ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
3 results
Search Results
Item ВЗАИМООТНОШЕНИЯ КАК АСПЕКТ ПСИХОЛОГИЧЕСКОГО КЛИМАТА ЖЕНСКОЙ ФУТБОЛЬНОЙ КОМАНДЫ(2014) Гузарь, В. Н.; Шалар, О. Г.; Норик, А. О.; Гузарь, В. М.; Huzar, V. N.; Shalar, O. G.; Norik, A. O.Аннотации: Цель: определить уровень психологи- ческого климата женской футбольной команды. Изучены уровни межлич- ностных отношений в женском фут- больном коллективе. Материал: в ис- следовании, которое длилось 2 года, приняло участие 14 футболисток Хер- сонского женского футбольного клуба «Кристалл». Результаты: Установле- но, что в команде преобладает эмо- циональный (0,6) и когнитивный ком- поненты (0,5). Девушки хорошо знают и понимают друг друга, тренировки проходят на хорошем эмоциональном фоне. По наблюдениям и показателя- ми поведенческого компонента (0,35), установлено, что футболистки часто не уступают своим партнерам по команде в напряженных ситуациях. Иногда это приводит к конфликтным ситуациям. Выводы: рекомендовать показатели взаимоотношений в женской футболь- ной команде тренерам командных видов спорта в построении здоровой психологической атмосферы. Мета: визначити рівень пси- хологічного клімату жіночої футбольної команди. Вивчено рівні міжособистісних відносин у жіночому футбольному колек- тиві. Матеріал: у дослідженні, яке трива- ло 2 роки, прийняло участь 14 футболісток Херсонського жіночого футбольного клубу «Кристал». Результати: Встановлено, що в команді переважає емоційний (0,6) та когнітивний компоненти (0,5). Дівча- та добре знають і розуміють одна одну, тренування проходять на гарному емо- ційному фоні. За спостереженнями та показниками поведінкового компоненту (0,35), з’ясовано, що футболістки часто не поступаються своїм партнерам по коман- ді в напружених ситуаціях, що приводить до конфліктних ситуацій. Висновки: реко- мендувати показники взаємовідношень у жіночій футбольній команді тренерам ко- мандних видів спорту у побудові здорової психологічної атмосфери. Purpose: to determine the level of psychological climate of women’s soccer team. Studied levels of interpersonal relationships in women’s football team. Material: in the study, which lasted 2 years, 14 football players participated Kherson female football club “Crystal”. Results: It was determined that the team is dominated by emotional (0.6) and cognitive components (0.5). Girls come to know and understand each other, training takes place on a good emotional background. Observations and indicators of behavioral component (0.35), found that football players often do not yield to their teammates in stressful situations. Sometimes this leads to conflict situations. Conclusions: recommend indicators of relationships in women’s soccer team coaches of team sports in building healthy psychological atmosphere.Item ПРАКТИКА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ В УКРАЇНСЬКІЙ СЕЛЯНСЬКІЙ РОДИНІ ХІХ СТОЛІТТЯ(2011) Федяєва, В. Л.; Федяева, В. Л.; Fedyaeva, V. LУ статті розглядається й аналізується з позиції історизму розвиток сім’ї в Україні досліджуваного періоду, визначаються провідні тенденції, що вплинули на становлення теорії та практики виховання дітей у селянській родині. В статье рассматривается и анализируется с позиции историзма развитие семьи в Украине исследуемого периода, определяются ведущие тенденции, повлиявшие на становление теории и практики воспитания детей в крестьянской семье. The article also analyzed from the standpoint of historicism family development in Ukraine study period determined by the leading trends that influenced the formation of theory and practice of educating children in a peasant family.Item АНАЛІЗ ПРОВІДНИХ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ ВИВЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «СОЦІАЛЬНИЙ ІНТЕЛЕКТ»(2015) Стрілецька, І. І.; Стрилецкая, И. И.; Striletskaya, I. IПроаналізовано основні теоретико-методологічні підходи до вивчення феномену «соціальний інтелект» та виявлено, що більшість дослідників в поняття соціальний інтелект вкладають схожий зміст. На їхню думку, соціальний інтелект є системою інтелектуальних здібностей, пов’язаних з обробкою соціальної інформації, яка визначає рівень адекватності і успішності соціальної взаємодії. Включає в себе здатність розуміти себе і оточуючих, уміння аналізувати соціальні ситуації і прогнозувати їх розвиток, забезпечує успішність вирішення задач соціального характеру. Досліджено, що одним із важливих елементів соціального інтелекту являється комунікативна компетентність, яка представляє собою систему внутрішніх засобів регуляції комунікативних дій, які включають орієнтаційну та виконуючу складові і забезпечує ефективність соціальної взаємодії. За результатами теоретичного аналізу психологічної літератури показано наявність протилежних поглядів авторів, щодо того чи являється соціальний інтелект взагалі інтелектом. Автором, на основі теоретичного матеріалу, була здійсненна спроба з’ясувати чи є соціальний інтелект самостійним феноменом чи, можливо, соціальний інтелект є лише проявом загального інтелекту у соціальних ситуаціях. А також, обґрунтовано і уточнено поняття «соціальний інтелект» за допомогою аналізу провідних теоретико-методологічних підходів у психологічній науці. Проанализированы основные теоретико-методологические подходы к изучению феномена «социальный интеллект» и выявлено, что большинство исследователей в понятие социальный интеллект вкладывают похожий смысл. По их мнению, социальный интеллект является системою интеллектуальных способностей, связанных с обработкой социальной информации, определяющих уровень адекватности и успешности социального взаимодействия. Включают в себя способность понимать себя и окружающих людей, умение анализировать социальные ситуации и прогнозировать их развитие, успешность решения задач социального характера. Исследовано, что одним из важных элементов социального интеллекта является коммуникативная компетентность, представляющая собой систему внутренних средств регуляции коммуникативных действий, включающая в себя ориентировочную и исполнительную составляющие и обеспечивающие эффективность социального взаимодействия. По результатам теоретического анализа психологической литературы показано наличие противоречивых взглядов авторов согласно того является ли социальный интеллект вообще интеллектом. Автором, на основе теоретического материала, была осуществлена попытка выяснить является ли социальный интелект самостоятельным феноменом или, возможно, социальный интеллект является только проявлением общего интеллекта в социальных ситуациях. А также, обосновано и уточнено понятие «социальный интеллект» с помощью анализа теоретико-методологических подходов в психологической науке. Main theoretical and methodological approaches to studying of phenomenon “social intellect” were analyzed and it was found that majority of scientists understand this concept identically. To their mind “social intellect” is a system of intellectual abilities connected with social information’s handling, which determines the level of adequacy and success of social interaction. It includes the ability to understand ourselves and folk about us, to analyze social situations and predict their development, provides success in problems’ solution of social character. It was investigated that one of the most important elements of social intellect is communicative competence, which is a system of inner methods of communicative actions’ regulation, which include orientational and executive components and provide effectiveness of social interaction. According to the results of theoretical analysis of psychological literature it is shown the presence of authors’ counter-opinion about the question is the social intellect is an intellect at all or not. The author, on the basis of theoretical material, attempts to study out if the social intellect is an independent phenomenon or, maybe, it is only a manifestation of common intellect in social situations. And also it was grounded and specified concept “social intellect” with the help of analysis of the leading theoretical and methodological approaches in psychological science.