ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
7 results
Search Results
Item DISPOSITIONAL DETERMINANTS OF MENTAL TENSION IN FUTURE COACHES(2025) Halian, I.; Popovych, I.; Mykhailyuk, I.; Halian, A.; Kononenko, A.; Kruglov, K.; Hoian, I.; Попович, І. С.he aim of the study was to examine the level of mental tension experienced by future coaches–athletes and how it is influenced by emotional exhaustion and professional orientation, with a sample size of 100 participants. Methods: The study used validated psycho-diagnostic tools, descriptive statistics, normality tests (Kolmogorov– Smirnov and Shapiro–Wilk), regression analysis, effect size measurement (Cohen's d), and statistical significance coefficients. Results: Using the Mann–Whitney test on the Psychological Stress Scale (PSM-25), significant differences in mental tension were found between future coaches of different specializations and genders (p < .01; d = −1.252). Significant differences were identified in occupational burnout components measured by the Maslach Burnout Inventory – Educators Survey (MBI-ES): Emotional exhaustion (p < .01; d = −0.904), depersonalization (p < .01; d = −0.454), and reduced personal accomplishment (p < .01; d = −0.666). Professional orientation was evaluated using the Bass Orientation Inventory, revealing significant effects in personal orientation (p < .01; d = −0.951) and task orientation (p < .01; d = 0.774). Multiple regression analysis was applied to forecast causal relationships between mental tension, emotional exhaustion, and professional orientation in future coaches-athletes of different specializations. Independent variables include the following indicators of the test “MBI-ES”: emotional exhaustion (EE), depersonalization (Dp), reduction in personal achievements (RPA), and “Bass Orientation Inventory”: рersonal orientation (PO), task orientation (TO), collectivist orientation (CO). Regression analysis results allowed us to create a model that accounts for a fairly large share of predictors in determining the dependent variable (R2 = .773, p = .001). The predictor “emotional exhaustion” with β = 3.111, SE = .230, t = 13.544, and p = .000 has the largest share in the model. The share of this predictor in the model is 43.6 %. The predictor “task orientation” with β = -3.240, SE = .326, t = -9.948, and p = .000 shows a negative effect on mental tension. The share of this predictor in the model is 23.3%. The predictor “depersonalization” with a negative effect on the variability of the dependent variable (β = -1.252, SE = .338, t = -3.703, p = .000) has the smallest share in the model. The share of this predictor in the model is 3.24%. Discussion and conclusions: It was found that future female coaches-athletes generally demonstrate higher levels of psychological stress, emotional exhaustion, and depersonalization compared to boys. At the same time, male coaches-athletes are more prone to reflection and less prone to reduction in personal achievements. Emotional exhaustion is a key predictor of mental tension in coaches-athletes, which is corroborated by regression analysis results. Task orientation and depersonalization are the predictors that negatively affect the variability of the dependent variable. Research into future coaches-athletes’ behavior in extreme situations depending on their personality structure, types of sports, professional experience, and level of sports mastery seems promising.Item ФЕНОМЕН ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ГОРИЗОНТАХ БІОФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ(2023) Костючков, С. К.; Kostiuchkov, S. K.У статті аналізується штучний інтелект (ШI) у контексті біофілософського знання. Зазначено, що вже в 60-х роках ХХ століття вчені почали працювати над створенням у недалекому майбутньому технічних систем, спроможних генерувати розумові процеси для практичного використання в різних сферах діяльності. Сфокусовано увагу на тому, що прогресуючий розвиток цифрових технологій забезпечить створення елементів штучного інтелекту, які будуть мати місце в усіх програмних продуктах і сервісах. Проведене порівняння природного інтелекту і штучного, як технічного аналога першого. Наведено різні визначення природного інтелекту. Підкреслено, що штучний інтелект повинен уміти будувати коректну модель реальності та реагувати на неї адекватно, діючи не менш ефективно, ніж природний інтелект людини. Актуалізовано питання стосовно того, чи можливе принципово «озброєння» штучного інтелекту свідомістю. Стверджується, що розробники штучного інтелекту в своїх дослідницьких зусиллях від початку прагнули створити технічний аналог природного, людського інтелекту, матеріальною основою якого є нервова система. Наголошується на тому, що проблема штучного інтелекту належить до найбільш актуальних і затребуваних суспільством у плані ефективного вирішення науковою спільнотою проблем філософії, зокрема – біофілософії. Здійснено аналіз сучасного стану розвитку напряму штучного інтелекту з філософських позицій. З’ясовано роль біофілософії яка, серед іншого, базується на ізоморфізмі складних процесів у неживій і живій природі, зокрема – в структурі людського організму. В біофілософському контексті феномен «штучний інтелект» значно розширює концепцію інтелекту як такого, розглядаючи його за межами живого організму та виводячи в простір штучного, універсального, технологізованого. Зроблено висновок про те, що біофілософія в умовах нового тисячоліття покликана вирішувати проблему формування людини не тільки з новим світобаченням, але й з установкою на створення систем, подібних функціонально до живого, зокрема – з властивостями штучного інтелекту. The article analyzes artificial intelligence (AI) in the context of biophilosophical knowledge. It is noted that already in the 60s of the 20th century, scientists began to work on the creation in the near future of technical systems capable of generating mental processes for practical use in various spheres of activity. Attention is focused on the fact that the progressive development of digital technologies will ensure the creation of elements of artificial intelligence that will take place in all software products and services. A comparison of natural and artificial intelligence is made, as a technical analogue of the first. Different definitions of natural intelligence are given. It is emphasized that artificial intelligence must be able to build a correct model of reality and respond to it adequately, acting no less effectively than the natural intelligence of a person. The issue of whether it is fundamentally possible to «arm» artificial intelligence with consciousness has been updated. It is argued that the developers of artificial intelligence in their research efforts from the beginning sought to create a technical analogue of natural, human intelligence, the material basis of which is the nervous system. It is emphasized that the problem of artificial intelligence belongs to the most urgent and demanded by society in terms of the effective solution of the problems of philosophy by the scientific community, in particular - biophilosophy. An analysis of the current state of development in the field of artificial intelligence from a philosophical point of view was carried out. The role of biophilosophy, which, among other things, is based on the isomorphism of complex processes in non-living and living nature, in particular - in the structure of the human body, is clarified. In the biophilosophical context, the phenomenon of «artificial intelligence» significantly expands the concept of intelligence as such, considering it beyond the limits of a living organism and bringing it into the space of the artificial, universal, technologized. It is concluded that biophilosophy in the conditions of the new millennium is designed to solve the problem of human formation not only with a new worldview, but also with an attitude towards the creation of systems functionally similar to living things, in particular - with the properties of artificial intelligence.Item ОСОБЛИВОСТІ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГАНДБОЛІСТОК КОМАНДИ ВИЩОЇ ЛІГИ ХДУ-ДНІПРЯНКА(2021) Стрикаленко, Є. А.; Шалар, О. Г.; Гузар, В. М.; Хоменко, В. В.; Strikalenko, Y.; Shalar, O.; Huzar, V.; Homenko, V.Мета – визначити ефективність ігрової діяльності гандболісток вищої ліги та встановити особливості їх дій в залежності від ігрового амплуа. Матеріал і методи. контингент дослідження склали 15 студенток-гандболісток, які грають за команду ХДУДніпрянка в жіночому чемпіонаті України вищої ліги. Дослідження особливостей ігрової діяльності гандболісток відбувалось під час участі команди в змагальних іграх з різними суперниками, що дозволило об’єктивно визначити пріоритетні напрямки гри студентської гандбольної команди. Тривалість дослідження: травень-жовтень 2020 року. Для визначення особливостей ігрової діяльності велася фіксація різних технічних прийомів та тактичних дій в нападі: кількість передач м’яча партнерам на різну дистанцію, в різному напрямку, ведення м’яча по майданчику, індивідуальні обігравання, кидки м’яча по воротам; в захисті перехоплення м’яча, блокування, відбір м’яча без порушення правил, тощо. Були дослідженні показники всіх гравців та згруповані за виконанням ігрових функцій розігруючі, півсередні, лінійні, крайні гравці. Результати дослідження: встановлено, що інтенсивність змагальної діяльності протягом гри найвища у півсередніх гравців 0,72 бали, дещо менша інтенсивність дій припадає на діяльність розігруючих 0,69 балів та крайніх 0,63 бали та самий низький показник інтенсивності у лінійних гравців 0,48 балів. Аналізуючи результати якості виконання техніко-тактичних дій гравців різного ігрового амплуа зазначимо, що найбільш висока точність у півсередніх (0,68 бали) та розігруючих (0,62 бали) гравців. Відповідно в даних амплуа гандболісток відмічений й самий високий відсоток браку при виконання змагальних дій. Точність змагальних дій лінійних гравців складає 0,51 бал, а самий низький показник якості техніко-тактичних дій у крайніх нападників (0,41 бал). Відсоток браку в крайніх та лінійних гравців не суттєво відрізняється і становить 0,26 та 0,24 бали відповідно. Висновки: встановлено, що найбільші значення, щодо особистої корисності на майданчику, мають розігруючі гравці 0,74 бали, дещо менші значення у півсередніх 0,63 бали, а низькі показники притаманні лінійним та крайнім гравцям (0,53 та 0,48 балів, відповідно). Доведено, що особливість змагальної діяльності гравців на майданчику залежить від характеру діяльності гандболісток в залежності від виконання ним ігрової функції, стилем гри власної команди та команди суперників.Цель – определить эффективность игровой деятельности гандболисток высшей лиги и установить особенности их действий в зависимости от игрового амплуа. Материал и методы. Контингент исследования составили 15 студенток-гандболисток, которые играют за команду ХГУ-Днепрянка в женском чемпионате Украины высшей лиги. Исследование особенностей игровой деятельности гандболисток происходило во время участия команды в соревновательных играх с разными соперниками, что позволило объективно определить приоритетные направления игры студенческой гандбольной команды. Продолжительность исследования: май-октябрь 2020 года. Для определения особенностей игровой деятельности велась фиксация различных технических приемов и тактических действий в нападении: количество передач мяча партнерам на разную дистанцию, в разном направлении, ведение мяча по площадке, индивидуальные обыгрывания, броски мяча по воротам; в защите: перехват мяча, блокировки, отбор мяча без нарушения правил и тому подобное. Были исследованы показатели всех игроков и сгруппированы по выполняемым игровым функциям: разыгрывающие, полусредние, линейные, крайние игроки. Результаты исследования. Установлено, что интенсивность соревновательной деятельности в течении игры самая высокая у полусредних игроков – 0,72 балла, несколько меньшая интенсивность действий приходится на деятельность разыгрывающих – 0,69 баллов и крайних – 0,63 балла и самый низкий показатель интенсивности у линейных игроков – 0,48 баллов. Анализируя результаты качества выполнения технико-тактических действий игроков всех игровых амплуа можно отметить, что наиболее высокая точность у полусредних (0,68 балла) и разыгрывающих (0,62 балла) игроков. Соответственно у гандболисток данных амплуа отмечен и самый высокий процент брака при исполнении соревновательных действий. Точность игровых действий линейных игроков составляет 0,51 балла, а самый низкий показатель качества технико-тактических действий у крайних нападающих (0,41 балл). Процент брака у крайних и линейных игроков не существенно отличается и составляет 0,26 и 0,24 балла, соответственно. Выводы: установлено, что наибольшие значения, по индивидуальной полезности на площадке, имеют разыгрывающие игроки – 0,74 балла, несколько меньшие значения у полусредних – 0,63 балла, низкие показатели характерны линейным и крайним игрокам (0,53 и 0,48 баллов, соответственно). Доказано, что особенность игровой деятельности игроков на площадке зависит от характера деятельности гандболисток в зависимости от выполнения ими игровой функции, стиля игры собственной команды и команды соперников. The purpose is to determine the effectiveness of the playing activity of female handball players of the Higher League and establish the features of their actions depending on the playing role. Material and methods. The contingent of the research was 15 female students-handball players who play for the team KhSU-Dnepryanka in the women’s championship of Ukraine of the Higher league. The study of the features of the playing activity of female handball players took place during the team’s participation in competitive games with different rivals, which made it possible to determine objectively the priority areas of the game of the student’s handball team. The research duration: May-October, 2020. To determine the peculiarities of play activity, various technical techniques and tactical actions were recorded in the attack: the number of passes to partners at different distances, in different directions, dribbling on the playground, individually keep the ball, ball throws on the goal; in defense: steals, blocking, tackles without violating the rules, etc. The indicators of all players were investigated and grouped by the performed playing functions: playmakers, right back and left back, pivots, wingers. Results of the research. It was established that the intensity of the competitive activity during the game is the highest among right back and left back – 0,72 points, slightly lower intensity of actions falls on the activity of playmakers – 0,69 points and wingers – 0,63 points and the lowest intensity indicator among pivots – 0,48 points. Analyzing the results of the quality of performance of technical and tactical actions of players of all playing roles, it can be noted that the highest accuracy is for right back and left back (0,68 points) and playmakers (0,62 points). Accordingly, female handball players of these roles also have the highest percentage of defects in the performance of competitive actions. The accuracy of the game actions of pivots is 0,51 points and the lowest quality indicator of technical and tactical actions in wingers (0,41 points). The percentage of defects among wingers and pivots doesn’t differ significantly and is 0,26 and 0,24 points, respectively. Conclusions: it was established that the highest values, in terms of the individual usefulness on the playground, are playmakers – 0,74 points, slightly lower values for right back and left back – 0,63 points, low indicators are characteristic of wingers and pivots (0,53 and 0,48 points, respectively). It was proved that the peculiarity of the players’ playing activity on the playground depends on the nature of the handball players’ activities, depending on their performance of the game function, the style of play of their team, and the team of opponents.Item РОЗМЕЖУВАННЯ ПОНЯТЬ «НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА» ТА «НАУКОВО-ДОСЛІДНА» ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ БІОЛОГІВ(2013) Кістін (Солона), Ю. О.; Kistin, Yu. O.У статті вивчаються різні підходи до визначення понять “науководослідна діяльність”, “навчально-дослідна діяльність”. Наукова робота студентів розглядається як система методів, засобів і заходів підготовки творчої особистості, формування ціннісного відношення до творчої діяльності, розвитку дослідницької компетентності й наукової творчості. In the article the different approaches to the definition of "research and development", "teaching and research activity." Students’ scientific and research work’ is examined as the system of methods, means and arrangements of training the creative person, formation the value attitude to the creative activity and development of the investigative awareness and scientific creativity.Item Контент-аналізування соціальних очікувань майбутніх соціальних психологів(2019) Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Popovych, I. S.; Blynova, O. Ye.; Попович, И. С.; Блинова, Е. Е.У статті здійснено контент-аналізування соціальних очікувань майбутніх соціальних психологів, висвітлено результати дослідження властивостей соціальних очікувань, встановлено психолінгвістичні детермінанти конструювання особистістю соціальної дійсності. Встановлено, що майбутні соціальні психологи за властивостями соціальних очікувань володіють такими показниками: інтернальність (51,43%), що не протирічить результатам, які отримані іншими дослідниками; активність (57,13%), результати якої за кількісним і відсотковим значеннями майже збігаються з інтернальністю; помірні результати відкритості (47,52%), що може свідчити про зрілість і соціальну компетентність однієї частини досліджуваних, і у той же час, невміння або небажання інтерпретувати, окреслювати свої очікування – другої частини досліджуваних. Доказано, що майбутні соціальні психологи, інтерпретуючи соціальне поле, окреслюють його, приділяють значну увагу рефлексивним аспектам, займають позицію «учасника процесу». Доведено, що контент-аналізування дозволяє вимірювати людську поведінку. Показано, яким чином знаково-смислові утворення, набуваючи суб’єктивних значень, стають об’єктивною фактичністю, що впливає на конструювання особистістю соціальної дійсності. The article analyzes social expectations of future social psychologists, examines the results of research on the peculiarities of social expectations, and establishes psycholinguistic determinants of constructing social reality by personality. It is emphasized that the variability of the demands of social environment predetermines the need for constant prognostic activity of the subject of life activity, not only in relation to natural object relations, but also in the sphere of social interaction, social communication, and speech constructing practices in the form of peculiar social expectations. It is substantiated and proven that the strict quantification of texts, creation of a coding matrix, quantitative and qualitative content analysis, the empirical distribution of scales at all levels of the investigated parameters, the determination of correlation, ensure reliability, reliability and validity of the research of the psycholinguistic aspect of the social expectations of future social psychologists. It is established that the future social psychologists by the properties of social expectations showed such indices: internality (51.43%), not contradicting the results obtained by other researchers; activity (57.13%), the results of which almost coincide with the internality by the quantitative and percentage values; moderate results of openness (47.52%), which may indicate maturity and social competence of one part of the subjects and at the same time inability or unwillingness to interpret, outline their expectations – the second part of the subjects. It is proved that future social psychologists, interpreting the social field – define it, pay great attention to reflective aspects, take the position of «participant in the process». It is noted that taking into account the age-related, interesting features of the sample objectively reflected the measurement of the properties of the expected social reality and indicated the quantitative and qualitative psychological parameters of the social expectations of personality. It is proved that the content analysis allows measuring human behavior. It is shown how the sign-semantic formations acquire subjective meanings, become objective factuality, that influence the construction of the social reality by the personality. В статье осуществлен контент-анализ социальных ожиданий будущих социальных психологов, освещены результаты исследования свойств социальных ожиданий, установлены психолингвистические детерминанты конструирования личностью социальной действительности. Подчеркнуто, что изменчивость требований социальной среды предопределяет необходимость постоянной прогностической активности субъекта жизнедеятельности не только по отношению к природным объектным связям, но и в сфере процессов социального взаимодействия, социальной коммуникации, практик речевого конструирования в виде своеобразных социальных ожиданий. Обоснованно и доказано, что строгая квантификация текстов, создание кодирующей матрицы, количественный и качественный контент-анализ, эмпирическое распределение шкал всех уровней исследуемых параметров, определение корреляции – обеспечивают надежность, достоверность и валидность исследования психолингвистического аспекта социальных ожиданий будущих социальных психологов. Установлено, что будущие социальные психологи по свойствам социальных ожиданий владеют такими показателями: интернальность (51,43%), что не противоречит результатам, полученным другими исследователями; активность (57,13%), результаты которой по количественному и процентному значениям совпадают с интернальностью; умеренные результаты открытости (47,52%), что может свидетельствовать о зрелости и социальной компетентности одной части испытуемых, и в то же время, неумение или нежелание интерпретировать, очерчивать свои ожидания – второй части испытуемых. Доказано, что будущие социальные психологи, интерпретируя социальное поле, определяют его, уделяют большое внимание рефлексивным аспектам, занимают позицию «участника процесса». Отмечено, что учет возрастных, содержательных особенностей выборки объективно отобразил измерение свойств ожидаемой социальной действительности и обозначил количественные и качественные психологические параметры социальных ожиданий личности. Доказано, что контент-анализ позволяет измерять человеческое поведение. Показано, каким образом знаково-смысловые образования, приобретая субъективные значения, становятся объективной фактичностью, что влияет на конструирование личностью социальной действительности.Item ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ КОНСТРУИРОВАНИЯ ЛИЧНОСТЬЮ СВОЕГО БУДУЩЕГО(2018) Попович, И. С.; Попович, І. С.; Popovych, І. S.В статье представлен теоретический анализ психологических особенностей конструирования личностью своего будущего. Обосновано, что способность конструировать будущее находится в плоскости антиципационных, интернальных, активных измерений личности, требует тщательного исследования на нейрофизиологическом, философском, психологическом и социально-психологическом уровнях. Обозначена важность исследования предпосылок способности успешного конструирования будущего, определения причинно-следственных связей, обоснования врожденной обусловленности. Подано эмпирические результаты исследования свойств социальных ожиданий личности, влияющих на способность конструировать будущее. У статті представлено теоретичне аналізування психологічних особливостей конструювання особистістю свого майбутнього. Обґрунтовано, що здатність конструювати майбутнє знаходиться в площині антиципаційних, інтернальних, активних вимірів особистості, потребує скрупульозного дослідження на нейрофізіологічному, філософському, психологічному та соціально-психологічному рівнях. Позначена важливість дослідження передумов здатності успішного конструювання майбутнього, визначення причинно-наслідкових зв’язків, обґрунтування вродженої зумовленості. Подано емпіричні результати дослідження властивостей соціальних очікувань особистості, які впливають на здатність конструювати майбутнє. The article presents a theoretical analysis of the psychological features of personal design of his/her future. It is substantiated, that the ability to construct future lies in the plane of anticipatory, internal, active, active personality perspectives, requires careful research on the neurophysiologic, philosophical, psychological and socio-psychological levels. It is outlined the importance of ability of successful construction of future, definition of the cause-effect relationships and justification of inborn conditioning. Empirical results of research of properties of social expectations of personality influencing ability to construct the future are submitted.Item СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ АНАЛІЗУ ПРОЦЕСУ ОСОБИСТІСНОГО ЗРОСТАННЯ(2011) Савченко, О. В.; Савченко, Е. В.; Savchenko, О.У статті розглядається розвиток особистості як соціально-психологічний процес, ефективність якого залежить від великого числа факторів, але особливо від самовизначення й суспільної активності особистості. Автор доводить, що в процесі навчання студентів в ВНЗі відбуваються достатньо суттєві зміни в структурі особистісних якостей, яка стає більш складною, розвиненою.