ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ

Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66

Browse

Search Results

Now showing 1 - 4 of 4
  • Thumbnail Image
    Item
    ФУНКЦИИ СОЦИАЛЬНЫХ ОЖИДАНИЙ ЛИЧНОСТИ В ПЕДАГОГИЧЕСКОМ ПРОЦЕССЕ
    (2015) Попович, И. С.; Попович, І. С.; Popovych, I. S.
    Представлены результаты исследования функций социальных ожиданий личности в педагогическом процессе. Подчеркнуто значение и показана роль социальных ожиданий как одного из важнейших и малоизученных социально-психологических феноменов, который оказывает огромное влияние на воспитание и обучение личности. Научно доказано, что общей целью выполнения задания является основание объединения функций в функциональную систему. Акцентировано внимание на необходимости изучения функций социальных ожиданий личности как системного образования высших функций человека, детерминированного социумом. Определена сущность, содержание, основные положения и особенности реализации регуляционной, посреднической, корректирующей, ориентационной, прогностической, оценивающей, стабилизационной, трансформирующей и контрольной функций социальных ожиданий личности. В результатах исследования подан сравнительный анализ уровня социальнопсихологических ожиданий экспериментальной группы курсантов и социальных ожиданий личности экспериментальных групп студентов, и учеников лицея. Показана зависимость функций социальных ожиданий личности от особенностей организации и содержательных характеристик учебно-воспитательного процесса. Представлено результати дослідження функцій соціальних очікувань особистості в педагогічному процесі. Підкреслено значення і показана роль соціальних очікувань як одного з найважливіших і маловивчених соціально-психологічних феноменів, який має великий вплив на виховання і навчання особистості. Науково доведено, що загальною метою виконання завдання є підстава об’єднання функцій в функціональну систему. Акцентовано увагу на необхідності вивчення функцій соціальних очікувань особистості як системного утворення вищих функцій людини, детермінованого соціумом. Визначено сутність, зміст, основні положення та особливості реалізації регулятивна, посередницької, коригувальної, орієнтаційної, прогностичної, оцінювальної, стабілізаційної, трансформувальної і контрольної функцій соціальних очікувань особистості. У результатах дослідження подано порівняльний аналіз рівня соціальнопсихологічних очікувань експериментальної групи курсантів і соціальних очікувань особистості експериментальних груп студентів, і учнів ліцею. Показана залежність функцій соціальних очікувань особистості від особливостей організації та змістових характеристик навчально-виховного процесу. Abstract The results of the study of social expectations of the individual functions in the pedagogical process. The significance and shows the role of social expectations as one of the most important and little-known socio-psychological phenomena, which has a huge impact on education and training of the individual. The essence, content, and features of the main provisions of the implementation of regulatory, mediation, correction, orientation, forecast, evaluate, stabilization, transforming and control functions of social expectations of the individual. The results of the study served a comparative analysis of the social and psychological expectations of the experimental group students and social expectations of the individual experimental groups of students and pupils of the Lyceum. The dependence of the functions of social expectations of the person on the particular characteristics of the organization and content of the educational process.
  • Thumbnail Image
    Item
    СОЦИАЛЬНЫЕ ОЖИДАНИЯ ЛИЧНОСТИ КАК СОСТАВЛЯЮЩАЯ КОММУНИКАТИВНО-РОЛЕВОГО ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ
    (2016) Попович, И. С.; Попович, І. С.; Popovych, I. S.
    Представлены результаты теоретико-методологического анализа социальных ожиданий личности как составляющей коммуникативноролевого взаимодействия. Подчеркнуто, что исследование является одним из аспектов теоретико-методологического исследования социальных ожиданий личности, наряду с научно-категориальным, семантическим и ретроспективным анализами понятия «социальные ожидания». Акцентировано внимание на том, что социальные ожидания, сформировавшиеся в результате коммуникативно-ролевого взаимодействия, хоть и являются субъективными ориентациями отдельных участников взаимодействия, личностным или групповым образованием, но и выступают продуктом целой социальной системы, поэтому и носят название «социальные ожидания личности». Научно доказано, что субъект создает своеобразную систему ожиданий, прогнозов, проектов определенного хода событий, вынашивает идеальный вариант развития событий и способен конструировать свое будущее. Сделан вывод, что социальные ожидания личности – необходимый элемент, важная составляющая коммуникативно-ролевого взаимодействия, обладающая определяющим влиянием на эффективность межличностного взаимодействия, стратегию поведения личности. Представлено результати теоретико-методологічного аналізу соціальних очікувань особистості як складової комунікативно-ролевої взаємодії. Підкреслено, що дослідження є одним з аспектів теоретикометодологічного дослідження соціальних очікувань особистості, поряд з науково-категорійним, семантичним та ретроспективним аналізом поняття «соціальні очікування». Акцентується увага на тому, що соціальні очікування, сформовані в результаті комунікативно-рольової взаємодії, хоча і є суб’єктивними орієнтаціями окремих учасників взаємодії, особистісним або груповим утворенням, а також виступають продуктом цілої соціальної системи, тому й носять назву «соціальні очікування особистості». Науково доказано, що суб’єкт створює своєрідну систему очікувань, прогнозів, проектів певного ходу подій, виношує ідеальний варіант розвитку подій та здатний будувати своє майбутнє. Виявлено, що соціальні очікування особистості – необхідний елемент, важлива складова комунікативно-рольової взаємодії, що має визначальний вплив на ефективність міжособистісної взаємодії, стратегію поведінки особистості. The results of theoretical and methodological analysis of social expectations of person as a component of a communicatively-role interaction. It was focused that the study is one of the aspects of theoretical and methodological research of social expectations of personality, along with scientific-categorical, semantic and retrospective analysis of the concept of «social expectations». The attention to the fact that the social expectations wich emerged as a result of communicative role interaction, though are subjective orientations of individual participants in the interaction, not only a personal or group formation, but also the act of the whole social system of the product, and therefore it called «social expectations of the individual». It is scientifically proven that the subject creates a kind of system of expectations, forecasts, projects a certain course of events, bears the perfect variant development of events and is able to construct their own future. Was made a conclusion that the social expectations of the person – is a necessary element, an important component of communicative role interaction, which has a decisive influence on the effectiveness of interpersonal interaction, on the strategy of behavior of personality.
  • Thumbnail Image
    Item
    APPLIED RESEARCH ASPECT OF SOCIAL EXPECTATIONS OF PERSONALITY IN ENGLISH SCIENTIFIC LITERATURE
    (2016) Popovych, I. S.; Попович, І. С.
    У статті розглянуто застосування теорії очікувань у стратегії продуктивності організації, цілепокладанні та мотивації співробітників, організаційній взаємодії, системі прийняття рішення, у виборі професії, прогнозуванні продуктивності діяльності (O.Behling, G.De Sanctis, R.J.House, J.Lawler, F.C.Lunenburg, R.S.Schuler, F.A.Starke та ін.). Проаналізовано соціальний зміст очікувань в контексті групових динамічних процесів, інтерактивний ефект між сприйняттям й мотиваційними здібностями, реалізацію теорії очікуваної тривалості (J.Butler, T.Connolly, K.Darboe, L.E.Miller, G.Wolf та ін.). Вивчено праці, у яких дослідники прийшли до висновку, що повторне закріплення насилля сприяє розвитку агресивності особистості через формування ворожих очікувань (C.A.Anderson, B.J.Bushmann). Показано, як за допомогою теорії очікувань можна пояснити вживання та зловживання алкоголем (A.R.Baldwin, T.P.S.Oei). Зроблено висновок, що значна частина сучасних прикладних досліджень базуються на поєднанні мотиваційних теорій очікувань (E.E.Lawler, H.Peak, L.W.Porter, V.H.Vroom). Звернуто увагу, що теорія очікувань дозволяє не тільки досліджувати взаємозв’язок між мотивацією та намірами блогерів, а й фактично координувати його (H.Liao, S.Liu, Y.Zeng). Зазначено, що фармакологічні плацебо-ефекти в організмі людини є повністю зумовленими очікуваннями (J.Podd, S.Stewart-Williams). Встановлено, що велика частина досліджень очікувань з прикладним характером базується на загальноприйнятих теоріях очікувань і доволі часто є перевіркою, спростуванням чи доповненням наукових здобутків попередників, почасти наукові пошуки націлені на розв’язання прикладних завдань сьогодення та вирішення актуальних соціальних проблем. В статье рассмотрено применение теории ожиданий в стратегии производительности организации, целеполагании и мотивации сотрудников, организационном взаимодействия, системе принятия решения, в выборе профессии, прогнозировании продуктивности деятельности (O.Behling, G.De Sanctis, J.Lawler, F.C.Lunenburg, R.J.House, R.S.Schuler, F.A.Starke и др.). Проанализирован социальный смысл ожиданий в контексте групповых динамических процессов, интерактивный эффект между восприятием и мотивационными способностями, реализация теории ожидаемой продолжительности (J.Butler, T.Connolly, K.Darboe, L.E.Miller, G.Wolf и др.). Изучены труды, в которых исследователи пришли к выводу, что повторное закрепление насилия способствует развитию агрессивности личности через формирование враждебных ожиданий (C.A.Anderson, B.J.Bushmann). Показано как с помощью теории ожиданий можно объяснить употребление и злоупотребление алкоголем (A.R.Baldwin, T.P.S.Oei). Сделан вывод, что значительная часть современных прикладных исследований базируются на сочетании мотивационных теорий ожиданий (E.E.Lawler, H.Peak, L.W.Porter, V.H.Vroom). Акцентировано внимание, что теория ожиданий позволяет не только исследовать взаимосвязь между мотивацией и намерениями блоггеров, но и фактически координировать ее (H.Liao, S.Liu, Y.Zeng). Отмечено, что фармакологические плацебо-эффекты в организме человека полностью обусловлены ожиданиями (J.Podd, S.Stewart-Williams). Установлено, что большая часть исследований ожиданий прикладного характера, базируется на общепринятых теориях ожиданий и довольно часто является проверкой, опровержением или дополнением научных достижений предшественников, отчасти научные исследования нацелены на решение важных задач и актуальных социальных проблем.
  • Thumbnail Image
    Item
    ФУНКЦИИ СОЦИАЛЬНЫХ ОЖИДАНИЙ ЛИЧНОСТИ В ПЕДАГОГИЧЕСКОМ ПРОЦЕССЕ
    (2015) Попович, И. С.; Попович, І. С.; Popovych, I. S.
    Представлены результаты исследования функций социальных ожиданий личности в педагогическом процессе. Подчеркнуто значение и показана роль социальных ожиданий как одного из важнейших и малоизученных социально-психологических феноменов, который оказывает огромное влияние на воспитание и обучение личности. Научно доказано, что общей целью выполнения задания является основание объединения функций в функциональную систему. Акцентировано внимание на необходимости изучения функций социальных ожиданий личности как системного образования высших функций человека, детерминированного социумом. Определена сущность, содержание, основные положения и особенности реализации регуляционной, посреднической, корректирующей, ориентационной, прогностической, оценивающей, стабилизационной, трансформирующей и контрольной функций социальных ожиданий личности. В результатах исследования подан сравнительный анализ уровня социально-психологических ожиданий экспериментальной группы курсантов и социальных ожиданий личности экспериментальных групп студентов, и учеников лицея. Показана зависимость функций социальных ожиданий личности от особенностей организации и содержательных характеристик учебно-воспитательного процесса.