ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
2 results
Search Results
Item ДОШКІЛЬНА ТА ПОЧАТКОВА ОСВІТА В УМОВАХ ВІЙНИ: ВИКЛИКИ, ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ(2025) Анісімова, О. Е.; Горлова, А. В.; Anisimova, О. E.; Horlova, A. V.У статті розглянуто актуальні виклики, трансформаційні процеси та перспективи розвитку системи дошкільної та початкової освіти в Україні в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації. Виокремлено ключові проблеми, що істотно впливають на функціонування дошкільної та початкової освіти в Україні, серед яких: реальна загроза життю та здоров’ю учасників освітнього процесу, фізичні руйнування освітньої інфраструктури, масове внутрішнє та зовнішнє переміщення учасників освітнього процесу, ускладнення доступу до якісної освіти та порушення її безперервності, втрата ефективного освітнього управління на тимчасово окупованих територіях, зменшення фінансових ресурсів, необхідність перегляду ролі приватної освіти. Особливу увагу приділено змінам, що відбулися у функціонуванні освітніх закладів, формуванню нових підходів до організації освітнього процесу, адаптації дітей і педагогічних працівників до умов воєнного стану. Здійснено аналіз впливу військових дій на доступність освітніх послуг, матеріально-технічну базу закладів освіти, кадрове забезпечення та психологічний стан учасників освітнього процесу. Окреслено особливості роботи дошкільних установ і початкових шкіл у регіонах, які зазнали руйнувань або значних переміщень населення. Зосереджено увагу на ролі дистанційного та змішаного навчання як інструментів збереження безперервності освіти. У контексті розвитку цифрової компетентності педагогів та інтеграції інноваційних технологій розкрито можливості та обмеження цифрових рішень в умовах кризи. У статті представлено нормативно-правову базу, що регламентує діяльність закладів освіти під час війни, а також проаналізовано окремі освітні ініціативи, спрямовані на підтримку дітей, учителів та батьків. Виокремлено потенціал партнерства між державою, громадянським суспільством та міжнародними організаціями у відновленні та модернізації освітньої системи. Запропоновано напрями подальшого розвитку дошкільної та початкової освіти в Україні в післявоєнний період із урахуванням принципів стійкості, інклюзивності та педагогічної гнучкості. The article examines current challenges, transformational processes and prospects for the development of the preschool and primary education system in Ukraine in the conditions of full-scale armed aggression of the Russian Federation. The key problems that significantly affect the functioning of preschool and primary education in Ukraine are highlighted, including: a real threat to the life and health of participants in the educational process, physical destruction of the educational infrastructure, mass internal and external movement of participants in the educational process, complication of access to quality education and disruption of its continuity, loss of effective educational management in the temporarily occupied territories, reduction of financial resources, the need to review the role of private education. Special attention is paid to the changes that have taken place in the functioning of educational institutions, the formation of new approaches to the organization of the educational process, the adaptation of children and teaching staff to the conditions of martial law. An analysis of the impact of military operations on the availability of educational services, the material and technical base of educational institutions, personnel support and the psychological state of the participants in the educational process was carried out. The peculiarities of the work of preschool institutions and primary schools in regions that have suffered destruction or significant population movements, as well as in relatively safe areas, are outlined. Attention is focused on the role of distance and blended learning as tools for maintaining educational continuity. In the context of the development of digital competence of teachers and the integration of innovative technologies, the possibilities and limitations of digital solutions in crisis conditions are revealed. The article presents the legal framework regulating the activities of educational institutions during the war, as well as analyzes individual educational initiatives aimed at supporting children, teachers and parents. The potential of partnership between the state, civil society and international organizations in the restoration and modernization of the educational system is highlighted. Directions for the further development of preschool and primary education in Ukraine in the postwar period are proposed, taking into account the principles of sustainability, inclusiveness and pedagogical flexibilityItem ІНТЕГРОВАНИЙ ПІДХІД ДО МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ(2024) Горошко, В. І.; Хоменко, Є. Г.; Сєдих, К. В.; Данильченко, С. І.; Horoshko, V. I.; Khomenko, E. H.; Sedykh, K. V.; Danylchenko, S. I.Аналіз проблем психічного здоров’я студентів Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» з врахуванням міжнародного досвіду впровадження програм психосоціальної діагностики, на основі якого було сформульовано рекомендації щодо реалізації ефективних програм, спрямованих на покращення психічного здоров’я української студентської спільноти. Матеріали і методи дослідження. В дослідженні прийняли участь 812 студентів Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», які навчаються за різними спеціальностями, віковий діапазон досліджуваних – від 18 до 22 років, 47% досліджуваних (382 осіб) – складають особи чоловічої статі, 53 % респондентів (430 осіб) – жіночої статі, що забезпечує гендерну рівність розподілу вибірки респондентів і дає змогу вважати вибірку репрезентативною. Опитування проводилося анонімно, через Google-форму, що забезпечило принцип конфіденційності психологічного дослідження. Результати. В результаті проведеного анкетування встановлений зв’язок між воєнними діями та збільшенням відсотку тривожних розладів серед цивільних осіб та біженців саме в українському контексті. Однак аспекти психічного стану молоді повністю не зрозумілі. В умовах сьогодення ряд досліджень свідчать про погіршення психоемоційного стану україн- ських студентів. Так більшість респондентів відчували депресію та нервозність, а також повідомили про посилення почуття самотності та гніву. Серед них почастішали випадки зловживання алкоголем, тютюном, заспокійливими засобами. Дослідження психічного здоров’я жінок, які працюють в освітніх закладах, включаючи студенток і викладачок, показало, що у респонденток підви- щений рівень страху та знижена стійкість до стресових ситуацій. Такий методичний підхід дав змогу систематизувати інформацію, об’єктивно усвідомити проблему та надати конкретні рекомендації щодо подальших дій, а саме необхідність реалізації програм, спрямованих на покращення ментального та фізичного здоров’я. Програми, які передбачають фізичну активність, правильне харчування та релаксацію, можуть значно знизити рівень стресу та покращити психічне здоров’я студентів. Висновки. Запропоновані рекомендації спрямовані на покращення рівня психічного здоров’я та зменшення впливу психологічних труднощів на навчання, соціальну адаптацію та загальний життєвий успіх. This study aimed to analyze the mental health issues among students at the National University “Yuriy Kondratyuk Poltava Polytechnic”, taking into account the international experiences in implementing psychosocial diagnostic programs. Based on this analysis, recommendations were formulated for the effective implementation of programs aimed at enhancing the mental well-being of the Ukrainian student community. Materials and Methods: A total of 812 students from various specialties at Yuriy Kondratyuk Poltava Polytechnic National University participated in the study. The age range of the participants was between 18 and 22 years old, with 47% (382 individuals) being male and 53% (430 individuals) female, ensuring gender balance in the sample distribution and representing a diverse cross-section of respondents. The survey was conducted anonymously using a Google form, thereby upholding the principle of confidentiality in psychological research. Result and discussion. The survey revealed a correlation between military operations and an escalation in anxiety disorders among civilians and refugees within the Ukrainian context. However, there remains an incomplete understanding of the mental well-being of the youth demographic. Presently, numerous studies indicate a decline in the psycho-emotional state of Ukrainian students. A significant proportion of respondents reported feelings of depression, nervousness, loneliness, and anger, with an uptick in cases involving alcohol, tobacco, and sedative abuse. An investigation into the mental health of women within educational institutions, including female students and teachers, unveiled heightened levels of fear and diminished resilience to stressful situations. This methodological approach facilitated the organization of information, enabling an objective comprehension of the issue and the formulation of specific recommendations for future action. Notably, there is a pressing need to implement programs aimed at enhancing both mental and physical health. Initiatives incorporating physical activity, balanced nutrition, and relaxation techniques have demonstrated potential in reducing stress levels and fostering improved mental well-being among students. Conclusions: The proposed recommendations are geared towards enhancing mental health standards and mitigating the impact of psychological challenges on academic performance, social integration, and overall life satisfaction.