results
Search Results
Item MULTIMODAL IMAGERY IN PICTURE BOOKS FOR CHILDREN(2022) Tsapiv, A.; Цапів, А. О.This research focuses on revealing visual means of creating imagery in picture books, addressed to a child-reader. The theory of J. Appleyard has been acknowledged. It is believed that in early and later childhood children realize themselves as players, heroes, and heroines of the stories. Given that, visual imagery contributes to their reading experience and creates special world, which attracts child-readers. The theory suggested by G. Kress and T, van Leeuwen, supplemented by C. Painter, J. Martin, and L. Unsworth has been developed and amplified. Social distance, proximity, attitude, and contact in picture books for children are created by means of visual devices, i.e. color and saturation, page layout, close up and long-shot depiction. It is assumed that the most prominent means of creating meanings in picture books for children becomes the focaliser’s viewpoint, as in most narratives for children a child or an anthropomorphic character of a child’s age is a focaliser of the events. It is claimed that close-up depiction of images creates a special eye contact with the reader, as well as color decisions become visual means of creating the point of view of the focaliser. Furthermore, full-length pictures become a visual tool of implementation ironic senses. In ironic narrative for children, the incongruity is shaped via visual depiction of the characters, which builds the contrast between conventional understanding of issues and their representation in narratives for children. Proximity and distance of the images implements social and psychological connection, status or misunderstanding between the characters. Special angle of viewing the images serves as a device of revealing the type of the narrator of the story, as oblique and high angle become a tool of narrating a story by an adult narrator. Наукову розвідку присвячено виявленню візуальних засобів створення образності в ілюстрованих текстах, присвячених дитячій читацькій аудиторії. У роботі підтверджується теорія, розроблена Дж. Апплеяром, щодо усвідомлення читачем себе у молодшому та старшому дитячому віці гравцем або героєм чи героїнею наративу під час його читання. У такий спосіб візуальна образність впливає на читацький досвід дитини та створює особливий світ для читача-дитини. У статті імплементовано та розширено положення, запропоновані Г. Крессом та Т. ван Льовеном, і доповнені авторами С. Пейнтером, Дж. Мартіном та Л. Унсвортом. Соціальна дистанція, візуальне зближення, ставлення та створення читацького контакту в ілюстрованих текстах для дітей створюється завдяки візуальним засобам, зокрема кольору та його насиченості, розташуванню малюнків на просторі сторінки, крупного та дальнього плану зображення. У роботі стверджується, що одним з найважливіших способів створення смислів в ілюстрованих текстах для дітей є створення точки зору фокалізатора, оскільки у більшості наративів для дітей фокалізатором є саме дитини або антропоморфний персонаж дитячого віку. У роботі доведено, що крупний план зображення персонажів створює зоровий контакт із читачем-дитиною, так само, як і кольорові рішення стають візуальним засобом творення точки зору фокалізатора. Дальній і повний план зображення постає візуальним засобом імплементації іронічних контекстів та смислів. В іронічних наративах для дітей інконгруентність конструюється завдяки візуальному зображенню персонажів і створенню візуального контрасту між узагальненим сприйняттям речей і їхнього бачення у наративах для дітей. Наближення персонажів на малюнках або їх дистанціювання втілює смисли щодо їхнього соціального або психологічного контакту або непорозуміння між ними. Спеціальний кут зображення персонажів слугує засобом визначення типу наратора історії, а саме непрямий косий кут із верхньої перспективи стає інструментом дорослого наратора у творенні історії.Item НАРАТИВНИЙ ГРИФОНАЖ ЯК ТЕХНІКА ТВОРЕННЯ ТЕКСТОВО-ГРАФІЧНИХ НАРАТИВІВ(2021) Цапів, А. О.Item ОЛЬФАКЦІЙНІ ПЕРСОНАЖНІ ОБРАЗИ У ПОВІСТІ Р. ДАЛА «THE TWITS»(2020) Цапів, А. О.Item КОНСТРУЮВАННЯ ГРАФІЧНИХ НАРАТИВІВ (КОМІКСІВ) (НА МАТЕРІАЛІ ГРАФІЧНИХ ТЕКСТІВ ЦИКЛУ FABLES )(2020) Цапів, А. О.; Tsapiv, A. O.У статті йдеться про основні принципи конструювання графічних наративів (коміксів), що постають сучасним жанром секвентивного типу мистецтва. Історія у коміксах конструюється поєднанням спеціальних панелей, що мають вербальний та невербальний план вираження. Мова графічних наративів має свою специфіку, оскільки оперує певним набором конвенціоналізованих знаків і символів для вираження мовлення персонажів (мовні хмаринки), їх емоції (система знаків еманата), думок (індикатори думок), оформлення мовлення наратора історії. The article focuses on revealing basic techniques of narrative construing of graphic narratives. It is assumed that special semiotic signs, both symbolic and indexical (speech bubbles, thought baloons), as well as special comic language emanata, create a unique multimodal narrative. Sequential panels, arranged in a lineal line, model a story with the help of verbal and nonverbal means. Special attention is paid to visual and cinematic methods of creating point of view of the focalizer of the narrative.Item МЕТОДОЛОГІЯ ПОЕТИКО-НАРАТОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ КАЗКОВИХ ЕТНОНАРАТИВІВ (НА МАТЕРІАЛІ АВСТРАЛІЙСЬКИХ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ ДЛЯ ДІТЕЙ)(2019) Цапів, А. О.; Tsapiv, A. O.У статті запропоновано розроблену авторкою методологію поетико-наратологічного аналізу казкових етнонаративів для дітей. Витлумачено поняття казкового етнонаративу та продемонстровано поетапний аналіз казкового етнонаративу «Снаглпот і Кадлпай» австралійської авторки Мей Гіббс. Поетико-наратологічний метод аналізування спрямовано на виявлення способів побудови особливого типу етнонаративу, виокремлення головних прийомів нарації, реконструкцію моделі нарації та з’ясування етнокультурної специфіки австралійського етнонаративу для дітей. The articles aims at demonstration the algorithm of the methodology of poetic-narratological analysis of Australian fairy ethnonarratives for children. The notion of fairy ethnonarrative has been defined. The key elements of a fairy ethnonarrative – ethnocharacters, ethnochronotope, model of narration have been revealed. It is assumed that verbal and visual ways of narration create a multimodal fairy ethnonarrative space. The suggested methodology enables to find out narratological and ethnocultural specificity of fairy ethnonarratives for children.Item NARRATIVE MODELLING OF AMERICAN AND AUSTRALIAN FAIRY NARRATIVES FOR CHILDREN IN A CULTURAL PERSPECTIVE(2019) Tsapiv, A. O.; Цапів, А. О.Item ЗБІРКА АВТОРСЬКИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ З ДИСЦИПЛІН КАФЕДРИ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА ТА ПРИКЛАДНОЇ ЛІНГВІСТИКИ ДЛЯ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ 035.04 ФІЛОЛОГІЯ (ГЕРМАНСЬКІ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ)(ПЕРЕКЛАД ВКЛЮЧНО)( ПЕРЕКЛАД); 035.04 ФІЛОЛОГІЯ (ГЕРМАНСЬКІ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ)(ПЕРЕКЛАД ВКЛЮЧНО)( АНГЛІЙСЬКА); 035.10 ФІЛОЛОГІЯ (ПРИКЛАДНА ЛІНГВІСТИКА)(2018) Гізер, В. В.; Акішина, М. О.; Французова, К. С.; Главацька, Ю. Л.; Борисова, Т. С.; Цапів, А. О.; Короткова, Л. В.; Хан, О. Г.; Шапошник, О. М.Стратегія розвитку вищої освіти в умовах євроінтеграції зумовила напрям і контури освітньої реформи України з урахуванням європейських стандартів базисним елементом яких виступає організація навчального процесу. З огляду на основну мету навчального процесу, яка полягає в реалізації особистісного потенціалу людини, розвитку її творчих (креативних) здібностей, задоволені потреб особи і суспільства у підготовці компетентних фахівців, конкурентоздатних на національному та міжнародному ринках праці, невід’ємним базисним елементом змісту цього процесу виокремлюється програма навчальної дисципліни Кожна програма навчальної дисципліни розробляється згідно зі змістом програм та вимог до фахівців різних ступенів підготовки – «Бакалавр», «Магістр». Крім цього, структура програми суворо регламентована у відповідності до настанов та інструкцій Міністерства освіти та науки України. Програма містить такі структурні елементи: предмет вивчення, міждисциплінарні зв’язки, змістові модулі, мету та завдання курсу, компетентності та очікуванні результати, інформаційний обсяг навчальної дисципліни, форми підсумкового контролю успішності навчання, засоби діагностики успішності навчання, список рекомендованої літератури. Пропонована збірка авторських програм містить усі засадничі курси практичного та теоретичного характеру для підготовки фахівців ступеня вищої освіти за спеціальностями 035.04 Філологія (германські мови та літератури)(переклад включно)(переклад); 035.04 Філологія (германські мови та літератури)(переклад включно)( англійська); 035.10 Філологія (прикладна лінгвістика), які викладаються на кафедрі перекладознавства та прикладної лінгвістики.Item ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ КОХАНОЇ/КОХАНОГО VIA ГЕШТАЛЬТ-АНАЛІЗ(2015) Цапів, А. О.У статті запропоновано гештальт-аналіз художнього образу Коханої/Коханого, що дозволило з’ясувати специфіку його лексико-граматичного оформлення, а також виявити роль частин мови у формуванні видів словесних поетичних образів. The article deals with the lexical and grammatical aspects of the verbal poetic images, which are revealed via gestalt analysis. It has been proved that the gestalt image of the Beloved is verbalized by means of its gestalt-qualities, embodied in the nominative units of verbal poetic images. It is claimed that classification of the types of image of the Beloved is based on its gestalt center, expressed by a notional part of speech (the adjective, the verb or the noun).Item НАРАТИВ «ДОГОРИ ДРИГОМ» У КАЗЦІ КЕТРІН ХЕЛЛЕР «БІЛОСНІЖКА : НЕВІДОМА ІСТОРІЯ»(2018) Цапів, А. О.; Tsapiv, A. O.Статтю присвячено виявленню особливостей наративу «догори дригом» у авторській інтерпретації Кетрін Хеллер казки «Білосніжка: невідома історія». Фольклорні казки адаптуються і перетворюються з усного тексту у наративний, зафіксований письмово, відтворений крізь призму світогляду автора. Адаптація казок через копіювання забезпечує збереження їх оригінальної форми, гіпотексту. У креативному переказуванні наявні зміни у сюжеті, композиції, персонажах казки. У такий спосіб казки віддзеркалюють культурні цінності нової епохи їх створення. Такою тенденцією відзначаються казки XX століття, що набули літературної реінтерпретації, анімаційної адаптації, дігітального форматування. Прикладами слугують казки «догори дригом», у яких відомі сюжети подано із незвичайного ракурсу. На початку XX століття у Німеччині з’являється термін анти-казка, засновники якого заперечують казковість текстів із сумним фіналом. Іноді чарівні добрі казки також мають окремі елементи анти-казок, оскільки у них зустрічаються анти-герої. Деякі казки «догори дригом» проявляють антиказковість саме через сюжет, як, наприклад, казка про Білосніжку, що розповідається від імені антигероїні – жорстокої мачухи (“Snow White: the untold story”). Наративний текст тлумачиться як певна структура, що характеризується смисловою, комунікативною та семантичною завершеністю, її елементами постають наратор, наратарор, подія, або історія, що є основою сюжету та модель нарації. У наративі «догори дригом» наратором стає антагоніст класичної казки, яку слідом за Монікою Флудернік розуміємо як «базовий» наратив. Знання, що має читач про класичний сюжет казки про Білосніжку є необхідними для розуміння наративу «догори дригом», що є свого роду альтернативною історією подій у баченні негативного персонажа «базового» наративу. Антагоніст «базового» наративу є наратором нової казки, наративу «догори дригом» і створює повістування крізь призму свого власного сприйняття. Наратив «догори дригом» накладається на «базовий» наратив і створює у свідомості читача два модуси. Кожна ключова подія історії має дві інтерпретації. The term “anti-fairy tale” appeared in Germany at the beginning of the 20th century. It designated fairy tales which had a tragic rather than happy end. Some elements of “anti-fairy tales” can be observed in modern reinterpretations of well-known folk fairy tales. Negative characters which become main characters, twisted plot and composition structure can signal about the status of a fairy tale as an “upside down” fairy tale. Modern paradigm of narrative theory is the paradigm of cognitive narrative, which focuses on mental processes of creation literary texts, creative activity of the author and cognitive competence of the reader to comprehend the text. To understand an “upside down” narrative text a reader must know the plot of the classical fairy tale. We consider classical fairy tale with a well-known plot to be a “natural” narrative (in terms of Monika Fludernik) which enables to impose “upside down” narrative on the “basic” narrative. Such cognitive operation enables a reader to comprehend a new narrative, compare a well-known story with its new interpretation. The main criteria of “upside down” fairy tale is a special narrator, as a rule an anti-hero of a classical fairy tale, who appears to be the main character and a narrator in an “upside down” narrative text. The narrator of the untold story of Snow White is her stepmother. Her story-telling is emotional, subjective and it gives an access to the consciousness of the main character (Alan Palmer) (who is a narrator). Such fictional mind tells the story from his point of view acquits himself and suggests a reader to believe in a different story and her innocence.Item МІФОПОЕТИКА АВСТРАЛІЙСЬКИХ ЛІТЕРАТУРНИХ КАЗОК КРІЗЬ ПРИЗМУ ЇХ НАРАТИВНОЇ СТРУКТУРИ : ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ(2018) Цапів, А. О.; Цапив, А. А.; Tsapiv, A. O.Статтю присвячено дослідженню міфопоетики австралійських літературних казок шляхом виявлення лінгвокультурологічних особливостей, опредметнених у їх наративній структурі. Матеріалом дослідження слугували казки австралійської письменниці Мей Гіббс «The complete adventures of Snugglepot and Cuddlepie». Статья посвящена исследованию мифопоэтики австралийских литературных сказок посредством выявления лингвокультурологических особенностей, актуализированных в их нарративной структуре. Материалом исследования послужили сказки австралийский писательницы Мэй Гиббс «The complete adventures of Snugglepot and Cuddlepie». the article is focused on the research of the mythopoetics of the Australian literary fairy tales via revealing their linguistic and cultural specifics embodied in their narrative structure. Case study of the research are the fairy tales of Australian writer May Gibbs “The complete adventure of Snugglepot and Cuddlepie”
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »