ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ

Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66

Browse

Author: search.filters.author.Shvets, V. A.Subject: search.filters.subject.цитокіни

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • No Thumbnail Available
    Item
    ЦИТОКІНІНДУКОВАНІ ЗМІНИ В ПОГЛИНАННІ ГЛЮКОЗИ ТА АКТИВНОСТІ ПІРУВАТКІНАЗИ В ОРГАНОТИПОВИХ КУЛЬТУРАХ
    (2025) Шкуропат, А. В.; Швець, В. А.; Головченко, І. В.; Гасюк, О. М.; Shkuropat, A. V.; Shvets, V. A.; Golovchenkо, I. V.; Hasiuk, O. M.
    Інтенсивність поглинання глюкози залежить від факторів, що впливають на її транспортери (GLUT). Вплив інтерлейкіну-2 (ІЛ-2) на поглинання глюкози суперечливий, а еритропоетин має антиапоптотичні властивості та знижує вміст глюкози. Мета нашого дослідження – з›ясувати вплив еритропоетину та ІЛ-2 на поглинання глюкози та активність піруваткінази М2 (PKM2) в органотипових культурах головного мозку, печінки та скелетних м›язів. Дослідження проводили на органотипових культурах, отриманих з печінки, головного мозку та скелетних м›язів білих лабораторних мишей. Культури інкубували з ІЛ-2 (5000, 7500 МО/мл), еритропоетином (13, 6,5 і 1,3 МО/мл) та без стимуляції (контроль). Органотипові культури печінки характеризувалися найнижчим рівнем поглинання глюкози. ІЛ-2 збільшував поглинання глюкози всіма культурами, а еритропоетин – тільки органотиповами культурами скелетних м›язів. Активність РКМ2 залежала від виду цитокінів: ІЛ-2 у низькій концентрації збільшував активність у органотипових культурах печінки та скелетних м›язів, еритропоетин у високій концентрації – знижував в органотипових культурах скелетних м›язів. Припускається, що еритропоетин активує GLUT4 у скелетних м›язах, а ІЛ-2 активує GLUT1 в усіх культурах, можливо, із залученням інших механізмів. Клітини, які збільшили активність PKM2 під впливом ІЛ-2, змінюють метаболізм з анаеробного на аеробний, а клітини зі зниженою активністю PKM2 під впливом еритропоетину, можливо, переключають метаболізм на гліколітичний шлях. Glucose uptake is regulated by the activity of glucose trans- porters (GLUT), which are influenced by various factors. The effects of interleukin-2 (IL-2) on glucose uptake remain con- troversial, while erythropoietin is known for its anti-apoptotic properties and glucose-lowering effects. This study aimed to evaluate the impact of IL-2 and erythropoietin on glucose up- take and pyruvate kinase M2 (PKM2) activity in organotypic cultures of brain, liver, and skeletal muscle. Organotypic cul- tures were prepared from white laboratory mice and incubated with IL-2 (5000 and 7500 IU/ml), erythropoietin (13, 6.5, and 1.3 IU/ml), or left untreated (control). Among all tissues, liver cultures exhibited the lowest glucose uptake. IL-2 increased glucose uptake in all culture types, while erythropoietin en- hanced uptake only in skeletal muscle cultures. PKM2 activity was cytokine- and tissue-dependent: low-dose IL-2 elevated PKM2 activity in liver and skeletal muscle cultures, whereas high-dose erythropoietin reduced PKM2 activity in skeletal muscle. These findings suggest that erythropoietin may activate GLUT4 in skeletal muscle, while IL-2 may act via GLUT1 across all tissue types, possibly involving other mechanisms. The observed increase in PKM2 activity under IL-2 stimula- tion may indicate a shift toward aerobic metabolism, while erythropoietin-induced decreases in PKM2 activity may reflect a shift toward glycolytic pathway.
  • Thumbnail Image
    Item
    УЧАСТЬ ЦИТОКІНІВ У АДАПТАЦІЙНИХ РЕАКЦІЯХ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
    (2019) Швець, В. А.; Гасюк, О. М.; Shvets, V. A.; Hasіuk, О. М.
    Проведено ретроспективний аналіз розвитку відомостей щодо системи цитокінів з 20-х років XX ст. і до сьогодення. З’ясовано, яким чином розвивалися відомості стосовно ідеї існування «несподіваних» медіаторів, які мають гормоноподібну дію, але гормонами не являються. Доведено, що ці речовини синтезуються не у спеціалізованих секреторних органах, а у різноманітних клітинах, які локалізовані по всьому організму і мають значну кількість клітин-мішеней. Приведено основні класифікації цитокінів: за біохімічними та біологічними властивостями; за функціональною приналежністю; за будовою; за участю у запальних реакціях тощо. Згідно сучасних відомостей, наведено загальну характеристику системи цитокінів та розкрито їх функціональні взаємовідносини. Досліджено місце та роль медіаторів міжклітинних взаємодій в адаптаційних процесах в організмі при дії різних стресових факторів (емоційно-больового стресу, холодового впливу, фізичного навантаження тощо). Саме за зміною концентрації певного цитокіну можна відстежити та скорегувати негативний вплив вищеозначених факторів на організм. Представлено дані літератури стосовно участі імунорегулюючих цитокінів (Інтерлейкін-1, -2, -4, та -6) в реалізації стрес-реакції. Також розглянуто явище «цитокінового шторму», як неспецифічної (потенційно летальної) генералізованої реакції на дію надмірних подразників. У статті увага спрямована на непрямі ефекти цитокінів (плейотропна біологічна дія), коли один і той же цитокін може діяти на багато типів клітин, викликаючи різні ефекти в залежності від виду клітин-мішеней. На даний час актуальним є вивчення участі цитокінів в реалізації адаптаційних процесів та підтриманні алостазу, тож подібні дослідження є своєчасними і потребують подальшої розробки. A retrospective analysis of the development of the information about the system of cytokines from the 20-ies of XX century and to the present has been carried out. It was discovered how the idea has developed about the existence of «unexpected» mediators that have a hormonal effect, but are not hormones. It is proved that these substances are synthesized not in specialized secretory organs, but in various cells that are localized throughout the body and have many target cells. The basic classification of cytokines is given: according to the biochemical and the biological properties; by the functional attribute; by the structure; with the participation in inflammatory reactions, etc. According to the modern information, a general description of the system of cytokines is presented and their functional relations are revealed. The place and the role of mediators of intercellular interactions in adaptive processes in an organism under the influence of various stress factors (the emotional pain stress, the cold stress, the physical activity, etc.) are investigated. It is by changing the concentration of a particular cytokine that it is possible to trace and to correct the negative influence of the abovementioned factors on the body. The literature data on the participation of immunoregulating cytokines (Іnterleukin -1, -2, 4, and -6) in the implementation of the stress reaction are presented. Also, the phenomenon of the «cytokine storm» as a non-specific (potentially lethal) generalized reaction to the effect of excessive stimuli is considered. The investigation attracts attention to the indirect effects of cytokines (the pleiotropic biological action) when the same cytokine can act on many types of cells, causing different effects depending on the type of target cells. Currently, it is actual to study the participation of cytokines in the implementation of adaptation processes and the maintenance of an alostasis, and such studies are timely and require the further development.