ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
3 results
Search Results
Item ПРОСТОРО-ЧАСОВА ЗАКОНОМІРНІСТЬ ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ВОДИ В РІЧЦІ ДНІПРО(2018) Пічура, В. І.; Шахман, І. О.; Бистрянцева, А. М.Визначена просторово-часова закономірність формування гідрохімічних показників та виконана комплексна оцінка якості води річки Дніпро у період 1990-2015 рр. за різними методиками і нормативами якості води поверхневих водних об’єктів для питних потреб, культурно-побутового та рекреаційного, рибогосподарського призначення. Встановлено, що негативний вплив на формування якості дніпровської води мають підвищений вміст важких металів та біогенних речовин, які поступово акумулюються в напрямку течії р. Дніпро. Створена модель просторової тенденції зміни якості води із використанням модифікованого індексу забруднення води (МІЗВ), розрахованого на основі середньорічних концентрацій шести показників оцінки якості води, які значно перевищують їх гранично допустимі концентрації: розчинений кисень, біохімічне споживання кисню у воді за 5 діб (БСК5), азот амонійний, фосфати, цинк і мідь. Встановлено, що в результаті значного використання водних ресурсів та зональних особливостей інтенсивного ведення сільського господарства спостерігається просторова закономірність суттєвого збільшення значення МІЗВ у 4,2-6,4 рази від витоку до дельти річки Дніпро. Якість води у Нижньому Дніпрі для питного, культурно-побутового та рекреаційного призначення відповідає класам «чиста» (ІІ клас) – «помірно забруднена» (ІІІ клас) за значеннями МІЗВ і «забруднена» (ІІ клас) – «брудна» (ІІІ клас) за значеннями комбінаторного індексу забруднення (КІЗ). Особливо низьку якість дніпровська вода має для рибогосподарського призначення, за МІЗВ вода є «помірно забрудненою» (ІІІ клас) – «забрудненою» (IV клас)», за значенням КІЗ якість води відноситься до статусу «забруднена» (ІІ клас) – «брудна» (ІІІ клас). Систематична акумуляція і перевищення значень гранично допустимих концентрацій важких металів та біогенних речовин у поверхневих водах р. Дніпро унеможливлює забезпечення сприятливих умов для використання води для питних потреб, культурно-побутового та рекреаційного, рибогосподарського призначення. Негативні процеси в значній мірі викликані дифузним забрудненням поверхневих вод в результаті інтенсивного і нераціонального ведення сільського господарства та відсутності обґрунтованих заходів щодо оптимізації структури земельного фонду на основі басейнових позиційно-динамічних і адаптивно-ландшафтних протиерозійних принципів геопланування з метою максимального зменшення негативного сільськогосподарського впливу на «гідрогеоекосистему» і створення передумови для раціонального використання та оздоровлення земельних і водних ресурсів транскордонного басейну Дніпра.Item ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОДИ СЕРЕДНЬОЇ ТЕЧІЇ РІЧКИ ПІВДЕННИЙ БУГ ЗА ГІДРОХІМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ(2020) Шахман, І. О.; Shakhman, І. О.Міжнародні експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я наголошують, що понад 60 % захворювань у світі спричинені споживанням неякісної води. Вода на сьогодні являється не тільки важливим, а й соціально значимим природним ресурсом. Тому в деклараціях Всесвітнього Водного Форуму (Гаага, 2000 р.) та Міжнародної конференції по прісній воді (Бонн, 2001 р.) якість води визначається як основний критерій збалансованого розвитку суспільства, його екологічної безпеки та існування. Соціально-економічна політика України декларує одне з пріоритетних завдань – забезпечення громадян та галузей економіки якісною водою. У статті висвітлено застосування методик комплексної оцінки якості води при дослідженні гідроекологічних проблем. Виконана екологічна оцінка якості води поверхневих вод середньої течії річки Південний Буг в межах Вінницької та Миколаївської областей за період спостереження 2019 року за різними методиками за гідрохімічними показниками відповідно до діючих нормативів якості поверхневих водних ресурсів для питних, рибогосподарських, культурно-побутових та рекреаційних потреб. Аналіз концентрацій речовин по довжині річки Південний Буг в межах Вінницької та Миколаївської областей демонструє низьку здатність річки до саморегуляції та самоочищення у 2019 році та доводить наявність суттєвого негативного техногенного впливу на систему хімічного складу води річки. Найчастіше спостерігалось перевищення значень нормативів якості вод водних об’єктів по нітритам, синтетичним поверхнево-активним речовинам, амонію сольовому, хімічному споживанню кисню, що має руйнівний вплив на розвиток водних біоресурсів та аквакультури. Встановлено, що використання середньої течії річки Південний Буг для рибного господарства, питних та культурно-побутових і рекреаційних потреб на сьогодні пов’язано з певними екологічними ризиками.Item МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ГІДРОЕКОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ТА ЧИСЕЛЬНІ РОЗРАХУНКИ ГІДРОХІМІЧНОГО РЕЖИМУ НИЖНЬОГО ДНІПРА(2018) Шахман, І. О.; Бистрянцева, А. М.; Пічура, В. І.Визначена просторово-часова закономірність формування гідрохімічних показників та виконана комплексна оцінка якості води річки Дніпро у період 1990-2015 рр. за різними методиками і нормативами якості води поверхневих водних об’єктів для питних потреб, культурно-побутового та рекреаційного, рибогосподарського призначення. Встановлено, що негативний вплив на формування якості дніпровської води мають підвищений вміст важких металів та біогенних речовин, які поступово акумулюються в напрямку течії р. Дніпро. Створена модель просторової тенденції зміни якості води із використанням модифікованого індексу забруднення води (МІЗВ), розрахованого на основі середньорічних концентрацій шести показників оцінки якості води, які значно перевищують їх граничнодопустимі концентрації: розчинений кисень, біохімічне споживання кисню у воді за 5 діб (БСК5), азот амонійний, фосфати, цинк і мідь. Встановлено, що в результаті значного використання водних ресурсів та зональних особливостей інтенсивного ведення сільського господарства спостерігається просторова закономірність суттєвого збільшення значення МІЗВ у 4,2-6,4 рази від витоку до дельти річки Дніпро. Якість води у Нижньому Дніпрі для питного, культурно-побутового та рекреаційного призначення відповідає класам «чиста» (ІІ клас) – «помірно забруднена» (ІІІ клас) за значеннями МІЗВ і «забруднена» (ІІ клас) – «брудна» (ІІІ клас) за значеннями комбінаторного індексу забруднення (КІЗ). Особливо низьку якість дніпровська води має для рибогосподарського призначення, за МІЗВ вода є «помірно забрудненою» (ІІІ клас) – «забрудненою» (IV клас)», за значенням КІЗ якість води відноситься до статусу «забруднена» (ІІ клас) – «брудна» (ІІІ клас). Систематична акумуляція і перевищення значень гранично допустимих концентрацій важких металів та біогенних речовин у поверхневих водах р. Дніпро унеможливлює забезпечення сприятливих умов для використання води для питних потреб, культурно-побутового та рекреаційного, рибогосподарського призначення. Негативні процеси в значній мірі викликані дифузним забрудненням поверхневих вод в результаті інтенсивного і нераціонального ведення сільського господарства та відсутності обґрунтованих заходів щодо оптимізації структури земельного фонду на основі басейнових позиційно-динамічних і адаптивно-ландшафтних протиерозійних принципів геопланування з метою максимального зменшення негативного сільськогосподарського впливу на «гідрогеоекосистему» і створення передумови для раціонального використання та оздоровлення земельних і водних ресурсів транскордонного басейну Дніпра.