ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
32 results
Search Results
Item СУЧАСНІ ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ ЯК ЗАСІБ МОТИВАЦІЇ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ(2025) Волянюк, А. С.; Volianiuk, А. С.У статті досліджується вплив сучасних цифрових інструментів на мотивацію здобувачів вищої освіти педагогічних спеціальностей до здійснення наукових досліджень. У контексті цифровізації освіти та трансформації традиційних освітніх підходів розкривається актуальність інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій у процес підготовки майбутніх педагогів. Проаналізовано демотивуючі чинники, що ускладнюють здобувачам вищої освіти процес здійснення наукової діяльності та написання наукових робіт, серед яких найпоширенішими є труднощі з пошуком та опрацюванням наукової інформації, оформленням тексту та списків використаних джерел за вимогами академічного письма, створенням візуалізацій результатів, перекладом іноземних джерел та вибором актуальної теми. У дослідженні, проведеному протягом 2023-2024 років на базі Херсонського державного університету, взяли участь 159 респондентів (першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти) спеціальностей «Дошкільна освіта», «Початкова освіта» та «Спеціальна освіта». На основі опитування було виокремлено три основні групи цифрових інструментів, які сприяють науковій активності студентів: інструменти для пошуку літератури та управління бібліографією; інструменти для генерації ідей, структуризації досліджень і роботи з текстом; інструменти для візуалізації результатів дослідження. Отримані результати засвідчили зростання рівня інтересу до наукової діяльності серед респондентів, підвищення впевненості у дослідницьких навичках, рівня готовності брати участь у наукових заходах, а також – зменшення рівня труднощів, які знижують мотивацію до наукової діяльності (демотивуючих чинників). Стаття висвітлює не лише потенціал цифрових технологій, а й методичні засади їх впровадження з метою підвищення мотивації до наукової діяльності в цілому. Результати дослідження можуть бути корисними для викладачів, наукових керівників, розробників освітніх програм і всіх, хто зацікавлений в ефективному поєднанні цифрових інструментів та педагогічної науки. Результати дослідження підтвердили, що використання цифрових технологій сприяє підвищенню ефективності наукової роботи, усуненню основних бар'єрів та формуванню дослідницької компетентності майбутніх педагогів, що позитивно впливає на мотивацію до наукових досліджень. The article explores the impact of modern digital tools on the motivation of higher education students in pedagogical fields to engage in scientific research. In the context of the digitalization of education and the transformation of traditional educational approaches, the relevance of integrating information and communication technologies into the process of preparing future educators is revealed. The study analyzes demotivating factors that complicate the research activities and scientific writing process for higher education students. The most common barriers include difficulties with searching and processing scientific information, formatting text and bibliographies according to academic writing standards, creating visualizations of results, translating foreign sources, and choosing relevant topics. The study, conducted during 2023–2024 at Kherson State University, involved 159 participants (bachelor’s and master’s students) from the fields of “Preschool Education,” “Primary Education,” and “Special Education.” Based on the survey, three main groups of digital tools that contribute to students' scientific activity were identified: tools for literature search and bibliographic management; tools for idea generation, research structuring, and text processing; and tools for visualizing research results. The results of the study showed an increased interest in scientific activity among the respondents, enhanced confidence in research skills, greater readiness to participate in scientific events, and a reduction in difficulties that demotivate students from engaging in research activities. The article highlights not only the potential of digital technologies but also the methodological foundations for their implementation to increase motivation for scientific work. The study’s findings may be useful for educators, academic supervisors, curriculum developers, and anyone interested in effectively combining digital tools and pedagogical science. The results confirm that the use of digital technologies contributes to the efficiency of scientific work, the removal of key barriers, and the development of research competence in future educators, positively impacting their motivation to engage in scientific research.Item МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЧНА МОБІЛЬНІСТЬ ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ МОТИВАЦІЇ ТА ОСОБИСТІСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ(2024) Волянюк, А. С.; Volianiuk, A.В статті висвітлено перспективи впливу участі у міжнародній діяльності, зокрема міжнародної академічної мобільності, для здобувачів вищої освіти – майбутніх педагогів. Визначено можливості, які надає студентам міжнародна співпраця, а також – її вплив на розвиток мотивації та особистісного потенціалу майбутніх педагогів. Акцентовано на особливостях міжнародних зв’язків університетів під час війни. The article highlights the perspectives of the influence of participation in international activities, in particular international academic mobility, for students of higher education – future teachers. The opportunities offered to students by international cooperation, as well as its influence on the development of motivation and personal potential of future teachers, are determined. Emphasis is placed on the peculiarities of international relations of universities during the warItem МОТИВАЦІЯ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО ЗДІЙСНЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ(2022) Петухова, Л. Є.; Волянюк, А. С.; Petuhova, L.; Volianiuk, A.У статті розглянуто вплив процесів глобалізації та євроінтеграції на підготовку майбутніх педагогів як конкурентоспроможних фахівців з урахуванням умов воєнного стану та дистанційного навчання. Охарактеризовано механізми євроінтеграційних процесів в освіті, тенденції реформування української системи освіти відповідно до вимог Європейського Союзу, європейських цінностей та принципів, ґрунтовно розглянуто наукову літературу з цього питання. Визначено, яким чином розвиток людського капіталу відповідно до європейських цінностей та стандартів сприяє якісним змінам в системі освіти усіх рівнів. Охарактеризовано роль процесу євроінтеграції у формуванні сучасного простору для зростання та освіченості педагогів, критерії та принципи трансформування українських закладів вищої освіти до загальноєвропейських вимог, що позитивно впливає на конкурентоспроможність майбутніх педагогів, здатних адаптуватись до складних умов сьогодення та вмотивованих до саморозвитку. Визначено основні види міжнародної співпраці здобувачів, зокрема охарактеризовано роль академічної мобільності як ключової вимоги інтеграційних процесів українських закладів вищої освіти в міжнародний освітній простір, що відкриває можливості для професійного та особистісного розвитку майбутнього педагога, набуття досвіду та розширення світогляду, обміну культурними та науковими здобутками. Висвітлено результати дослідження мотиваційної сфери майбутніх педагогів до здійснення міжнародної діяльності в контексті євроінтеграційних процесів: потреби здобувачів спеціальностей 012 Дошкільна освіта, 013 Початкова освіта та 016 Спеціальна освіта Херсонського державного університету щодо міжнародної співпраці, їх інтереси, мотиви залученості до міжнародної співпраці, а також причини низького рівня активності. Проаналізовано зміни ставлення здобувачів до міжнародної діяльності за час воєнного стану. ompetitive specialists taking into account the conditions of martial law and distance learning. The mechanisms of European integration processes in education, the trends of reforming the Ukrainian education system in accordance with the requirements of the European Union, European values and principles are characterized, and the scientific literature on this issue is reasonably covered. It has been determined how the development of human capital in accordance with European values and standards successfully leads to qualitative changes in the education system at all levels. The process of European integration in the formation of a modern space for the growth and education of teachers, criteria and principles of transformation of Ukrainian higher education institutions to European requirements is characterized, which positively affects the competitiveness of future teachers who are able to adapt to the complex conditions of today and are motivated to self-development. The main types of international cooperation of the awardees are defined, in particular, the role of academic mobility is characterized as a key requirement of the integration processes of Ukrainian higher education institutions into the international educational space, which opens up opportunities for the professional and personal development of the future teacher, gaining experience and broadening one’s outlook, exchanging cultural and scientific achievements. The results of the study of the motivational sphere of future teachers to carry out international activities in the context of European integration processes are highlighted: the needs of applicants of specialties 012 Preschool Education, 013 Primary Education and 016 Special Education of Kherson State University regarding international cooperation, their interests, motives of interest in international cooperation, as well as the reasons for low activity level. Changes in the attitude of the acquirers to international activities during martial law were analyzed.Item СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ(2021) Шкуропат, А. В.; Головченко, І. В.; Рудишин, С. Д.; Shkuropat, A. V.; Golovchenko, I. V.; Rudyshyn, S. D.У статті розглядається проблема формування мотивації у школярів, яка включає формування системи цінностей, активної поведінки учня, тобто створення взаємозв'язку між мотивами, що усвідомлюються, та мотивами, що реально діють. Оскільки більшість досліджень мотивації стосуються її рівня та ступеня вираженості, де мотивація оцінюється від високого до низького рівнів, наше дослідження присвячене вивченню мотивації як складно організованої системи елементів (мотивів). Проаналізовані літературні джерела свідчать, що учні можуть відрізнятися не тільки рівнем мотивації, а й типом мотивації, тобто мотивом або тією рушійною силою, що спонукає діяльність. У нашому досліджені взяли участь 120 учнів 10–11 класів закладів загальної середньої освіти м. Херсона та області. Учням пропонувалася анкета (питання, запозичені з Shadow a Student Challenge), яка містила питання, пов’язані із пізнавальним, соціальним, спонукальним та професійно-ціннісним мотивами. Анкетування учнів показало, що лише у 30% опитаних учнів був сформований пізнавальний мотив, 20% мали сформований соціальний мотив, 19,2% опитаних учнів продемонстрували сформований спонукальний мотив до навчання. Проаналізовані результати анкетування дають змогу встановити недостатність сформованості мотивації навчання через недостатність сформованості пізнавального мотиву у більшості опитаних учнів. Сформована мотивація до навчання – це переважання пізнавальної спрямованості до навчання, що притаманна дитячій допитливості, формуванню пізнавальних інтересів. У випадках, коли пізнавальний мотив несформований, то у дитини розвиваються другорядні мотиви до навчання. Вона починає сприймати школу як місце для розваг, дитина не здатна взяти на себе обов’язки учня. Доведено, що серед опитаних учнів 20% на першому місці мають саме соціальний мотив, про що говорять відповіді учнів про те, що школа – це місце для спілкування з однолітками, відвідують школу заради спілкування тощо. The article considers the problem of forming motivation in schoolchildren, which includes the formation of a system of values, active student behavior, ie the creation of a relationship between motives that are perceived and those that actually work. Since most studies of motivation relate to its level and severity, motivation is assessed from high to low levels, our study focuses on the study of motivation as a complex system of elements (motives). The analyzed literature sources show that students may differ not only in the level of motivation, but also in the type of motivation, ie the motive or the driving force that motivates the activity. 120 students of 10–11 grades of general secondary education institutions of Kherson and the region took part in our research. Students were offered a questionnaire (questions borrowed from the Shadow a Student Challenge), which contained questions related to cognitive, social, motivational and professional motives. The survey of students showed that only 30% of the surveyed students had a formed cognitive motive, 20% had a formed social motive, 19.2% of the surveyed students showed a formed motivating motive to learn. The analyzed results of the questionnaire allow to establish the insufficiency of the formation of motivation of learning in students due to the insufficiency of the formation of cognitive motive in the majority of surveyed students. Formed motivation is the predominance of cognitive orientation to learning, which is inherent in children's curiosity, the formation of cognitive interests. In cases where the cognitive motive is not formed, the child develops secondary motives for learning. She begins to see school as a place for entertainment, and the child is unable to take on the responsibilities of a student. It is proved that among the surveyed students 20% in the first place have a social motive, as evidenced by the answers of students, in which they indicate that the school is a place to communicate with peers, attend school for communication and more.Item МОТИВАЦIЯ ЯК ФАКТОР ПIДВИЩЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ УСПIШНОСТI МОЛОДШИХ ШКОЛЯРIВ(2020) Волянюк, А. С.; Volianiuk, A.У статті здійснено аналіз наукових досліджень щодо сутності мотивації навчальної діяльності, визначення пріоритетних мотивів, оптимальної структури мотиваційної сфери дітей молодшого шкільного віку, джерел мотивації, стійкості навчальної мотивації. Детально розглянуто мотивацію як фактор впливу на ефективність навчання, успішність освітнього процесу. Проаналізовано вектор педагогічного впливу щодо підвищення навчальної успішності молодших школярів. Розглянуто структуру мотивації – складної, неоднорідної, багаторівневої системи, що включає потреби, мотиви, інтереси, ідеали, прагнення, установки, емоції, норми, цінності тощо. Розглянуто навчальну діяльність як провідну діяльність молодшого шкільного віку. Визначено мету початкової ланки шкільного навчання, особливості молодшого шкільного віку для формування навчальної мотивації учнів, провідні мотиви. Молодший шкільний вік має великі ресурси формування шкільної мотивації учнів. Важливо формувати в дітей молодшого шкільного віку такі якості особистості, які необхідні для життя в нових умовах відкритого суспільства: відповідальності, ініціативності, самостійності, що можливо тільки за наявності високого рівня шкільної мотивації. На основі аналізу методичної літератури та власного практичного досвіду сформульовано рекомендації щодо підвищення навчальної мотивації дітей молодшого шкільного віку відповідно до етапів організації й проведення уроку (підготовчий етап, основний та етап закріплення знань і вмінь), у позаурочній діяльності. Передумовою ефективності освітнього процесу є розвиток спонукальної сфери, яка потребує цілеспрямованого педагогічного впливу. Загальний шлях формування навчальної мотивації полягає в тому, щоб сприяти перетворенню широких спонукань учнів у зрілу мотиваційну сферу зі стійкою структурою й домінуванням окремих мотивів. Доведено, що мотивація є фактором підвищення навчальної успішності молодших школярів. Мотивація є обов’язковим компонентом будь-якої діяльності, зокрема й навчальної. Від спрямованості та рівня сформованості навчальної мотивації залежить успішність навчальної діяльності / In the article analyzed scientific research on the nature of motivation of educational activity, the determination of priority motives, the optimal structure of the motivational sphere of pupils of primary school age; sources of motivation, stability of educational motivation. Motivation is considered in detail as a factor influencing the effectiveness of learning, the success of the educational process. The vector of pedagogical influence on improving the academic performance of pupils of primary school is analyzed. The structure of motivation is considered – a complex, heterogeneous, multilevel system that includes needs, motives, interests, ideals, aspirations, attitudes, emotions, norms, values, etc. The educational activity is considered as the leading activity of the younger school age. The purpose of elementary school education, the features of the younger school age for the formation of students' educational motivation, the leading motives are determined. The younger school age has great resources in shaping pupils' school motivation. It is important to develop in the younger school age such qualities of personality that are necessary for life in the new conditions of an open society: responsibility, initiative, independence, which is possible only in the presence of high level of school motivation. On the basis of the analysis of methodical literature and own practical experience, recommendations for raising the educational motivation of young school children according to the stages of organizing and conducting the lesson (preparatory stage, basic and the stage of consolidating knowledge and skills), in extracurricular activities were formulated. The prerequisite for the effectiveness of the educational process is the development of an incentive sphere that needs focused pedagogical influence. A common way of forming educational motivation is to help transform the broad motivation of students into a mature motivational sphere with a stable structure and dominance of individual motives. It is proved that motivation is a factor in improving the academic performance of younger students. Motivation is a must-have component of any activity, including training. Successful learning activity depends on the orientation and the level of educational motivation.Item RESEARCH ON PERSONALITY DETERMINANTS OF ATHLETES’ MENTAL EXHAUSTION DURING THE ONGOING COVID-19 PANDEMIC(2021) Popovych, I.; Halian, I.; Halian, O.; Nosov, P.; Zinchenko, S.; Panok, V.; Попович, І. С.; Галян, І. М.; Галян, О. І.; Носов, П. С.; Зінченко, С. М.; Панок, В. Г.Дослідження представляє теоретичне обґрунтування та кореляційне аналізування чинників, що складають зміст психологічної байдужості спортсменів різного рівня майстерності, що представляють індивідуальні та командні види спорту (n = 180). Метою є емпіричне дослідження особистісних якостей спортсменів, що допомагають долати психічне вигорання і блокують появу емоційної байдужості. Методи дослідження: кореляційне аналізування, валідний і надійний психодіагностичний інструментарій. Дослідження виконано у період прогресування пандемії COVID-19 і дозволило встановити низку закономірностей. Результати. Розвиток психічного вигорання у спортсменів детермінується різним рівнем прояву особистісних якостей та їх співвідношення у структурі особистості, а саме: особистісною тривожністю, самооцінкою, рівнем домагань, локус контролем та мотивацією досягнення успіху і уникнення невдач. Показано, що значущі розходження між рівнем домагань і самооцінкою у чоловіків (r = .38**), висока особистісна тривожність у чоловіків та жінок, що корелює з інтегральним показником психічного вигорання (r = .28**; r = 36**), якнайбільше сприяють появі психічної напруженості у багатьох спортсменів. З’ясовано, що події власного життя стають чинником психічного вигорання за умови домінування екстернального локус контролю. Вираженою ця особливість є у спортсменів-розрядників/майстрів командних видів спорту (r = .34**). Встановлено, що низький рівень прояву емоційного вигорання у спортсменів, які займаються командними видами спорту є наслідком значущості для них соціальної підтримки (r = -.38**). Підвищені вимоги щодо демонстрації успіху створюють для спортсменів-чоловіків психологічний тиск, який збільшує ймовірність появи у них психічного вигорання. Висновки. Отримані результати операціоналізують вирішення завдань професійної підготовки спортсменів. Розуміння суті психічного вигорання дозволяє вирішувати завдання зниження психологічної байдужості спортсменів. Перспективним видається дослідження ролі емоційного інтелекту в структурі психічного вигорання спортсменів. The research presents theoretical substantiation and correlation analysis of the factors causing emotional indifference in athletes with different levels of mastership, participating in individual and team sports (n = 180). The purpose is to carry out empirical research on athletes’ personality traits helping overcome mental exhaustion and prevent form emotional indifference. Research methods: correlation analysis, valid and reliable psycho-diagnostic instruments. The research was conducted during the ongoing COVID-19 pandemic and made it possible to find out a number of regularities. Results. The development of mental exhaustion in athletes is determined by a different level of manifestation of personality traits and their correlation in the structure of personality: anxiety, self-esteem, the level of aspirations, locus of control and motivation for achieving success and avoiding failures. The study shows that significant differences between the level of aspirations and selfesteem in the men (r = .38**), high anxiety in the men and women correlating with the integral index of mental exhaustion (r = .28**; r = 36**) mostly contribute to mental strain in many athletes. It finds out that the events of their personal lives become a factor of mental exhaustion provided that external locus of control prevails. This trait is pronounced in the athletes – Masters of team sports (r = .34**). The research determines that a low level of mental exhaustion in the athletes engaged in team sports is a consequence of the significance of social support (r = -.38**). High requirements for demonstrating success cause mental strain for the male athletes that increases probability of their mental exhaustion. Conclusions. The obtained results operationalize the process of solving the problems of professional training for athletes. Understanding the essence of mental exhaustion allows solving the problem of emotional indifference in athletes. Research on the role of emotional intelligence in the structure of athletes’ mental exhaustion is considereds to be very promising.Item RESEARCH OF RELATIONSHIP OF FUNCTIONAL-ROLE POSITIONS (EGO-STATES) WITH INDICATORS OF FUTURE SPECIALISTS’ INDEPENDENCE(2021) Popovych, I.; Pavliuk, M.; Sirant, N.; Zhigarenko, I.; Serhieienkova, O.; Попович, І. С.; Павлюк, М. М.; Сірант, Н. П; Жигаренко, І. Є.; Сергєєнкова, О. П.Метою емпіричного дослідження є встановлення взаємозв’язку функціонально-рольових позицій (его-станів) із іншими показниками самостійності майбутніх фахівців; встановлення рівня прояву функціональних его-станів. Функціональні его-стани є важливими елементами формування самостійності як системної якості майбутнього фахівця. Методи дослідження: проєктивні методики, психодіагностичні методики з валідними шкалами, авторська методика “Опосередкована самооцінка самостійності” (“ОСС”) та авторська анкета “Переконання про самостійність” (“ППС”). Результати. Встановлено, що чим важливіша для респондентів цінність самостійності, тим більше вони орієнтовані на врахування фактичних можливостей і автономну дію на основі об’єктивних даних (его-стан “Дорослий”), а також на контроль, керування, критику щодо інших людей (“его-стан “Родитель-контролер”). Встановлено, чим більш автономні респонденти, то менш вони співзалежні, і навпаки. Співзалежність та протизалежність пов’язані значуще позитивно. Висновки. Отримані дані дають об’єктивне розуміння психологічних закономірностей становлення самостійності майбутнього фахівця. Здобуті знання доцільно застосовувати у тренінгових технологіях. The purpose of empirical research is to establish the relationship of functional-role positions (egostates) with other indicators of future professionals ’independence to establish the level of manifestation of functional ego-states. The investigation contemplated methods are projective methods, psychodiagnostic methods with valid scales, author’s method “Indirect selfassessment of independence” (“ISI”) and the author’s questionnaire “Persuasion in independence” (“PII”). The results indicated that the most important for the respondents the value of independence, the more they are focused on taking into account the actual possibilities and autonomous action on the basis of objective data (ego-state “Adult”), as well as control, management, criticism of other people (ego-state “Parent-controller”). Therefore, the more autonomous respondents, the less interdependent they are, and vice versa.Item ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ РОЗВИТКУ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ(2015) Раєвська, І. М.; Раевская, И. Н.; Raevskaya, I. M.Метою статті є обґрунтування необхідних і достатніх педагогічних умов, що забезпечують розвиток дослідницьких умінь учителів початкової школи у системі післядипломної педагогічної освіти. Виокремлено педагогічні умови: усвідомлена мотивація вчителів початкової школи до розвитку дослідницьких умінь як передумова творчої професійно-дослідницької діяльності з відповідною рефлексивною позицією стосовно їх удосконалення; зорієнтованість навчального процесу на розвиток дослідницьких умінь учителів шляхом створення індивідуальних програм із подальшою корекцією їх у процесі саморозвитку; створення науково-дослідницького середовища на засадах особистісно-індивідуального підходу з метою компенсації недостатнього розвитку дослідницьких умінь; оперативна діагностика та корекція розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи в системі післядипломної педагогічної освіти. Целью статьи является обоснование необходимых и достаточных педагогических условий, обеспечивающих развитие исследовательских умений учителей начальной школы в системе последипломного педагогического образования. Выделены педагогические условия: осознанная мотивация учителей начальной школы к развитию исследовательских умений как предпосылка творческой профессионально-исследовательской деятельности с соответствующей рефлексивной позицией относительно их усовершенствования; создание научно-исследовательского среды на основе личностно-индивидуального подхода с целью компенсации недостаточного развития исследовательских умений; ориентированность учебного процесса на развитие исследовательских умений учителей путем создания индивидуальных программ с последующей коррекцией их в процессе саморазвития; оперативная диагностика и коррекция развития исследовательских умений учителей начальной школы в системе последипломного педагогического образования. The aim of this article is to ground necessary and sufficient pedagogical conditions that guarantee development of research skills of primary school teachers in the system of postgraduate education. Author determines such pedagogical conditions as: a conscious motivation of primary school teachers to develop research skills as a prerequisite for the creative professional and research activities with the corresponding reflexive position concerning their improvement; orientation of teaching process on the development of research skills of teachers by creating individual programs with their further correction in the process of self-development, creating scientific and research environment on the bases of personal and individual approach with the aim compensation insufficient development of research skills; operative diagnosis and correction of development of research skills of primary school teachers in the system of postgraduate education. It is shown that the development of research skills of primary school teachers is motivated, useful and purposeful process of quality changes in professional knowledge,skills and habits of the individual in order to obtain new competences and to increase professionalism. It is recommended creating individual perspective programs of professional self-development of teacher in inter-course period; varied programs of development of research skills teachers for each category; working out of special courses that are aimed to form and develop research skills of primary school teachers; implementation of teachers’ diagnosis in order to identify of problems of their development and means to solve these problems in the course period; creation and application of new forms and means to involve teachers in the process of acquiring knowledge and developing their skills. It is emphasized attention that the effective development of research skills of pedagogues in establishments of system of postgraduate pedagogical education was possible only in conditions of changing priorities from learning of knowledge till independent cognitive activity of each participant considering his (her) peculiarities and abilities, relevant motivation, sufficient teaching and methodical, organizational and pedagogical guaranteeing. During the research it was found the most essential reasons that hampered the process of development of research skills of primary school teachers in the system of postgraduate education. Most part of them could be removed with the help of working out and creation of appropriate pedagogical conditions.Item Personality Factors of Choosing Adaptation Strategies in a Different Cultural Environment by Labor Migrants from Ukraine(2020) Blynova, O. Ye.; Popovych, I. S.; Semenova, N.; Kashyrina, Y.; Ursulenko, O.; Kononenko, O.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Семенова, Н. I.; Каширіна, Є. В.; Урсуленко, О. Б.; Кононенко, О. І.The paper presents empirical research on personality factors of choosing adaptation strategies in a different cultural environment by labor migrants. The study determines three major adaptation strategies: integration, assimilation and marginalization. It establishes that integration and assimilation are means of solving the crisis of social identity. Personal identity acquires features of mature positive identity, when labor migrants integrate into a different cultural environment of a country of their employment. If a migrant chooses the strategy of assimilation, then personal identity has a tendency to approach to diffusive, “fuzzy” identity with indefinite life cycles, a decreased level of self-respect, a lack of internal integrity and uniformity. A marginal status of labor migrants in a country of employment causes an intensification of the crisis of personal identity, when migrants are not satisfied with the situation of employment abroad, but they do not see opportunities for selfrealization in Ukraine. Factor analysis made it possible to establish an adaptation structure of labor migrants consisting of five major factors (72.43%). Емпірично досліджено особистісні чинники вибору трудовими мігрантами стратегій адаптації в інокультурному просторі. З’ясовано три основних стратегії адаптації: інтеграція, асиміляція, маргіналізація. Встановлено, що інтеграція та асиміляція є засобом розв’язання кризи соціальної ідентичності. Особистісна ідентичність набуває ознак зрілої позитивної, коли трудовий мігрант інтегрується до інокультурного простору країни працевлаштування. Якщо мігрант обирає стратегію асиміляції, то особистісна ідентичність має тенденцію наближуватись до дифузної, “розмитої” ідентичності з невизначеними життєвими цілями, зниженим рівнем самоповаги, відсутністю внутрішньої цілісності та узгодженості. Маргінальне становище трудового мігранта у країні працевлаштування призводить до поглиблення кризи особистісної ідентичності, коли мігранта не влаштовує ситуація праці за кордоном, але й в Україні він не бачить можливостей для самореалізації. Встановлено, що чинниками вибору стратегії працевлаштування є відкритість досвіду, екстраверсія, сумлінність, схильність до згоди. Факторним аналізом встановлено структуру адаптації трудових мігрантів, що складається з п’яти основних факторів (72.43%).Item Психологічні особливості професійного становлення майбутніх психологів(2020) Tanasііchuk, О.; Танасійчук, О. М.У статті описано результати діагностичної роботи зі студентами перших курсів спеціальності «Психологія». Основна мета роботи – висвітлити результати емпіричного дослідження індивідуальнотипологічних особливостей студентівпсихологів першого курсу навчання, враховуючи показники професійного становлення: професійну ідентичність, мотивацію професійної діяльності та специфіку професійної самореалізації й діяльності професії психолога. Для дослідження було використано пакет діагностичного інструментарію, що включав такі методики, як: «Опитувальник для виявлення рівня професійної спрямованості та готовності студентів» (О. Кокун), методика «Мотивація професійної діяльності» (К. Замфір; у модифікації А. Реана), методика «Дослідження професійної ідентичності» (Л. Шнейдер), тест «Хто Я?» (М. Кун, Т. Маркпартленд; у модифікації Румянцевої), тест «Індивідуальнотипологічний опитувальник» (Л. Собчик). Вибір методик обумовлено концепцією Е. Зеєра про чотири складові професійного становлення, до яких належать: мотиваційні складові професійної діяльності; сукупність знань, умінь і ціннісних орієнтацій для майбутньої професії; професійно важливі якості, що визначають продуктивність професійної самореалізації; особливості формування професійної компетентності. У дослідженні взяло участь 30 студентів перших курсів спеціальності «Психологія» Херсонського державного університету. За результатами дослідження було виявлено кореляційні зв’язки між показниками індивідуальнотипологічних характеристик із вираженою мотиваційною складовою до професійної діяльності, рівнем професійної ідентичності та самооцінкою особистості. Висновок. Студентипершокурсники мають тенденцію до утвердження в соціальній групі; соціальні відносини, становище в колективі та взаємовідносини з викладачами є значущими на цьому етапі вікового розвитку; досягнута професійна ідентичність сформована лише у третини досліджуваних; у студентів першого курсу виражені оптимальні мотиваційні комплекси; загальний рівень фізичного та психічного здоров’я, темпи нервовопсихічної діяльності для студентів першого курсу не є перешкодою для навчання; на цьому віковому етапі професійні досягнення не є пріоритетними, а значуще формування власної ідентичності. In the article the author describes the results of diagnostic work with firstyear students-psychologists. The aim of the article is to highlight the results of empirical research of individual typological features of first-year studentspsychologists, taking into account the indicators of professional formation: professional identity, motivation of professional activity and specificity of professional self-realization and activity of the profession of psychologist. A bank of diagnostic tools was used for the study, that included the following methods: «Questionnaire for revealing the level of professional orientation and readiness of students to professional activity» (O. Kokun), the technique «Motivation of professional activity» (K. Zamfir, modifications by A. Rean), the technique «The Research of professional identity» (L. Schneider), the test «Who am I?» (M. Kun, T. Markpartland; in Rumiantseva’s modification), the test «Individual-typological questionnaire» (L. Sobchyk). The choice of methods is conditioned by the concept of E. Zeer about four components of professional formation. Thirty first-year students-psychologists of Kherson State University participated in the study. According to the results of the study, the correlations were formed between indices of individual typological characteristics with pronounced motivational component to professional activity, level of professional identity and self-esteem of the individual. Conclusions. The firstyear students tend to be approved in a social group; social relations, position in the team and relationships with teachers are significant at this stage of age development; the achieved professional identity is formed in only one third of the respondents. The first-year students have the best motivation complexes, at this age period the professional achievement is not a priority, but the formation of one’s identity is significant. В статье описаны результаты диагностической работы со студентами первых курсов специальности «Психология». Основной целью работы является ознакомление с результатами эмпирического исследования индивидуальнотипологических особенностей студентовпсихологов первого курса обучения, учитывая показатели профессионального становления: профессиональную идентичность, мотивацию профессиональной деятельности, специфику профессиональной самореализации и деятельности профессии психолога. Для исследования был использован пакет диагностического инструментария, включавший следующие методики: «Опросник на выявление уровня профессиональной направленности и готовности студентов» (А. Кокун), методику «Мотивация профессиональной деятельности» (К. Замфир; в модификации А. Реана), методику «Исследование профессиональной идентичности» (Л. Шнейдер), тест «Кто Я?» (М. Кун, Т. Маркпартленд; в модификации Румянцевой), тест «Индивидуальнотипологический опросник» (Л. Собчик). Выбор методик обусловлен концепцией Э. Зеера о четырех составляющих профессионального становления, среди которых: мотивационные составляющие профессиональной деятельности; совокупность знаний, умений и ценностных ориентаций для будущей профессии; профессионально важные качества, определяющие особенности профессиональной самореализации; специфика формирования профессиональной компетентности. В исследовании приняло участие 30 студентов первых курсов специальности «Психология» Херсонского государственного университета. По результатам исследования были обнаружены корреляционные связи между показателями индивидуальнотипологических характеристик с выраженной мотивационной составляющей в профессиональной деятельности, уровнем профессиональной идентичности и самооценкой личности. Вывод. Студентыпервокурсники имеют тенденцию к утверждению в социальной группе; социальные отношения, положение в коллективе и взаимоотношения с преподавателями являются значимыми на этом этапе возрастного развития; достигнутая профессиональная идентичность сформирована у трети испытуемых; у студентов первого курса выраженными являются оптимальные мотивационные комплексы; общий уровень физического и психического здоровья, темпы нервнопсихической деятельности для студентов первого курса не являются препятствием для обучения; на этом возрастном этапе профессиональные достижения не являются приоритетными, более значимым определяется формирование собственной идентичности.