ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
8 results
Search Results
Item EXPERIMENTAL RESEARCH OF THE SENSE-VALUE REGULATION OF FUTURE TEACHERS IN ACADEMIC AND PROFESSIONAL ACTIVITY(2021) Halian, I.; Popovych, I. S.; Nesin, Y.; Zavatskyi, Y.; Vashchenko, I.; Muliar, O.; Marchenko, A.; Галян, І. М.; Попович, І. С.; Несін, Ю. М.; Завацький, В. А.; Ващенко, І. В.; Муляр, О. П.; Марченко, А. Д.The research is psychological-pedagogical experiment with factor analysis of value-sense meaningful parameters, preferences, expectations of future teachers (N = 140). The aim is to study the psychological rich in content features of formation of the value-sense sphere of future teachers. Values, while forming in the life experience of the individual, determinate the purpose-oriented and motivational program of behavior and provide sensory regulation of life activity. Personal sense, as a subject determinant, defines the effectiveness of professional activity. The development of system of values and senses is determined by rich in content process, the involvement of students in various types of social activities and purposeful impact by training facilities. Research methods: psychological and pedagogical experiment, standardized tests, factor analysis. The structure of value and sense regulation is determined. The forming stage provided changes in the experimental group (N = 17) from values oriented on social perception to values of personal and professional development. In the control group (N = 19), the dominance of personal comfort values was recorded. Compared to the ascertaining stage, the values of personal- professional development has emerged. The results obtained can be useful to stakeholders, leaders of educational institutions, researchers of self-regulation, axiogenesis, life creation and personality expectations. Дослідження є психолого-педагогічним експериментом з факторним аналізом ціннісно-сенсових змістових параметрів, уподобань, очікувань майбутніх педагогів (N=140). Метою є дослідження психологічних змістових особливостей становлення ціннісно-сенсової сфери майбутніх педагогів. Методи дослідження: психолого-педагогічний експеримент, стандартизовані тести, факторний аналіз. Визначено структуру ціннісно-сенсової регуляції. Формувальний етап забезпечив зміни в експериментальній групі (N=17) з цінностей орієнтованих на соціальне сприйняття на цінності особистісно-професійного зростання. У контрольній групі (N=19) зафіксовано домінування цінностей особистісного комфорту. Отримані результати можуть бути корисними стейкхолдерам, керівникам закладів освіти, дослідникам саморегуляції, аксіогенезу, життєтворення та очікувань особистості.Item ESTUDIO EMPÍRICO DE LA TIPOLOGÍA DE EXPECTATIVAS SOCIALES DEL INDIVIDUO(2021) Popovych, I. S.; Chervinskyi, A.; Kazibekova, V.; Chervinska, I.; Machynska, N.; Попович, І. С.; Червінський, А. І.; Казібекова, В. Ф.; Червінська, І. Б.; Мачинська, Н. І.El propósito del estudio es determinar los parámetros de contenido psicológico y las propiedades de las expectativas sociales del individuo; investigar los tipos de expectativas sociales mediante el método de análisis de conglomerados; delinear el contenido sociopsicológico del fenómeno estudiado. Se determinan los niveles de expectativas sociales del individuo. Se establecen las propiedades predominantes de las expectativas en la situación actual de la actividad educativa y profesional. La agrupación del conjunto de datos estudiados está fundamentada e implementada metodológicamente. Métodos de investigación: análisis de contenido, pruebas con cuestionarios estandarizados, análisis factorial, análisis de conglomerados por k-medias. Se da la estructura de tipos de expectativas sociales del individuo. La clave en esta estructura es el tipo de expectativas sociales entendidas activamente (n=34; 43.55%). Los resultados obtenidos son importantes conocimientos sociopsicológicos que hacen un aporte científico al fenómeno estudiado. Creemos que la aplicación de los conocimientos adquiridos en la práctica contribuirá a la organización eficaz del trabajo en las diversas esferas de la actividad humana. El conocimiento adquirido es de valor científico para todos los que estudian los patrones psicológicos de las expectativas sociales del individuo. The purpose of a research is to determine the psychological content parameters and properties of social expectations of the personality; research of types of social expectations by the method of cluster analysis; outlining the socio-psychological content of the studied phenomenon. The levels of social expectations of the personality are determined. The prevailing properties of expectations in the current situation of educational and professional activity are established. The clustering of the researched data set is methodologically substantiated and implemented. Research methods: content analysis, tests with standardized questionnaires, factor analysis, cluster analysis by k-means. The structure of types of the person’s social expectations is given. The key in this structure is the actively meaningful type (n=34; 43.55%) of social expectations. The received results are important socio-psychological knowledge that makes a scientific contribution to the researched phenomenon. We believe that the implementation of the received knowledge in practice will contribute to the effective organization of work in various spheres of human activity. The received knowledge is of scientific value for all who research the psychological patterns of social expectations of the personality. Метою дослідження є визначення психологічних змістових параметрів і властивостей соціальних очікувань особистості; дослідження типів соціальних очікувань методом кластерного аналізу; окреслення соціально-психологічного змісту досліджуваного феномену. Визначено рівні соціальних очікувань особистості. Встановлено превалюючі властивості очікувань у актуальній ситуації навчально-професійної діяльності. Методологічно обґрунтовано і реалізовано кластеризацію досліджуваного масиву даних. Методи дослідження: контент-аналізування, тести зі стандартизованими анкетами, факторний аналіз, кластерний аналіз методом k-середніх. Подано структуру типів соціальних очікувань особистості. Ключовими у цій структурі є активноосмислений тип (n=34; 43.55%) соціальних очікувань. Отримані результати є важливими соціально-психологічними знаннями, які вносять науковий вклад в досліджуваний феномен. Вважаємо, що застосування отриманих знань на практиці сприятиме ефективній організації роботи у різних сферах діяльності людини. Отримані знання представляють наукову цінність для всіх, хто досліджує психологічні закономірності соціальних очікувань особистості.Item PSYCHOLOGICAL FACTORS OF COMPETITIVENESS OF THE WOMEN’S YOUTH HANDBALL TEAM(2021) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Nosov, P.; Zinchenko, S.; KONONENKO, O.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Носов, П. С.; Зінченко, С. М.; Кононенко, О. І.The aim of the article is an empirical study of the influence of dispositional optimism on the psychological meaning parameters of the athletes’competitiveness of women’s youth handball teams. Study participants: women’s youth handball teams (n = 61). The handball players are representatives of five national teams from different regions of Ukraine.They are regular participants in the competitions of the Championship of Ukraine (Junior League). Methods. Standardized and adapted psychodiagnostic methods, correlation analysis, comparative analysis using φ – Fisher’s angular transformation criterion are applied. Results. The components of competitiveness of young female handball players are determined and grounded: motivational, regulatory, personal. It is established that the average viability indicators in the group of women’s handball players exceed the average normative values, which points out at the ability to overcome difficult, stressful situations in training and competitive sports activities. Higher indicators of the studied sample were stated in comparison with the normative values on the scales “Openness to experience”, “Conscientiousness” and “Extraversion”. It was found that dispositional optimism at a statistically significant level (p < .05) correlates with the indicators “Motivation to succeed”, “Hardiness” and its components (commitment, control, challenge). The correlation at the statistically significant level (p < .05) of dispositional optimism with personal factors, namely, with openness to experience, conscientiousness, extraversion, agreeableness, neuroticism was stated. A comparative analysis of two groups of female handball players by the level of dispositional optimism was performed. It is established and substantiated that dispositional optimism has an impact on the motivation to succeed, hardiness, openness to experience, conscientiousness. The diagram is constructed and the differences in the key parameters of dispositional optimism are clearly shown. The obtained results should be implemented in the practice of psychological work on pre-competitive training of young athletes in team sports in order to increase the level of competitiveness. Метою статті є емпіричне дослідження впливу диспозиційного оптимізму на психологічні змістові параметри конкурентоздатності спортсменок молодіжних жіночих гандбольних команд. Учасники дослідження: жіночі молодіжні гандбольні команди (n=61). Гандболістки є представницями п’ятьох збірних команд різних областей України. Вони є постійними учасницями змагань Чемпіонату України (Ліга Юніорів). Методи. Застосовано стандартизовані і адаптовані психодіагностичні методики, кореляційне аналізування, порівняльне аналізування за допомогою критерію кутового перетворення Фішера. Результати. Визначено і обґрунтовано складові конкурентоздатності юних гандболісток: мотиваційну, регуляційну, особистісну. Встановлено, що середні показники життєстійкості в групі гандболісток перевищують середньонормативні значення, що свідчить про здатність долати складні, стресові ситуації у тренувальній та змагальній спортивній діяльності. Констатовано більш високі показники досліджуваної вибірки порівняно з нормативними значеннями за шкалами “Відкритість досвіду”, “Сумлінність (добросовісність)” та “Екстраверсія”. З’ясовано, що диспозиційний оптимізм на статистично значущому рівні (р < .05) корелює з показниками “Мотивація досягнення успіху”, “Життєстійкість” та її складовими (залученість, контроль, прийняття ризику). Констатовано кореляційний зв’язок на статистично значущому рівні (р < .05) диспозиційного оптимізму з особистісними чинниками, а саме, з відкритістю досвіду, сумлінністю, екстраверсією, схильністю до згоди, нейротизмом. Здійснено порівняльне аналізування двох груп гандболісток за рівнем диспозиційного оптимізму. Встановлено і обґрунтовано, що диспозиційний оптимізм має вплив на мотивацію досягнення успіху, життєстійкість, відкритість досвіду, сумлінність (самоконтроль). Побудовано діаграму і наочно показано відмінності за ключовими параметрами диспозиційного оптимізму. Отримані результати доцільно операціоналізувати у практику психологічної роботи з передзмагальної підготовки юних спортсменів командних видів спорту з метою підвищення рівня конкурентоздатності.Item Expectations of a winning result in women’s handball team: comparison of different age groups(2020) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Savchuk, O.; Zasenko, V.; Prokhorenko, L.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Савчук, О. А.; Засенко, В. В.; Прохоренко, Л. І.The aim of the article is an empirical study of the expectations of a winning result and its comparison in three age groups of women’s handball club “Dniprianka” (Kherson, Ukraine). Study participants are: senior age group (n = 16; 19-27 years) – Championship of Ukraine (Super League); middle age group (n = 11; 15-17 years old) – Championship of Ukraine (Junior League); youngerage group (n = 9; 13-15 years) – Championship of Ukraine (Children’s League). The influence of pre-start emotional states on the female handball players’ expectations of a winning sports result is determined and substantiated. Methods. Clear of purpose observation, standardized and adapted psychodiagnostic methods with experimental scales, factor analysis by the method of principal components, rotation – Varimax are applied. Results. The influence of emotions “joy” and “interest” on the pregame expectations of handball players has been established. The connection of emotions with awareness of the foreseeable course of events, with the apprehended attitude to the participants of the game interaction, with the level of expected results from the game (p <.05) is determined.Factor analysis proved the existence of a set of variables aimed at the future outcome of the competition, as well as to obtain positive emotions from the game process, the desire to avoid defeat in a sports match. The differences between the female handball players of the main team and the female athletes of the youth and children’s teams in terms of emotional states and psychological content parameters of pre-game expectations (p <.05) were clarified. The factor structure of prestart emotional states of the winning result expectancy of handball players is constructed. The factor structure consists (68.82%): F1 “Expectation of a winning result” (34.72%); F2 “Expectation of positive emotions from the game process” (21.84%); F3 “Expectation of an opportunity to avoid defeat” (7.51%) and F4 “Expectation of a negative scenario” (4.75%). It is advisable to implement the obtained empirical results in the tactical psychological training of athletes in game sports. Метою статті є емпіричне дослідження очікування переможного результату і його порівняння у трьох вікових групах жіночого гандбольного клубу “Дніпрянка” (Херсон, Україна). Учасники дослідження: старша вікова група (n=16; 19-27 років) – Чемпіонат України (Суперліга); середня вікова група (n=11; 15-17 років) – Чемпіонат України (Ліга Юніорів); молодша група (n=9; 13-15 років) – Чемпіонат України (Дитяча Ліга). Визначено і обґрунтовано вплив передстартових емоційних станів на очікування гандболістками переможного спортивного результату. Методи. Застосовано цілеспрямоване спостереження, стандартизовані і адаптовані психодіагностичні методики з експериментальними шкалами, факторний аналіз методом головних компонент, обертання – Varimax. Результати. Встановлено вплив емоцій “радість” та “інтерес” на передігрові очікування гандболісток. Визначено зв’язок емоцій з обізнаністю про передбачуваний перебіг подій, з очікуваним ставленням до учасників ігрової взаємодії, з рівнем очікуваних результатів від гри (р < .05). Факторним аналізом доведено існування комплексу змінних, спрямованих на майбутній результат змагання, на отримання позитивних емоцій від процесу гри, на прагнення уникнути поразки у спортивній зустрічі. З’ясовано відмінності між гандболістками основного складу команди та спортсменками юнацької та дитячої команди за проявами емоційних станів та за психологічними змістовими параметрами передігрових очікувань (р < .05). Побудовано факторну структуру передстартових емоційних станів очікування переможного результату гандболісток. Факторна структура складається (68,82 %): F1 “Очікування переможного результату” (34,72%); F2 “Очікування позитивних емоцій від процесу гри” (21,84%); F3 “Очікування можливості уникнути поразки” (7,51%) і F4 “Очікування негативного сценарію розвитку подій” (4,75%). Отримані емпіричні результати доцільно операціоналізувати у тактичну психологічну підготовку спортсменів ігрових видів спорту.Item EXPERIMENTAL RESEARCH OF THE SOCIAL EXPECTATIONS OF HOLDERS OF MASTER’S DEGREE IN PEDAGOGY(2020) Popovych, I. S.; Machynska, N. I.; Lozynska, S. V.; Nos, L. S.; Derkach, Yu. Ya.; Prots, M. О.; Kovalchuk, Z. Ya.; Los, O. M.; Попович, І. С.; Мачинська, Н. І.; Лозинська, С. В.; Нос, Л. С.; Деркач, Ю. Я.; Проц, М. О.; Ковальчук, З. Я.; Лось, О. М.The purpose of the article is to reveal the results of experimental study of the social expectations of holders of Master’s Degree in Pedagogy (Master of education / M.Ed.) (n=102). The psychological and pedagogical experiment was used in the study. The results are: significant positive changes in awareness indicator about the expected course of events (.004**; p≤.01); expected attitudes towards participants in interpersonal interaction (.008**; p≤.01); expected performance (.018**; p≤.01). The efficiency of the developed program was experimentally confirmed. Соціальні очікування магістрів педагогіки – майбутніх вчителів початкових класів є важливими регуляторами їхньої готовності до професійної діяльності. Метою статті є висвітлення результатів експериментального дослідження соціальних очікувань магістрів педагогіки (n=102). У дослідженні застосовано психолого-педагогічний експеримент. Результати: значущі позитивні зміни показника обізнаності про передбачуваний перебіг подій (.004**; p≤ .01); очікуваного ставлення до учасників міжособистісної взаємодії (.008**; p≤ .01); очікуваних результатів діяльності (.018**; p≤ .01). Експериментально підтверджено ефективність розробленої програми, запропоновано шляхи вдосконалення і перспективи розвитку.Item СОЦИАЛЬНЫЕ ОЖИДАНИЯ ЛИЧНОСТИ КАК СОСТАВЛЯЮЩАЯ КОММУНИКАТИВНО-РОЛЕВОГО ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ(2016) Попович, И. С.; Попович, І. С.; Popovych, I. S.Представлены результаты теоретико-методологического анализа социальных ожиданий личности как составляющей коммуникативноролевого взаимодействия. Подчеркнуто, что исследование является одним из аспектов теоретико-методологического исследования социальных ожиданий личности, наряду с научно-категориальным, семантическим и ретроспективным анализами понятия «социальные ожидания». Акцентировано внимание на том, что социальные ожидания, сформировавшиеся в результате коммуникативно-ролевого взаимодействия, хоть и являются субъективными ориентациями отдельных участников взаимодействия, личностным или групповым образованием, но и выступают продуктом целой социальной системы, поэтому и носят название «социальные ожидания личности». Научно доказано, что субъект создает своеобразную систему ожиданий, прогнозов, проектов определенного хода событий, вынашивает идеальный вариант развития событий и способен конструировать свое будущее. Сделан вывод, что социальные ожидания личности – необходимый элемент, важная составляющая коммуникативно-ролевого взаимодействия, обладающая определяющим влиянием на эффективность межличностного взаимодействия, стратегию поведения личности. Представлено результати теоретико-методологічного аналізу соціальних очікувань особистості як складової комунікативно-ролевої взаємодії. Підкреслено, що дослідження є одним з аспектів теоретикометодологічного дослідження соціальних очікувань особистості, поряд з науково-категорійним, семантичним та ретроспективним аналізом поняття «соціальні очікування». Акцентується увага на тому, що соціальні очікування, сформовані в результаті комунікативно-рольової взаємодії, хоча і є суб’єктивними орієнтаціями окремих учасників взаємодії, особистісним або груповим утворенням, а також виступають продуктом цілої соціальної системи, тому й носять назву «соціальні очікування особистості». Науково доказано, що суб’єкт створює своєрідну систему очікувань, прогнозів, проектів певного ходу подій, виношує ідеальний варіант розвитку подій та здатний будувати своє майбутнє. Виявлено, що соціальні очікування особистості – необхідний елемент, важлива складова комунікативно-рольової взаємодії, що має визначальний вплив на ефективність міжособистісної взаємодії, стратегію поведінки особистості. The results of theoretical and methodological analysis of social expectations of person as a component of a communicatively-role interaction. It was focused that the study is one of the aspects of theoretical and methodological research of social expectations of personality, along with scientific-categorical, semantic and retrospective analysis of the concept of «social expectations». The attention to the fact that the social expectations wich emerged as a result of communicative role interaction, though are subjective orientations of individual participants in the interaction, not only a personal or group formation, but also the act of the whole social system of the product, and therefore it called «social expectations of the individual». It is scientifically proven that the subject creates a kind of system of expectations, forecasts, projects a certain course of events, bears the perfect variant development of events and is able to construct their own future. Was made a conclusion that the social expectations of the person – is a necessary element, an important component of communicative role interaction, which has a decisive influence on the effectiveness of interpersonal interaction, on the strategy of behavior of personality.Item Конструювання особистістю моделі очікуваного майбутнього(2016) Попович, І. С.; Попович, И. С.; Popovych, I. S.У статті теоретично обгрунтовано концепцію конструювання особистістю моделі очікуваного майбутнього. Розглянуто і схематично показано залежність конструювання моделі очікуваного майбутнього від зовнішніх та внутрішніх чинників психічної регуляції поведінки, від рівнів сформованості соціальних очікувань особистості та від властивостей соціальних очікувань особистості. У логічній послідовності окреслено та проаналізовано умови конструювання моделі очікуваного майбутнього. Запропоновано схему конструювання моделі очікуваного майбутнього.Item APPLIED RESEARCH ASPECT OF SOCIAL EXPECTATIONS OF PERSONALITY IN ENGLISH SCIENTIFIC LITERATURE(2016) Popovych, I. S.; Попович, І. С.У статті розглянуто застосування теорії очікувань у стратегії продуктивності організації, цілепокладанні та мотивації співробітників, організаційній взаємодії, системі прийняття рішення, у виборі професії, прогнозуванні продуктивності діяльності (O.Behling, G.De Sanctis, R.J.House, J.Lawler, F.C.Lunenburg, R.S.Schuler, F.A.Starke та ін.). Проаналізовано соціальний зміст очікувань в контексті групових динамічних процесів, інтерактивний ефект між сприйняттям й мотиваційними здібностями, реалізацію теорії очікуваної тривалості (J.Butler, T.Connolly, K.Darboe, L.E.Miller, G.Wolf та ін.). Вивчено праці, у яких дослідники прийшли до висновку, що повторне закріплення насилля сприяє розвитку агресивності особистості через формування ворожих очікувань (C.A.Anderson, B.J.Bushmann). Показано, як за допомогою теорії очікувань можна пояснити вживання та зловживання алкоголем (A.R.Baldwin, T.P.S.Oei). Зроблено висновок, що значна частина сучасних прикладних досліджень базуються на поєднанні мотиваційних теорій очікувань (E.E.Lawler, H.Peak, L.W.Porter, V.H.Vroom). Звернуто увагу, що теорія очікувань дозволяє не тільки досліджувати взаємозв’язок між мотивацією та намірами блогерів, а й фактично координувати його (H.Liao, S.Liu, Y.Zeng). Зазначено, що фармакологічні плацебо-ефекти в організмі людини є повністю зумовленими очікуваннями (J.Podd, S.Stewart-Williams). Встановлено, що велика частина досліджень очікувань з прикладним характером базується на загальноприйнятих теоріях очікувань і доволі часто є перевіркою, спростуванням чи доповненням наукових здобутків попередників, почасти наукові пошуки націлені на розв’язання прикладних завдань сьогодення та вирішення актуальних соціальних проблем. В статье рассмотрено применение теории ожиданий в стратегии производительности организации, целеполагании и мотивации сотрудников, организационном взаимодействия, системе принятия решения, в выборе профессии, прогнозировании продуктивности деятельности (O.Behling, G.De Sanctis, J.Lawler, F.C.Lunenburg, R.J.House, R.S.Schuler, F.A.Starke и др.). Проанализирован социальный смысл ожиданий в контексте групповых динамических процессов, интерактивный эффект между восприятием и мотивационными способностями, реализация теории ожидаемой продолжительности (J.Butler, T.Connolly, K.Darboe, L.E.Miller, G.Wolf и др.). Изучены труды, в которых исследователи пришли к выводу, что повторное закрепление насилия способствует развитию агрессивности личности через формирование враждебных ожиданий (C.A.Anderson, B.J.Bushmann). Показано как с помощью теории ожиданий можно объяснить употребление и злоупотребление алкоголем (A.R.Baldwin, T.P.S.Oei). Сделан вывод, что значительная часть современных прикладных исследований базируются на сочетании мотивационных теорий ожиданий (E.E.Lawler, H.Peak, L.W.Porter, V.H.Vroom). Акцентировано внимание, что теория ожиданий позволяет не только исследовать взаимосвязь между мотивацией и намерениями блоггеров, но и фактически координировать ее (H.Liao, S.Liu, Y.Zeng). Отмечено, что фармакологические плацебо-эффекты в организме человека полностью обусловлены ожиданиями (J.Podd, S.Stewart-Williams). Установлено, что большая часть исследований ожиданий прикладного характера, базируется на общепринятых теориях ожиданий и довольно часто является проверкой, опровержением или дополнением научных достижений предшественников, отчасти научные исследования нацелены на решение важных задач и актуальных социальных проблем.