ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
Search Results
Item УРБАНІСТИЧНІ ВИМІРИ ОКУПАЦІЙНОЇ ДІЙСНОСТІ: ХЕРСОНСЬКИЙ ДОСВІД ПОВСЯКДЕННОГО ПОРТРЕТУВАННЯ(2025) Михайленко, Г.; Черемісін, О.; Mykhaylenko, H.; Cheremisin, O.Мета дослідження – вивчити особливості окупації на прикладі Херсона під час широкомасштабної росій- сько-української війни у березні–листопаді 2022 р. Методологічною основою дослідження стали такі методи: аналізу, синтезу, спостереження, фронтиру, локальної історії, повсякденності, усної історії. Основні резуль- тати дослідження. 1 березня 2022 р. Херсон став першим обласним центром, захопленим з початку широко- масштабної російської агресії, та третім з початку російсько-української війни у 2014 р., тимчасова окупація якого тривала 8 місяців і 10 днів до 11 листопада 2022 р. Досліджуваний період характеризується захопленням обласного центра Херсон і перебування його у тимчасовій окупації російських військ. У статті робиться спроба на повсякденному рівні зрозуміти й окреслити особливості перебування Херсона в окупації. У ході дослідження запропонована періодизація тимчасової окупації міста з поділом на три періоди: 1) трансформаційний (бере- зень – кінець травня 2022 р.); 2) інтеграційний (кінець травня – початок жовтня 2022 р.); 3) реструктуризаційний (початок жовтня – початок листопада 2022 р.). Кожен етап мав свою специфіку та особливі контури повсякден- ного сприйняття ходу військового конфлікту, мав свої межі і внутрішню логіку, що відбивалось на моральному сприйнятті цивільним населенням ходу військової кампанії та очікування визволення. У ході роботи були виявлені особливі характеристики кожного періоду та обґрунтовані переходи з одного періоду в інший. Запропоновано ставитись до окупації Херсона як до особливого типу окупаційної практики російського режиму. Дослідження доповнено повсякденними практиками життя місцевого населення як на основі усних історичних відомостей, так і на основі рефлексії особистого перебування в тимчасово окупованій зоні. Висновки. У висновках визна- чені хронологічні межі та особливості окупації на прикладі Херсона. Запропонований і обґрунтований поділ тимчасової окупації Херсона на три періоди. Доведено нездійсненність планів агресора щодо інкорпорації Хер- сона до складу російської федерації і провальність штучної «новоросійської» теорії. The research purpose is to examine specificity of occupation exemplified by Kherson during the full-scale Russian- Ukrainian war in March–November 2022. Methodological foundations of the study involve such methods as analysis, synthesis, observation, frontier, local history, everyday life and oral history. Main research results. On March 1, 2022 Kherson became the first regional center occupied after the beginning of the full-scale Russian aggression and the third one – after the beginning of the Russian-Ukrainian war in 2014. Its temporary occupation had lasted 8 months and 10 days by November 11, 2022. The examined period is characterized by capturing the regional center Kherson and its being occupied temporarily by Russian armed forces. The research makes an attempt to comprehend and outline specificity of Kherson’s being under occupation in everyday life aspects. The study suggests a periodization of the city’s temporary occupation divided into three periods: 1) transformational (March – the end of May, 2022); 2) integrational (the end of May – the beginning of October, 2022); 3) restructuring (the beginning of October – the beginning of November, 2022). Each stage had its own specificity and special contours of everyday perception of the war conflict, had its boundaries and internal logic that reflected on civilians’ psychological perception of the course of the war campaign and their expectations of liberation. The research finds out special characteristics of each period and substantiates transitions from one period to another. It suggests considering occupation of Kherson as a special type of the Russian regime’s occupation practice. The study also involves depiction of the local population’s everyday life based on oral history information and personal reflections of staying in the temporarily occupied zone. Conclusions. The conclusions determine chronological boundaries and specificity of occupation exemplified by Kherson. The research suggests and substantiates division of Kherson’s temporary occupation into three periods. The study proves impossibility to realize the aggressor’s plans concerning incorporation of Kherson into Russian federation and failure of the artificial «novorossia» territory.Item ДОСВІД ВИЇЗДУ З ОКУПОВАНОГО ХЕРСОНА КРІЗЬ ПРИЗМУ УСНОЇ ІСТОРІЇ(2025) Михайленко, Г. М.; Mykhaylenko, H.Мета дослідження – реконструкція досвіду виїзду мешканців із захопленого російськими військами Херсона та визначення основних мотивів виїзду херсонців з міста протягом різних етапів окупації на основі аналізу усно- історичних матеріалів. Методологічною основою проведеного дослідження є усна історія та локальна історія, що сукупно дають можливість презентувати вибрану тему з найбільшою ґрунтовністю та деталізацією. Основні результати дослідження. Російсько-українську війну уже називають найбільш документованою війною. Проте багато сторінок українського спротиву неможливо відтворити за звичними документальними джерелами або за фото чи відеоматеріалами. Більшість реалій життя в захопленому місті, а тим паче виїзд з окупованого Херсона, не відтворюються за такими джерелами через їх відсутність. Уявити складнощі шляху до підконтрольних Україні територій у період з 1 березня до 11 листопада 2022 р. можна, лише звернувшись до усно-історичних свідчень людей, які пройшли це випробування. Виїзд з окупованого міста передбачав масові багаторазові перевірки усіх гаджетів на російських блокпостах, тож це унеможливлювало фотографування чи відеозйомку. Саме тому голов- ним джерелом, яке стало основою дослідження, стали задокументовані оповіді мешканців Херсона. Респонденти є херсонцями різного віку, професійної зайнятості, з різним сімейним станом та фінансовими можливостями. Завдяки їхній психологічній готовності поділитися своїм досвідом виїзду з окупованого міста можна відтворити події, що розгорталися на дорогах Херсонщини. Крім того, завдяки цим розповідям маємо можливість розкрити глибину переживань людей, травматичність подій як у фізичному, так і в психологічному відношенні. Це є осно- вою не просто для відтворення фактажу новітньої війни, а й для наповнення історії морально-психологічним змістом. У проведеному дослідженні розкриваються такі ключові моменти, як: психологічний стан мешканців окупованих територій; готовність/неготовність організувати свій життєвий простір в обмежених умовах окупації; мотивація виїзду; переважання страху перебування в окупації над страхом подолання всіх умов виїзду; небезпека, з якою люди стикалися дорогою до підконтрольних Україні територій; поведінка окупантів стосовно цивільного населення. Висновки. Проведені інтерв’ю дають можливість визначити низку характерних моментів щодо особ- ливостей виїзду з окупованого Херсона: більшість населення не вірила у можливість початку повномасштабного вторгнення та виявилася психологічно неготовою до війни; на прийняття рішення щодо виїзду з міста впливали різні чинники (новини щодо просування окупантів територією України, потреби особисті чи сімейні; страх життя в окупованому місті). Досвід виїзду залежав від багатьох об’єктивних та суб’єктивних чинників, таких як: період та доступний шлях для виїзду, чисельність блокпостів та інтенсивність перевірок, психологічна готовність/мож- ливість відповідати на питання, поставлені окупантами. The purpose of the research is to reconstruct the experience of the residents’ leaving Kherson occupied by Russian military forces and to identify the main motivation for Kherson dwellers’ leaving the city during different stages of occupation on the basis of the analysis of oral history materials. The methodological fundamentals of the research are oral and local history which allows presenting the chosen topic most thoroughly and comprehensively. The main research results. The Russian-Ukrainian war has already been called the most documented war. However, it is impossible to reconstruct many pages of the Ukrainian resistance using usual documentary sources, photos or video materials. Many events of the life in the occupied city, especially the circumstances of leaving the occupied city, cannot be reconstructed from such sources because they are not available. It is possible to imagine the difficulties arising on the road to the territory controlled by Ukraine in the period from March 1 to November 11, only using oral-historical evidences of the people who underwent this ordeal. Leaving the occupied city involved massive multiple inspections of all gadgets at the Russian checkpoint, consequently, it was impossible to take photos or videos. Therefore, the main source of our research is documented stories of Kherson residents. The respondents were the city dwellers of different age, professions, marital statuses and incomes. Their psychological readiness to share their experience of leaving the occupied city allows reconstructing events unfolding on the roads of Kherson region. Moreover, due to these stories, we are able to reveal the depth of the people’s emotional experiences, the traumatic nature of the events affecting them both physically and psychologically. This is a basis not only for reconstructing facts of the modern war, but also for filling the history with moral-psychological content. Our research reveals the following key aspects: the psychological state of the inhabitants of the occupied territories; readiness/unreadiness to organize their life space in the restricted conditions of the occupation; motivation for leaving; prevalence of the fear of staying in the occupied territory over the fear of all circumstances of leaving; the danger the people faced on the road to the territory controlled by Ukraine; the occupiers’ behavior towards the civilian population. Conclusions. The interviews allow identifying a number of characteristic aspects of leaving the occupied Kherson: the majority of population did not believe in the possibility of the beginning of a full-scale invasion and were not psychologically ready for the war; different factors affected their decision to leave the (news about the occupiers’ movement across the territory of Ukraine, personal or family needs; the fear of living in the occupied city). The experience of leaving depended on many objective and subjective factors: the period and the accessible route for leaving, the number of checkpoints and the intensity of inspections, psychological readiness/ability to answer the questions asked by the occupiers.