ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ

Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66

Browse

Author: search.filters.author.Popovych, I.Subject: search.filters.subject.psycho-emotional resource

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    DOMINANT MENTAL STATES IN JUNIORS’ COPING BEHAVIOR
    (2025) Kurova, A.; Popovych, I.; Shevchenko, N.; Lialiuk, G.; Chernyavska, T.; Kolly-Shamne, A.; Yaremchuk, V.; Shcherbak, T.; Попович, І. С.
    This study aims to identify the psychological correlations of defensive behavior and develop a factor structure of dominant mental states related to coping behavior in junior athletes. Methods: The sample included junior athletes aged 15–19 (M = 17.23; SD = ±3.43), participating in All-Ukrainian, European, and World championships (n = 119). Two validated psycho-diagnostic tools, previously tested on Ukrainian populations, were used to accurately capture the key research variables. Theoretical methods included retrospective analysis, generalization, comparative analysis, and interpretation. Empirical methods involved targeted observation and testing. Factorial ANOVA was applied to reduce the proportionality among research variables. Standard statistical procedures were also performed. Results: The methodological foundations were based on the concept of the athlete's personality as an open and dynamic system, taking into account psychophysiological and age- related growth patterns. The strongest direct correlation was found between “planning” and “emotional stability” (R = .841; p < .001), while the strongest inverse correlation was between “refusal” and “emotional stability” (R = –.838; p < .001). It was summarized that emotional stability is the most loaded and actualized characteristic in the research conditions. The factor structure of dominant mental states of junior athletes’ coping behavior was created. Eight factors were established (Σd = 86.293%): F1 “Self-blame coping behavior”, F2 “Sensitive coping behavior”, F3 “Dependent coping behavior”, F4 “Conscious coping behavior”, F5 “Tense coping behavior”, F6 “Confident coping behavior”, F7 “Safe coping behavior”, and F8 “Dreamy coping behavior”. It was summarized that diagnosing and interpreting dominant mental states of junior athletes’ coping behavior gave us a deeper insight into junior athletes’ psychology in crisis and extreme situations of life activities. Discussion and conclusions: It was empirically established and theoretically substantiated that dominant mental states of junior athletes’ coping behavior are active strategies of defensive behavior in critical situations of sporting activities. It was underscored that dominant mental states of coping behavior reflect the prevalent type of behavior in combination with the most pronounced personality traits that are actualized in the dimensions of defensive behavior. The research findings should be operationalized in the activities of sports subjects working in junior sports.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Research on mental states of weightlifters’ self-regulation readiness for competitions
    (2022) Popovych, I.; Semenov, O.; Hrys, A.; Aleksieieva, M.; Pavliuk, M.; Semenova, N.; Попович, І. С.; Семенов, О. С.; Грись, А. М.; Алєксєєва, М. І.; Павлюк, М. М.; Семенова, Н. І.
    The purpose of the study is to determine interdependence of self-regulation parameters and build a factor structure of mental states of weightlifters’ self-regulation readiness for competitions. The research examines the weightlifters of sport teams participating in competitions of all levels – form a regional level (Championship of a region) to the highest level (the Olympic Games, World, European and Ukrainian Championships). The research participants n=136 are respondents aged from 14 to 28 years. The research methods: retrospective analysis and generalization of data in sport scientific literature; psycho-diagnostic instruments with selective scales, which reflect the research subject relevantly; purposeful observation with registration of the measured variable factors; factor analysis ANOVA; Spearman’s correlation (rs); reliable coefficients. Results. The study established the matrix of factor loadings of psychological content parameters of mental states of weightlifters’ self-regulation readiness. It presents a factor structure including five key factors (78.04%). The research determined that the most loaded factors are F1 “Meaning-of-Life Self-Regulation Readiness” (44.09%) and F2 “Resultative SelfRegulation Readiness” (12.13 %). The following factors are correlated: F1 and F2 (p ≤ .05; p ≤ .01): F3 “Expressive Self-regulation readiness” (9.08%), F4 “Processual Self-Regulation Readiness” (7.44%) and F5 “Cognitive Self-Regulation Readiness” (4.31%). The study found out that F4 “Processual Self-Regulation Readiness” are the least controlled mental state of weightlifters’ self-regulation readiness. Conclusions. It was empirically established that the obtained scientific facts in the research on mental states of weightlifters’ selfregulation readiness for competitions are directly related to revealing sportsmen’s self-regulation and psychoemotional potential that can be crucial for achieving expected victory. The study proved that the respondents’ individual-typological parameters have a significant positive correlation with the parameters of aspirations. The study established and substantiated that the obtained scientific facts should be operationalized into developing programs for individual psycho-emotional training of weightlifters at the stage of specialized basic training. Метою статті є встановлення взаємозалежності параметрів саморегуляції і побудова факторної структури психічних станів саморегуляційної готовності важкоатлетів до змагань. Досліджуваними є важкоатлети спортивних команд, які є учасниками змагань усіх рівнів – від регіонального (Чемпіонат області) до найвищого рівня (Олімпійські Ігри, Чемпіонати Світу, Європи і України). Всього n=136 респонденти, віком від 14 до 28 років. Методи дослідження: ретроспективне аналізування і узагальнення даних у спортивній науковій літературі; психодіагностичні інструменти, з застосуванням вибіркових шкал, які релевантно відобразили предмет дослідження; цілеспрямоване спостереження з протоколюванням вимірюваних змінних чинників; факторний аналіз ANOVA; кореляція Спірмена (rs); достовірні коефіцієнти. Результати. З’ясовано матрицю факторних навантажень психологічних змістових параметрів психічних станів саморегуляційної готовності важкоатлетів. Побудовано факторну структуру, до якої увійшло п’ять ключових факторів (78.04%). Встановлено, що найбільш навантаженим є фактор F1 “Сенсожиттєва Саморегуляційна Готовність” (44.09%) та F2 “Результуюча Саморегуляційна Готовність” (12.13%). Наступні фактори, які взаємопов’язані F1 and F2 (p ≤ .05; p ≤ .01): F3 “Експресивна Саморегуляційна Готовність” (9.08%), F4 “Процесуальна Саморегуляційна Готовність” (7.44%) and F5 “Когнітивна Саморегуляційна Готовність” (4.31%). З’ясовано, що F4 “Процесуальна Саморегуляційна Готовність” є найменш керованим психічним станом саморегуляційної готовності важкоатлетів. Висновки. Емпірично встановлено, що отримані наукові факти дослідження психічних станів саморегуляційної готовності важкоатлетів до змагань мають пряме відношення до розкриття саморегуляційного і психоемоційного потенціалу спортсменів, що може бути визначальним у досягненні очікуваної перемоги. Доказано, що індивідуально-типологічні параметри респондентів знаходяться у значущому позитивному зв’язку з параметрами домагань. З’ясовані і обґрунтовано, що отримані наукові факти найдоцільніше операціоналізувати у створення програм індивідуальної психоемоційної підготовки важкоатлетів на етапі спеціалізованої базової підготовки.