ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
2 results
Search Results
Item ДИСТРЕС ВІЙНИ, ПОЧУТТЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕЧНОСТІ ТА ЖИТТЄСТІЙКІСТЬ СТУДЕНТІВ: ДИНАМІКА ЗМІН В 2019-2021 та 2025 РОКАХ(2025) Ільницька, І. А.; Ilnitska, I. A.У статті розглядається питання соціально-психологічної безпеки студентської молоді в умовах тривалого військового конфлікту в Україні. Автори підкреслюють вразливість студентів до хронічного стресу, спричиненого війною та посиленого попередніми кризовими переживаннями. Дослідження базується на аналізі динаміки змін у рівні дистресу та почуття соціально-психологічної безпечності студентів протягом 2019-2025 років. Аналіз наукових досліджень свідчить про необхідність перегляду традиційних підходів до визначення психологічної безпеки, особливо в екстремальних умовах. Українські та зарубіжні дослідники констатують значне підвищення рівнів депресії, тривожності та ПТСР серед студентів, спричинене соціальною ізоляцією, руйнуванням мереж підтримки та загальною невизначеністю майбутнього. У дослідженні взяли участь студенти закладів вищої освіти Києва, Херсона і Тернополя (302 особи у першій хвилі та 142 особи у другій хвилі). Було використано опитувальник «Експрес-діагностика психологічної безпеки особистості» І. Приходько, Тесту життєстійкості Мадді (коротка версія, розроблена В. Олефіром, М. Кузнєцовим, А. Павловою) Шкалу Психологічного дистресу війни І. Галецької та М. Кліманської. Статистична обробка даних включала розрахунок описових характеристик, частотний аналіз та порівняльний аналіз за допомогою t-критерію Стьюдента. Результати дослідження демонструють порушення життєстійкості, накопичення психологічної втоми та значуще зниження рівня психологічної безпеки студентів у 2025 році порівняно з періодом пандемії. Найбільш вразливими виявилися мотиваційно-вольовий та соціальний компоненти безпеки, що свідчить про потребу у цільових програмах підтримки. Отримані дані мають важливе значення для розробки ефективних стратегій психологічної допомоги студентській молоді в умовах війни. This article explores the issue of socio-psychological security among university students amid the prolonged military conflict in Ukraine. The authors emphasize students' vulnerability to chronic stress caused by the war, further exacerbated by prior crises. The study is based on an analysis of changes in distress levels and perceptions of socio-psychological security among students from 2019 to 2025. A review of scientific literature highlights the need to reconsider traditional approaches to defining psychological security, particularly under extreme conditions. Both Ukrainian and international researchers report a significant increase in depression, anxiety, and PTSD among students, driven by social isolation, the breakdown of support networks, and overall uncertainty about the future. The study involved university students from Kyiv, Kherson, and Ternopil (302 participants in the first wave and 142 in the second wave). The following measures were used: the "Express Diagnostics of Personal Psychological Security" questionnaire by I. Prykhodko, the Hardiness Test (short version developed by V. Olefir, M. Kuznetsov, and A. Pavlova), and the War Psychological Distress Scale by I. Haletska and M. Klimanska. Statistical data processing included descriptive analysis, frequency analysis, and comparative analysis using Student's t-test. The findings reveal a decline in psychological resilience, an accumulation of psychological fatigue, and a significant reduction in students' psychological security in 2025 compared to the pandemic period. The most affected components were motivational-volitional and social security, underscoring the need for targeted support programs. These findings are crucial for developing effective psychological assistance strategies for students in wartime conditions.Item ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК УЯВЛЕНЬ СТУДЕНТІВ ПРО КОРПОРАТИВНУ КУЛЬТУРУ УНІВЕРСИТЕТУ ТА ПСИХОЛОГІЧНУ БЕЗПЕКУ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА(2020) Каленчук, В. О.; Kalenchuk, V. O.Статтю присвячено аналізу феномену корпоративної культури університету з погляду студентів. Метою є встановлення взаємозв’язку між психологічною безпекою освітнього середовища та уявленнями студентів про корпоративну культуру університету. Методи. У дослідженні для діагностики уявлень студентів про корпоративну культуру університету застосовано типологію К. Камерона та Р. Куїнна OCAI, яку побудовано за двома вимірами: гнучкість, динамізм – стабільність, контроль; внутрішня інтеграція, єдність – зовнішня орієнтація, суперництво. Ці виміри утворюють чотири типи корпоративної культури: бюрократична, кланова, ринкова та адхократична. Для діагностики психологічної безпеки освітнього середовища застосовано опитувальник І. О. Баєвої, що вимірює значущі характеристики освітнього середовища та індекс задоволеності ними з боку суб’єктів освітнього процесу. Результати. Визначено, що загалом по групі досліджуваних студентів переважає ієрархічний тип корпоративної культури, це свідчить про низький рівень комунікації у студентській спільноті, поверхневі стосунки між студентами, сувору ієрархію та дисципліну. Показники кланової культури збільшуються у бажаному стані корпоративної культури університету порівняно із оцінками реального її стану, тобто студенти уявляють собі студентську спільноту у майбутньому як унікальну за своїми особливостями, підкреслюють, що стиль менеджменту має характеризуватися заохоченням командної роботи, узгодженості у прийнятті колективних рішень; підтримують взаємну довіру та відкритість. Висновки. Показано, що ступінь задоволеності характеристиками освітнього середовища університету у досліджуваній вибірці студентів є вище за середній, значущими характеристиками є взаємостосунки із викладачами та іншими студентами, поважне ставлення до студентів, збереження особистої гідності, можливість звернутися за допомогою. Встановлено взаємозв’язок між задоволеністю психологічною безпекою освітнього середовища та оцінками корпоративної культури університету з боку студентів, а саме, оцінка корпоративної культури як ієрархічної з жорсткими вимогами знижує почуття психологічної безпеки студентів; оцінки корпоративної культури як відкритої, демократичної, творчої підвищують показники психологічної безпеки. The article deals with the analysis of the phenomenon of the corporate culture of the university from the students' point of view. The aim is to establish the interconnection between the psychological safeness of the educational environment and the students' perceptions of the corporate culture of the university. Methods. In the study, to diagnose students' perceptions about the corporate culture of the university, the typology of K. Cameron and R. Quinn OCAI has been applied, which is built on two dimensions: flexibility, dynamism - stability, control; internal integration, unity - external orientation, competition. These dimensions form four types of corporate culture: bureaucratic, clan, market and adhocratic. To diagnose the psychological safeness of the educational environment, the questionnaire by I. O. Bayeva has been applied, which measures the significant characteristics of the educational environment and the index of satisfaction with them on the part of the educational process subjects. Results. It was determined that, in general, the hierarchical type of corporate culture prevails in the group of test students, this testifies a low level of communication among the student community, superficial relationships between students, strict hierarchy and discipline. The indicators of clan culture increase in the desired state of the university’s corporate culture compared to the assessments of its real state, that is, the students imagine the student community in the future as unique by its characteristics, emphasize that the style of management should be characterized by the encouragement of teamwork, coherence in collective decision making; maintain mutual trust and frankness. Conclusions. It has been shown that the degree of satisfaction with the characteristics of the university's educational environment in the test sample of students is above average, the significant characteristics are relationships with teachers and other students, respectful attitude towards students, preserving personal dignity, the possibility to ask for help. It has been established the interconnection between the satisfaction of the psychological safeness of the educational environment and assessments of the corporate culture of the university on the part of students, namely, the assessment of corporate culture as hierarchical with severe demands reduces the students' sense of psychological safeness; the assessments of corporate culture as open, democratic, creative increase the indicators of psychological safeness.