ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
16 results
Search Results
Item ДІАГНОСТИКА РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ПРАКТИЧНОДІЯЛЬНІСНОГО КОМПОНЕНТУ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ПІДЛІТКІВ ДО ПРИРОДИ(2020) Юркова, Т. Ф.У статті обґрунтовано механізм сформованості практичнодіяльнісного компоненту ціннісного ставлення підлітків до природи. Виявлено недостатній рівень обізнаності з доступними для учнів підліткового віку екологічними проблемами. Виділено та охарактеризовано типи та показники ставлення підлітків до природи.Item РЕАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ МОДЕЛІ ФОРМУВАННЯ У ПІДЛІТКІВ ЦІННОСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ(2020) Юркова, Т. Ф.Актуальність дослідження проблеми зумовлена необхідністю створення організаційно-педагогічної моделі формування у підлітків ціннісного ставлення до природи. У статті розглядається технологія реалізації організаційно-педагогічної моделі формування у підлітків ціннісного ставлення до природи, обгрунтовуються методи і форми організації виховного впливу.Item ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ ЗАСОБАМИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ(2020) Юркова, Т. Ф.Стаття присвячена формуванню ціннісного ставлення підлітків до природи на уроках української літератури в освітньому процесі школи. В основу підходу до визначення цінностей підлітків покладено наукове положення про те, що на процес формування ціннісного ставлення до природи впливає певний комплекс чинників. Важливу роль серед них відіграють художні твори екологічного спрямування , фольклор, оскільки вони є своєрідним утіленням етичних ідей, настанов і заповідей українського народу. Обгрунтовано методи, засоби, форми роботи з художніми творами екологічного спрямування.Item РОЛЬ КЛУБНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В ФОРМИРОВАНИИ У ПОДРОСТКОВ ТОЛЕРАНТНОСТИ К ДЕТЯМ С ОСОБЫМИ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫМИ ПОТРЕБНОСТЯМИ(2020) Оспанова, Я. Н.; Слюсаренко, Н. В.; Оспанова, Я. М.; Ospanova, Ya. N.; Slyusarenko, N. V.В статье показана роль клубной деятельности в формировании у подростков толерантности к детям с особыми образовательными потребностями. Акцентировано, что клуб как институт социализации воздействует на учащихся разнообразными способами и выполняет целый ряд особых, присущих только ему функций. Обращено внимание на необходимость правильной организации деятельности клуба, в частности на то, что важным условием является добровольное вступление подростков в клуб, без принуждения взрослыми. Подчеркнуто, что для успешного достижения цели и задач программы клубной деятельности необходим правильный подход к управлению клубом со стороны педагогов (главные стратегические цели клуба определяют педагоги, а конкретные мероприятия и тактические планы выносятся на Совет клуба и обсуждаются его членами). Приведены данные об апробации на базе школы-гимназии г. Нур-Султан (Казахстан) программы клубной деятельности по формированию у подростков толерантности к детям с особыми образовательными потребностями. На первом этапе ее реализации был определен уровень толерантности отношения подростков к детям с особыми образовательными потребностями посредством нескольких методов диагностики. Полученные результаты были не утешительными. Программа клуба включала различные формы и методы работы (беседы, психологопедагогические тренинги, творческую деятельность, воспитательные и досуговые мероприятия и т. п.) и доказала свою эффективность (произошли изменения в сторону повышения по показателям уровней толерантности). К тому же подростки изъявили желание продолжить работу в клубе. Констатировано, что формирование у подростков толерантности к детям с особыми образовательными потребностями в клубной деятельности является целесообразным и приводит к положительным изменениям когнитивного, мотивационного и поведенческого компонентов при совместном взаимодействии в общении, спорте, учении, досуге, различных воспитательных мероприятиях. The article shows the role of club activities in the tolerance formation in adolescents to children with special educational needs. It has been emphasized that the club as an institution of socialization affects pupils in a variety of ways and performs a number of special functions unique to it. The attention has been focussed on the need for proper organization of the club’s activities, in particular, that the important condition is the voluntary entry of adolescents into the club, without coercion by adults. It has been underlined that in order to successfully achieve the goals and objectives of the club activities program, the correct approach to club management by teachers is necessary (the main strategic goals of the club are determined by teachers, and specific activities and tactical plans are submitted to the Club Council and discussed by its members). The data on testing on the basis of the school-gymnasium of Nur-Sultan (Kazakhstan) of the club activities program to develop tolerance in adolescents to children with special educational needs have been presented. At the first stage of its implementation, the tolerance level of the attitude of adolescents to children with special educational needs has been determined through several diagnostic methods. The results were not encouraging. The club’s program included various forms and methods of work (conversations, psychological and pedagogical training courses, creative activities, educational and leisure activities, etc.) and proved its effectiveness (there were changes to increase the indicators of tolerance levels). In addition, adolescents expressed a desire to continue their activities in the club. It has been stated that the tolerance formation in adolescents to children with special educational needs in club activities is advisable and leads to positive changes in the cognitive, motivational and behavioural components in the joint interaction in communication, sports, learning, leisure, and various educational activities. У статті показана роль клубної діяльності у формуванні у підлітків толерантності до дітей з особливими освітніми потребами. Акцентовано, що клуб як інститут соціалізації впливає на учнів різноманітними способами і виконує цілу низку особливих, притаманних тільки йому функцій. Звернуто увагу на необхідність правильної організації діяльності клубу, зокрема на те, що важливою умовою є добровільний вступ підлітків до клубу, без примусу дорослими. Підкреслено, що для успішного досягнення мети і завдань програми клубної діяльності необхідний правильний підхід до управління клубом з боку педагогів (головні стратегічні цілі клубу визначають педагоги, а конкретні заходи і тактичні плани виносяться на Раду клубу і обговорюються його членами). Наведено дані про апробацію на базі школи-гімназії м Нур-Султан (Казахстан) програми клубної діяльності з формування у підлітків толерантності до дітей з особливими освітніми потребами. На першому етапі її реалізації було визначено рівень толерантності відношення підлітків до дітей з особливими освітніми потребами за допомогою декількох методів діагностики. Отримані результати були не втішними. Програма клубу включала різні форми і методи роботи (бесіди, психолого-педагогічні тренінги, творчу діяльність, виховні та дозвільні заходи і т. ін.) і довела свою ефективність (відбулися зміни в бік підвищення за показниками рівнів толерантності). До того ж підлітки виявили бажання продовжити роботу в клубі. Констатовано, що формування у підлітків толерантності до дітей з особливими освітніми потребами в клубній діяльності є доцільним і призводить до позитивних змін когнітивного, мотиваційного і поведінкового компонентів при спільній взаємодії у спілкуванні, спорті, навчанні, дозвіллі, різних виховних заходах.Item Взаємозв’язок церебральної гемодинаміки та когнітивних процесів у підлітків із вадами розумового розвитку(2006) Гасюк, О. М.; Коваленко, О. Ю.; Hasiuk, O. M.; Kovalenko, O. Y.У учнів середніх класів допоміжної школи виявлено недостатній розвиток вищих форм пізнавальної діяльності, тобто процесів узагальнення ї абстрагування. Експериментальні дані вказують на те, що у підлітків з вадами розумового розвитку стан церебральної гемодинаміки має свої особливості. Існують тісні зв’язки показників церебральної гемодинаміки і особливостями психофізіологічних показників у підлітків із вадами розумового розвитку, що треба враховувати при розробці засобів корекції функціональних станів та працездатності. Secondary school students of the secondary school found insufficient development of higher forms of cognitive activity, that is, processes of generalization of abstraction. Experimental data indicate that in adolescents with intellectual disabilities the state of cerebral hemodynamics has its own peculiarities. There are close links between the indicators of cerebral hemodynamics and the peculiarities of psychophysiological indices in adolescents with intellectual disabilities, which should be taken into account in the development of means for correction of functional states and disability.Item ЗМІНИ КОГЕРЕНТНОСТІ РИТМІВ ЕЕГ У ПРИГЛУХУВАТИХ ПІДЛІТКІВ, ПОВ’ЯЗАНІ З КОГНІТИВНИМ НАВАНТАЖЕННЯМ(2016) Шкуропат, А. В.Реєстрували ЕЕГ-активність у 82 підлітків 12–15 років із сенсоневральною приглухуватістю II–III ступеню та 80 школярів аналогічного віку з нормальним слухом; використовували чотири пари електродів (лобові, скроневі, тім’яні та потиличні). Відведення здійснювали в умовах функціонального спокою та під час виконання тесту Рейвена, що забезпечувало наявність когнітивного навантаження. Як було показано, в стані спокою й у хлопців, і в дівчат із приглухуватістю кількість пар відведень, в котрих когерентність коливань більшості ритмів ЕЕГ була значною або високою (коефіцієнти когерентності (КК) у межах 0.50–0.70 та 0.71–1.0), звичайно перевищувала аналогічні показники в нормально чуючих підлітків. В умовах виконання когнітивного тесту кількість пар відведень із КК більше за 0.50 у хлопців обох груп у більшості випадків зростала (особливо щодо тета-активності у приглухуватих хлопців; при цьому формувався виражений фокус когерентності тета-коливань у скроневій зоні правої півкулі). У дівчат обох груп виконання тесту звичайно не призводило до значного збільшення когерентності ЕЕГ-ритмів; кількість пар відведень зі значними КК (> 0.50) або залишалася без змін, або навіть зменшувалася. Отже, у приглухуватих підлітків (особливо у хлопців в умовах дії когнітивного навантаження) проявляється інтенсивніша тенденція до посилення когерентних зв’язків між просторово віддаленими локусами кори (генералізації когерентності), тобто до формування ширших асоціативних мереж. Зміни просторової організації когерентних зв’язків в умовах дії когнітивного навантаження демонструють певну гендерну специфічність.Item ІНТЕНСИВНІСТЬ ЕЛЕКТРОГЕНЕЗУ ФОНОВОЇ ЕЕГ ПРИГЛУХУВАТИХ ПІДЛІТКІВ(2009) Шкуропат, А. В.; Shkuropat, А. V.У статті наведені результати дослідження основних ритмічних складових фонової електроенцефалограми. Описуються статеві відмінності інтенсивності електрогенезу та порівняння показників інтенсивності нормальночуючих і приглухуватих хлопців та нормальночуючих і приглухуватих дівчат. Встановлено, що в умовах слухової депривації спостерігається збільшення амплітуди у повільнохвильовому діапазоні (дельта-, тетаритм) та зменшення амплітуди у діапазоні альфа-ритму у приглухуватих підлітків. В статье приведены результаты исследования интенсивности электрогенеза основных ритмических составляющих фоновой электроэнцефалограммы слабослышащих и нормальнослышащих подростков. Описываются половые отличия интенсивности электрогенеза и сравнение показателей интенсивности нормальнослышащих и слабослышащих мальчиков и нормальнослышащих и слабослышащих девочек. Установлено, что в условиях слуховой депривации наблюдается увеличение амплитуды в медленноволновом диапазоне (дельта-, тета-ритм) и уменьшение амплитуды в диапазоне альфа-ритма у слабослышащих подростков. The results of research of intensity of electro-genesis of basic rhythmic constituents of base-line electroencephalogram of off-hear and normal yearlings teenagers are resulted in the article. The sexual differences of intensity of electro-genesis and comparison of indexes of intensity of off-hear and normal yearlings boys and off-hear and normal yearlings girls are described. It is set that in the conditions of auditory there is an increase of amplitude in a delta-, teta- rhythmus and diminishing of amplitude in the range of alfa-rithm for off-hear teenagers.Item ВПЛИВ ГІПЕРВЕНТИЛЯЦІЇ НА АКТИВНІСТЬ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ПРИГЛУХУВАТИХ ПІДЛІТКІВ(2010) Шкуропат, А. В.; Шмалей, С. В.; Shkuropat, A. V.; Shmaley, S. V.У статті наведені результати дослідження коркової ритміки приглухуватих підлітків у відповідь на гіпервентиляцію. Показано, що на ЕЕГ приглухуватих підлітків частіше у порівнянні з підлітками, що нормально чують у відповідь на гіпервентиляцію збільшувалися повільно хвильові ритми і з’являлися білатерально-синхронні спалахи тате-діапазону переважно у передніх відділах. В статье приведены результаты исследования корковой ритмики тугоухих подростков в ответ на гипервентиляцию. Показано, что на ЭЭГ тугоухих подростков чаще по сравнению с подростками, которые нормально слышат в ответ на гипервентиляцию увеличивались медленноволновые ритмы и появлялись билатерально-синхронные вспышки тетадиапазона преимущественно в передних отведениях. In the article the results of research of changes of crust ritmiki are resulted in reply to the hiperventilation of off-hear teenagers. It is rotined that on EEG off-hear teenagers as compared to normal yearlings teenagers more frequent there is an answer for an hiperventilation as a diffuse increase of slow waves rhythms and appearance of flashes of teta-range mainly in the front taking.Item ВПЛИВ УКРАЇНСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ НА ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ЦІННОСТЕЙ ПІДЛІТКІВ(2015) Юркова, Т. Ф.; Yurkova, T. F.У даній статті визначено методичні засади формування екологічних цінностей підлітків засобами українського фольклору. Представлено організацію діяльності факультативного курсу “Природні скарби українського фольклору”. Переваги його полягали в тому, що він відзначався високою цілісністю фольклорного змісту, систематизував знання в галузі українського фольклору, що містять значні резерви екологічного впливу на особистість. З упровадженням факультативного курсу створилися додаткові можливості врахування індивідуальних особливостей учнів підліткового віку, прагнення до самовиявлення в різних формах пізнавальної практичної діяльності екологічного спрямування. В данной статье определено методические основы формирования экологических ценностей подростков средствами украинского фольклора. Представлено организацию деятельности факультативного курса “Природные сокровища украинского фольклора”. Достоинства его заключались в том, что он отличался высокой целостностью фольклорного содержания, систематизировал знания в области украинского фольклора, которые содержат значительные резервы экологического воздействия на личность. С внедрением факультативного курса создались дополнительные возможности учета индивидуальных особенностей учащихся подросткового возраста, стремление к самовыражению в различных формах познавательной практической деятельности экологического направления. This article focuses on the methodological basis of the formation of ecological values of teenagers by means of the Ukrainian folklore. It is presented the organization of the facultative course "Natural Treasures of the Ukrainian folklore". This course was based on activity approach to the objectives of the study. The advantages of this course it was noted of high integrity of the folk content and it was systematized the knowledge of the Ukrainian folklore that contain significant reserves of environmental impact on a person. With the introduction of the facultative course were created the additional opportunities of consideration of the individual characteristics of teenagers, the desire for self-expression in various forms of cognitive practice of environmental direction. It is noted that the works of folklore have not only the influence on the formation of the outlook and expansion the range of awareness of life compatriots, they perform a number of functions: communicative, cognitive, creative. Complex influence on the formation of environmental consciousness has provided by forms of work, which aimed at expanding the range of folk knowledge, deepening environmental impression, orientation on environmental action. It is concluded that the practical realization of the program of interactive training course is the relationship of teachers and teenagers, communication, based on the principle of pedagogical cooperation, partnership.Item МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ ПІДЛІТКІВ РІЗНИХ ВІКОВИХ КАТЕГОРІЙ(2010) Юркова, Т. Ф.; Yurkova, T. F.У статті розглядаються традиційні та нетрадиційні методи формування ціннісного ставлення до природи підлітків різних вікових категорій. Окреслено перспективи подальших розвідок у даному напряму. В статье рассматривается традиционные и нетрадиционные методы формирования ценностного отношения к природе подростков разных возрастных категорий. Намечены перспективы дальнейших исследований в данном направлении. The article deals with the valuable attitude formation methods the of teenagers’ nature in different age categories. It is defined the perspectives of further investigation in the given research.