ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ

Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66

Browse

Author: search.filters.author.Cheremisin, O. V.Subject: search.filters.subject.the south of Ukraine

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    NEW UKRAINE VS NOVORUSSIA: MYTHS AND REALITIES OF GEOPOLITICAL CHANGES DURING THE SECOND HALF OF THE XVIIITH – AT THE END OF THE XIXTH CENTURY
    (2020) Михайленко, Г. М.; Черемісін, О. В.; Mykhailenko, G. M.; Cheremisin, O. V.
    The aim of the research is to reconstruct the peculiarities of geopolitical changes, which took place on the territory of southern Ukraine during the second part of the XVIIIth – the end of the XIXth century. The research methodology is based on the principles of scientism, historical methods, verification, author’s objectiveness, the frontier theory, a human dimension, regionalism, and also on the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special-historical (historicalgenetic, historical-typological, historical-systemic) methods. The scientific novelty consists in the fact that the process of incorporation and colonization of the southern Ukrainian region has been specified on the basis of the documents unknown before. It has been emphasized that the southern Ukrainian region had a lot of peculiarities, which differed it from other regions of the Russian Empire. It was characteristic of the spirit of free enterprising; it nearly did not know any serfdom and, besides, through southern ports not only new goods but progressive ideas were spread out from modernized West Europe. The Empire had been striving to implement an artificial project “Novorussia” for a long time, but this policy became a failure. The region was populated by the Ukrainians; it was formed in close economical and socio-cultural relationships with the left and right banks Ukraine and became an integral part of Great Ukraine. In the research the south of Ukraine is characterized as “New Ukraine” to counterbalance Russia’s failed “Novorussia” project. The memoirs by West European and Russian political and public figures as well as ordinary travellers round the region have been studied and the attention is focused on the fact that the southern Ukrainian region had nothing in common with backward Russia. The same time, modernization, colonization, cultural and other factors only proved it. The Conclusions. As a result of the present research, the conclusions have been made saying that the term “New Ukraine” has more rights to exist as a manifestation of the beginning of “a new life” in many aspects (political, economical, socio-cultural, etc.). The new Ukrainian region from the very beginning was given a strong impetus to development in the West-European direction and the residents of the region did not inherit Russia’s values. Мета дослідження – розкрити й проаналізувати особливості геополітич- них змін, які відбулись на території Півдня України в другій половині XVIII – кінці XIX ст. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, верифікації, автор- ської об’єктивності, теорії фронтиру, людиновимірності, регіоналізму, а також на викори- стання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико- генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що на основі невідомих раніше документів уточнено процес інкорпорації та колоніза- ції південноукраїнського регіону. Наголошується, що Південь України мав багато особливос- тей, що якісно вирізняли його серед інших регіонів Російської імперії. Для нього характерним був дух вільного підприємництва, він майже не знав кріпосного права, а через південні порти поширювалися не тільки товари, а й прогресивні ідеї модернізованої Західної Європи. Довгий час імперія намагалася реалізувати на Півдні України штучний проект “Новоросія”, але ця політика зазнала краху. Регіон заселявся українцями, формувався у тісному економічному та соціокультурному взаємозв’язку із Правобережжям і Лівобережжям, ставши органічною частиною Великої України. У дослідженні Південь України характеризується терміном “Нова Україна” як противага невдалому російському проекту “Новоросія”. У статті розглянуті спо- гади західноєвропейських та російських політичних, громадських діячів і простих відвідувачів регіону, які фокусували увагу на тому, що південноукраїнський регіон не мав нічого спільного із відсталою Росією. Водночас модернізаційні, колонізаційні, культурні та інші фактори це лише підтверджували. Висновки. У результаті проведеного дослідження були зроблені висно- вки про те що термін “Нова Україна” має більше прав на існування як вияв початку “нового життя” в багатьох аспектах (політичному, економічному, соціокультурному та інших). Ново-український регіон із самого початку існування прийняв потужний західноєвропейський напрям розвитку, а мешканці регіону не отримали в спадок російські цінності.
  • No Thumbnail Available
    Item
    МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ МІСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ ХЕРСОНА В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 19 – ПОЧАТКУ 20 СТ.
    (2018) Черемісін, О. В.; Cheremisin, O. V.
    У статті досліджуються проблеми участі міського самоврядування Херсона у сфері благоустрою у другій половині XIX – на початку XX ст., що є частиною загальної проблеми з діяльності децентралізованих громад- ських інституцій на Півдні України. Метою статті є висвітлення конкретних результатів органів міського самоврядування Херсона щодо модернізації міського простору. Центральне місце належить аналізу модерніза- ційних тенденцій у розвитку інженерно-технічного господарства міста Херсона. Характеризується практична діяльність міського самоврядування з благоустрою місцевого життя. Досліджуються фінансові можливості херсонського бюджету в прибутково-видатковій частині й розглядаються конкретні витрати на оновлення інженерно-технічної інфраструктури міста досліджуваного періоду. У результаті зроблені висновки про роль міського самоврядування в розвитку благоустрою Херсона. In the present article the problem of participation of Kherson’s local self-government in the sphere of town improvement during the second half of the XIX – the beginning of XX cent. is studied, which constitutes the part of general problem in the activity of decentralized civil institutions in the south of Ukraine. The aim of the present article is to interpret concrete results of the activity of Kherson’s local self-government bodies in regard to modernization of the city’s territory. The analysis of modernization tendencies in development of engineering and technical property of the city of Kherson takes the central place in the study. Legislation acts which regulated the sphere of competence of civil government bodies in regard to development of the city’s infrastructure are closely investigated. Practical activity of Kherson’s municipal self-government in the sphere of local life’s improvement is also studied. Financial resources of Kherson’s budget in the revenue-expense items are studied; specific expenditures on renewal of engineering-technical infrastructure of the city of the studied period are investigated in particular. If we take into consideration new problematical issues in comparison with pre-reform administrative guardianship due to which the municipal self-government did not gain nearly anything without coordination with the governor’s office, we can not help noticing achievements of self-government in regard to taking care of town improvement after the reform in 1870. Peculiarity of the modernization process in Kherson in comparison with other towns was that water supplies, canalization and electrical lightning were conducted not simultaneously in the city, but separately in each part and only after the problem had previously been studied in detail and the calculation done in regard to what extent those innovations would be useful for the city’s budget. Since the deputies of local self-government, in the majority, were house-owners, new engineering and technical measures were conducted in their houses. As a result, some conclusions are made in regard to the role the local self-government played in the sphere of Kherson’s town improvement in the studied period. It is clarified that the modernization in town improvement in the city started after the town reform in 1870, which ensured more independence for the city council, whereas the acme of modernization process fell in 1880–1910. Notwithstanding the activity the local self-government demonstrated in modernizing engineering and technical infrastructure, the results of it were not spread over the whole city’s territory: suburbs were still devoid of civilization innovations, which displeased a plenty of local inhabitants.