ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
3 results
Search Results
Item ЗАЛЕЖНІСТЬ ІМІДЖУ СУЧАСНОГО ФАХІВЦЯ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ ВІД ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ(2025) Дворська, А. О.; Кучай, Т. П.; Чичук, А. П.; Осередчук, О. А.; Горлова, А. В.; Dvorska, A. O.; Kuchai, T. P.; Chychuk, A. P.; Oseredchuk, O. A.; Horlova, A. V.У статті з’ясовано залежність іміджу сучасного фахівця соціономічних професій від педагогічної майстерності. Смислова інтерпретація педагогічної майстерності передбачає три значення: особистісне утворення; якісна характеристика педагогічної діяльності; соціально-педагогічне явище. Аналіз наукових джерел дозволив визначити педагогічну майстерність як інтегративну характеристику високої професійно-педагогічної підготовленості фахівця соціономічних професій, внутрішньо зумовлену високорозвиненими особистісними якостями. Розкрито шляхи удосконалення педагогічної майстерності педагога. Найвищим рівнем педагогічної діяльності є саме педагогічна майстерність, адже у ній виявляється творча активність учителя. Складовими педагогічної майстерності названо знання в галузі культури та її високий рівень, практичні уміння і навички, педагогічні здібності (за І. Зязюном). Головними критеріями педагогічної майстерності визначено діалоговий характер взаємин з учнями, продуктивність результатів спільної діяльності, оптимальність щодо вибору засобів навчання, творчий зміст діяльності, визначеність її спрямованості. Серед якісних показників педагогічної майстерності виділено глибоке знання предмета, високу культуру, досконале володіння методикою навчання, знання педагогіки, психології, технологій організації освітнього процесу. Важливими складовими елементами професійно-педагогічної майстерності є: педагогічна техніка, глибокі професійні знання, гуманістична спрямованість професійної діяльності, розвинені педагогічні здібності. Виділено основні провідні здібності, якими повинна володіти особистість для здійснення педагогічної діяльності: комунікативність; перцептивність; особистісний динамізм; організаторські здібності; емоційна лабільність; оптимістичне прогнозування; психологічна стійкість; креативність. Визначено сутність педагогічної майстерності, наведено фактори удосконалення даної інтегративної якості особистості. Подальшого дослідження потребує з’ясування умов професійного зростання, підвищення рівня педагогічної майстерності педагогів. The dependence of the image of a modern specialist of socionomic professions on pedagogical skill is clarified. The semantic interpretation of pedagogical skill implies three meanings: personal formation; qualitative characteristic of pedagogical activity; sociopedagogical phenomenon. Analysis of scientific sources allowed us to define pedagogical skill as an integrative characteristic of high professional and pedagogical preparedness of a specialist of socionomic professions, internally determined by highly developed personal qualities. Ways of improving the pedagogical skill of a teacher are revealed. The highest level of pedagogical activity is precisely pedagogical skill, because it manifests the creative activity of the teacher. The components of pedagogical skill are named knowledge in the field of culture and its high level, practical skills and abilities, pedagogical abilities (according to I. Zyazyun). The main criteria of pedagogical skill are defined as the dialogical nature of relationships with students, the productivity of joint activity results, optimality in the choice of teaching aids, creative content of activity, and the certainty of its direction. Among the qualitative indicators of pedagogical skill, deep knowledge of the subject, high culture, perfect mastery of teaching methods, knowledge of pedagogy, psychology, and technologies for organizing the educational process are highlighted. Important components of professional and pedagogical skill are: pedagogical technique, deep professional knowledge, humanistic orientation of professional activity, and developed pedagogical abilities. The main leading abilities that a person must possess to carry out pedagogical activity are highlighted: communicativeness; perceptiveness; personal dynamism; organizational abilities; emotional lability; optimistic forecasting; psychological stability; creativity. The essence of pedagogical skill is defined, and factors for improving this integrative quality of personality are given. Further research is needed to clarify the conditions for professional growth, increasing the level of pedagogical skills of teachers.Item ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ ПЕДАГОГІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ(2020) Зубко, А. М.; Жорова, І. Я.; Кузьменко, В. В.; Слюсаренко, Н. В.; Кохановська, О. В.; Зубко, А. Н.; Жорова, И. Я.; Кохановская, Е. В.; Zubko, A.; Zhorova, I. Ya; Kuzmenko, V. V.; Slyusarenko, N. V.; Kokhanovska, О. V.У статті висвітлено актуальну проблему використання сучасних інформаційнокомунікаційних технологій з метою розвитку професіоналізму педагогів у системі післядипломної педагогічної освіти. Наголошено, що сьогодні в умовах швидкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій та їх проникнення в усі сфери життєдіяльності людини особливо актуальним питанням стає їх використання в системі післядипломної освіти. Схарактеризовано найбільш сучасні та актуальні види інформаційно-комунікаційних технологій, які в комплексі створюють сприятливе ефективне середовище розвитку професіоналізму працівників освітньої галузі. Серед них: мобільні, хмарні, дистанційні технології, засоби візуалізації змісту, якісні цифрові ресурси та ін. Описано досвід організації освітнього середовища із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних інструментів на базі Комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради. Актуальність теми підтверджено наведеними даними опитування вчителів, які проходили підвищення кваліфікації на базі вищезазначеного закладу. Описано конкретні приклади ресурсів, які використовуються в освітньому процесі з метою формування професіоналізму вчителів. Шляхом експериментальної діяльності було виокремлено організаційнопедагогічні умови розвитку професіоналізму вчителів Нової української школи із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій, серед яких створення інформаційно-освітнього середовища професійного розвитку педагогів в умовах закладу післядипломної освіти; організація взаємодії між учасниками педагогічного процесу засобами інформаційно-комунікаційних технологій; реалізація онлайн підтримки вчителів та їх фахове консультування в міжатестаційний період. Достовірність отриманих результатів підтверджено результатами педагогічного експерименту, проведеного в КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», результати якого частково відображено в тексті статті. В статье освещена актуальная проблема использования современных информационно-коммуникационных технологий в целях развития профессионализма педагогов в системе последипломного педагогического образования. Отмечено, что сегодня в условиях быстрого развития информационно-коммуникационных технологий и их проникновения во все сферы жизнедеятельности человека особенно актуальным вопросом становится их использования в системе образования. Описан опыт организации образовательной среды с применением современных информационно-коммуникационных инструментов на базе коммунального высшего учебного заведения «Херсонская академия непрерывного образования» Херсонского областного совета. Актуальность темы подтверждается приведенными данными опроса учителей, проходивших повышение квалификации на базе вышеупомянутого заведения. Описаны конкретные примеры ресурсов, которые используются в образовательном процессе с целью формирования профессионализма учителей. Путем экспериментальной деятельности были определены организационно-педагогические условия развития профессионализма учителей Новой украинской школы с применением информационнокоммуникационных технологий, среди которых создание информационно-образовательной среды профессионального развития педагогов в условиях учреждения последипломного образования; организация взаимодействия между участниками педагогического процесса средствами информационно-коммуникационных технологий; реализация техподдержки учителей и их профессиональное консультирование в межаттестационный период. Достоверность полученных результатов подтверждается путем проведения педагогического эксперимента, проведенного на базе КВУЗ «Херсонская академия непрерывного образования», результаты которого частично отражены в тексте статьи. The article highlights the current issue on using modern information and communication technologies in order to develop teachers’ professionalism in the system of postgraduate education. It is stressed that today, in the conditions of rapid development of information and communication technologies and their penetration into all spheres of human life, the most urgent issues are the ones on their usage in the education system. The most up-to-date types of information and communication technologies, which create a favorable and effective environment for the development of professionalism in the educational industry, are described. They include mobile, murky, distance technologies, means of content visualization, high-quality digital resources, etc. The authors describe the experience related to the organization of educational environment by means of modern information and communication tools application on the basis of communal higher educational establishment «Kherson Academy of Continuous Education» of Kherson Regional Council. The topicality of the issue is confirmed by the results of the survey conducted among the teachers who have undergone advanced training on the basis of the abovementioned establishment. The paper outlines specific examples of resources used in the educational process for teachers’ professional development. Based on the conducted experiment, the authors specify organizational and educational conditions for the New Ukrainian School teachers’ professional development which require information and communication technologies application, namely the creation of information-educational environment for teachers’ professional development at postgraduate educational establishment; organization of interaction between participants in the educational process by means of information and communication technologies; the implementation of online support for teachers and their professional consulting in the inter-certification period. The validity of the received results is confirmed by a pedagogical experiment conducted at Kherson Academy of Continuous Education, the results of which are partially reflected in the article.Item EXPERIMENTAL RESEARCH OF THE SOCIAL EXPECTATIONS OF HOLDERS OF MASTER’S DEGREE IN PEDAGOGY(2020) Popovych, I. S.; Machynska, N. I.; Lozynska, S. V.; Nos, L. S.; Derkach, Yu. Ya.; Prots, M. О.; Kovalchuk, Z. Ya.; Los, O. M.; Попович, І. С.; Мачинська, Н. І.; Лозинська, С. В.; Нос, Л. С.; Деркач, Ю. Я.; Проц, М. О.; Ковальчук, З. Я.; Лось, О. М.The purpose of the article is to reveal the results of experimental study of the social expectations of holders of Master’s Degree in Pedagogy (Master of education / M.Ed.) (n=102). The psychological and pedagogical experiment was used in the study. The results are: significant positive changes in awareness indicator about the expected course of events (.004**; p≤.01); expected attitudes towards participants in interpersonal interaction (.008**; p≤.01); expected performance (.018**; p≤.01). The efficiency of the developed program was experimentally confirmed. Соціальні очікування магістрів педагогіки – майбутніх вчителів початкових класів є важливими регуляторами їхньої готовності до професійної діяльності. Метою статті є висвітлення результатів експериментального дослідження соціальних очікувань магістрів педагогіки (n=102). У дослідженні застосовано психолого-педагогічний експеримент. Результати: значущі позитивні зміни показника обізнаності про передбачуваний перебіг подій (.004**; p≤ .01); очікуваного ставлення до учасників міжособистісної взаємодії (.008**; p≤ .01); очікуваних результатів діяльності (.018**; p≤ .01). Експериментально підтверджено ефективність розробленої програми, запропоновано шляхи вдосконалення і перспективи розвитку.