ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
3 results
Search Results
Item Personality Factors of Choosing Adaptation Strategies in a Different Cultural Environment by Labor Migrants from Ukraine(2020) Blynova, O. Ye.; Popovych, I. S.; Semenova, N.; Kashyrina, Y.; Ursulenko, O.; Kononenko, O.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Семенова, Н. I.; Каширіна, Є. В.; Урсуленко, О. Б.; Кононенко, О. І.The paper presents empirical research on personality factors of choosing adaptation strategies in a different cultural environment by labor migrants. The study determines three major adaptation strategies: integration, assimilation and marginalization. It establishes that integration and assimilation are means of solving the crisis of social identity. Personal identity acquires features of mature positive identity, when labor migrants integrate into a different cultural environment of a country of their employment. If a migrant chooses the strategy of assimilation, then personal identity has a tendency to approach to diffusive, “fuzzy” identity with indefinite life cycles, a decreased level of self-respect, a lack of internal integrity and uniformity. A marginal status of labor migrants in a country of employment causes an intensification of the crisis of personal identity, when migrants are not satisfied with the situation of employment abroad, but they do not see opportunities for selfrealization in Ukraine. Factor analysis made it possible to establish an adaptation structure of labor migrants consisting of five major factors (72.43%). Емпірично досліджено особистісні чинники вибору трудовими мігрантами стратегій адаптації в інокультурному просторі. З’ясовано три основних стратегії адаптації: інтеграція, асиміляція, маргіналізація. Встановлено, що інтеграція та асиміляція є засобом розв’язання кризи соціальної ідентичності. Особистісна ідентичність набуває ознак зрілої позитивної, коли трудовий мігрант інтегрується до інокультурного простору країни працевлаштування. Якщо мігрант обирає стратегію асиміляції, то особистісна ідентичність має тенденцію наближуватись до дифузної, “розмитої” ідентичності з невизначеними життєвими цілями, зниженим рівнем самоповаги, відсутністю внутрішньої цілісності та узгодженості. Маргінальне становище трудового мігранта у країні працевлаштування призводить до поглиблення кризи особистісної ідентичності, коли мігранта не влаштовує ситуація праці за кордоном, але й в Україні він не бачить можливостей для самореалізації. Встановлено, що чинниками вибору стратегії працевлаштування є відкритість досвіду, екстраверсія, сумлінність, схильність до згоди. Факторним аналізом встановлено структуру адаптації трудових мігрантів, що складається з п’яти основних факторів (72.43%).Item Communicative Competence in Training Future Language and Literature Teachers(2020) Popovych, I. S.; Halian, I. M.; Halian, O. I.; Gusak, L. Ye.; Bokshan, H. I.; Попович, І. С.; Бокшань, Г.; Гусак, Л.; Галян, О.; Галян, І.The purpose of the paper is to present the empirical research on the components of communicative competence of future language and literature teachers during their studies at a higher education institution. The need for communication is considered as a basic one in the development of an individual as a social subject of behavior. The study substantiates that interaction with others, emotional and confidential communication is a factor of personality development, the means of improving communicative competence. The research methods: tests with standardized questionnaires and factor analysis. The study examines communicative competence as an element of professional training of future language and literature teachers. Factor analysis was used to determine the structure of communicative competence of future language and literature teachers. The following factor structure was established: (85.54%): F1 “ Communicative intolerance ” (4.069; 23.94%), F2 “ Communicative dominance ” (2.491; 14.65%), F3 “ Communicative anxiety ” (2.219; 13.05%), F4 “ Ethno-social compromise ” (2.119; 12.47%), F5 “ Communicative helplessness ” (1.822; 10.72%), F6 “ Need for communication ” (1.820; 10.71%). The research determines that in the structure of communicative competence of future language and literature teachers communicative tolerance reflects the need and content of communication and the willingness to communicate with others. The paper substantiates that a low level of communicative tolerance is an incentive for selfdevelopment in perceptive and interactive areas. It emphasizes that affiliation motivation is an important component of developing communicative tolerance at the stage of professional training at a higher education institution. The study shows that an individual’s need for affiliation during studies in a higher education institution is blocked by fear of rejection, causing different types of communicative intolerance. Метою статті є емпіричне дослідження компонентів комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів на етапі їхнього навчання в закладі вищої освіти. Потреба у спілкуванні розглянута як базова у розвитку людини як соціального суб’єкта поведінки. Обґрунтовано, що взаємодія з оточенням, емоційно-довірливе спілкування є чинником особистісного зростання, засобом формування комунікативної компетентності. Методи дослідження: тести зі стандартизованими анкетами та факторний аналіз. Емпірично досліджено комунікативну компетентність як елемент фахової підготовки майбутніх педагогів-філологів. Факторним аналізом визначено структура комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів. Встановлено таку факторну структуру (85.54%): F1 “Комунікативна інтолерантність” (4.069; 23.94%), F2 “Комунікативна домінантність” (2.491; 14.65%), F3 “Комунікативна тривожність” (2.219; 13.05%), F4 “Етносоціальний компроміс” (2.119; 12.47%), F5 “Комунікативна безпорадність” (1.822; 10.72%), F6 “Потреба у спілкуванні” (1.820; 10.71%). Встановлено, що у структурі комунікативної компетентності майбутніх педагогів-філологів комунікативна толерантність відображає потребу і зміст комунікації, бажання комунікувати з оточенням. Обґрунтовано, що низький рівень комунікативної толерантності є поштовхом до саморозвитку в перцептивній та інтерактивній площині. Зазначено, що мотивація афіліації є важливим компонентом розвитку комунікативної толерантності на етапі навчання у закладі вищої освіти. Показано, що внутрішня потреба особистості в афіліації під час навчання у закладі вищої освіти блокується страхом неприйняття, викликаючи різні форми комунікативної інтолерантності.Item STUDY OF PSYCHOLOGICAL CONTENT PARAMETERS OF SERVICEMEN’ MOTIVATION(2019) Popovych, I. S.; Aleksieieva, M. I.; Попович, І. С.; Алєксєєва, М. І.The article deals with theoretical analysis of the motivational sphere of servicemen’ personality who took part in combat operations. The psychological content parameters were determined and justified, psychological structure of serviceman’s motivation was constructed. The interrelationships of psychological content parameters of servicemen with social expectations (p<0,05; p<0,01) and sense-oriented orientations (p<0,05; p<0,01) were empirically researched. Significant correlation relations of parameters of social expectations with sense-orientation orientations are established. Study of psychological content parameters of servicemen’ motivation and established interrelationships are important in the context of performing professional-service (combat) activities. The results of the study may be interesting to heads of military units, command officers, heads of military educational institutions, educators, as well as researchers in the field of military psychology, psychology of personality motivation. У статті здійснено теоретичне аналізування мотиваційної сфери особистості військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, що дозволило окреслити розуміння емпіричної картини дослідження структури мотивації військовослужбовця. Застосовано валідні емпіричні методики: опитувальник «Рівень домагань особистості» (“LPC”) (Гербачевський, 1990), опитувальник “Рівень соціальних очікувань” (“LSE”) (Popovych, 2017), опитувальник «Purpose in Life Test» («PIL») (Leontiev, 2006). З’ясовано та обґрунтовано низку психологічних змістових параметрів, побудовано психологічну структуру мотивації військовослужбовця. Емпірично досліджено взаємозв’язки психологічних змістових параметрів мотивації військовослужбовців із соціальними очікуваннями (p<0,05; p<0,01) і сенсожиттєвими орієнтаціями (p<0,05; p<0,01). У статті представлено і проаналізовано неймовірно великий перелік кореляційних плеяд соціальних очікувань з сенсожиттєвими орієнтаціями. Зазначено, що дослідження психологічних змістових параметрів мотивації військовослужбовців і встановлені взаємозв’язки є вагомими в контексті виконання професійно-службової (бойової) діяльності. Отримані емпіричні результати дослідження мотивації військовослужбовців показали, що мотиваційна структура є неймовірно складним комплексним утворенням. Констатовано, що підібраний комплекс методик та методів статистичної обробки даних дозволив якісно інтерпретувати параметри мотиваційної структури, відокремити один параметр від іншого, окреслити змістові особливості. Зроблено узагальнення, що отримані результати дослідження психологічних змістових параметрів мотивації військовослужбовців допоможуть командно-офіцерському складу операціоналізувати вирішення завдань професійної, службової (бойової) діяльності. Результати дослідження можуть бути цікаві керівникам військових підрозділів, командно-офіцерському складу, керівникам військових навчальних закладів, освітянам, а також дослідникам у галузі військової психології, психології мотивації особистості. Визначено перспективу найближчого дослідження.