ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ

Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66

Browse

Author: search.filters.author.Шапошник, О. М.Has files: Yes

Search Results

Now showing 1 - 10 of 21
  • No Thumbnail Available
    Item
    ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ ЕТАП У КОМПЛЕКСНІЙ МЕТОДИЦІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЖАНРОВО-СТИЛІСТИЧНОЇ СПЕЦИФІКИ ПЕРЕКЛАДУ ДИТЯЧОГО ФЕНТЕЗІ
    (2020) Шапошник, О. М.; Shaposhnyk, O. М.
    Дослідження жанрово-стилістичної специфіки перекладу сучасного англомовного дитячого фентезі українською мовою потребує виопрацювання комплексної методики дослідження. Запропонована комплексна методика вивчення жанрово-стилістичної специфіки перекладу дитячого фентезі передбачає два етапи: доперекладознавчий та перекладознавчий. У статті висвітлюються особливості здійснення перекладознавчого (другого) етапу дослідження, який передбачає залучення лінгвістичних, перекладознавчих та загальнонаукових методів. На другому етапі дослідження застосовуються порівняльно-перекладознавчий, компонентний, тезаурусний, дескриптивний методи, а також методи аналізу та синтезу. Мета статті – визначити особливості здійснення перекладознавчого (другого) етапу комплексної методики дослідження жанрово-стилістичної специфіки перекладу текстів дитячого фентезі. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати завдання: висвітлити алгоритм здійснення перекладознавчого етапу дослідження; зазначити теоретичні аспекти застосування низки методів, а саме порівняльно-перекладознавчого, компонентного, тезаурусного, дескриптивного, методів аналізу та синтезу, які забезпечують реалізацію перекладознавчого етапу в розробленій нами комплексній методиці дослідження; встановити специфіку використання зазначених методів для вивчення жанрово-стилістичних особливостей перекладу фентезі на матеріалі текстів дитячої літератури. Як висновок, стало можливим досягнення таких результатів: аналіз оригіналів і транслятів з огляду на адекватність / еквівалентність відтворення мовностилістичних одиниць на різних рівнях тексту; встановлення ступеню доцільності / недоцільність використання у ПТ перекладацьких варіантів при відтворенні обов’язкових жанрових елементів у текстах дитячого фентезі та фентезі з елементами наукової фантастики; визначення способів і прийомів досягнення адекватності перекладу на різних рівнях тексту з урахуванням жанрово-стилістичних та міфопоетичних очікувань цільової аудиторії. The suggested complex methodology comprises two stages: pre-translational stage and translational one. This research paper highlights the aspects of the translational (second) stage, namely the methods and main research principles that ensure the implementation of the suggested complex methodology. The translational (second) stage comprises the usage of the linguistic and translational methods as well as the general scientific ones. As for the linguistic and translational methods used at the translational stage, there are the comparativetranslational method, the componential method, the thesaurus method, the descriptive method. As for the general scientific methods used at the translational stage, there are the methods of analysis and synthesis. The purpose of the research paper is to explicate the peculiarities of the translational (second) stage accomplishment while studying the genre stylistic specificity of children’s fantasy rendering. To gain this purpose one needs to fulfill certain tasks: 1) to determine the algorithm of accomplishing the translational (second) stage as a part of the complex methodology; 2) to find out the theoretical aspects of the methods usage, namely the linguistic and translational methods as well as the general scientific ones; 3) to define the peculiarities of these methods usage for the investigation of the genre stylistic specificity of children’s fantasy rendering (case study of E. Colfer’s «Artemis Fowl» and M. Buckley’s «The Sisters Grimm» and their Ukrainian translations). The highlighted investigation serves to achieve important results: the analysis of the originals and translations in regard to adequacy / equivalency of lexical units’ rendering at different text levels; decision according the necessity of certain translation variants while rendering the obligatory genre elements in the texts of children’s fantasy as well as the texts with both genre features of fantasy and science fiction; designation of means of achieving the adequacy of translation at different text levels with respect to genre stylistic as well as mythological and poetical stereotypes of the target audience.
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
    Збірка авторських навчальних програм з дисциплін кафедри перекладознавства та прикладної лінгвістики для спеціальностей спеціальностей 035.04 Філологія (германські мови та літератури)(переклад включно)( переклад)); 035.041 Філологія (германські мови та літератури)(переклад включно), перша – англійська; 035.10 Філологія (прикладна лінгвістика); 01Освіта 014.02 Середня освіта (мова і література англійська). Спеціалізація: польська / турецька мова; 035.043 Германські мови та літератури (переклад включно), перша – німецька; 035.051 Романські мови та літератури (переклад включно), перша – іспанська; 035.055 Романські мови та літератури (переклад включно), перша – французька
    (2018) Главацька, Ю. Л.; Гізер, В. В.; Борисова, Т. С.; Короткова, Л. В.; Хан, О. Г.; Французова, К. С.; Акішина, М. О.; Шапошник, О. М.
    Стратегія розвитку вищої освіти в умовах євроінтеграції зумовила напрям і контури освітньої реформи України з урахуванням європейських стандартів базисним елементом яких виступає організація навчального процесу. З огляду на основну мету навчального процесу, яка полягає в реалізації особистісного потенціалу людини, розвитку її творчих (креативних) здібностей, задоволені потреб особи і суспільства у підготовці компетентних фахівців, конкурентоздатних на національному та міжнародному ринках праці, невід’ємним базисним елементом змісту цього процесу виокремлюється програма навчальної дисципліни Кожна програма навчальної дисципліни розробляється згідно зі змістом програм та вимог до фахівців різних ступенів підготовки – «Бакалавр», «Магістр». Крім цього, структура програми суворо регламентована у відповідності до настанов та інструкцій Міністерства освіти та науки України. Програма містить такі структурні елементи: предмет вивчення, міждисциплінарні зв’язки, змістові модулі, мету та завдання курсу, компетентності та очікуванні результати, інформаційний обсяг навчальної дисципліни, форми підсумкового контролю успішності навчання, засоби діагностики успішності навчання, список рекомендованої літератури. Пропонована збірка авторських програм містить усі засадничі курси практичного та теоретичного характеру для підготовки фахівців ступеня вищої освіти за спеціальностями 035.04 Філологія (германські мови та літератури)(переклад включно)( переклад)); 035.041 Філологія (германські мови та літератури)(переклад включно), перша – англійська; 035.10 Філологія (прикладна лінгвістика); 01Освіта 014.02 Середня освіта (мова і література англійська). Спеціалізація: польська / турецька мова; 035.043 Германські мови та літератури (переклад включно), перша – німецька; 035.051 Романські мови та літератури (переклад включно), перша – іспанська; 035.055 Романські мови та літератури (переклад включно), перша – французька.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ЗБІРКА АВТОРСЬКИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ З ДИСЦИПЛІН КАФЕДРИ ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА ТА ПРИКЛАДНОЇ ЛІНГВІСТИКИ ДЛЯ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ 035.04 ФІЛОЛОГІЯ (ГЕРМАНСЬКІ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ)(ПЕРЕКЛАД ВКЛЮЧНО)( ПЕРЕКЛАД); 035.04 ФІЛОЛОГІЯ (ГЕРМАНСЬКІ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ)(ПЕРЕКЛАД ВКЛЮЧНО)( АНГЛІЙСЬКА); 035.10 ФІЛОЛОГІЯ (ПРИКЛАДНА ЛІНГВІСТИКА)
    (2018) Гізер, В. В.; Акішина, М. О.; Французова, К. С.; Главацька, Ю. Л.; Борисова, Т. С.; Цапів, А. О.; Короткова, Л. В.; Хан, О. Г.; Шапошник, О. М.
    Стратегія розвитку вищої освіти в умовах євроінтеграції зумовила напрям і контури освітньої реформи України з урахуванням європейських стандартів базисним елементом яких виступає організація навчального процесу. З огляду на основну мету навчального процесу, яка полягає в реалізації особистісного потенціалу людини, розвитку її творчих (креативних) здібностей, задоволені потреб особи і суспільства у підготовці компетентних фахівців, конкурентоздатних на національному та міжнародному ринках праці, невід’ємним базисним елементом змісту цього процесу виокремлюється програма навчальної дисципліни Кожна програма навчальної дисципліни розробляється згідно зі змістом програм та вимог до фахівців різних ступенів підготовки – «Бакалавр», «Магістр». Крім цього, структура програми суворо регламентована у відповідності до настанов та інструкцій Міністерства освіти та науки України. Програма містить такі структурні елементи: предмет вивчення, міждисциплінарні зв’язки, змістові модулі, мету та завдання курсу, компетентності та очікуванні результати, інформаційний обсяг навчальної дисципліни, форми підсумкового контролю успішності навчання, засоби діагностики успішності навчання, список рекомендованої літератури. Пропонована збірка авторських програм містить усі засадничі курси практичного та теоретичного характеру для підготовки фахівців ступеня вищої освіти за спеціальностями 035.04 Філологія (германські мови та літератури)(переклад включно)(переклад); 035.04 Філологія (германські мови та літератури)(переклад включно)( англійська); 035.10 Філологія (прикладна лінгвістика), які викладаються на кафедрі перекладознавства та прикладної лінгвістики.
  • Thumbnail Image
    Item
    КОМПЛЕКСНА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ЖАНРОВОСТИЛІСТИЧНОЇ СПЕЦИФІКИ ПЕРЕКЛАДУ ДИТЯЧОГО ФЕНТЕЗІ: ДОПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ ЕТАП
    (2019) Шапошник, О. М.; Shaposhnyk, O. M.
    Дослідження жанрово-стилістичної специфіки перекладу сучасного англомовного дитячого фентезі українською мовою потребує виопрацювання комплексної методики дослідження. Запропонована комплексна методика передбачає два етапи: доперекладознавчий та перекладознавчий етапи дослідження. У науково-практичній статті висвітлюються особливості здійснення доперекладознавчого етапу дослідження з виокремленням та детальним вивченням методів, застосування яких забезпечує ефективне використання даної комплексної методики. Мета статті – висвітлити особливості здійснення доперекладознавчого етапу в дослідженні жанрово-стилістичної специфіки перекладу текстів фентезі. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати завдання: визначити алгоритм здійснення доперекладознавчого етапу в складі комплексної методики дослідження; виокремити методи і принципи дослідження жанрово-стилістичної специфіки перекладу текстів сучасного англомовного фентезі українською мовою; встановити особливості застосування кожного із загальнонаукових та лінгвістичних методів аналізу в складі комплексної методики дослідження. Методика дослідження жанрово-стилістичної специфіки перекладу фентезі має комплексний характер, який полягає у використанні як загальнонаукових методів, так і перекладознавчих та лінгвістичних. До загальнонаукових методів, які застосовуються на першому доперекладозначому етапі дослідження, належать індукція й дедукція. Серед перекладознавчих і лінгвістичних методів використовуються контрастивний, компаративний, дефінітивний, диференційний, дистрибутивний і контекстуальний методи аналізу. Результатом розвідки постає розробка доперекладознавчого етапу комплексної методики дослідження, що, у свою чергу, слугує виокремленню інваріантних жанрових ознак фентезі в англомовній та східнослов’янській лінгвокультурних традиціях, встановленню відмінностей фентезі від суміжних жанрів. Визначення цих особливостей є надзвичайно важливим в аспекті перекладу та забезпечує адекватне відтворення текстів дитячого фентезі зі збереженням жанрового інваріанту. Доходимо також висновку, що завдяки застосуванню низки методів на доперекладознавчому етапі дослідження стало можливим виокремлення інваріантних жанрових елементів фентезі та частково наукової фантастики, а також особливостей їх передачі в перекладі на різних рівнях тексту. The complex methodology development has come out of the necessity to investigate the peculiarities of children’s fantasy translation as to its genre stylistic features and author’s style. The suggested complex methodology comprises two stages: pre-translational stage and translational one. This research paper highlights the aspects of the pre-translational stage, namely the methods and main research principles that ensure the implementation of the suggested complex methodology. The purpose of the research paper is to explicate the peculiarities of pre- translational stage accomplishment while studying the genre stylistic specificity of children’s fantasy rendering. To gain this purpose one needs to fulfill certain tasks among which is to determine the algorithm of accomplishing the pre-translational stage as a part of the complex methodology; to find out the methods and main principles of rendering the modern children’s fantasy from English into Ukrainian; to define the specifications of general scientific methods’ use as well as linguistic ones’. The methodology for the investigation of the genre stylistic specificity of fantasy rendering has a complex character; therefore it comprises the usage of the general scientific methods as well as the linguistic and translational ones. As for the general scientific methods used at the pre-translational stage, there are the methods of induction and deduction. As for the linguistic and translational methods, there are the contrastive method, the comparative method, the method of definition, the method of opposition, the method of distribution and the contextual method. The result of this research becomes the working-out of the principles of the pre-translational stage within the complex research methodology. It serves to achieve a variety of objectives among which one should mention the identification of the invariant genre features of fantasy in English-language linguistic and cultural tradition, on the one hand, and in east Slavic tradition, on the other. Besides, the variations in fantasy features from the ones of the adjoining genres are also revealed at the pre-translational stage of the research. The indicated distinctions in conception of fantasy as well as the adjoining genres and their genre stylistic characteristics in different linguistic and cultural traditions acquire primary significance from translational perspective. The research allowed to draw the conclusion that the pre-translational stage within the complex methodology reveals the invariant genre stylistic features both of fantasy and science fiction and, consequently, the specificity of their adequate rendering at each of the target text levels.
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    ВЛАСНІ НАЗВИ ЯК ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧА ПРОБЛЕМА (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТІВ ФЕНТЕЗІ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ЇХ УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДІВ)
    (2018) Шапошник, О. М.; Shaposhnyk, O. M.
    Стаття присвячена дослідженню особливостей перекладу власних назв, зокрема антропонімів та квазітопонімів, у текстах фентезі для дітей. У результаті контекстуального аналізу англомовних текстів дитячого фентезі Й. Колфера і М. Баклі встановлено, що інваріантними лексичними одиницями на рівні хронотопного контексту постають квазітопоніми, а на рівні персонажного контексту – промовисті антропоніми. Квазітопоніми підкреслюють реалістичність вигаданих вторинних світів фентезі, відповідно їх адекватне відтворення в перекладах слугує збереженню обов’язкових жанрових ознак фентезі. З іншого боку, промовисті власні назви належать до облігаторних лексико-стилістичних одиниць у текстах дитячої літератури. У зв’язку з цим, в рамках нашої статті надзвичайно важливим виявляється дослідження специфіки передачі в перекладі антропонімів, висвітлення проблеми збереження саме «промовистого» характеру антропонімів. В рамках дослідження здійснено перекладознавчий аналіз англомовних текстів фентезі для дітей та їх українських перекладів, здійснених О. Мокровольським, з метою встановлення ступеня адекватності відтворення власних назв та визначення ефективних способів і прийомів перекладу фентезійних онімів. Результати перекладознавчого аналізу демонструють труднощі відтворення зазначених лексико-стилістичних одиниць та висвітлюють шляхи досягнення адекватності перекладу з урахуванням семантики вихідних одиниць, їх виду та особливостей функціонування в текстах для дітей, контексту вживання і ширше – жанру тексту. Серед проаналізованих в перекладознавчому аспекті лексичних одиниць зустрічаються оказіоналізми, які в текстах фентезі функціонують в якості квазітопонімів, і, відповідно, потребують застосування креативних способів і прийомів перекладу. Статья посвящена изучению особенностей перевода имен собственных, а именно антропонимов и квазитопонимов, в текстах фэнтези для детей. В результате контекстуального анализа англоязычных текстов детского фэнтези И. Колфера и М. Бакли установлено, что инвариантными лексическими единицами на уровне хронотопного контекста являются квазитопонимы, а на уровне персонажного контекста – «говорящие» антропонимы. Квазитопонимы подчеркивают реалистичность выдуманных вторичных миров фэнтези, соответственно их адекватное воссоздание в переводах способствует сохранению обязательных жанровых признаков фэнтези. С другой стороны, «говорящие» имена собственные относятся к облигаторным лексико-стилистическим единицам в текстах детской литературы. В связи с этим, в рамках нашей статьи также среди важных проблем стоит вопрос изучения специфики передачи в переводе антропонимов, определения способов сохранения именно «говорящего» характера данных лексических единиц. В рамках исследования проводится переводоведческий анализ англоязычных текстов фэнтези для детей и их украинских переводов А. Мокровольского с целью определения степени адекватности воссоздания имен собственных, а также выбора эффективных способов и приёмов перевода фэнтезийных онимов. Результаты переводоведческого анализа демонстрируют трудности воссоздания указанных лексико-стилистических единиц и определяют пути достижения адекватности перевода с учетом семантики единиц исходного текста, их вида и особенностей функционирования в текстах для детей, с учетом контекста употребления и шире – жанра текста. Среди проанализированных в переводоведческом аспекте лексических единиц встречаются окказионализмы, которые в текстах фэнтези функционируют в качестве квазитопонимов, и, соответственно, требуют применения креативных способов и приемов перевода. The article highlights the characteristics of proper names rendering, i. e. antroponyms and toponyms-quaz, in fantasy texts for children. The contextual analysis of the English texts of fantasy by E. Colfer and M. Buckley and there Ukrainian translations is carried out. As a result it has been found out that the invariant lexical units at the chronotopical level are toponyms-quaz, and the invariant lexical units at the personage context are speaking antroponyms. Toponyms-quaz accentuate believability of imaginary secondary worlds of fantasy, thus their adequate translation variants contribute to preserving the obligatory fantasy genre features in a target text. As concerning the speaking proper names they appertain to the obligatory lexical units of children’s literature. In this regard the key issue is to investigate the characteristics of antroponyms’ translation, namely special aspects of their “speaking” nature rendering. Translational analysis of the source texts (ST) and target texts (TT) is carried out to reveal the degree of equivalency / adequacy of the rendered proper names as well as to identify the most efficient translation procedures and techniques used for fantasy onyms rendering. In the article the ways of producing an adequate translation are suggested with account of meaning of ST lexical units, their contexts and finally the genre of the text.
  • Thumbnail Image
    Item
    ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ ВТОРИННИХ СВІТІВ ФЕНТЕЗІ: ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ
    (2018) Шапошник, О. М.
    Стаття присвячена дослідженню лексико-стилістичних засобів вербалізації вигаданих вторинних світів фентезі, наявність яких у текстах даного жанру постає інваріантною ознакою на рівні хронотопу. В результаті контекстуального аналізу англомовних текстів фентезі Й. Колфера і М. Баклі та їх українських перекладів встановлено, що лексичними одиницями, які підкреслюють реалістичність вигаданих світів фентезі, постають хронотопні маркери, зокрема маркери реального часу і маркери фантастичного часу; жанрово-марковані елементи, що сприяють реалістичності зображеного вторинного світу; та інші лексичні одиниці, у тому числі у персонажному контексті. Перекладознавчий аналіз оригіналів і перекладів текстів демонструє труднощі відтворення зазначених лексико-стилістичних одиниць, способи і прийоми перекладу, ступінь еквівалентності / адекватності цих одиниць у перекладі; пропонуються шляхи досягнення адекватності перекладу з урахуванням семантики вихідних одиниць, контексту і ширше – жанру тексту. Серед проаналізованих в перекладознавчому аспекті лексико-стилістичних одиниць зустрічаються оказіоналізми, які в текстах фентезі функціонують в якості квазіреалій – одиниць,інваріантних для цього жанру. Статья посвящена исследованию лексико-стилистических средств вербализации выдуманных вторичных миров фэнтези, наличие которых в текстах этого жанра является инвариантным признаком на уровне хронотопа. В результате контекстуального анализа англоязычных текстов фэнтези Й. Колфера и М. Бакли, а также их украинских переводов установлено, что лексическими единицами, которые подчеркивают реалистичность выдуманных миров фэнтези, являются хронотопные маркеры, в частности маркеры реального времени и маркеры фантастического времени; жанрово-маркированные элементы, которые подчеркивают реалистичность изображенного вторичного мира; и другие лексические единицы, в том числе в персонажном контексте. Переводоведческий анализ оригиналов и переводов текстов демонстрирует трудности воссоздания указанных лексико-стилистических единиц, способы и приемы перевода, степень эквивалентности / адекватности переводов с учетом семантики единиц исходного текста, с учетом контекста и шире – жанра текста. Среди проанализированных в переводоведческом аспекте лексико-стилистических единиц встречаются окказионализмы, которые в текстах фэнтези функционируют в качестве квазиреалий – единиц, инвариантных для этого жанра. The article highlights the investigation of lexical and stylistic means of imaginary secondary worlds’ verbalization in fantasy texts. The presence of these lexical units in texts is the invariant feature of this genre at the chronotopical level. The contextual analysis of the English texts of fantasy by E. Colfer and M. Buckley and there Ukrainian translations is carried out. As a result lexical units that accentuate believability of imaginary secondary worlds of fantasy have been found out. They are chronotopical markers, specifically real time markers and fantastic time markers; also genre marked lexical units that accentuate believability of a secondary world; and other lexical units in personage context particularly but not exclusively. Translational analysis of the source texts (ST) and the target texts (TT) reveals difficulties which appear while rendering the denoted lexical and stylistic units, exposes translational procedures and techniques, and defines the degree of equivalency / adequacy of these units in translation. In the article the ways of producing an adequate translation are suggested with account of meaning of ST lexical units, their contexts and finally the genre of the text. Among the denoted lexical and stylistic units analyzed in the article there are nonce words studied from translational perspective. Nonce words are invariant lexical units for fantasy genre and are used in texts as realias-quaz, toponyms-quaz, charactonyms etc. As a rule nonce words prove to be difficult for rendering inasmuch as one should consider their meaning, actual objects they refer to, also stylistic nuances as well as a form. The invariant genre elements of fantasy that serve for adequate TT are determined in chronotopical, personage, lexical and semantic contexts. For adequate rendering of fantasy texts it’s necessary not to substitute realias-quaz and genre marked lexical units for unmarked lexical units and vice versa as it leads to the destruction of the author’s message and may bring changes into lexical and semantic context as well as into chronotopical one.
  • Thumbnail Image
    Item
    СПЕЦИФІКА ВІДТВОРЕННЯ ХРОНОТОПНИХ МАРКЕРІВ ФЕНТЕЗІ В ПЕРЕКЛАДАХ ТЕКСТІВ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ
    (2015) Шапошник, О. М.; Шапошник, О. Н.; Shaposhnyk, O. M.
    Стаття присвячена особливостям відтворення у перекладі жанрових ознак фентезі, де зокрема висвітлюються проблеми транспонування топонімів і квазітопонімів як інваріантних елементів хронотопного контексту фентезі; зазначаються способи та прийоми перекладу топонімів та квазітопонімів. Статья посвящена особенностям воссоздания в переводе жанровых характеристик фэнтези. Автор затрагивает проблему перевода топонимов и квазитопонимов как инвариантных элементов хронотопного контекста фэнтези; указываются способы и приёмы перевода топонимов и квазитопонимов The article highlights the peculiarities of fantasy rendering as a whole and its genre features, in particular. Under investigation is the process of transcoding of toponyms and toponyms-quaz as the invariant elements of chronotopical context.