ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
14 results
Search Results
Item ТЕХНІКО-ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА ЮНИХ ГАНДБОЛІСТОК(2021) Василенко, К.; Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.Стаття присвячена визначенню дослідженню рівнів технічної та тактичної підготовленості юних гандболісток. Доведено, що техніко-тактична підготовленість юних гандболісток відповідає високому та досконалому рівнів. Завдяки варіативності в процесі удосконалення технічних навичок досягалася стійкість техніки юних гандболісток під час змагань.Item PSYCHOLOGICAL FACTORS OF COMPETITIVENESS OF THE WOMEN’S YOUTH HANDBALL TEAM(2021) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Nosov, P.; Zinchenko, S.; KONONENKO, O.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Носов, П. С.; Зінченко, С. М.; Кононенко, О. І.The aim of the article is an empirical study of the influence of dispositional optimism on the psychological meaning parameters of the athletes’competitiveness of women’s youth handball teams. Study participants: women’s youth handball teams (n = 61). The handball players are representatives of five national teams from different regions of Ukraine.They are regular participants in the competitions of the Championship of Ukraine (Junior League). Methods. Standardized and adapted psychodiagnostic methods, correlation analysis, comparative analysis using φ – Fisher’s angular transformation criterion are applied. Results. The components of competitiveness of young female handball players are determined and grounded: motivational, regulatory, personal. It is established that the average viability indicators in the group of women’s handball players exceed the average normative values, which points out at the ability to overcome difficult, stressful situations in training and competitive sports activities. Higher indicators of the studied sample were stated in comparison with the normative values on the scales “Openness to experience”, “Conscientiousness” and “Extraversion”. It was found that dispositional optimism at a statistically significant level (p < .05) correlates with the indicators “Motivation to succeed”, “Hardiness” and its components (commitment, control, challenge). The correlation at the statistically significant level (p < .05) of dispositional optimism with personal factors, namely, with openness to experience, conscientiousness, extraversion, agreeableness, neuroticism was stated. A comparative analysis of two groups of female handball players by the level of dispositional optimism was performed. It is established and substantiated that dispositional optimism has an impact on the motivation to succeed, hardiness, openness to experience, conscientiousness. The diagram is constructed and the differences in the key parameters of dispositional optimism are clearly shown. The obtained results should be implemented in the practice of psychological work on pre-competitive training of young athletes in team sports in order to increase the level of competitiveness. Метою статті є емпіричне дослідження впливу диспозиційного оптимізму на психологічні змістові параметри конкурентоздатності спортсменок молодіжних жіночих гандбольних команд. Учасники дослідження: жіночі молодіжні гандбольні команди (n=61). Гандболістки є представницями п’ятьох збірних команд різних областей України. Вони є постійними учасницями змагань Чемпіонату України (Ліга Юніорів). Методи. Застосовано стандартизовані і адаптовані психодіагностичні методики, кореляційне аналізування, порівняльне аналізування за допомогою критерію кутового перетворення Фішера. Результати. Визначено і обґрунтовано складові конкурентоздатності юних гандболісток: мотиваційну, регуляційну, особистісну. Встановлено, що середні показники життєстійкості в групі гандболісток перевищують середньонормативні значення, що свідчить про здатність долати складні, стресові ситуації у тренувальній та змагальній спортивній діяльності. Констатовано більш високі показники досліджуваної вибірки порівняно з нормативними значеннями за шкалами “Відкритість досвіду”, “Сумлінність (добросовісність)” та “Екстраверсія”. З’ясовано, що диспозиційний оптимізм на статистично значущому рівні (р < .05) корелює з показниками “Мотивація досягнення успіху”, “Життєстійкість” та її складовими (залученість, контроль, прийняття ризику). Констатовано кореляційний зв’язок на статистично значущому рівні (р < .05) диспозиційного оптимізму з особистісними чинниками, а саме, з відкритістю досвіду, сумлінністю, екстраверсією, схильністю до згоди, нейротизмом. Здійснено порівняльне аналізування двох груп гандболісток за рівнем диспозиційного оптимізму. Встановлено і обґрунтовано, що диспозиційний оптимізм має вплив на мотивацію досягнення успіху, життєстійкість, відкритість досвіду, сумлінність (самоконтроль). Побудовано діаграму і наочно показано відмінності за ключовими параметрами диспозиційного оптимізму. Отримані результати доцільно операціоналізувати у практику психологічної роботи з передзмагальної підготовки юних спортсменів командних видів спорту з метою підвищення рівня конкурентоздатності.Item Expectations of a winning result in women’s handball team: comparison of different age groups(2020) Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Savchuk, O.; Zasenko, V.; Prokhorenko, L.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Савчук, О. А.; Засенко, В. В.; Прохоренко, Л. І.The aim of the article is an empirical study of the expectations of a winning result and its comparison in three age groups of women’s handball club “Dniprianka” (Kherson, Ukraine). Study participants are: senior age group (n = 16; 19-27 years) – Championship of Ukraine (Super League); middle age group (n = 11; 15-17 years old) – Championship of Ukraine (Junior League); youngerage group (n = 9; 13-15 years) – Championship of Ukraine (Children’s League). The influence of pre-start emotional states on the female handball players’ expectations of a winning sports result is determined and substantiated. Methods. Clear of purpose observation, standardized and adapted psychodiagnostic methods with experimental scales, factor analysis by the method of principal components, rotation – Varimax are applied. Results. The influence of emotions “joy” and “interest” on the pregame expectations of handball players has been established. The connection of emotions with awareness of the foreseeable course of events, with the apprehended attitude to the participants of the game interaction, with the level of expected results from the game (p <.05) is determined.Factor analysis proved the existence of a set of variables aimed at the future outcome of the competition, as well as to obtain positive emotions from the game process, the desire to avoid defeat in a sports match. The differences between the female handball players of the main team and the female athletes of the youth and children’s teams in terms of emotional states and psychological content parameters of pre-game expectations (p <.05) were clarified. The factor structure of prestart emotional states of the winning result expectancy of handball players is constructed. The factor structure consists (68.82%): F1 “Expectation of a winning result” (34.72%); F2 “Expectation of positive emotions from the game process” (21.84%); F3 “Expectation of an opportunity to avoid defeat” (7.51%) and F4 “Expectation of a negative scenario” (4.75%). It is advisable to implement the obtained empirical results in the tactical psychological training of athletes in game sports. Метою статті є емпіричне дослідження очікування переможного результату і його порівняння у трьох вікових групах жіночого гандбольного клубу “Дніпрянка” (Херсон, Україна). Учасники дослідження: старша вікова група (n=16; 19-27 років) – Чемпіонат України (Суперліга); середня вікова група (n=11; 15-17 років) – Чемпіонат України (Ліга Юніорів); молодша група (n=9; 13-15 років) – Чемпіонат України (Дитяча Ліга). Визначено і обґрунтовано вплив передстартових емоційних станів на очікування гандболістками переможного спортивного результату. Методи. Застосовано цілеспрямоване спостереження, стандартизовані і адаптовані психодіагностичні методики з експериментальними шкалами, факторний аналіз методом головних компонент, обертання – Varimax. Результати. Встановлено вплив емоцій “радість” та “інтерес” на передігрові очікування гандболісток. Визначено зв’язок емоцій з обізнаністю про передбачуваний перебіг подій, з очікуваним ставленням до учасників ігрової взаємодії, з рівнем очікуваних результатів від гри (р < .05). Факторним аналізом доведено існування комплексу змінних, спрямованих на майбутній результат змагання, на отримання позитивних емоцій від процесу гри, на прагнення уникнути поразки у спортивній зустрічі. З’ясовано відмінності між гандболістками основного складу команди та спортсменками юнацької та дитячої команди за проявами емоційних станів та за психологічними змістовими параметрами передігрових очікувань (р < .05). Побудовано факторну структуру передстартових емоційних станів очікування переможного результату гандболісток. Факторна структура складається (68,82 %): F1 “Очікування переможного результату” (34,72%); F2 “Очікування позитивних емоцій від процесу гри” (21,84%); F3 “Очікування можливості уникнути поразки” (7,51%) і F4 “Очікування негативного сценарію розвитку подій” (4,75%). Отримані емпіричні результати доцільно операціоналізувати у тактичну психологічну підготовку спортсменів ігрових видів спорту.Item ХАРАКТЕРОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУДДІВ З ГАНДБОЛУ(2019) Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.; Гузар, В. М.; Куруч, А. О.; Стрикаленко, Е. А.; Гузарь, В.; Shalar, O. G.; Strykalenko, E. A.; Huzar, V. M.; Kuruch, A.Мета: полягає у визначені характерологічний особливостей особистості суддів з гандболу. Матеріал і методи: використовувались наступні методи дослідження: психолого-педагогічне анкетування та тестування психологічної структури темпераменту (Б. Смирнов), емоційності (Є. Ільїн), агресивної поведінки (Є. Ільїн, П. Ковальов), мотивації (А. Реан), характерологічних акцентуацій особистості (К. Леонгард), суб’єктивного контролю (Дж. Роттер), самоконтролю в спілкуванні (М. Снайдер); методи математичної обробки отриманих результатів. У дослідженні прийняли участь 4 суддів Європейської категорії, 3 суддів другої категорії та по одному судді Національної і першої категорії. Результати: В процесі дослідження було виявлено, що гандбольний арбітр у якого переважає екстраверсія є впевненим та рішучим, у більшості випадках, та навпаки інтроверти є більш «закриті» та менш рішучі. Негативний вплив емоцій на ефективність діяльності спостерігався у суддів початкової категорії. В той же час судді Європейської категорії є незалежними від емоційної збудливості, інтенсивності та тривалості емоцій. Такі показники були отримані завдяки більш тривалій праці над своїми помилками та досвіду. У суддів Європейської категорії (Руслан В. та Вікторія Ж.) був виявлений завищений рівень прямої вербальної та фізичної активності, що говорить про стрімку емоційну збудливість. Але, в той же час, їм притаманна міцна стриманість у складних ситуаціях змагальної діяльності. Суб’єктивним контролем володіють у повній мірі арбітри: Руслан Л. (суддя Європейської категорії), Павло Г. та Валерія В. (судді національної категорії). Їм притаманна відповідальність та вміння на об’єктивний самоаналіз своїх рішень під час матчу. Висновки: результати психологічного дослідження доводять, що гандбольні судді здатні чітко, кваліфіковано і об’єктивно оцінювати вчинки та ігрові дії спортсменів. Але тільки ґрунтовне знання теоретичних аспектів в поєднанні з постійною практичною роботою, є запорукою в проведенні суддями змагань на високому рівні, тобто без серйозних помилок. Цель: заключается в определенные характерологических особенностей личности судей по гандболу. Материал и методы: использовались следующие методы исследования: психолого-педагогическое анкетирование и тестирование психологической структуры темперамента (Б. Смирнов), эмоциональности (Е. Ильин), агрессивного поведения (Е. Ильин, П. Ковалев), мотивации (А. Реан), характерологических акцентуаций личности (К. Леонгард), субъективного контроля (Дж. Роттер), самоконтроля в общении (М. Снайдер); методы математической обработки полученных результатов. В исследовании приняли участие 4 судьи Европейского категории, 3 судьи второй категории и по одному судье Национальной и первой категории. Результаты: В процессе исследования было выявлено, что гандбольный арбитр у которого преобладает экстраверсия, является уверенным и решительным, и на оборот, интроверты более «закрытые» и менее решительны. Негативное влияние эмоций на эффективность деятельности наблюдался у судей начальной категории. В то же время судьи Европейского категории независимы от эмоциональной возбудимости, интенсивности и продолжительности эмоций. Такие показатели были получены благодаря более основательной работы над своими ошибками и опыта. У судей Европейского категории (Руслан В. и Виктория Ж.) был обнаружен повышенный уровень прямой вербальной и физической агресии, что говорит о стремительной эмоциональной возбудимости. Но, в то же время, им присуща крепкая сдержанность в сложных ситуациях соревновательной деятельности. Субъективным контролем обладают в полной мере арбитры Руслан Л. (судья Европейского категории), Павел Г. и Валерия В. (судьи национальной категории). Им присуща ответственность и объективный самоанализ своих решений во время матча. Выводы: результаты психологического исследования доказывают, что гандбольные судьи способны четко, квалифицированно и объективно оценивать поступки и игровые действия спортсменов. Но только глубокое знание теоретических аспектов в сочетании с постоянной практической работой, является залогом в проведении судьями соревнований на высоком уровне, то есть без серьезных ошибок. Purpose: it consists in certain characteristic characteristics of the personality of handball referees. Material and methods: the following methods of the research were used: psychopedagogical questionnaire and testing of psychological structure of temperament (B. Smirnov), emotionality (E. Ilyin), aggressive behavior (E. Ilyin, P. Kovaliov), motivation (A. Rean), characteristic accentuations of personality (K. Leongard), subjective control (J. Rotter), selfcontrol in communication (M. Snyder); methods of mathematical processing of the obtained results. 4 referees of the European category, 3 referees of the second category and referees of the National and First categories participated in the research. Results: The research revealed that the handball arbitrator, whose extroversion prevails, is confident and determined, and on turnover, introverts are more "closed" and less determined. The negative impact of emotions on efficiency of activity was observed in referees of the initial category. At the same time, referees of the European category are independent of emotional excitability, intensity and duration of emotions. Such indicators were derived from more extensive work on their mistakes and experience. European category referees (Ruslan V. and Victoriya Zh.) were found to have elevated levels of direct verbal and physical aggression, suggesting rapid emotional excitability. But, at the same time, they have strong restraint in difficult situations of competitive activity. Subjective control is fully exercised by arbitrators Ruslan L. (referee of the European category), Pavel G. and Valeria V. (referees of the national category). They have responsibility and objective self-analysis of their decisions during the match. Conclusions: The results of psychological research prove that handball referees are able to clearly, qualitatively and objectively assess actions and game actions of sportsmen. But only deep knowledge of theoretical aspects combined with constant practical work, is a guarantee in carrying out competitions by referees at a high level that is without serious mistakes.Item RESEARCH ON THE TYPES OF PRE-GAME EXPECTATIONS IN THE ATHLETES OF SPORTS GAMES(2020) Popovych, I. S.; Zavatskyi, V.; Tsiuniak, O.; Nosov, P.; Zinchenko, S.; Mateichuk, V.; Zavatskyi, Yu.; Blynova, O. Ye.; Попович, І. С.; Завацький, В. Ю.; Цюняк, О. П.; Носов, П. С.; Зінченко, С. М.; Матейчук, В. М.; Завацький, Ю. А.; Блинова, О. Є.The purpose of the article is to study the types of expectations that have formed within athletes of Sports Games before competitions. The individuals under study are football players, mini-football players, handball players and volleyball players, women-volleyball playersof sports teams participating in tournaments of different difficulty levels (n = 342, ages 14-38). The study presents standardized questionnaire tests, socio-metric type expectometric techniques, content analysis and cluster analysis of k-means. Types of athletes’ pre-game expectations of are an important component of sports, competitive activity in game sports. Understanding types of athletes’ pregame expectations by the coaching staff allows operationalizing the tasks decision of tactical and technical preparation of the team for the game, strategic preparation of the team during the tournament. The aim is to study the types of athletes’ pre-game expectations of sports gamesdirectly before the game. Research Methods: standardized questionnaire tests, expectometry, content analysis, cluster analysis of k-means. The cluster analysis defines four types of athletes’ pre-game expectations: realistic-valuable (RVT), passivemoderate (PMT), unrealistic-pragmatic (UPT) and active-moderate (AMT). The results obtained could be significant for coaching staff, sports directors, anyone involved in coaching and team management, including football, mini-football, handball and volleyball, as well as researchers in the field of psychology and pedagogy of physical education and sports. Метою статті є дослідження типів очікувань, що сформувалися у спортсменів ігрових видів спорту перед змаганнями. Досліджуваними є футболісти, міні-футболісти, гандболістки і волейболісти та волейболістки спортивних команд, що беруть участь у турнірах різного рівня складності (n=342, вік від 14-38 років). Дослідження представляє тести зі стандартизованими анкетами, експектометричну методику соціометричного типу, контент-аналіз та кластерний аналіз k-середніх. Типи передігрових очікувань спортсменів є важливою складовою спортивної, змагальної діяльності в ігрових видах спорту. Розуміння тренерським штабом типів передігрових очікувань спортсменів дозволяє операціоналізувати вирішення завдань тактико-технічної підготовки команди на гру, стратегічної підготовки команди впродовж турніру. Метою є дослідження типів передігрових очікувань спортсменів ігрових видів спорту безпосередньо перед грою. Методи дослідження: тести зі стандартизованими анкетами, експектометрія, контент-аналіз, кластерний аналіз k-середніх. Кластерним аналізом визначено чотири типи передігрових очікувань спортсменів: реалістично-ціннісний (РЦТ), пасивно-поміркований (ППТ), нереалістично-прагматичний (НПТ) та активно-поміркований (АПТ). Отримані результати можуть бути важливими для тренерського штабу, спортивних директорів, всім, хто має відношення до тренування і керівництва командами, зокрема футбольними, міні-футбольними, гандбольними і волейбольними, а також дослідникам психології та педагогіки фізичного виховання і спорту.Item ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КОМАНДНОЇ ЗГУРТОВАНОСТІ ЮНИХ СПОРТСМЕНОК В ІГРОВИХ ВИДАХ СПОРТУ(2019) Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.; Гузар, В. М.; Стрикаленко, Е.; Гузарь, В.; Shalar, O.; Strykalenko, E.; Huzar, V.Мета: полягає в визначені особливостей формування командної згуртованості в ігрових видах спорту. Матеріал і методи: використовувались наступні методи дослідження: психолого-педагогічне анкетування рівня згуртованості та конфліктності в колективі (методики Л. Столяренка, К. Томаса, Сішара тощо); методи математичної обробки отриманих результатів. У дослідженні прийняли участь 4 жіночі команди, а саме: гандбольна «Дніпрянка», баскетбольна «Таврійські зірки», футбольна «Южанка» та волейбольна команда «Едалеїда» Херсонської області. Вік дівчат 13-14 років. Результати: порівняння рівня командної згуртованості юних спортсменок в різних ігрових видах спорту довело, що індекс групової згуртованості суттєво більший у юних гандболісток та баскетболісток; подібна тенденція спостерігається і при порівняння даних оцінювання ціннісно-орієнтовної єдності колективу. Психологічний клімат в усіх командах практично однаковий; вирішення конфліктної ситуації у гандболісток відбувається за рахунок співпраці, а в інших командах − компромісу; в усіх спортивних командах існує домінування діяльнісної та ціннісної сфери над емоційною. Висновки: Результати визначення взаємозв’язку між показниками змагальної діяльності та рівнем командної згуртованості довели, що існує тісний взаємозв’язок (r = 0,825) між успіхом сумісної діяльності та показниками змагальної результативності, між ціннісноорієнтованою єдністю колективу, рівнем групової згуртованості та рівнем спортивної майстерності − r = 0,852 та r = 0,420 відповідно. Також встановлено, що з зростанням спортивних результатів конфліктні ситуації вирішуються за рахунок співпраці (r =0,777). Перспектива подальших досліджень має бути пов’язана із впливом авторитету тренера на командну згуртованість і єдність юних спортсменок. Цель: заключается в определенные особенностей формирования командной сплоченности в игровых видах спорта. Материал и методы: использовались следующие методы исследования: психологопедагогическое анкетирование уровня сплоченности и конфликтности в коллективе (методики Л. Столяренко, К. Томаса, Сишара и т.п.); методы математической обработки полученных результатов. В исследовании приняли участие 4 женские команды, а именно: гандбольная «Днепрянка», баскетбольная «Таврийские звезды», футбольная «Южанка» и волейбольная команда «Едалеида» Херсонской области. Возраст девушек 13-14 лет. Результаты: сравнения уровня командной сплоченности юных спортсменок в различных игровых видах спорта показало, что индекс групповой сплоченности существенно больше в юных гандболисток и баскетболисток; подобная тенденция наблюдается и при сравнения данных оценки ценностного единства коллектива. Психологический климат во всех командах практически одинаков; решения конфликтной ситуации у гандболисток происходит за счет сотрудничества, а в других командах − компромисса; во всех спортивных командах существует доминирование деятельностной и ценностной сферы над эмоциональной. Выводы: Результаты определения взаимосвязи между показателями соревновательной деятельности и уровнем командной сплоченности виявили существование тесной взаимосвязи (r = 0,825) между успехом совместной деятельности и показателями соревновательной результативности, между ценностным единством коллектива, уровнем групповой сплоченности и уровнем спортивной майстерства: r = 0,852 и r = 0,420 соответственно. Также установлено, что с ростом спортивных результатов конфликтные ситуации решаются за счет сотрудничества (r = 0,777). Перспектива дальнейших исследований должна быть связана с влиянием авторитета тренера на командную сплоченность и единство юных спортсменок. Purpose: consists in certain features of the formation of team cohesion in team sports. Material and methods: the following research methods were used: psychological and pedagogical survey of the level of cohesion and conflict in the team (methods L. Stolyarenko, K. Thomas, Sishara, etc.); methods of mathematical processing of the results. The study involved 4 women's teams, namely: the handball “Dnepryanka”, the basketball “Tavria stars”, the football “Yuzhanka” and the volleyball team “Edaleida” of the Kherson region. Age of girls 13-14 years. Results: comparing the level of team cohesion of young athletes in various team sports showed that the index of group cohesion is significantly higher in young handball players and basketball players; A similar trend is observed when comparing data assessing the value unity of the collective. The psychological climate in all teams is almost the same; Handball players resolve a conflict situation by cooperating, and in other teams a compromise; in all sports teams there is a domination of the activity and value sphere over the emotional one. Conclusions: The results of determining the relationship between the indicators of competitive activity and the level of team cohesion resulted in the existence of a close relationship (r = 0.825) between the success of joint activities and indicators of competitive performance, between the collective unity of values, the level of group cohesion and the level of sports leadership: r = 0.852 and r = 0.420 respectively. It was also found that with the growth of sports results, conflict situations are resolved through cooperation (r = 0.777). The prospect of further research should be related to the influence of the coach's authority on the team cohesion and unity of young athletes.Item ВЛАСТИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ ЮНИХ ГАНДБОЛІСТОК ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ(2019) Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.; Гузар, В. М.; Shalar, O.; Strykalenko, Ye.; Huzar, V.Мета роботи – встановити наявність взаємозв’язку між властивостями особистості та змагальною діяльністю юних гандболісток. Методологія. У дослідженні використані: методика оцінки властивості особистості юних гандболісток, методика оцінки психічних станів та мотивації спортсменок, методика оцінки змагальної діяльності юних гандболісток, методи математичної статистики. Наукова новизна результатів роботи полягає у тому, що виділені психічні стани юних гандболісток і їх прояви у змаганнях із різними за класом суперниками; встановлені особистісні якості (самооцінка, настрій, мотиваційна сфера, агресія тощо), які складають підґрунтя саморегуляції і поведінки юних гандболісток; доповнені дані про зміст і спрямованість властивостей особистості юних спортсменок. Висновки. Гандбол відноситься до командних видів спорту, де ігри проводяться із зіткненням з суперником. Команди прагнуть досягти переваги над суперником, маскуючи свої задуми і одночасно намагаючись розкрити плани противника. Процес гри визначається наявністю техніки, тактики і стратегії. Без цих складових, а також без прояву психологічних особливостей гандболісток (інтелекту, мотиваційних та емоційних складових) спортивне єдиноборство команд неможливо. Наше дослідження довело, що юні херсонські гандболістки, маючи завищений рівень передзмагальної тривожності (91,6 %) у змаганні із сильним суперником команди м. Ужгород перемогли за рахунок правильно побудованої роботи тренера команди до початку і під час гри. У змісті психологічної підготовки тренера були конкретні індивідуальні завдання для кожного гравця. У дослідженні виявлені завищені показники вербальної агресії, образи і докору (64,3 %) у юних гандболісток. Але у дівчат відсутня ворожа агресивність до команд-суперників за рахунок відсутності надмірного акценту на досягнення перемоги. Перспективою подальших досліджень має бути взаємозв’язок властивостей особистості юних гандболісток із фізичною та технічною підготовленістю. The purpose of the work is to establish the existence of a relationship between personality traits and the competitive activity of young handball players. Methodology. The study used: a methodology for assessing the personality traits of young handball players, a methodology for assessing the mental states and motivation of athletes, a methodology for assessing the competitive activity of young handball players, methods of mathematical statistics. Scientific novelty of the work lies in the fact that the distinguished mental states of young handball players and their manifestations in competitions with different rivals; established personal qualities (self-esteem, mood, motivational sphere, aggression, etc.), which form the basis of self-regulation and behavior of young handball players; data on the content and orientation of personality characteristics of young athletes are supplemented. Conclusions. Handball refers to team sports where games are played with a collision with an opponent. Teams strive to achieve an advantage over the opponent, masking their plans and at the same time trying to reveal the enemy's plans. The game process is determined by the presence of technology, tactics and strategy. Without these components, as well as without the manifestation of the psychological characteristics of handball players (intelligence, motivational and emotional components), martial arts teams are impossible. Our study showed that young Kherson handball players, having an increased level of pre-competitive anxiety (91.6%) in the competition with a strong rival of the team in Uzhgorod, won due to the well-constructed work of the team coach before and during the game. The content of the psychological training of the coach included specific individual tasks for each player. The study revealed overestimated indicators of verbal aggression, resentment and reproach (64.3%) among young handball players. But the girls lack hostile aggressiveness towards rivals due to the lack of an excessive emphasis on achieving victory. The prospect of further research should be the relationship of personality characteristics of young handball players with physical and technical readiness.Item ВЛАСТИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ СУДДІВ З ГАНДБОЛУ(2018) Шалар, О. Г.; Куруч, А. О.; Череповська, Г. О.; Куруч, А. О.; Череповська, А. А.; Shalar, O. G.; Kuruch, A. O.; Cherepovscaya, H. O.У статті представлено результати дослідження темпераменту та емоційності суддів з гандболу. Був виявлений зв’язок із суддівською практикою, досвідом та їх емоційним станом гандбольних суддів. Судді європейської категорії є більш сконцентровані, рішучі та емоційно стійкі, арбітри ж початкових категорій мають менш стійкі показники активності та емоційності. В статье представлены результаты исследования темперамент и эмоциональность судей по гандболу. Была выявлена связь с судейской практикой, опытом и их эмоциональным состоянием гандбольных судей. Судьи европейской категории более сконцентрированы, решительные и эмоционально устойчивы, арбитры же начальных категорий имеют менее устойчивые показатели активности и эмоциональности. The article presents the results of the study of the temperament and emotionality of handball judges. There was a relationship with judge practice, experience and their emotional state of handball judges. Judges of the European category are more focused, determined and emotionally stable. The judges of the initial categories have less stable activity and emotionalityItem INTELLECTUAL ABILITIES OF HIGH–END HANDBALL PLAYERS OF DIFFERENT PLAYING ROLES(2017) Strialenko, Evheny; Zhosan, Ihor; Shalar, Oleh; Стрикаленко, Є.; Жосан, І. А.; Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Е. А.; Жосан, И.The article presents the results of the study of the intellectual abilities of high-end handball players of various gaming roles. It was revealed that the playing players of the Dniproanka team (Kherson) had a high level of intellectual potential (113,3 points), goalkeepers – a level lower (80,3 points). The level of intellectual potential of players in other game roles did not differ significantly and was on average 107 points. By the same method, the goalkeepers of Lviv's Galichanka (98,5 points) scored less points, linear players showed a score of 110,5 points. The intellectual potential of the welterweight, angular and playing players was high and averaged 120,2 points. It is established that the angular players of handball team «Dniproanka» had the highest IQ (according to Eysenck's method) among players of other gaming roles, which was 108,4 points. In the team «Galichanka» the best ratio among the playing players (114 points), in contrast to them at the goalkeepers, he was 103,5 points. Players of other game roles on average scored 107,5 points. The higher level of intellectual abilities of playing players in both teams can be explained by the peculiarities of the playing role, which are the «conductors» of the game. У статті наведено результати дослідження інтелектуальних здібностей гандболісток високого класу різного ігрового амплуа. Виявлено, що розігруюч гравці команди «Дніпрянка» (Херсон) мали найвищий рівень інтелектуального потенціалу (113,3 бала), у воротарів виявився рівень нижчий (80,3 бала). Рівень інтелектуального потенціалу гравців інших ігрових амплуа суттєво не відрізнявся й перебував на середньому на рівні (107 балів). За цією ж методикою найменше балів набрали воротарі львівської «Галичанки» (98,5 бала), лінійні гравці показали результат у 110,5 бала. Інтелектуальний потенціал півсередніх, кутових і розігруючих гравців перебував на найвищому рівні й у середньому складав 120,2 бала. Установлено, що кутові гравці гандбольної команди «Дніпрянка» мали найвищий коефіцієнт інтелекту (за методикою Айзенка) серед гравців інших ігрових амплуа (108,4 бали). У команді «Галичанка» найкращий коефіцієнт у розігруючих гравців (114 балів). На відміну від них, у воротарів він складав 103,5 бала. Гравці інших ігрових амплуа в середньому набрали 107,5 бала. Більш високий рівень інтелектуальних здібностей розігруючих гравців в обох командах можна пояснити особливостями ігрового амплуа, які є «диригентами» гри. В статье приведены результаты исследования интеллектуальных способностей гандболисток высокого класса различного игрового амплуа. Выявлено, что разыгрывающие игроки команды «Днепрянка» (Херсон) имели высокий уровень интеллектуального потенциала (113,3 балла), у вратарей он оказался на уровень ниже и составлял 80,3 балла. Уровень интеллектуального потенциала игроков других игровых амплуа существенно не отличался и находился в среднем на уровне (107 баллов). По этой же методике меньше баллов набрали вратари львовской «Галичанки» (98,5 баллов), линейные игроки показали результат в 110,5 баллов. Интеллектуальный потенциал полусредних, угловых и разыгрывающих игроков находился на высоком уровне и в среднем составлял 120,2 балла. Установлено, что угловые игроки гандбольной команды «Днепрянка» имели самый высокий коэффициент интеллекта (по методике Айзенка) среди игроков других игровых амплуа, который составлял 108,4 балла. В команде «Галичанка» лучший коэффициент в разыгрывающих игроков (114 баллов), в отличие от них у вратарей он составлял 103,5 балла. Игроки других игровых амплуа в среднем набрали 107.5 балла. Более высокий уровень интеллектуальных способностей разыгрывающих игроков в обеих командах можно объяснить особенностями игрового амплуа, которые являются «дирижерами» игры.Item МІЖОСОБИСТІСНІ ВІДНОШЕННЯ ГАНДБОЛІСТОК І ЇХ ВПЛИВ НА ЗМАГАЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ(2016) Гузар, В. М.; Шалар, О. Г.; Мордюк, Д.; Husar, V.; Shalar, O.; Mordyuk, D.Розглянуто психологічні аспекти міжособистісних відношень в жіночій гандбольній команді. У дослідженні приймали участь гравці суперліги гандбольного клубу "Дніпрянка" віком від 16 до 25 років., протягом чотирьох років. Встановлено, що Непряма агресія проявилась на досить високому рівні 55% і 62% у таких гравців як лінійні та крайні. Можна припустити, що спортсменки після активно зіграної гри ще деякий час знаходяться в агресивному стані. Роздратування присутнє у 50% та 45% гравців жіночого гандбольного клубу мають схильність до недовіри та обережному відношенню до людей. Вербальна агресія проявилась на досить високому рівні у всіх гравців окрім голкіперів. Усім гравцям Херсонської команди "Дніпрянка" притаманна активна поведінка, вони орієнтуються на себе і схильні до суперництва. Але конфліктних намірів або ворожнечі до колег у жіночій гандбольній команді "Дніпрянка" не виявлено зовсім. The psychological aspects of interpersonal relationships in women's handball team. The study involved players of super League handball club "Dnepryanka in age from 16 to 25 years., during the four years. It is established that Indirect aggression is manifested at a high enough level of 55% and 62% of players like linear and extreme. It can be assumed that athletes after actively played the game some time are in an aggressive state. Irritation is present in 50% and 45% of the players of the women's handball club have a tendency to mistrust and cautious attitude towards people. Verbal aggression is manifested at a high enough level, all players except the goalkeeper. Protocol of observations and on the basis of self-assessment of each of the players identified the following indicators of anxiety: 33.3% of the players have average level of anxiety, 66.7% of high and low level were not detected at all. These figures indicate that the handball players are highly prone to excessive excitement, feeling of anxiety in situations that threaten, in their opinion, troubles, failures, frustration. Analysis of the test results on the rigidity of the players revealed that the low level of 8.3% of players, medium – 25%, and the highest level of 66.7 per cent of girls. The level of rigidity, which is manifested by the athletes is due to the interaction of their personal qualities and the nature of the environment, including the degree of difficulty that is against their objectives, the presence of danger, monotony of stimulation, and the like.All players Kherson team "Dnepryanka" inherent active behavior, they focus on themselves and prone to rivalry. But the conflict of intentions or hostility to colleagues in the women's handball team "Dnepryanka not detected at all.