ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
4 results
Search Results
Item НАРАТИВНІ ДИСКУРСИ У РОМАНІ ГАЛИНИ ПАГУТЯК «МАГНАТ»(2016) Чухонцева, Н. Д.; Chukhontseva, N.У статті аналізується наративна специфіка роману Галини Пагутяк «Магнат», де виділяються три наративні дискурси: інтертекст, який складають цитати та ремінісценції із творів головного героя – Яна Щасного Гербурта, розповідь його ритуального двійника Северина Никловського, а також подані курсивом у дужках авторські коментарі. Всі ці дискурси експлікують мотив двійництва і формують авторський неоміф у дусі концепції Поля Рікера, викладеної у книзі «Сам як інший». В статье анализируется нарративная специфика романа Галины Пагутяк «Магнат», где выделяются три нарративные дискурсы: интертекст, который составляют цитаты и реминисценции из призведений главного героя – Яна Щасного Гербурта, повествование его ритуального двойника Северина Никловского, а также поданные курсивом в скобках авторские комментарии. Все эти дискурсы развивают экспликацию мотива двойничества и формируют авторський неомиф в духе концепции Поля Рикёра, изложенной в книге «Я сам – как другой». The paper analyzes the narrative specifics of the novel «The Magnate» by Halyna Pahutiak. The novel represents three narrative discourses: the intertext, consisting of the quotations and reminiscences from the main character’s works – Jan Szczesny Herburt, the story of his ritual twin Severyn Nyklovsky, and also the author’s comments given in the brackets. All these discourses explicate the motif of twins and form the author’s neomyth in the spirit of Paul Ricoeur’s concept, represented in his book «Oneself as another».Item КОНЦЕПТИ «ГРІХ» І «СПОКУТА» У РОМАНАХ «СЕЛО НЕ ЛЮДИ» ЛЮКО ДАШВАР ТА «ЛОЛІТА» ВОЛОДИМИРА НАБОКОВА(2012) Чухонцева, Н. Д.У статті аналізуються семантика, конотації та функціїї концептів «гріх» і «спокута» у романах «Село не люди» Люко Дашвар та «Лоліта» Володимира Набокова. The article analyses semantics, connotations and functions of the concepts «sin» and «redemption» in the novels «Village is not people» by Luko Dashvar and «Lolita» by Vladimir Nabokov.Item МІФОЛОГЕМА СТЕПУ В ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ ДМИТРА МАРКОВИЧА(2014) Чухонцева, Н. Д.; Chukhontseva, N. D.У статті досліджуються форми втілення і функції міфологеми степу в художній прозі Дмитра Марковича. Суб’єктивні конотації концепту "степ" інтерпретуються як прояви новаторства. В статье исследуются формы воплощения и функции мифологемы степи в художественной прозе Дмитра Марковича. Субъективные коннотации концепта "степ" интерпретируются как проявления новаторства. The article deals with forms and functions of embodiment of mythologeme of the steppe in the artistic prose by Dmytro Markovych The subjective connotations of the concept of the "steppe" are interpreted as manifestations of innovation.Item МІФОЛОГЕМИ «ПЕРШОСТИХІЙ» У ЛІРИЦІ ДНІПРОВОЇ ЧАЙКИ(2013) Чухонцева, Н. Д.; Chukhontseva, N.У статті досліджується специфіка художнього втілення міфологем води, вогню, землі, повітря у ліриці Дніпрової Чайки і доводиться, що вони відіграють важливу роль у творенні дисонансів ліричної свідомості, надають внутрішнього драматизму образові ліричної героїні. Суб’єктивні конотації відповідних концептів інтерпретуються як прояви модернізму.В статье исследуется специфика художественного воплощения мифологем воды, огня, земли, воздуха в лирике Днепровой Чайки; доказывается, что эти мифологемы играют важную роль в создании диссонансов лирического сознания, привносит внутренний драматизм в образ лирической героини. Субъективные коннотации соответствующих концептов интерпретируются как проявления модернизма. The article deals with the specificity of artistic embodiment of mythologemes of water, fire, earth, air in the lyrics by Dniprova Chayka and proves the considerable role of this mythologemes in the creation of dissonances of lyric consciousness and produced inward grammaticism in lyric hero’s image. The subjective connotations of accordant concepts are interpreted as manifestations of modernism.