ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
3 results
Search Results
Item ПРОСТОРО-ЧАСОВА ЗАКОНОМІРНІСТЬ ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ВОДИ В РІЧЦІ ДНІПРО(2018) Пічура, В. І.; Шахман, І. О.; Бистрянцева, А. М.Визначена просторово-часова закономірність формування гідрохімічних показників та виконана комплексна оцінка якості води річки Дніпро у період 1990-2015 рр. за різними методиками і нормативами якості води поверхневих водних об’єктів для питних потреб, культурно-побутового та рекреаційного, рибогосподарського призначення. Встановлено, що негативний вплив на формування якості дніпровської води мають підвищений вміст важких металів та біогенних речовин, які поступово акумулюються в напрямку течії р. Дніпро. Створена модель просторової тенденції зміни якості води із використанням модифікованого індексу забруднення води (МІЗВ), розрахованого на основі середньорічних концентрацій шести показників оцінки якості води, які значно перевищують їх гранично допустимі концентрації: розчинений кисень, біохімічне споживання кисню у воді за 5 діб (БСК5), азот амонійний, фосфати, цинк і мідь. Встановлено, що в результаті значного використання водних ресурсів та зональних особливостей інтенсивного ведення сільського господарства спостерігається просторова закономірність суттєвого збільшення значення МІЗВ у 4,2-6,4 рази від витоку до дельти річки Дніпро. Якість води у Нижньому Дніпрі для питного, культурно-побутового та рекреаційного призначення відповідає класам «чиста» (ІІ клас) – «помірно забруднена» (ІІІ клас) за значеннями МІЗВ і «забруднена» (ІІ клас) – «брудна» (ІІІ клас) за значеннями комбінаторного індексу забруднення (КІЗ). Особливо низьку якість дніпровська вода має для рибогосподарського призначення, за МІЗВ вода є «помірно забрудненою» (ІІІ клас) – «забрудненою» (IV клас)», за значенням КІЗ якість води відноситься до статусу «забруднена» (ІІ клас) – «брудна» (ІІІ клас). Систематична акумуляція і перевищення значень гранично допустимих концентрацій важких металів та біогенних речовин у поверхневих водах р. Дніпро унеможливлює забезпечення сприятливих умов для використання води для питних потреб, культурно-побутового та рекреаційного, рибогосподарського призначення. Негативні процеси в значній мірі викликані дифузним забрудненням поверхневих вод в результаті інтенсивного і нераціонального ведення сільського господарства та відсутності обґрунтованих заходів щодо оптимізації структури земельного фонду на основі басейнових позиційно-динамічних і адаптивно-ландшафтних протиерозійних принципів геопланування з метою максимального зменшення негативного сільськогосподарського впливу на «гідрогеоекосистему» і створення передумови для раціонального використання та оздоровлення земельних і водних ресурсів транскордонного басейну Дніпра.Item CHAOS-GEOMETRIC METHOD IN SHORT-RANGE FORECAST OF HYRDO- ATMOSPHERIC POLLUTANTS: ADVANCED ESTIMATES(2014) Glushkov, A. V.; Serbov, N.G.; Shakhman, I. A.; Balan, A. K.; Mansarliyskii, V. F.; Dudinov, А. А.; Глушков, А. В.; Сербов, Н. Г.; Шахман, І. О.; Балан, Г. К.; Мансарлійскій, В. Ф.; Дудінов, А. А.; Шахман, И. А.; Балан, А. К.; Мансарлийский, В. Ф.; Дудинов, А. А.Within the chaos-geometric approach there are obtained improved data on the analysis and forecasting chaotic fluctuations in the time series of concentrations of nitrogen dioxide and sulfur dioxide in the atmosphere of the Gdansk region. В рамках хаос-геометричного підходу отримані поліпшені дані з аналізу та прогнозу хаотичних флуктуацій для часових рядів концентрацій діоксиду азоту та сірчистого ангідриду в атмосфері Гданського регіону. В рамках хаос-геометрического подхода получены улучшенные данные по анализу и прогнозу хаотических флуктуаций для временных рядов концентраций диоксида азота и сернистого ангидрида в атмосфере Гданьского регионаItem МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ГІДРОЕКОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ТА ЧИСЕЛЬНІ РОЗРАХУНКИ ГІДРОХІМІЧНОГО РЕЖИМУ НИЖНЬОГО ДНІПРА(2018) Шахман, І. О.; Бистрянцева, А. М.; Пічура, В. І.Визначена просторово-часова закономірність формування гідрохімічних показників та виконана комплексна оцінка якості води річки Дніпро у період 1990-2015 рр. за різними методиками і нормативами якості води поверхневих водних об’єктів для питних потреб, культурно-побутового та рекреаційного, рибогосподарського призначення. Встановлено, що негативний вплив на формування якості дніпровської води мають підвищений вміст важких металів та біогенних речовин, які поступово акумулюються в напрямку течії р. Дніпро. Створена модель просторової тенденції зміни якості води із використанням модифікованого індексу забруднення води (МІЗВ), розрахованого на основі середньорічних концентрацій шести показників оцінки якості води, які значно перевищують їх граничнодопустимі концентрації: розчинений кисень, біохімічне споживання кисню у воді за 5 діб (БСК5), азот амонійний, фосфати, цинк і мідь. Встановлено, що в результаті значного використання водних ресурсів та зональних особливостей інтенсивного ведення сільського господарства спостерігається просторова закономірність суттєвого збільшення значення МІЗВ у 4,2-6,4 рази від витоку до дельти річки Дніпро. Якість води у Нижньому Дніпрі для питного, культурно-побутового та рекреаційного призначення відповідає класам «чиста» (ІІ клас) – «помірно забруднена» (ІІІ клас) за значеннями МІЗВ і «забруднена» (ІІ клас) – «брудна» (ІІІ клас) за значеннями комбінаторного індексу забруднення (КІЗ). Особливо низьку якість дніпровська води має для рибогосподарського призначення, за МІЗВ вода є «помірно забрудненою» (ІІІ клас) – «забрудненою» (IV клас)», за значенням КІЗ якість води відноситься до статусу «забруднена» (ІІ клас) – «брудна» (ІІІ клас). Систематична акумуляція і перевищення значень гранично допустимих концентрацій важких металів та біогенних речовин у поверхневих водах р. Дніпро унеможливлює забезпечення сприятливих умов для використання води для питних потреб, культурно-побутового та рекреаційного, рибогосподарського призначення. Негативні процеси в значній мірі викликані дифузним забрудненням поверхневих вод в результаті інтенсивного і нераціонального ведення сільського господарства та відсутності обґрунтованих заходів щодо оптимізації структури земельного фонду на основі басейнових позиційно-динамічних і адаптивно-ландшафтних протиерозійних принципів геопланування з метою максимального зменшення негативного сільськогосподарського впливу на «гідрогеоекосистему» і створення передумови для раціонального використання та оздоровлення земельних і водних ресурсів транскордонного басейну Дніпра.