ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
7 results
Search Results
Item УЯВЛЕННЯ МОЛОДІ ПРО ФЕНОМЕН ЛЮБОВІ ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ РОЗВИТКУ ДУХОВНОСТІ(2019) Кравців, В. В.; Тавровецька, Н. І.Мета: емпірично дослідити уявлення сучасної молоді про психологічний зміст категорії «любові», залежно від рівня їх духовності. Методи дослідження: теоретичні методи: (синтез, порівняння, моделювання, узагальнення) використовувались з метою вивчення наукової літератури з питань, пов'язаних із категорією «любові»; емпіричні методи: авторська анкета «Любов – це…», багатовимірний опитувальник «Мотивація кохання» (В. Ф. Моргуна); методика визначення духовного потенціалу та дослідження психологічних механізмів духовного розвитку «Духовний потенціал особистості – 2» (Е. О. Помиткіна); методика виявлення рівня свідомості та сформованості духовної ціннісної орієнтації особистості «Здійснення бажань» (Е. О. Помиткіна); методи кількісної та якісної обробки результатів. Результати. Теоретичний аналіз огляду сучасних психологічних досліджень категорій: «любов» і «духовність» дав змогу прийти до наступного висновку, що явища «любові» і «духовності» можна вивчати не тільки за їх якостями, а і з аспекту уявлень про них, і як невіддільні компоненти в структурі особистості і життя людини. Досліджено уявлення молоді про явище любові залежно від рівня розвитку духовності. Опитуваними стали 46 осіб, серед яких 26 жіночої статі і 20 чоловічої; з них 8 з високим рівнем духовного розвитку, 35 з середнім і 3 з низьким. Висновки. Дослідження виявило позитивні показники, хоч статистичної значущості не було виявлено, але вивчення самого феномена «любові» не можна на цьому вважати завершеним, через багатокомпонентність самого феномену і викликану цим складність дослідження. При дослідженні явища любові і духовності зі сторони уявлень молоді виявлено: статеві відмінності уявлень про любов, особливості уявлень сучасної молоді про майбутнього шлюбного партнера, відмінності уявлень щодо змісту закоханості та кохання, про зміни в структурі особистості у залежності від рівня розвитку в ній духовності, про духовність як особистісний аспект в соціальному контексті сучасності. Здійснено інтерпретацію отриманих результатів дослідження, що дала змогу свідчити про те, що аспект у тлумаченні любові як «духовність» та її рівень не впливають на результати. To empirically examine the ideas of modern youth about the psychological content of the category of "love", depending on the level of their spirituality. Methods: Theoretical methods: (synthesis, comparison, modeling, generalization) were used to study the scientific literature on issues related to the category of "love"; empirical methods: author's questionnaire "Love is ...", multidimensional questionnaire "Motivation of love" (VF Morgun); methodology for determining spiritual potential and research of psychological mechanisms of spiritual development "Spiritual potential of personality - 2" (EA Pomitkin); the method of revealing the level of consciousness and the formation of the spiritual value orientation of the personality "Realization of desires" (EA Pomitkin); methods of quantitative and qualitative processing of results. Results. Theoretical analysis of the review of modern psychological studies of categories: "love" and "spirituality" made it possible to come to the following conclusion that the phenomena of "love" and "spirituality" can be studied not only in terms of their qualities, but also in terms of their ideas, and how component components in the structure of personality and human life. The conception of youth on the phenomenon of love, depending on the level of spiritual development, is investigated. The respondents were 46 people, including 26 women and 20 men; 8 of them with high levels of spiritual development, 35 with medium and 3 with low. Conclusions. The study found positive indicators, although no statistical significance was revealed, but the study of the phenomenon of "love" cannot be considered complete because of the complexity of the phenomenon and the complexity of the study. In the study of the phenomenon of love and spirituality from the side of the ideas of youth revealed: gender differences of ideas about love, features of presentday youth about the future spouse, differences of ideas about the content of love and love, changes in the structure of personality depending on the level of development in her spirituality spirituality as a personal aspect in the social context of the present. The results of the study were interpreted, which showed that the aspect in the interpretation of love as "spirituality" and its level do not affect the results.Item СОЦІАЛЬНІ СТЕРЕОТИПИ ТА ІДЕНТИЧНІСТЬ : ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ(2014) Блинова, О. Є.; Blynova, O. Ye.Item ТАКСОНОМІЧНА СТРУКТУРА МОХОПОДІБНИХ ПРОЕКТОВАНОГО РЕГІОНАЛЬНОГО ЛАНДШАФТНОГО ПАРКУ "ДОЛИНА КУРГАНІВ"(2018) Легка, Д. В.; Загороднюк, Н. В.; Lеgka, D. V.; Zagorodnyuk, N. V.У даній статті вперше був висвітлений список бріофлори території проектованого регіонального ландшафтного парку "Долина Курганів" який налічує 24 види мохоподібних представників 15 родів, 6 сімей, 2 порядків. Вперше проведено таксономічний аналіз виявленої бріофлори. Дана стаття є складовою частиною моніторингу флори і рослинності об'єктів природно-заповідного фонду Херсонської області. In this article, the list of bryoflora for the territory of the projected regional landscape park "Dolina Kurganov" was first covered, which includes 24 species of bryophytes from 15 genera, 6 families, 2 orders. For the first time, a taxonomic analysis of the detected bryoflora was carried out. This article is an integral part of monitoring the flora and vegetation of objects of the nature reserve fund of the Kherson region.Item ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ПРЕДПОСЫЛКИ ФОРМИРОВАНИЯ РИТОРИЧЕСКИХ УМЕНИЙ УЧАЩИХСЯ ОСНОВНОЙ ШКОЛЫ(2014) Воробьёва, А. В.; Воробйова, А. В.; Vorobiova, A. V.В статье рассмотрены внутренние и внешние аспекты психологии развития личности, участвующие в процессе формирования риторических умений, определен уровень сензитивности учащихся основной школы к риторической деятельности, дана характеристика основных психолого-педагогических предпосылок формирования риторических умений в соответствии с группами интересов подростка («доминантами»). Обоснована значимость процесса формирования риторических умений в сензитивный период становления личности. У статті розглядаються внутрішні і зовнішні аспекти психології розвитку особистості у процесі формування риторичних умінь, виявлено рівень сензитивності учнів основної школи до ведення такого роду діяльності, надається характеристика основних психологічних передумов формування риторичних умінь відповідно до чотирьох груп інтересів («домінантів») підлітків. The article deals with the internal and external aspects of psychology of individual development in the process of the rhetorical skills development; the secondary school pupils’ sensitivity to the rhetorical activity is defined in the article too; the psychological premises of rhetorical skills development according to four groups of adolescence’s interests (“dominants”) are characterized. The article is dedicated to the analysis of the psychological activity of the adolescences according to their interests (“dominants”) and to the importance of rhetorical activity in this sensitivity period for the individual development. It’s considered that rhetorical activity allows arranging the psychophysiological processes, such as: positive influence on pupils’ intention to self-evaluation and self-identification, faster self-identification with the help of interiorization, better development of discipline and independent training, efforts to use the “proper” words expressing the feelings and emotions.Item МЕТОД КАЗКОАНАЛІЗУ В ДОСЛІДЖЕННІ ЕТНІЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ(2015) Одінцова, А.; Одинцова, А.; Odintsova, A.У статті викладено результати дослідження етнічної ідентичності методом казкоаналізу. Розкрито специфіку та ознаки феномену етнічної ідентичності, яке характеризується усвідомленням своєї приналежності до певної етнічної спільності. Теоретично й емпірично обгрунтовано ефективність застосування методів казкотерапії та, зокрема казкоаналізу, у дослідженні етнічної ідентичності. Феномен етнічної ідентичності у статті досліджується за характером описаних у авторській казці взаємовідносин між образами самості досліджуваного та образу країни в якій він мешкає. Задля досягнення мети дослідження, була створена спеціальна інструкція для написання опитаними казки про зустріч двох героїв ‒ образу самості та України. В основній частині статті наведено й описано розроблений алгоритм аналізу казкового сюжету. Висвітлено результати емпіричного дослідження, у якому взяли участь студенти віком від 18 до 20 років. Аналіз результатів дослідження дав можливість виокремити найхарактерніші образи України, а саме образ калини й рушника, та неповторні оригінальні образи ‒ верба, соняшник, вітер. Було проаналізовано символіку зазначених образів у фольклорі та народних традиціях. Визначено різновиди ставлень опитаних до цих образів, а саме налагодження дружніх стосунків, бажання захистити, допомогти. У статті наведений приклад аналізу казкового матеріалу за авторським алгоритмом. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше на емпіричному рівні було використано наративний аналіз, а саме метод казкоаналізу, з метою дослідження етнічної ідентичності. Отримані результати можуть бути використані для подальших психолінгвістичних досліджень, розробки діагностичного та терапевтичного інструментарію. В статье изложены результаты исследования этнической идентичности методом сказкоанализа. Раскрыта специфика и признаки феномена этнической идентичности, которые характеризуются осознанием своей принадлежности к определенной этнической общности. Теоретически и эмпирически обоснована эффективность применения методов сказкотерапии и, в частности сказкоанализа, в исследовании этнической идентичности. Феномен этнической идентичности в статье исследуется по характеру описанных в авторской сказке взаимоотношений между образами самости исследуемого и образа страны в которой он проживает. Для достижения цели исследования, была создана специальная инструкция для написания опрошенными сказки о встрече двух героев ‒ образа самости и Украины. В основной части статьи приведен и описан разработанный алгоритм анализа сказочного сюжета. Представлены результаты эмпирического исследования, в котором приняли участие студенты в возрасте от 18 до 20 лет. Анализ результатов исследования позволил выделить наиболее характерные образы Украины, а именно образ калины и рушныка, и неповторимые оригинальные образы ‒ ива, подсолнечник, ветер. Было проанализировано символику указанных образов в фольклоре и народных традициях. Определены виды отношений опрошенных к этим образам, а именно налаживание дружеских отношений, желание защитить, помочь. В статье приведен пример анализа сказочного материала согласно авторскому алгоритму. Научная новизна работы заключается в том, что впервые на эмпирическом уровне было использовано нарративный анализ, а именно метод сказкоанализа, с целью исследования этнической идентичности. Полученные результаты могут быть использованы для дальнейших психолингвистических исследований, разработки диагностического и терапевтического инструментария. The article presents the results of the ethnic identity research by method of fairy-tale analysis. It deals with the particular characteristics and factors of the phenomenon of ethnic identity, characterized by awareness of belonging to a certain ethnic group. The effectiveness of the appliance of methods of fairy-tale therapy and in particular fairy-tale analysis in the ethnic identity research has been proved theoretically and empirically. The phenomenon of ethnic identity in article is examined by the nature of relationship between the images of the selfishness of the person under investigation and the image of the country in which he/she resides, described in the author's fairy-tale. To achieve the objective of the research, a special instruction was created for writing a fairy-tale by the interviewed about meeting of two characters - the image of selfishness and Ukraine. The developed algorithm of fairy-tale story analysis is given and described in the main part of the article. The results of empirical research, which was attended by students aged 18 to 20 years, have been presented. The analysis of the research results made it possible to distinguish the most typical images of Ukraine, namely the image of kalyna (arrowwood) and rushnyk (towel), and unique original images – willow, sunflower, wind. The symbolism of the stated images in folklore and folk traditions has been analysed. The varieties of attitude to these images of interviewed, namely establishing friendly relations, desire to protect and help, have been defined. This article provides an example of the fairy-tale material analysis by author’s algorithm. The scientific novelty of the paper is that the narrative analysis, namely method of fairy-tale analysis with the purpose of ethnic identity research has been used at the empirical level for the first time. The obtained results can be used for further psycholinguistic researches, development of diagnostic and therapeutic instrumentarium.Item ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МОДЕЛЬ ПЕРЕЖИВАНИЯ ОДИНОЧЕСТВА(2016) Олейник, Н. О.В статье рассматривается проблема изучения феномена одиночества. Трудности определения и интерпретации сущности одиночества объясняются определенной ограниченностью в теоретическом осознании одиночества как психического феномена. Термин «одиночество» в данном контексте рассматривается как категория переживания. В статье представлена авторская модель переживания одиночества, которая разработана на основе принципов системного подхода. Согласно предложенной модели переживание одиночества как целостное образование реализуется на основе когнитивного (выполняет подготовительную функцию, которая обеспечивает формирование представления о переживании одиночества, восприятие себя как субъекта и формирование доминирующей формы отождествления себя с другими), эмоционального (выполняет оценочную функцию, которая обеспечивает формирование эмоциональной оценки и принятия или непринятия собственных переживаний), поведенческого (выполняет регулятивную функцию, которая обеспечивает меру активности личности в переживании одиночества) и мотивационно-волевого (выполняет стимулирующую функцию, которая состоит из комплекса мотивов и волевых действий личности, которые возникают на определенные формы проявления переживания одиночества) компонентов переживания одиночества. Основываясь на рассмотрении одиночества как системного переживания, предложено собственное понимание переживания одиночества.Item СОЦІАЛЬНІ СТЕРЕОТИПИ ТА ІДЕНТИЧНІСТЬ: ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ(2014) Блинова, О. Є.; Blynova, O. Ye.Статтю присвячено аналізу взаємозв’язків між соціальними стереотипами та соціальною ідентичністю в умовах глобалізації суспільства. Соціальні стереотипи закріплюються у суспільстві, детермінують систему цінностей, норм, правил, звичаїв, виконуючи функції соціальної ідентифікації особистості. Групова ідентичність є ототожненням індивіда з груповими цінностями, нормами, позитивними стереотипами. Показано, що оцінка відмінностей між членами інгрупи є більш диференційованою та визначається переважно індивідуальними особливостями особистості, водночас оцінка відмінностей між групами є стереотипізованою, у наданні цих оцінок спрацьовує механізм соціальної категоризації, що значно схематизує отримане уявлення. З’ясовано, що в ситуації протиставлення «Ми» проти «Них», зокрема, у ситуації змагання за визнання чи статус, оцінки членів як інгрупи, так і аутгрупи стають більш стереотипними, та водночас сприяють консолідації групової ідентичності. Стереотипізацію розглянуто як механізм орієнтації індивіда в строкатому, соціально неоднорідному середовищі. Оскільки сьогодні українське суспільство перебуває у стані «ідентифікаційної невизначеності», одним із важливих завдань є формування позитивних стереотипів як основи формування національної ідентичності. Статья посвящена анализу взаимосвязей между социальными стереотипами и социальной идентичностью в условиях глобализации общества. В обществе закрепляются социальные стереотипы, детерминируют систему ценностей, норм, правил, обычаев, выполняя функции социальной идентификации личности. Групповая идентичность определяется через отождествление индивида с групповыми ценностями, нормами, позитивними стереотипами. Показано, что оценка различий между членами ингруппы является более дифференцированной и определяется преимущественно индивидуальными особенностями личности, в то же время оценка различий между группами является стереотипизированной, здесь срабатывает механизм социальной категоризации, схематизирующий полученное представление. Выявлено, что в ситуации противопоставления «Мы» против «Них», в частности, в ситуации соревнования за признание или статус, оценки членов как ингруппы, так и аутгруппы становятся более стереотипными, что в то же время способствует консолидации групповой идентичности. Стереотипизация рассматривается как механизм ориентации индивида в социально неоднородной среде. Поскольку сегодня украинское общество находится в состоянии «идентификационной неопределенности», одной из важных задач является формирование позитивных стереотипов как основы формирования национальной идентичности. Thearticleisdevotedtotheanalysisofinterrelationsbetweensocialstereotypesandsocialide ntityundertheconditions of society’s globalization. Social stereotypes are fixed in the society, determine its system of values, norms, rules, customs, exercising the functions of person’s social identification. To realize personal identity and recreate the identity of the group, one needs some stereotypes concerning other groups, herewith the formation of ‘they’-image helping to understand more precisely ‘we’-image takes place. Group identity is the identification of the individual with group’s values, norms, positive stereotypes. Stereotypization is viewed as a mechanism of individual’s orientation in the patchy, socially inhomogeneous environment. Considering that Ukrainian society is currently in the condition of ‘social uncertainty’, one of the important tasks is the formation of social stereotypes as the basis for national identity formation.