ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
10 results
Search Results
Item ІНТЕГРОВАНИЙ ПІДХІД ДО МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ(2024) Горошко, В. І.; Хоменко, Є. Г.; Сєдих, К. В.; Данильченко, С. І.; Horoshko, V. I.; Khomenko, E. H.; Sedykh, K. V.; Danylchenko, S. I.Аналіз проблем психічного здоров’я студентів Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» з врахуванням міжнародного досвіду впровадження програм психосоціальної діагностики, на основі якого було сформульовано рекомендації щодо реалізації ефективних програм, спрямованих на покращення психічного здоров’я української студентської спільноти. Матеріали і методи дослідження. В дослідженні прийняли участь 812 студентів Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», які навчаються за різними спеціальностями, віковий діапазон досліджуваних – від 18 до 22 років, 47% досліджуваних (382 осіб) – складають особи чоловічої статі, 53 % респондентів (430 осіб) – жіночої статі, що забезпечує гендерну рівність розподілу вибірки респондентів і дає змогу вважати вибірку репрезентативною. Опитування проводилося анонімно, через Google-форму, що забезпечило принцип конфіденційності психологічного дослідження. Результати. В результаті проведеного анкетування встановлений зв’язок між воєнними діями та збільшенням відсотку тривожних розладів серед цивільних осіб та біженців саме в українському контексті. Однак аспекти психічного стану молоді повністю не зрозумілі. В умовах сьогодення ряд досліджень свідчать про погіршення психоемоційного стану україн- ських студентів. Так більшість респондентів відчували депресію та нервозність, а також повідомили про посилення почуття самотності та гніву. Серед них почастішали випадки зловживання алкоголем, тютюном, заспокійливими засобами. Дослідження психічного здоров’я жінок, які працюють в освітніх закладах, включаючи студенток і викладачок, показало, що у респонденток підви- щений рівень страху та знижена стійкість до стресових ситуацій. Такий методичний підхід дав змогу систематизувати інформацію, об’єктивно усвідомити проблему та надати конкретні рекомендації щодо подальших дій, а саме необхідність реалізації програм, спрямованих на покращення ментального та фізичного здоров’я. Програми, які передбачають фізичну активність, правильне харчування та релаксацію, можуть значно знизити рівень стресу та покращити психічне здоров’я студентів. Висновки. Запропоновані рекомендації спрямовані на покращення рівня психічного здоров’я та зменшення впливу психологічних труднощів на навчання, соціальну адаптацію та загальний життєвий успіх. This study aimed to analyze the mental health issues among students at the National University “Yuriy Kondratyuk Poltava Polytechnic”, taking into account the international experiences in implementing psychosocial diagnostic programs. Based on this analysis, recommendations were formulated for the effective implementation of programs aimed at enhancing the mental well-being of the Ukrainian student community. Materials and Methods: A total of 812 students from various specialties at Yuriy Kondratyuk Poltava Polytechnic National University participated in the study. The age range of the participants was between 18 and 22 years old, with 47% (382 individuals) being male and 53% (430 individuals) female, ensuring gender balance in the sample distribution and representing a diverse cross-section of respondents. The survey was conducted anonymously using a Google form, thereby upholding the principle of confidentiality in psychological research. Result and discussion. The survey revealed a correlation between military operations and an escalation in anxiety disorders among civilians and refugees within the Ukrainian context. However, there remains an incomplete understanding of the mental well-being of the youth demographic. Presently, numerous studies indicate a decline in the psycho-emotional state of Ukrainian students. A significant proportion of respondents reported feelings of depression, nervousness, loneliness, and anger, with an uptick in cases involving alcohol, tobacco, and sedative abuse. An investigation into the mental health of women within educational institutions, including female students and teachers, unveiled heightened levels of fear and diminished resilience to stressful situations. This methodological approach facilitated the organization of information, enabling an objective comprehension of the issue and the formulation of specific recommendations for future action. Notably, there is a pressing need to implement programs aimed at enhancing both mental and physical health. Initiatives incorporating physical activity, balanced nutrition, and relaxation techniques have demonstrated potential in reducing stress levels and fostering improved mental well-being among students. Conclusions: The proposed recommendations are geared towards enhancing mental health standards and mitigating the impact of psychological challenges on academic performance, social integration, and overall life satisfaction.Item SERVICEMEN’S DOMINANT MENTAL STATES: PARAMETERS, STRUCTURE, AND FACTOR INTERDEPENDENCE(2022) Popovych, I.; Stepanenko, L.; Savchuk, O.; Zavatska, N.; Koval, I.; Попович, І. С.; Степаненко, Л. В.; Савчук, О. А.; Завацька, Н. Є.; Коваль, І. А.El objetivo del artículo es fundamentar teóricamente y estudiar empíricamente los estados mentales dominantes de los militares que sirven en el ejército, algunos de los cuales participaron en operaciones militares; determinar los parámetros, estudiar la estructura y la interdependencia de los factores. Se utilizó las herramientas de psicodiagnóstico que reflejaron de manera relevante el sujeto y el objeto de la investigación. Se interpretó cualitativamente los estados mentales dominantes de los encuestados, se aclaró el número óptimo de factores de la investigación y se describió las características semánticas psicológicas del fenómeno estudiado. El análisis factorial ANOVA permitió determinar la estructura de los estados mentales dominantes de los encuestados, que combina siete estados actuales (F1-F7), lo que constituye el 71.651% de la dispersión. El más importante de la estructura factorial es F4 “La Dominación pragmática”, que tiene más interrelaciones (n = 4) y la conexión más estable con F1 (rs=.333; p≤.01). Se argumentó que los parámetros psicológicos, la estructura y la interdependencia de factores son componentes clave para resolver las tareas de actividad táctica, de servicio, de fuego y de combate. Es conveniente poner en práctica los resultados del estudio durante la formación profesional y el entrenamiento táctico de los militares. The aim of the article was to theoretically substantiate and empirically investigate the dominant mental states of servicemen, some of whom participated in hostilities; and also to set parameters, to study the structure and interdependence of factors. Psychodiagnostic methods that were relevant to the subject and object of research were used. The respondents’ dominant mental states were qualitatively interpreted, the optimal number of research factors was determined, and the psychological content features of the studied phenomenon were described. The ANOVA factor analysis determined the structure of the respondents’ dominant mental states, which combined seven current states (F1 – F7), accounting for 71.651 % of the dispersion. It is established that F4 “pragmatic dominance” is the most important in the factor structure, with the most associations (n = 4); it is emphasized that the correlation between F4 and F1 is the most stable (rs=.333; p≤.01). It has been substantiated that psychological parameters, structure, and the interdependence of factors are key components in the resolution of service, tactical, fire, and combat activities. The results of the study should be operationalized in the professional education and tactical training of servicemen. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні і емпіричному дослідженні домінуючих психічних станів військовослужбовців, які несуть строкову службу, деякі з них брали участь у бойових діях; встановленні параметрів, дослідженні структури і взаємозалежності чинників. Застосовано психодіагностичні інструменти, які релевантно відобразили предмет і об’єкт дослідження. Якісно інтерпретовано домінуючі психічні стани респондентів, з’ясовано оптимальну кількість чинників дослідження, окреслено психологічні змістові особливості досліджуваного феномену. Факторним аналізом ANOVA визначено структуру домінуючих психічних станів респондентів, яка об’єднала сім актуальних станів (F1–F7), що склали 71.651% дисперсії. Встановлено, що найважливішим у факторній структурі є F4 “прагматичне домінування”, яке має найбільше взаємозв’язків (n=4); акцентовано, що зв’язок F4 та F1 є найстійкішим (rs=.333; p≤.01). Обґрунтовано, що психологічні параметри, структура і взаємозалежність чинників є ключовими складовими у розв’язанні завдань службової, тактичної, вогневої та бойової діяльності. Результати дослідження доцільно операціоналізувати у навчально-професійну і тактичну підготовку військовослужбовців.Item THE IMPACT OF SOCIAL MEDIA ON YOUNG WEB USERS’ PSYCHOLOGICAL WELL-BEING DURING THE COVID-19 PANDEMIC PROGRESSION(2021) Popovych, I.; Hudimova, A.; Baidyk, V.; Buriak, O.; Kechyk, O.; Попович, І. С.; Гудімова, А. Х.; Байдик, В. В.; Буряк, О. О.; Кечик, О. О.Мета. Емпірично дослідити та теоретично обґрунтувати результати впливу соціальних мереж на психологічне благополуччя юних web-користувачів впродовж вимушеної самоізоляції, викликаної прогресуванням пандемії COVID-19 (n = 254). Матеріали і методи: стандартизовані валідні психодіагностичні методики, авторська анкета (A. Hudimova, 2021), кореляційний та факторний аналізи. Результати. Отримано результати, які продемонстрували, що під час всесвітньої пандемії COVID-19 юні респонденти віддають перевагу пасивному використанню соціальних мереж, на відміну від спілкування. З’ясовано зростання часу проведення у соціальних мережах web-користувачами юнацького віку. Встановлено, що прогресування пандемії COVID-19 супроводжується переживанням респондентами негативних емоцій та страхів перед невідомим (r = .204; p < .01). Обґрунтовано, що збільшення занурення у соціальні мережі у юних web-користувачів є своєрідною стратегією втечі від поганих думок (r = .271; p < .01). Констатовано, що наслідком неконтрольованого використання соціальних мереж під час ізоляції є страждання від порушень сну (r = .444; p <.01). Висновки. Доведено, що юнаки через обсесивний патерн залучення у соціальні мережі та/або через прокрастинацію проводять майже цілий день онлайн, що нерідко провокує синдром відміни при намаганнях відволіктися. Відсутність контрольованого проведення часу у соцмережах під час самоізоляції провокує загострення тривоги, апатії, пригніченого настрою та відчуття відірваності від соціальної реальності. Обґрунтовано і узагальнено, що причинно-наслідкові зв’язки пасивного використання соціальних мереж провокують загострення почуття відчуженості, порушують здоровий ритм сну та психологічний стан юних web-користувачів під час прогресування пандемії COVID-19. Aim. The present study empirically investigates and theoretically substantiates the results of the impact of social media on young web-users’ psychological well-being during the forced selfisolation caused by the progression of the COVID-19 pandemic (N = 254). Materials and methods. Standardized valid psycho-diagnostic methods, the author’s questionnaire (A. Hudimova, 2021), correlation and factor analyses were used to identify young web users’ patterns of social media involvement during the forced self-isolation. Results. The results show that during the global COVID-19 pandemic, young web users give preference for passive social media use rather than for communication. The obtained results showed an expansion in the time spent via social media by young web users. It was found that the progression of the COVID- 19 pandemic is accompanied by the participants’ experience of negative emotions and fears of the unknown (r = .204; p <.01). It is substantiated that increasing immersion of young web users in social media is a kind of strategy to escape from bad thoughts (r = .271; p <.01). Significantly, it is stated that uncontrolled use of social media causes sleep disorders during isolation (r = .444; p <.01). Conclusions. The study proves that young people spend almost all day online due to the obsessive pattern of social media involvement and/or procrastination, which often provokes withdrawal syndrome upon the attempt to distract from them. The lack of controlled time spending on social media during self-isolation provokes an exacerbation of anxiety, apathy, depressed mood, and a sense of isolation from social reality. The obtained results provide evidence that the causal relations of passive social media use provoke an exacerbation of feelings of alienation, disrupt the healthy rhythm of sleep, and psychological state of young webusers during the progression of the COVID-19 pandemic.Item STRESS RESISTANCE IN THE SITUATION OF UNCERTAINTY AS A FACTOR OF DEVELOPMENT OF ADAPTIVE ABILITY OF MEDICAL PERSONNEL(2021) Halian, A.; Halian, I.; Popovych, I. S.; Zavatskyi, Y.; Semenov, O.; Semenova, N.; Галян, А. І.; Галян, І. М.; Попович, І. С.; Завацький, Ю. А.; Семенов, О. С.; Семенова, Н. I.Aim. The aim of the study is to perform psychological and psychophysiological analysis of the features of stress resistance that provide adaptation of medical personnel in the situation of uncertainty. Materials and methods. The study involved: 125 students of III and IV years of study majoring in “Treatment” and “Nursing”; 95 internship doctors 2-3 years of training in various specializations. 36.84% of the total numbers of studied internship doctors were those whose specialization is characterized by an increased level of stress. Methods: correlation analysis, tests with standardized questionnaires. Result. It was found that the manifestation of open, direct aggression by respondents is an acceptable strategy of interaction, which does not significantly affect adaptability. It has been studied that hostility, as an internal directive of the personality, is often not observed externally and determines the decrease in emotional comfort and violation of adaptation. Conclusions. It is proved that adaptive activity as a system-forming factor is accompanied by a number of psychological, biological and social processes and collectively forms the stress resistance of the personality. It is indicated that the immune system is an important part of the functional systems that form the biological factor of functional diagnosis at the stage of low stress resistance and borderline disorders. It is noted that it is appropriate to use functional diagnosis as a basis for diagnosing a person’s mental state in the development of stress resistance. Метою дослідження є психологічним та психофізіологічним аналізом особливостей стресостійкості, що забезпечують адаптацію медичних працівників в ситуації невизначеності (n=125). Матеріали і методи: кореляційний аналіз, тести зі стандартизованими анкетами. Результати: Встановлено, що прояв відкритої, прямої агресії респондентами є прийнятною стратегією взаємодії, яка суттєво не впливає на адаптованість. Досліджено, що ворожість, як внутрішня настанова особистості, часто не простежується зовні, детермінує зниження емоційного комфорту і порушення адаптації. Констатовано, що емоційна задоволеність ситуацією і своїм становищем у ній може детермінувати відчуття псевдоадаптації. Висновки: Доказано, що адаптаційна діяльність як системотвірний фактор супроводжується низкою психологічних, біологічних та соціальних процесів, сукупно формуючи стресостійкість особистості. Окреслено, що імунна система є важливою ланкою функціональних систем, що формують біологічний чинник функціонального діагнозу на етапі низької стресостійкості та межових розладів. Зазначено, що у роботі з розвитку стресостійкості доречним є застосування функціонального діагнозу як основи діагностики психічного стану людини. Констатовано, що вивчення зв’язку між окремими видами дисфункційних станів і порушенням імунологічних параметрів може служити підставою для диференційованого підходу в психопрофілактиці стресостійкості особистості.Item ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР(2019) Танасійчук, О. М.; Чигринська, Л. П.; Tanasiichuk, E. N.; Chygrynskaya L. P.В умовах реформування медичної сфери заявлена тематика набуває особливої значущості та актуальності. Спостерігається виражена демотивація до роботи із синдромом «емоційного вигорання» у спеціалістів медичного профілю. Потреба сформована не тільки у фахівців із великим досвідом роботи, а й у тих, хто працює кілька років. Загалом синдром «емоційного вигорання» впливає на особистість деструктивно, знижуючи працездатність, мотиваційні професійні тенденції, зумовлюючи стагнацію та професійну деструкцію. Метою дослідження авторів стала суб’єктивна оцінка емоційного стану медичними сестрами та порівняння їхнього уявлення з об’єктивними показниками. Методи. Для дослідження було використано такі методики: авторську анкету «Професійна діяльність – моє покликання» та методику «Діагностика емоційного вигорання» В. Бойко. Вибір пов’язаний із часовими та ресурсними обмеженнями та повністю реалізує мету дослідження. Дослідження проводилося з дотриманням принципів добровільності, інформованості респондентів та конфіденційності. Результати. Було встановлено, що формування синдрому «емоційного вигорання» починається із самого початку професійного шляху, основою якого є емоційне включення в проблеми пацієнтів, соціально-економічна незахищеність та правова нерегульованість норм праці. Встановлено, що вираженим негативним фактором є неадекватні та вимогливі пацієнти, значні стреси на роботі, низька оплачуваність праці. Висновки. На основі результатів психодіагностичного дослідження було встановлено, що медичні сестри не можуть усвідомити свій емоційний стан повною мірою, не розуміють, що вони відчувають, та не вміють контролювати свою емоційність; синдром «емоційного вигорання» починає формуватися із самого початку професійного шляху; стан реформування медичної системи госпіталю опосередковано впливає на емоційний стан працівників, очікування впровадження європейських стандартів посилюють втомлювальність, підвищують тривожність та знижують працездатність. На основі отриманих результатів психодіагностичного дослідження буде побудована система психологічного супроводу медичних сестер. This theme becomes special significance and relevance in the context of medical’s reform. Medical specialists want to work with a syndrome of “emotional burnout”, it is the important factor in our research. This need are formed not only for specialists with a copious work experience and but also for those who work a little more than a year. In general, the syndrome of “emotional burnout” affects on personality destructively, reducing the person’s ability to work, motivational professional trends, causing stagnation and professional destruction. The purpose. Authors were researching the subjective assessment of the emotional state of the nurses and compare their imageries with objective indicators. The following methods were used: the author’s questionnaire “Professional activity is my vocation” and the method “Diagnosis of emotional burnout” by V. Boyko. The choice was associated with time and resource constraints and fully realized the purpose of the researching. The inquisition was carried out in accordance with the principles of voluntariness, awareness of respondents and confidentiality. Results. It was found that the formation of the syndrome of “emotional burnout” began very early on the professional path, which based on emotional inclusion in patients’ problems, socio-economic insecurity and legal unregulated labor standards. It has been established that the expressed negative factor was inadequate and demanding patients, significant stress at work, low payroll. Conclusions. Based on the results of a psychodiagnostic study, it was found that nurses could not fully understand their emotional state, did not understand that they felt and could not control their emotions; the syndrome of “emotional burnout” began to form on the start of the professional way; the status of the medical’s reform of the hospital indirectly was affected the emotional posture of workers. On the basis of the psychodiagnostic results a system of psychological support for the medical nurses of the hospital would be built.Item SYSTEMATIC REHABILITATION OF STUDENT YOUTH WITH POST-TRAUMATIC STRESS DISORDERS UNDER CONDITIONS OF THE ARMED CONFLICT IN EASTERN UKRAINE(2020) Zavatskyi, V. Yu.; Piletska, L. S.; Zavatska, N. Ye.; Semenov, O. S.; Blyskun, O. O.; Blynova, O. Ye.; Yaremchuk, V. V.; Popovych, I. S.; Завацький, В. Ю.; Пілецька, Л. С.; Завацька, Н. Є.; Семенов, О. С.; Блискун, О. О.; Блинова, О. Є.; Яремчук, В. В.; Попович, І. С.The study examines and analyzes systematic rehabilitation of student youth with post-traumatic stress disorders. The results of the regression analysis makes it possible to select significant parameters of PTSD – predicators of social maladjustment of the research participants and distinguish the types of the symptoms of these disorders in the sub-groups the experimental group: active-protective (36.3%), passive-protective (39.3%) and discordant (24.4%). The study presents a structural model of the types of PTSD symptoms. Досліджено і проаналізовано системну реабілітацію студентської молоді з посттравматичними стресовими розладами. Показано, що у студентської молоді із ПТСР більш висока активність таких психологічних захисних механізмів як витиснення, регресія, заміщення, компенсація, реактивне утворення (р≤.05). За результатами регресійного аналізування зроблено відбір значущих параметрів ПТСР – предикторів соціальної дезадаптації досліджуваних та виокремлено типи проявів цих розладів у підгрупах експериментальної групи: активно-захисний (36.3%), пасивно-захисний (39.3%) та дисгармонійний (24.4%). Побудовано структурну модель типів проявів ПТСР.Item УЧАСТЬ ЦИТОКІНІВ У АДАПТАЦІЙНИХ РЕАКЦІЯХ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)(2019) Швець, В. А.; Гасюк, О. М.; Shvets, V. A.; Hasіuk, О. М.Проведено ретроспективний аналіз розвитку відомостей щодо системи цитокінів з 20-х років XX ст. і до сьогодення. З’ясовано, яким чином розвивалися відомості стосовно ідеї існування «несподіваних» медіаторів, які мають гормоноподібну дію, але гормонами не являються. Доведено, що ці речовини синтезуються не у спеціалізованих секреторних органах, а у різноманітних клітинах, які локалізовані по всьому організму і мають значну кількість клітин-мішеней. Приведено основні класифікації цитокінів: за біохімічними та біологічними властивостями; за функціональною приналежністю; за будовою; за участю у запальних реакціях тощо. Згідно сучасних відомостей, наведено загальну характеристику системи цитокінів та розкрито їх функціональні взаємовідносини. Досліджено місце та роль медіаторів міжклітинних взаємодій в адаптаційних процесах в організмі при дії різних стресових факторів (емоційно-больового стресу, холодового впливу, фізичного навантаження тощо). Саме за зміною концентрації певного цитокіну можна відстежити та скорегувати негативний вплив вищеозначених факторів на організм. Представлено дані літератури стосовно участі імунорегулюючих цитокінів (Інтерлейкін-1, -2, -4, та -6) в реалізації стрес-реакції. Також розглянуто явище «цитокінового шторму», як неспецифічної (потенційно летальної) генералізованої реакції на дію надмірних подразників. У статті увага спрямована на непрямі ефекти цитокінів (плейотропна біологічна дія), коли один і той же цитокін може діяти на багато типів клітин, викликаючи різні ефекти в залежності від виду клітин-мішеней. На даний час актуальним є вивчення участі цитокінів в реалізації адаптаційних процесів та підтриманні алостазу, тож подібні дослідження є своєчасними і потребують подальшої розробки. A retrospective analysis of the development of the information about the system of cytokines from the 20-ies of XX century and to the present has been carried out. It was discovered how the idea has developed about the existence of «unexpected» mediators that have a hormonal effect, but are not hormones. It is proved that these substances are synthesized not in specialized secretory organs, but in various cells that are localized throughout the body and have many target cells. The basic classification of cytokines is given: according to the biochemical and the biological properties; by the functional attribute; by the structure; with the participation in inflammatory reactions, etc. According to the modern information, a general description of the system of cytokines is presented and their functional relations are revealed. The place and the role of mediators of intercellular interactions in adaptive processes in an organism under the influence of various stress factors (the emotional pain stress, the cold stress, the physical activity, etc.) are investigated. It is by changing the concentration of a particular cytokine that it is possible to trace and to correct the negative influence of the abovementioned factors on the body. The literature data on the participation of immunoregulating cytokines (Іnterleukin -1, -2, 4, and -6) in the implementation of the stress reaction are presented. Also, the phenomenon of the «cytokine storm» as a non-specific (potentially lethal) generalized reaction to the effect of excessive stimuli is considered. The investigation attracts attention to the indirect effects of cytokines (the pleiotropic biological action) when the same cytokine can act on many types of cells, causing different effects depending on the type of target cells. Currently, it is actual to study the participation of cytokines in the implementation of adaptation processes and the maintenance of an alostasis, and such studies are timely and require the further development.Item КОПІНГ–ПОВЕДІНКА У СУЧАСНИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ(2018) Шебанова, В. І.; Діденко, Г. О.; Shebanova, V. I.; Didenko, H. O.The theoretical analysis of contemporary Ukrainian and foreign studies on coping behavior is conducted. The theoretical analysis on the problem of adaptation and overcoming difficult life circumstances by the individual is carried out. Different scientific researches on coping strategies are presented, features of overcoming behavior in various aspects of a person’s life are described. The analysis of contemporary studies of coping behavior has allowed us to determine that copings in general are changeable processes. It is found that stable coping patterns form coping strategies, or personal styles. It is determined that scientific concepts concerning «coping strategies» and «protective mechanisms» have been developed in various psychological schools. It is generalized that understanding of coping as arbitrary and perceptible is the criterion for distinguishing these concepts, while mechanisms of psychological protection are attributed to an unconscious character. It is established that negative consequences of experiencing difficult life circumstances can be somewhat mitigated and leveled by adaptive strategies for overcoming stress. It is determined that modern studies of coping behavior are mainly devoted to the clarification of its manifestations, types and interconnections with various factors such as age, social, professional, family, etc. It is generalized that the wider the range of coping strategies is used by a person, the higher his welfare is and more varied vectors of his life-design are. Carrying out more profound theoretical analysis of coping behavior and the peculiarities of its manifestation in people with different traumatic experiences is the prospect of further researches. Проведено теоретичний аналіз сучасних українських та зарубіжних досліджень, присвячених копінг-поведінці. Здійснено теоретичний аналіз щодо проблеми адаптації та подолання індивідом складних життєвих обставин. Презентовано різні наукові дослідження щодо копінг-стратегій, описано особливості долаючої поведінки в різних аспектах життя особистості. Аналіз сучасних досліджень копінг-поведінки дав змогу визначити, що загалом копінги – це мінливі процеси. З’ясовано, що стійкі патерни копінгів формують копінг-стратегії, або особистісні стилі. Визначено, що наукові концепції щодо «копінг-стратегій» та «захисних механізмів» розвивалися у різних психологічних школах. Узагальнено, що критерієм відмінності зазначених понять є розуміння копінгу як довільного й усвідомлюваного, водночас як механізму психологічного захисту приписується неусвідомлюваний характер. Установлено, що негативні наслідки переживання складних життєвих обставин можуть бути дещо пом’якшені та нівельовані адаптивними стратегіями подолання стресу. Визначено, що сучасні дослідження копінг-поведінки, переважно, присвячені з’ясуванню її проявів, видів та взаємозв’язків із різними чинниками: віковими, соціальними, професійними, сімейними тощо. Узагальнено, що чим ширший діапазон копінг-стратегій, які використовує особистість, тим вищий показник її благополуччя, більш варіативні вектори її життєконструювання. Перспективою подальших досліджень є проведення глибшого теоретичного аналізу копінг-поведінки й особливостей її прояву в осіб із різним травматичним досвідом.Item УЧАСТЬ ЦИТОКІНІВ В АДАПТАЦІЇ ДО ФІЗИЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ(2019) Швець, В. А.; Швец, В. А.; Shvets, V.Дана стаття присвячена вивченню матеріалів дослідження щодо участі цитокінів, як гуморальних факторів, в адаптації організму до фізичного навантаження. Матеріали висвітлюють дані про зв’язок між м’язами і змінами в периферичних органах через певні біологічно активні речовини – цитокіни. Також показано, за допомогою яких цитокінів імунна система розпізнає стресові сигнали і передає через кровообіг інформацію в центральну нервову систему. Приведено дані про місце тригерних цитокінів в стрес-реалізуючій реакції імуно-нейро-ендокринної системи. Також показана можливість незапальної адаптації скелетних м’язових тканин до фізичних навантажень і розкриті місцеві механізми адаптації в м’язовій тканині через цитокіни. Встановлено, які зрушення в цитокіновому каскаді в крові при навантаженнях великої інтенсивності схожі на спостережувані при травмах або сепсисі. Данная статья посвящена изучению материалов исследования участия цитокинов, как гуморальных факторов, в адаптации организма к физической нагрузке. Материалы раскрывают данные о связи между мышцами и изменениями в периферических органах через определенные биологически активные вещества – цитокины. Также показано, с помощью каких цитокинов иммунная система распознает стрессовые сигналы и передает через кровообращение информацию в центральную нервную систему. Приведены данные о роли триггерных цитокинов в стресс-реализующей реакции иммуно-нейро-эндокринной системы. Также показана возможность невоспалительной адаптации скелетной мышечной ткани к физическим нагрузкам и раскрыты местные механизмы адаптации в мышечной ткани через цитокины. Установлено, что сдвиги в цитокиновом каскаде в крови при нагрузках большой интенсивности похожи на наблюдаемые при травмах или сепсисе. This article is devoted to the study of research materials on the participation of cytokines, as humoral factors, in adaptation of the body to physical activity. Materials illuminate data about the relationship between muscles and changes in peripheral organs through certain bioactive substances - cytokines. It is also shown with the help of which cytokines the immune system recognizes stress signals and transmits through the bloodstream the information to the central nervous system. Provided the data about position of trigger cytokines in the stress-implementing reactions of the immune-neuro-endocrine system. Also shown the possibility of non-inflammatory adaptation of skeletal muscle tissue to physical activity and local mechanisms of adaptation in muscle tissue through cytokines are disclosed. It has been established that shifts in the cytokines cascade in blood at high intensity loads are similar to those observed in traumas or sepsis.Item МІЄЛОПЕРОКСИДАЗНА АКТИВНІСТЬ НЕЙТРОФІЛІВ У ДІТЕЙ З ВАДАМИ СЛУХУ(2011) Бесчасний, С. П.; Гасюк, О. М.; Beschasniu, S. P.; Gasiuk, E.Досліджувався рівень активності мієлопероксидази (МЛО) нейтрофілів крові у дітей молодшого шкільного віку з вадами слуху. Було встановлено, що за умов сенсоневральної туговухості II - III ступеню спостерігається статистичне зниження рівня МЛО у нейтрофілах. Також: виявлено сезонне коливання рівня ферменту.