ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
11 results
Search Results
Item ЕМОТИВНА ЛЕКСИКА В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ ЖІНОЧІЙ ПРОЗІ(2017) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.У статті висвітлено основні лексичні засоби об’єктивації емоцій людини в сучасній німецькій жіночій прозі. Виявлено дві групи елементів: слова й словосполучення. Словосполучення диференційовано за формою і змістом. Акцентовано увагу на лексико-граматичних класах емотивної лексики, виділено повнозначні (займенник, (зворотне) дієслово, іменник, прикметник, прислівник) слова й неповнозначні (емотивний вигук). Розглянуто форми емотивних дієслів (дієприкметник І, ІІ) і емотивних прикметників (основна, вища). Проаналізовано вживання найменш активованих лексем і словосполучень, що належать до тематичної підгрупи "нейрофізіологічні прояви емоцій", а також загальновживаних дієслів та стилістично забарвлених. Доведено, що домінантним аналізатором жінки в світовідчутті, світосприйнятті й світорозумінні є зір. The article presents basic lexical means of objectification of emotions human in Modern German woman’s prose. Two classes of elements have been revealed: words and word-combinations. The word-combinations have been differentiated by form and content. Emotive vocabulary has been laid upon parts of speech, namely pronoun, (inverse) verb, noun, adjective, adverb and emotive interjection. The forms of emotive verbs (participle I, II) and emotive adjectives (basic, higher) have been considered. The use of bare activated lexemes and word-combinations which belong to theme subgroup "neurophysiologic manifestation of emotions" and as well of vernacular and style marking verbs has been analyzed. It is proved, that the woman the best feels, perceives, and understands world with eyes. В статье освещены основные лексические средства объективации эмоций человека в современной немецкой женской прозе. Выявлены две группы элементов: слова и словосочетания. Словосочетания дифференцированы по форме и содержанию. Акцентировано внимание на лексико-грамматических классах эмотивной лексики, в том числе знаменательные части речи (местоимение, (возвратный) глагол, существительное, прилагательное, наречие) и служебные (эмотивное междометие). Рассмотрены формы эмотивных глаголов (причастие І, ІІ) и эмотивных прилагательных (основная, высшая). Проанализировано употребление низкочастотных лексем и словосочетаний, принадлежащих к тематической подгруппе "нейрофизиологические проявления эмоций", а также общеупотребительные и стилистически окрашенные глаголы. Доказано, что при мироощущении, мировосприятии, миропонимании у женщины доминирует зрение.Item СЕМАНТИКА ЕМОТИВНОЇ ЛЕКСИКИ В КОНТЕКСТІ НІМЕЦЬКОЇ ЕПІСТОЛЯРНОЇ ТРАДИЦІЇ (НА МАТЕРІАЛІ ЛИСТІВ МІЖ Ф. ШИЛЛЕРОМ І Й. В. ҐЕТЕ)(2017) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.У статті висвітлено семантику емотивної лексики німецької мови епохи класицизму. Виявлено, що семантика емотивної лексики відображає позитивні емоції, негативні, нейтральні, «розмиті», емоційні патерни, а також настрій і байдужість. За модальністю переживання класифіковано п’ять основних груп емотивної лексики: позитивна, негативна, нейтральна, амбівалентна, невизначена. Доведено, що в листах є слова-фаворити або словосполучення-фаворити. Встановлено, що семантика емотивної лексики корелює з обсягом листа та його жанровими особливостями. Відзначено, що семантичні типи емотивної лексики пов’язані з лінгвістичним та стилістичним контекстами. В статье освещено семантику эмотивной лексики немецкого языка епохи классицизма. Выявлено, что семантика эмотивной лексики отображает позитивне эмоции, негативне, нейтральные, «размытые», эмоциональные паттерны, а также настроение и безразличие. По модальности переживания эмотивная лексика классифицирована на пять основних групп: позитивную, негативную, нейтральную, амбивалентную, неопределенную. Доказано, что в письмах есть слова-фавориты или словосочетания-фавориты. Встановлено, что семантика эмотивной лексики коррелирует з объёмом письма и его жанровыми особенностями. Отмечено, что семантические типы эмотивной лексики связаны с лингвистическим и стилистическим контекстами. The article presents semantics of emotive vocabulary in the German language of the epoch classicism. It was revealed that semantics of emotive vocabulary mirrors positive emotions, negative, neutral, “erode”, emotion patterns, and too mood and indifference. Emotive vocabulary is broken up into five groups for modality of feeling: positive, negative, neutral, ambivalent, indeterminate. It was proved that in the letters are word-favorites or word-combination-favorites. It was ascertained that semantics of emotive vocabulary with scope of letter ant its genre peculiarities correlatives. It was established that semantic types of emotive vocabulary binds with linguistic and stylistic contexts.Item МЕТОДИ ОЦІНКИ ПЕРЕДСТАРТОВОЇ ГОТОВНОСТІ ГАНДБОЛІСТОК(2020) Шалар, О. Г.; Попович, Т.; Стрикаленко, Є. А.У статті представлені методики оцінки передстартової готовності гандболісток до змагань. Доведено, що завдяки використанню певних методик може бути отримана більш об’єктивна загальна оцінка рівню психічної готовності гандболісток. The article presents the medical studies of the prelaunch readiness of handball players for competitions. It is proved that through the use of certain techniques, a more objective overall assessment of the level of mental readiness of handball players can be obtainedItem ВЛАСТИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ ТА ЇХ ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ЮНИХ КАРАТИСТІВ(2019) Шалар, О. Г.; Гузар, В. М.; Дніщенко, М. В.; Shalar, O. G.; Huzar, V. M.; Dniscyenko, M. V.В статті представлені результати трьох річного дослідження властивостей особистості та спортивної підготовленості юних каратистів. Доведено, що існує певний зв’язок між фізичною підготовленістю та терплячістю юних каратистів. (r=0.68). Це говорить про те, що юні каратисти здатні долати довготривалі фізичні навантаження. Встановлено існування зворотної залежності між проявом тривалості емоцій та терплячістю (r=-0.59). Тобто довготривалі тренування обмежують тривалість емоційного стану юних каратистів. The article presents the results of a three-year study of personality traits and athletic preparedness of young karatekas. It is proved that there is a definite connection between the physical fitness and patience of young karatekas. (r = 0.68). This suggests that young karatekas are able to overcome prolonged physical exertion. The existence of an inverse relationship between the manifestation of the duration of emotions and patience ((r = -0.59). That is, long-term training limits the duration of the emotional state of young karatekas.Item МАНДАЛА-ТЕРАПІЯ, ЯК ЗАСІБ ЕМОЦІЙНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ОСОБИСТОСТІ(2019) Цілинко, І. О.; Tsilynko, I. O.У роботі висвітлено провідні теоретичні та практичні надбання мандала-терапії, представлено погляди провідних вчених та практикуючих психотерапевтів. Проаналізовано вплив використання мандала-терапії на емоційну сферу особистості. В работе рассмотрены основные теоретические и практические наработки мандала-терапии, представлены взгляды ведущих ученых и практикующих психотерапевтов. Проанализировано влияние использования мандала-терапии на эмоциональную сферу личности. In the work main theoretical and practical techniques of mandala-theraphy are researched opinions of leading, scientists and practical psychotherapists are introduced. Influence of using of mandala-theraphy on emotional sphere of personality is analyzied.Item ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВА ТА ПСИХОМОТОРНА СФЕРА ЮНИХ КАРАТИСТІВ(2018) Шалар, О. Г.; Хоменко, В. В.; Дніщенко, М. В.В статті наведено результати дослідження емоційно-вольових та психомоторних якостей юних каратистів. Доведено, що для більшості юних каратистів притаманний середній рівень емоційної збудливості, помірна інтенсивність емоцій та їх тривалість. Високий показник негативного впливу емоцій майже відсутній. Встановлено, що найбільш вираженими психомоторними якостями у юних представників годзю рю карате до є швидкісні якості та координованість рухів, реакції знаходяться на задовільному рівні. The article presents the results of a study of the emotional-volitional and psychomotor qualities of young karatekas. It is proved that for the majority of young karatekas there is an average level of emotional excitability, moderate intensity of emotions and their duration. A high indicator of the negative impact of emotions is almost absent. It is established that the most pronounced psychomotor qualities of the young representatives of karate have speed qualities and coordination of movements, the reaction is at a satisfactory level.Item ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ЛЕГКОАТЛЕТІВ-БІГУНІВ(2015) Гузар, В. М.; Шалар, О. Г.; Пушкіна, Л. Й.; Guzar, V.; Shalar, O.; Pushkina, L.Розглянуто психічні стани та емоційно-вольову сферу легкоатлетів-бігунів. У дослідженні прийняли участь бігуни-стаєри у віці від 16 до 19 років і рівнем майстерності від 3 до 1 розряду, які навчалися у Херсонському вищому училищі фізичної культури. Встановлено, що із загального числа спортсменів високий рівень тривожності негативно вплинув на 60% спортсменів і вони показали результат гірше запланованого, а 40% спортсменів змогли мобілізувати свій психічний стан та показали запланований результат (з них 27% – вище запланованого). Виявлено високий рівень розвитку вольової сфери у більшості обстежуваних бігунів (73,3%). Інші спортсмени (26,7%) мають середній розвиток вольової сфери – в чому, безсумнівно, полягає резерв зростання їх спортивного результату в майбутньому. Доведено, що у спортсменів з високою емоційною збудливістю (26,7%) виявилась більша їх тривалість, а у 60% спортсменів з досить низькою емоційною збудливістю і, як наслідок, низькою тривалістю емоцій, виявилась висока здатність придушувати негативні емоційні реакції (за рахунок "силі волі"), що в подальшому призвело до ефективності змагальної діяльності. Reviewed mental states and emotionally stron-willed sphere of athletes-runners. The runners took part in study at the age of 16-19 years old with the master of 3-1 degree, who were studying at Kherson higher school of physical culture. It's well know that the high level of anxiety impact on 60% of athletes and they showed the results worse than plannad, and only 40% of athletes could mobilize their mental state and showed planned result (27% of them is above scheduled). Nevertheless the most of athletes (73.3%) are adapted to competitions and have a high self-value of emotional states, and 26.7% have adequate self-esteem. However, lack of competition experience didn't give the possibilities to show the best results. The athletes with a lower emotional excitability have a high ability to suppress negative emotional reactions (due to willpower) that led to the effectiveness of competitive activity. Identified a high level of development of strong-willed shere of the most runners (73.3%). Other athletes (26.7%) have secondary development of strong-willed scope – because they have reserve growth of their sporting results in future. Therefore, the prospects of the further researches should be aimed at helping athletes to competitions of psychological preparedness.Item ПОТЕНЦІАЛ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ В КОНТЕКСТІ ШКІЛЬНОЇ РИТОРИКИ(2014) Нищета, В. А.У статті порушено проблему дослідження потенціалу емоційно- вольової сфери особистості в колі проблематики шкільної риторики та формування риторичної компетентності учнів основної школи. Розглядаються питання розвитку емоційно-вольової сфери школярів з метою формування стійкості емоційних станів, вищих почуттів, вольових якостей (емпатії, моральних почуттів, самостійності, відповідальності). В статье поднимается проблема исследования потенциала эмоционально-волевой сферы личности в кругу проблематики школьной риторики и формирования риторической компетентности учащихся основной школы. Рассматриваются вопросы развития эмоционально- волевой сферы школьников с целью формирования устойчивости эмоциональных состояний, высших чувств, волевых качеств (эмпатии, нравственных чувств, самостоятельности, ответственности). In the article the problem of researching the potential of emotional-will sphere of personality in the circle of the problem of school rhetoric and forming of rhetorical competence of general school pupils is considered in the article. The questions of the development of emotional-will sphere of pupils with the aim of forming of stability of emotional conditions, highest feelings, will qualities (empathy, moral feelings, independence and responsibility) are considered.Item ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ЕМОЦІЙНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ОСОБИСТОСТІ(2015) Цілинко, І. О.; Целинко, И. А.; Tsilynko, I. О.Стаття присвячена аналізу емоційної саморегуляції. Розглянуто погляди вчених на проблему емоційної саморегуляції. Наведено класифікації методів емоційної саморегуляції особистості. Проаналізовано механізми емоційної саморегуляції. Виокремлено умови для здійснення смислового рівня саморегуляції. Статья посвящена анализу эмоциональной саморегуляции. Рассмотрены взгляды ученых на проблему эмоциональной саморегуляции. Приведены классификации методов эмоциональной саморегуляции личности. Проанализированы механизмы эмоциональной саморегуляции. Выделены условия для осуществления смыслового уровня саморегуляции. This article analyzes the emotional self-regulation. We consider the views of the scientists on the problem of emotional self-regulation. A classification of methods of emotional self-regulation of personality. The mechanisms of emotional self-regulation. Obtained conditions for meaningful level of self-control.Item ЕМОТИВНА ЛЕКСИКА НІМЕЦЬКОЇ МОВИ В МЕТОДИЧНОМУ ВИМІРІ(2012) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.Стаття присвячена проблемам аналізу емотивної лексики німецької мови в руслі лінгвокогнітивного підходу, обґрунтовуються основні поняття когнітивної лінгвістики та методи її дослідження. Статья посвящена проблемам анализа эмотивной лексики немецкого языка в русле лингвокогнитивного подхода, обосновываются основные понятия когнитивной лингвистики и методы ее исследования. The article is devoted to the analysis of emotive vocabulary of the German language from a cognitive perspective, justified the basic concepts of cognitive linguistics and methods of their research.