ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
8 results
Search Results
Item РОЛЬ РОДИНИ У ПІДВИЩЕННІ РІВНЯ НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ(2020) Волянюк, А. С.В статті розкрито поняття мотивації та мотивів навчання, визначено різновиди мотивів. Подано рекомендації для родини з метою підвищення рівня навчальної мотивації дітей молодшого шкільного віку. / The article reveals the concept of motivation and motives for learning, identifies the types of motives. Recommendations for the family are given in order to increase the level of educational motivation of children of primary school age.Item МОТИВАЦIЯ ЯК ФАКТОР ПIДВИЩЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ УСПIШНОСТI МОЛОДШИХ ШКОЛЯРIВ(2020) Волянюк, А. С.; Volianiuk, A.У статті здійснено аналіз наукових досліджень щодо сутності мотивації навчальної діяльності, визначення пріоритетних мотивів, оптимальної структури мотиваційної сфери дітей молодшого шкільного віку, джерел мотивації, стійкості навчальної мотивації. Детально розглянуто мотивацію як фактор впливу на ефективність навчання, успішність освітнього процесу. Проаналізовано вектор педагогічного впливу щодо підвищення навчальної успішності молодших школярів. Розглянуто структуру мотивації – складної, неоднорідної, багаторівневої системи, що включає потреби, мотиви, інтереси, ідеали, прагнення, установки, емоції, норми, цінності тощо. Розглянуто навчальну діяльність як провідну діяльність молодшого шкільного віку. Визначено мету початкової ланки шкільного навчання, особливості молодшого шкільного віку для формування навчальної мотивації учнів, провідні мотиви. Молодший шкільний вік має великі ресурси формування шкільної мотивації учнів. Важливо формувати в дітей молодшого шкільного віку такі якості особистості, які необхідні для життя в нових умовах відкритого суспільства: відповідальності, ініціативності, самостійності, що можливо тільки за наявності високого рівня шкільної мотивації. На основі аналізу методичної літератури та власного практичного досвіду сформульовано рекомендації щодо підвищення навчальної мотивації дітей молодшого шкільного віку відповідно до етапів організації й проведення уроку (підготовчий етап, основний та етап закріплення знань і вмінь), у позаурочній діяльності. Передумовою ефективності освітнього процесу є розвиток спонукальної сфери, яка потребує цілеспрямованого педагогічного впливу. Загальний шлях формування навчальної мотивації полягає в тому, щоб сприяти перетворенню широких спонукань учнів у зрілу мотиваційну сферу зі стійкою структурою й домінуванням окремих мотивів. Доведено, що мотивація є фактором підвищення навчальної успішності молодших школярів. Мотивація є обов’язковим компонентом будь-якої діяльності, зокрема й навчальної. Від спрямованості та рівня сформованості навчальної мотивації залежить успішність навчальної діяльності / In the article analyzed scientific research on the nature of motivation of educational activity, the determination of priority motives, the optimal structure of the motivational sphere of pupils of primary school age; sources of motivation, stability of educational motivation. Motivation is considered in detail as a factor influencing the effectiveness of learning, the success of the educational process. The vector of pedagogical influence on improving the academic performance of pupils of primary school is analyzed. The structure of motivation is considered – a complex, heterogeneous, multilevel system that includes needs, motives, interests, ideals, aspirations, attitudes, emotions, norms, values, etc. The educational activity is considered as the leading activity of the younger school age. The purpose of elementary school education, the features of the younger school age for the formation of students' educational motivation, the leading motives are determined. The younger school age has great resources in shaping pupils' school motivation. It is important to develop in the younger school age such qualities of personality that are necessary for life in the new conditions of an open society: responsibility, initiative, independence, which is possible only in the presence of high level of school motivation. On the basis of the analysis of methodical literature and own practical experience, recommendations for raising the educational motivation of young school children according to the stages of organizing and conducting the lesson (preparatory stage, basic and the stage of consolidating knowledge and skills), in extracurricular activities were formulated. The prerequisite for the effectiveness of the educational process is the development of an incentive sphere that needs focused pedagogical influence. A common way of forming educational motivation is to help transform the broad motivation of students into a mature motivational sphere with a stable structure and dominance of individual motives. It is proved that motivation is a factor in improving the academic performance of younger students. Motivation is a must-have component of any activity, including training. Successful learning activity depends on the orientation and the level of educational motivation.Item ОСОБЛИВОСТІ ДИФЕРЕНЦІЙНОГО ПІДХОДУ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗІ ЗНИЖЕНИМ СЛУХОМ З УРАХУВАННЯМ ВЛАСТИВОСТЕЙ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ(2013) Гацоєва, Л. С.Адаптації дітей зі зниженим слухом, яка забезпечується активною участю центральної нервової системи та сенсорних систем. Найбільш важливими серед них є зоровий, вестибулярний, тактильний і кінестетичний аналізатори. У статті розглядаються властивості нервової системи у 8-10 річних дітей з зниження слуху. Автори визначають особливості швидкості і лабільності нервової системи. Ці результати становлять інтерес для тих, хто займається в галузі фізичного виховання дітей з зниженням слуху.Item МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ МАЙБУТНЬОЇ ОСОБИСТОСТІ(2017) Shevtsova, A.; Шевцова, Г. Г.У статті розкрито сутність морального виховання молодших школярів, висвітлено різні підходи сучасних науковців до його визначення. Проаналізовано особливості процесу морального виховання дітей молодшого шкільного віку. Встановлено, що під час оцінки результатів морального виховання важливо виявити наявність якостей, навичок, умінь і звичок моральної поведінки. At the present stage of our society the problem of moral education of the personality, which is the end result of moral education, is becoming more acute. This fact actualizes the need of transition to the principles of humanistic education and the improvement of content, forms and methods of moral education of younger schoolchildren in the educational process. The article discloses the essence of moral education of younger students and covers various approaches of modern scholars to its definition. The article analyses the peculiarities of the process of moral education of children of primary school age. Primary school age has been defined as sensitive to the moral development of an individual, their mental and cognitive processes, emotional and motivational value domains. It has been determined that the end result of moral education is good manners, that is an individual's ability to consciously reproduce their own behavior on the basis of generally accepted moral values, norms and rules, adequately assess their own behavior and the behavior of others. It has been established that it is important to identify the presence of qualities, skills, abilities and habits of moral conduct during the evaluation of the results of moral education. It has been proved that educational process plays an essential role in the moral education of younger students, when a student acquires the knowledge of moral norms and rules, studies moral values and feelings, which is a background factor for the formation of the motives of moral conduct. Modern socio-pedagogical conditions of the effectiveness of moral education of younger students in elementary school as well as the improvement of forms and methods of pedagogical activity require further development.Item МОЛОДШИЙ ШКІЛЬНИЙ ВІК ЯК ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: ТРАДИЦІЇ ТА ІННОВАЦІЇ(2015) Шевцова, Г. Г.; Shevtsova, A. G.; Шевцова, А. Г.У статті обґрунтовано важливість врахування вікових особливостей розвитку молодших школярів у навчально-виховному процесі початкової школи. Встановлено, що цей віковий період є сенситивним для морального розвитку, активного розвитку особистості, психічних пізнавальних процесів, емоційно-почуттєвої та мотиваційно-ціннісної сфер. За результатами проведеної роботи визначено чинники, що впливають на особливості розвитку дитини молодшого шкільного віку: спадковість, стан здоров’я, соціальні зміни, соціальне оточення, організація навчально-виховного процесу закладу освіти, а їх нестабільність потребує від науковців подальших досліджень та розробок з урахуванням змін, потреб, вимог сучасної освіти. В статье обоснована важность учета возрастных особенностей развития младших школьников в учебно-воспитательном процессе начальной школы. Установлено, что этот возрастной период является сенситивным для нравственного развития, активного развития личности, психических познавательных процессов, эмоционально-чувственной и мотивационно- ценностной сфер. В результате проведенной работы определены факторы, влияющие на особенности развития ребенка младшего школьного возраста: наследственность, состояние здоровья, социальные изменения, социальное окружение, организация учебно-воспитательного процесса образовательного учреждения, а их нестабильность требует от ученых дальнейших исследований и разработок с учетом изменений, потребностей, требований современного образования. The article proves the importance of taking into account age features of development of children of primary school in the educational process of primary school. It is established that this age is a sensitive period for moral development, active development of personality, mental and cognitive processes, emotional and motivational values of the spheres. The results of this work have identified the factors that influence the development of the child of primary school age: heredity, health status, social changes, social environment, organization of educational process of educational institutions, and their instability requires from the scientists further research and development to reflect changes, needs, requirements of modern education.Item ІНТЕРЛЕЙКІНОВИЙ ПРОФІЛЬ ДІТЕЙ В УМОВАХ СЛУХОВОЇ СЕНСОРНОЇ ДЕПРИВАЦІЇ(2015) Гасюк, О. М.; Бесчасный, С. П.; Gasiuk, E. N.; Beschasnyi, S. P.; Бесчасний, С. П.Дана стаття містить результати досліджень ін- терлейкінового профілю сироватки крові та слини у молодших школярів в умовах слухової сенсорної де- привації. Було обстежено 60 дітей 7-11 років із вро- дженою двобічною сенсоневральною туговухістю ІІІ-ІV ступеня та 60 їх однолітків, що мали нормаль- ний слух. За допомогою твердофазного ІФА методу, визначали вміст інтерлейкінів у сироватці крові та слині. Встановлено, що сенсоневральна туговухість у дітей, вік яких перебуває в проміжку між четвертим та п’ятим критичним періодом формування імунної системи, впливає на поляризацію імунних клітин ор- ганізму. Це відбивається на особливостях активації імуноцитів із відповідним превалюванням продукції протизапальних інтерлейкінів. У одинадцятирічних дітей, в порівнянні із семирічними, спостерігається підвищення рівня протизапальних інтерлейкінів ІЛ-4, ІЛ-5, ІЛ-10 та ІЛ-13 на тлі зниженої продукції проза- пального ІЛ-2. Данная статья содержит результаты исследований интерлейкинового профиля сыворотки крови и слюны у младших школьников в условиях слуховой сенсорной депривации. Было обследовано 60 детей 7-11 лет с врожденной двусторонней сенсоневральной тугоухостью III-IV степени и 60 их сверстни- ков, которые имели нормальный слух. С помощью твердофазного ИФА метода, определяли содержание интерлейкинов в сыворотке крови и слюне. Установлено, что сенсоневральная тугоухость у детей, возраст которых находится в промежутке между четвертым и пятым критическим периодом формирования иммунной системы, влияет на поляризацию им- мунных клеток организма. Это отражается на особенностях активации иммуноцитов с соответствующим превалированием продукции противовоспалительных интерлейкинов. У одиннадцатилетних детей, по сравнению с семилетними, наблюдается повышение уровня противовоспалительных интерлейкинов ИЛ-4, ИЛ-5, ИЛ-10 и ИЛ-13 на фоне пониженой продукции провоспалительного ИЛ-2. The paper investigated the interleukin profile of blood serum and saliva in younger schoolboys in the conditions of the auditory sensory deprivation. It examined 120 children aged 7-11 years. To achieve this goal formed two groups: basic – children with congenital bilateral sensorineural hearing loss grade 3-4 (60); Control – children with normal hearing (60). Assay of interleukin content in blood serum and saliva was carried out using solid phase ELISA method. After the study found differences in performance. After comparing score average level of IL-2 in serum in children found it a significant reduction in children with sensorineural hearing loss. Average performance IL-4, IL-5; IL-10 serum of children with hearing loss is significantly higher. Draws attention to the improvement of the level of IL-13 in serum of children with hearing loss. After comparison of interleukins in the blood of children 7 and 11 years with congenital sensorineural hearing loss found that children of eleven years of hearing loss is significant decrease in IL-2, IL-5 and increased IL-4, IL-10, IL-13. Since the main producers of anti-inflammatory interleukins are T-helper type II, then it is likely that this population of cells in children with hearing loss prevails. It is known that changes in the balance between T helper type first and second products are directly secretion of these cells. Comparative studies of interleukin saliva in children with impaired hearing revealed differences among children with normal hearing and children with hearing loss. The average level of proinflammatory IL-2 in children with sensorineural hearing loss was lower than children in the control group. The average level of anti-inflammatory IL-4, IL-5; IL-10; IL-13 in the study group was significantly higher compared to the control. It was found that with age in children with hearing loss on reaching eleven years is a significant increase in the level of IL-4 and IL-13. No significant changes in the level of IL-2, IL-5 and IL-10 in the saliva of children with hearing loss not installed.Item МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИХ ЯВИЩ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ (ЗПР)(2016) Глущенко, І. І.; Глущенко, И. И.; Gluschenko, I. I.У статті розглядаються етапи корекційної роботи спрямовані на формування та удосконалення лексико-семантичних явищ у молодших школярів із затримкою психічного розвитку. Відсутність системи лексичних вправ, відірваність від завдань, запропонованих підручником для класів інтенсивної педагогічної корекції (ІПК), ускладнює організацію логопедичної роботи в цьому напрямку. Саме тому ми поставили своїм завданням дати конкретні рекомендації щодо роботи над засвоєнням лексико-семантичних явищ на логопедичних заняттях. Для реалізації цих напрямків використовувалися різноманітні, відомі в практиці логопедії, завдання. Запропоновані корекційні вправи, які виконувались протягом усіх етапів навчання, сприяють розумінню семантичного змісту понять, збагаченню словникового запасу школярів, розвиткові операції порівняння, які забезпечують формування лексичних узагальнень більш високого рівня. Підбираючи мовленнєвий матеріал, ми спиралися на зміст підручників для 1 класу ІПК, що має великі можливості у розв'язанні визначених корекційних завдань. В статье рассматриваются этапы коррекционной работы, направленные на формирование и совершенствование лексико-семантических процессов у младших школьников с задержкой психического развития. Отсутствие системы лексических упражнений, оторванность от заданий предоставленных учебником для классов интенсивной педагогической коррекции (ИПК) усложняет организацию логопедической работы в этом направлении. Исходя из этого мы поставили себе задание предоставить конкретные рекомендации по роботе над усвоением лексико-семантических процессов на логопедических занятиях. Для реализации этих направлений использовались разнообразные, известные в практике логопедии, задания. Предложенные коррекционные упражнения, которые используются на протяжении всех этапов обучения, способствуют пониманию семантического содержания понятий, обогащению словарного запаса школьников, развитию операции сравнения, которые обеспечивают формирование лексических обобщений более высокого порядка. Подбирая речевой материал, мы опирались на содержание учебников для 1 класса ИПК, которые дают большие возможности в решении поставленных коррекционных заданий. The article deals with the stage of correctional work aimed at forming and improvement of the lexicalsemantic phenomena in primary school children with mental retardation. Absence of the lexical exercises, isolation from the tasks offered by intensive pedagogical correction (IPC)textbook complicates the speech therapy work in this direction. That`s why we have set the task to give specific recommendations on the assimilation of lexical-semantic phenomena in logopedic classes. For the realization of these areas are used variety tasks well-known in logopedic practice. Offered corrective exercises which have been used throughout all stages of learning contribute to a better understanding semantic content of the concepts, vocabulary enrichment of the pupils, to develop a comparison operation which provide the formation of lexical generalizations of a higher order. Choosing speech material we relied on the content of textbooks for grade 1 (IPC), which provide great opportunities in solving correctional tasks.Item МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНИХ УЗАГАЛЬНЕНЬ РІЗНОЇ СКЛАДНОСТІ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ(2016) Глущенко, І. І.; Глущенко, И. И.Проблема навчання дітей із затримкою психічного розвитку (ЗПР) та оволодіння шкільними знаннями з предметів мовного циклу, вимагає пильної уваги зі сторони вчителя- дефектолога та вчителя –логопеда. У науково-теоретичній літературі є дані про специфічні вади засвоєння дітьми з затримкою психічного розвитку системи лексичних узагальнень, що відбивається на стані їхнього імпресивного та експресивного мовлення. Названі вади не лише негативно впливають на стан сформованості усної форми мовленнєвої діяльності молодших школярів із ЗПР, але й призводять до різних ускладнень при оволодінні ними письмом та читанням. У статті розглядається проблема формування лексичних узагальнень різної складності у молодшими школярами із затримкою психічного розвитку. Результати багатьох експериментальних даних і аналіз механізмів порушень лексичних узагальнень у молодших школярів із ЗПР дали змогу визначити основні вимоги до змісту корекційного навчання. Розроблені та проаналізовані три основних етапи формування лексичних узагальнень у молодших школярів із затримкою психічного розвитку. Запропоновані корекційні вправи активізують розумову діяльність молодших школярів із ЗПР, розвивають логічне мислення, допомагають закріпити лексичне значення слова й засвоїти правила його використання у власному мовленні. Проблема обучения детей с задержкой психического развития (ЗПР) и овладение школьными знаниями с предметов речевого цикла, требует особого внимания со стороны учителя – дефектолога и учителя – логопеда. У научно-теоретической литературы есть данные о специфических недостатках усвоения детьми с задержкой психического развития системы лексических обобщений, которые отражаются на качестве их импрессивной и экспрессивной речи. Названые недостатки не только негативно влияют на состояние сформированности устной формы речевой деятельности младших школьников с ЗПР, но и влияют на овладении детьми письма и чтения. В статье рассматривается проблема формирования лексических обобщений различной сложности у младших школьников из ЗПР позволили определить основные требования к содержанию коррекционного обучения. Разработанные и проанализированные три основные этапы формирования лексических обобщений у младших школьников с задержкой психического развития. Предложенные коррекционные упражнения активизируют умственную деятельность младших школьников с ЗПР, развивают логическое мышление, помогают закрепить лексические значения слова и усвоить правила его использования в собственном разговоре.