ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
10 results
Search Results
Item НЕОФІЦІЙНІ ОЙКОНІМИ СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ В МІЖКУЛЬТУРНІЙ КОМУНІКАЦІЇ(2019) Ковбасюк, Л. А.; Kovbasyuk, L. A.Метою статті є висвітлення структурно-семантичних ознак неофіційних ойконімів сучасної німецької мови, що використовуються у міжкультурній комунікації, та способів і прийомів їхнього перекладу. Методами та прийомами аналізу є: метод суцільної вибірки та текстологічний аналіз для відбору одиниць, описовий метод для інвентаризації та систематизації одиниць аналізу, порівняльно-історичний метод для виявлення спільних та відмінних рис ойконімів, прийоми структурного та семантичного аналізу для встановлення структурного типу та семантичного значення одиниць дослідження, а також елементи кількісних підрахунків. Результати. Неофіційні географічні назви німецьких міст, містечок та селищ є вагомою частиною топоніміки сучасної ФРН. Вони вживаються у повсякденні, на сторінках газет, журналів, у туристичних путівниках, на знаках при в’їзді до міста тощо. Неофіційні ойконіми поділяються на: 1) композити з прямим значенням; 2) композити з метафоричним значенням; 3) перифрази з різною структурою. Особливий інтерес викликають контамінації та ойконіми з кольороназвою. Неофіційні ойконіми є етноспецифічними елементами топоніміки ФРН, використання яких відображає не лише географічну назву, а і її конотації, тобто національне, культурне та історичне забарвлення, що готує труднощі як для утримувача інформації, так і для перекладача. Основними перекладацькими прийомами передачі ойконімів є: 1) калькування (поєднане з транскрипцією / транслітерацією та переставленням компонентів) й 2) дескриптивна перифраза. Висновки. Проведене дослідження німецьких неофіційних ойконімів показало, що ці одиниці є невіддільною частиною топонімічного простору німецької мови. Вони мають різну структуру, утворюються шляхом словотвору (словоскладання, контамінація), вторинної номінації (перифраз), використовуючись у повсякденному житті, у туристичних путівниках тощо з метою привернення уваги до певної події, краєзнавчої чи історичної пам’ятки тощо. Правильна передача ойконімів сприяє розумінню усієї конотативної інформації, що сприяє успішній міжкультурній комунікації. The aim of this article is to analyze the structural and semantic features of the unofficial oikonyms of modern German, used in intercultural communication. The methods of their translation are investigated too. Methods of analysis are: a continuous sampling method and a textual analysis for the selection of units, a descriptive method for inventorying and systematizing units of analysis, comparative-historical methods for identifying common and distinctive features of oikonyms, techniques of structural and semantic analysis for establishing a structural type and semantic meaning of units. The elements of quantitative calculations are used too. Results. Unofficial names of German cities, towns and villages are a very important part of the toponymy of Germany. They are used in everyday life, on the pages of newspapers, magazines, tourist booklets, guidebooks, signs at the entrance to the city, etc. Unofficial oikonyms are divided into: 1) compounds with direct meaning, 2) compounds with metaphorical meaning; 3) periphrasis with different structures. Blendings and oikonyms with color names are of a particular interest. Unofficial oikonyms are ethnospecific and culture elements of the toponymy. Unofficial oikonyms are characterized by reflection not only of geographical reality, but of its national, cultural and historical connotations, what prepares difficulties both for the holder of information and for the interpreter. The main translation methods of oikonyms are: 1) loan translation (combined with transcription / transliteration and repositioning of components) and 2) descriptive periphrasis. Conclusions. The study of German unofficial oikonyms has shown that these units are an integral part of the toponymic space of German. They have a different structure, they are formed by word-formation (composition, blending) and secondary nomination (periphrasis). They are used in everyday life, in tourist guides in order to attract attention to a particular event, ethnographic or historical monument, etc. The correct transmission of oikonyms promotes understanding of all connotative information, and it is very important for successful intercultural communication.Item ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ УМІНЬ І НАВИЧОК МІЖКУЛЬТУРНОГО СПІЛКУВАННЯ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ(2015) Слюсаренко, Н. В.; Кульбацька (Сотер), М. В.; Кульбацкая, М. В.; Slyusarenko, N. V.; Kulbatska, M. V.У статті висвітлено основні аспекти формування у студентів умінь і навичок міжкультурного спілкування під час вивчення іноземної мови. Розкрито сутність понять «спілкування», «педагогічне спілкування», «міжкультурне спілкування», «уміння», «комунікативні вміння», «навички», «комунікативні навички», «умови», «педагогічні умови». Наголошено на вагомій ролі педагогічних умов у формуванні умінь і навичок міжкультурного спілкування у студентів під час вивчення іноземної мови. Звернуто особливу увагу на те, що педагогічні умови є тим важелем, який впливає не лише на ставлення до предмета, але й на якість його засвоєння, а відтак – на забезпечення оволодіння основами міжкультурних відносин у майбутній професійній діяльності, здатність ефективно виконувати свої функції в міжкультурному середовищі. В статье отражены основные аспекты формирования у студентов умений и навыков межкультурного общения при изучении иностранного языка. Раскрыта сущность понятий «общение», «педагогическое общение», «межкультурное общение», «умения», «коммуникативные умения», «навыки», «коммуникативные навыки», «условия», «педагогические условия». Отмечена весомая роль педагогических условий в формировании умений и навыков межкультурного общения у студентов при изучении иностранного языка. Обращено особое внимание на то, что педагогические условия являются тем рычагом, который влияет не только на отношение к предмету, но и на качество его усвоения, а следовательно, на обеспечение овладения основами межкультурных отношений в будущей профессиональной деятельности, способность эффективно выполнять свои функции в межкультурной среде. The theoretical aspects of formation of students’ intercultural communication skills in the process of foreign language studying are examined in the article. The essence of the concepts of «communication», «pedagogical communication», «intercultural communication», «skills», «communicative skills», «conditions«, «pedagogical conditions« are viewed. It is pointed out that formation of students’ intercultural communication skills can be successfully implemented in a foreign language lesson. The foreign language course in a Higher School allows through the acquisition of language and its usage to get into the culture, traditions and customs of other nation; to study the language as the main means for intercultural communication; to prepare for an active interaction with a foreign partner. The article identifies a significant role of pedagogical conditions in the formation of students’ intercultural communication skills in the process of foreign language studying (the implementation of the interactive technologies in the educational process; the usage of different work forms providing subject-to-subject interaction among teacher and students; the transformation of traditional roles among teacher and students). The authors of the article underline that pedagogical conditions can have a strong effect on the students’ attitude to the foreign language course of studying. Thus, pedagogical conditions help to master the basics of intercultural relations in the future professional activity.Item МОТИВ “L’ENNUI DE VIVRE” В ПОЕЗІЇ П. ВЕРЛЕНА І ПЕРЕКЛАДАХ І. АННЕНСЬКОГО: РЕЦЕПЦІЇ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ(2019) Ільїнська, Н. І.; Онопрієнко, А. Д.; Ilinska, N. I.; Onopriienko, A. D.Мета – з’ясувати, як реалізується перекладацька стратегія І. Анненського в рецепції та інтерпретації мотиву “l’ennui de vivre”, та визначити специфіку його трансформації у перекладах з П. Верлена. Методи: зіставно-типологічний (шляхом порівняльного аналізу доробку поетів-символістів визначаються типологічні й оригінальні риси художньої реалізації мотивного комплексу «туги життя» (“l’ennui de vivre”)), текстологічний і контактно-генетичний (порівняльний аналіз текстів оригіналу і художнього перекладу, виявлення впливу перекладацької роботи на оригінальну творчість, співставлення між собою кількох поетичних перекладів задля з’ясування індивідуальних особливостей рецепції та трансформації елементів мотивного комплексу “l’ennui de vivre”). Результати. У статті розвинуто тезу про зумовленість типологічних збігів у реалізації мотивного комплексу “l’ennui de vivre” складною системою контактно-генетичних зв’язків. Доведено, що основним фактором міжкультурної комунікації є процес поетичного перекладу. Проаналізовано поетичні твори П. Верлена у перекладах І. Анненського. Вивчено специфіку рецепції та трансформації мотивного комплексу “l’ennui de vivre” у процесі поетичного перекладу, визначено перекладацькі стратегії І. Анненського. Висновки. Віддаленість від оригіналів перекладів І. Анненського дозволяють визначити його перекладні тексти як вільні варіації. Відповідно до обраної поетом перекладацької стратегії визначається специфіка художнього втілення мотивного комплексу “l’ennui de vivre” засобами мови-реципієнта. Зроблено висновки про інтерпретацію поетомперекладачем мотивного комплексу “l’ennui de vivre”, а саме: пом’якшення танатологічного мотиву, зміщення акцентів на мотив мук творчості, тенденція до зміни ритміко-синтаксичних особливостей оригіналів. «Туга життя» (“l’ennui de vivre”) трактується перекладачем не лише як особистісне переживання, але і як характерна риса світобачення епохи. За набором поетичних мотивів переклади І. Анненського з П. Верлена складають єдине ціле з його оригінальною лірикою. Purpose – to find out how the translation strategy of I. Annensky is being implemented in the reception and interpretation of the “l’ennui de vivre” motive, and to determine the specifics of its transformation in translations from P. Verlaine. Methods: comparative-typological (by means of a comparative analysis of the work of the poets-symbolists, the typological and original features of the artistic realization of the motive complex “l’ennui de vivre” are determined), textual and contactgenetic (comparative analysis of the texts of the original and artistic translation, revealing the influence of translation work on original work, the comparison between several poetic translations in order to find out the individual features of the reception and transformation of elements of the motive complex “l’ennui de vivre”). Results. The article develops the thesis that the precondition for typological coincidences in the implementation of the motive complex “l’ennui de vivre” is the complex system of contact-genetic links. It is proved that the main factor of intercultural communication is the process of poetic translation. The poetic works of P. Verlaine in the translations of I. Annensky have been analyzed. The specificity of the reception and transformation of the motive complex “l’ennui de vivre” in the process of poetic translation was studied, and the translation strategies of I. Annensky were determined. Conclusions. The distance of I. Annensky’s translations from the original allows to determine its translated texts as free variations. According to the chosen translation strategy, the specificity of the artistic embodiment of the motive complex “l’ennui de vivre” by the means of the recipient language is determined. Conclusions are made on the poet-translator’s interpretation of the motive complex “l’ennui de vivre”, namely: mitigating the tanatological motive, shifting the emphasis on the motive of creativity, the tendency to change the rhythmic-syntactic features of the originals. “The melancholy of life” (“l’ennui de vivre”) is interpreted not only as a personal experience, but also as a characteristic feature of the outlook of the epoch. According to a set of poetic motives, translations of I. Annensky from P. Verlaine form a single entity with his original lyric poetry.Item ПЕРЕКЛАДАЦЬКІ СТРАТЕГІЇ Ф. СОЛОГУБА У ДІАЛОЗІ З ФРАНЦУЗЬКИМИ СИМВОЛІСТАМИ(2019) Ільїнська, Н. І.; Онопрієнко, А. Д.; Ilinska, N. I.; Onoprienko, A. D.Мета: простежити стратегіїї інтерпретації мотиву «l’ennui de vivre» у поетичних перекладах Ф. Сологуба шляхом зіставлення з оригінальними текстами французьких символістів. Методи: зіставно-типологічний (шляхом порівняльного аналізу доробку поетів-символістів визначаються типологічні й оригінальні риси художньої реалізації мотивного комплексу «туги життя» («l’ennui de vivre»)), текстологічний і контактно-генетичний (порівняльний аналіз текстів оригіналу і художнього перекладу, виявлення впливу перекладацької роботи на оригінальну творчість, співставлення між собою кількох поетичних перекладів задля з’ясування індивідуальних особливостей рецепції та трансформації елементів мотивного комплексу «l’ennui de vivre»). Результати: У статті розвинуто тезу про синтез у реалізації мотивного комплексу «l’ennui de vivre» контактно-генетичних зв’язків та типологічних збігів. Проаналізовано поетичні твори французьких символістів у перекладах Ф. Сологуба. Вивчено специфіку рецепції та трансформації мотивного комплексу «l’ennui de vivre» у поетичних перекладах Ф. Сологуба, визначено перекладацькі стратегії автора. Доведено, що основним фактором міжкультурної комунікації є поетичний переклад. Висновки: У перекладах Ф. Сологуба виявлено такі основні стратегії: 1) вільний переклад-інтерпретація, що передбачає максимальне наближення до авторської свідомості та введення до структури тексту неоміфологічної компоненти; 2) буквальний переклад оригіналу з використанням еквівалентної поетичної лексики та відповідністю образів. Утім, домінує переклад-інтерпретація, про що свідчить русифікація мотиву туги у перекладах з французької. Основні прийоми русифікації мотиву «l’ennui de vivre» – введення до текстів образів, символів та міфологем, притаманних російському фольклору. За нашими спостереженнями, у перекладах Ф. Сологуба посилюється елегійний тон, меланхолійна рефлексія ліричного героя, акцентуються танатологічні мотиви. Purpose: to follow the strategies of interpretation of the “l’ennui de vivre” motive in poetic translations of F. Sologub by comparison with the original texts of French symbolists. Methods: comparative-typological (by means of a comparative analysis of the work of the poets-symbolists, the typological and original features of the artistic realization of the motive complex “the melancholy of life” (“l’ennui de vivre”) are determined), textual and contact-genetic (comparative analysis of the texts of the original and artistic translation, revealing the influence of translation work on original work, the comparison between several poetic translations in order to find out the individual features of the reception and transformation of elements of the motive complex “l’ennui de vivre”). Results: The article develops a thesis about the synthesis of contactgenetic relationships and typological coincidences in the implementation of the motive complex “l’ennui de vivre”. The poetic works of French symbolists in the translations of F. Sologub have been analyzed. The specificity of the reception and transformation of the motive complex “l’ennui de vivre” in poetic translations of F. Sologub was studied, and the author’s translation strategies were determined. It is proved that the main factor of intercultural communication is the poetic translation. Conclusions: In F. Sologub's translations the following basic strategies have been discovered: 1) a free translation-interpretation, which implies maximum approximation to the author’s consciousness and introduction of nonmythological component into the text structure; 2) a literal translation of the original with the use of equivalent poetic vocabulary and conformity of images. However, translation-interpretation dominates, as evidenced by the russification of the melancholy motive in translations from French. The basic technique of russification of the “l’ennui de vivre” motive is the introduction of images, symbols and mythologems, peculiar to Russian folklore. According to our observations, the translations of F. Sologub intensify the elegiac tone, melancholy reflection of the lyrical hero, and emphasize tanatological motives.Item МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ ЯК ДІАЛОГ КУЛЬТУР: ТРИ ЕТАПИ ВІДТВОРЕННЯ НЕПРЯМОЇ КОМУНІКАЦІЇ (НА МАТЕРІАЛІ АНАЛІЗУ ТЕКСТУ ОРИГІНАЛУ ТА ТЕКСТУ ПЕРЕКЛАДУ АНГЛІЙСЬКОЇ БАЙКИ БЕРНАРДА МАНДЕВІЛЯ «THE GRUMBLING HIVE: OR, KNAVES TURN’D HONEST»)(2017) Главацька, Ю. Л.; Hlavatska, Yu. L.У статті пропонується опис трьох етапів відтворення непрямої комунікації як діалогу між різними культурами, між автором оригінального тексту та автором тексту перекладу англійської байки XVIII століття. Робиться спроба аналізу мовних засобів актуалізації парадоксальності думок автора, підґрунтя яких становлять параболічний та есеїстичний типи мислення. В статье предлагается описание трех этапов отображения непрямой коммуникации как диалога между различными культурами, между автором оригинального текста и автором текста перевода английской басни XVIII столетия. Делается попытка анализа языковых средств актуализации парадоксальности мыслей автора, в основе которых лежат параболический и эссеистический типы мышления. The article presents the description of three stages of reflecting indirect communication as the dialogue between different cultures, the author of original text and the author of text-translation of the English fable of the XVIII century. The attempt of the analysis of verbal means actualization of the author’s paradoxical thoughts based on parabolic and essayistic types of thinking is made in the article.Item ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-СУДНОМЕХАНІКІВ ДО МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ(2016) Сотер, М. В.The main aspects of the formation of readiness of future marine engineers of intercultural сommunication are highlighted in the article. The essence of the concepts «readiness», «professional readiness», «intercultural communication», «readiness to intercultural communication» is examined. The components of the concept of «readiness» are pointed out. It is noted that intercultural communication is an important aspect of marine specialists’ successful professional activity. The author of the article underlines that future marine specialists shoud be prepared for an effective interaction with a foreign partner.Item ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ УМІНЬ І НАВИЧОК МІЖКУЛЬТУРНОГО СПІЛКУВАННЯ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ(2015) Кульбацька (Сотер), М. В.; Кульбацкая, М. В,; Kulbatska, M. V.; Слюсаренко, Н. В.У статті висвітлено основні аспекти формування у студентів умінь і навичок міжкультурного спілкування під час вивчення іноземної мови. Розкрито сутність понять «спілкування», «педагогічне спілкування», «міжкультурне спілкування», «уміння», «комунікативні вміння», «навички», «комунікативні навички», «умови», «педагогічні умови». Наголошено на вагомій ролі педагогічних умов у формуванні умінь і навичок міжкультурного спілкування у студентів під час вивчення іноземної мови. Звернуто особливу увагу на те, що педагогічні умови є тим важелем, який впливає не лише на ставлення до предмета, але й на якість його засвоєння, а відтак – на забезпечення оволодіння основами міжкультурних відносин у майбутній професійній діяльності, здатність ефективно виконувати свої функції в міжкультурному середовищі. В статье отражены основные аспекты формирования у студентов умений и навыков межкультурного общения при изучении иностранного языка. Раскрыта сущность понятий «общение», «педагогическое общение», «межкультурное общение», «умения», «коммуникативные умения», «навыки», «коммуникативные навыки», «условия», «педагогические условия». Отмечена весомая роль педагогических условий в формировании умений и навыков межкультурного общения у студентов при изучении иностранного языка. Обращено особое внимание на то, что педагогические условия являются тем рычагом, который влияет не только на отношение к предмету, но и на качество его усвоения, а следовательно, на обеспечение овладения основами межкультурных отношений в будущей профессиональной деятельности, способность эффективно выполнять свои функции в межкультурной среде. The theoretical aspects of formation of students’ intercultural communication skills in the process of foreign language studying are examined in the article. The essence of the concepts of «communication», «pedagogical communication», «intercultural communication», «skills», «communicative skills», «conditions«, «pedagogical conditions« are viewed. It is pointed out that formation of students’ intercultural communication skills can be successfully implemented in a foreign language lesson. The foreign language course in a Higher School allows through the acquisition of language and its usage to get into the culture, traditions and customs of other nation; to study the language as the main means for intercultural communication; to prepare for an active interaction with a foreign partner. The article identifies a significant role of pedagogical conditions in the formation of students’ intercultural communication skills in the process of foreign language studying (the implementation of the interactive technologies in the educational process; the usage of different work forms providing subject-to-subject interaction among teacher and students; the transformation of traditional roles among teacher and students). The authors of the article underline that pedagogical conditions can have a strong effect on the students’ attitude to the foreign language course of studying. Thus, pedagogical conditions help to master the basics of intercultural relations in the future professional activity.Item ГРА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-СУДНОМЕХАНІКІВ ДО МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІ(2016) Soter, M. V.; Сотер, М. В.У статті висвітлено основні аспекти формування готовності майбутніх інженерів-судномеханіків до міжкультурної комунікації засобами гри. Розкрито сутність понять «гра», «ділова гра», «рольова гра». Виділено особливості організації гри при навчанні студентів міжкультурній комунікації. Відзначено, що ігрові технології навчання іноземної мови сприяють створенню активної, ділової, позитивної емоційної атмосфери, а, відтак, допомагають розвити у студентів здатність спілкуватися з тематики, що вивчається, швидко знаходити необхідні лексичні одиниці та терміни, ключі для вирішення проблем в ігрових ситуаціях, висловлювати свої думки іноземною мовою, оцінювати вірогідність використання отриманих знань з обраної майбутньої спеціальності, а також комунікабельність, зібраність в різних ситуаціях, почуття впевненості у своїх силах. В статье освещены основные аспекты формирования готовности будущих инженеров-судомехаников к межкультурной коммуникации средствами игры. Раскрыта сущность понятий «игра», «деловая игра», «ролевая игра». Выделены особенности организации игры при обучении студентов межкультурной коммуникации. Отмечено, что игровые технологии обучения иностранному языку способствуют созданию активной, деловой, позитивной эмоциональной атмосферы, а, следовательно, помогают развить у студентов способность общаться по тематике, что изучается, быстро находить необходимые лексические единицы и термины, ключи для решения проблем в игровых ситуациях, выражать свои мысли на иностранном языке, оценивать вероятность использования полученных знаний по выбранной будущей специальности, а также коммуникабельность, собранность в различных ситуациях, чувство уверенности в своих силах. The main aspects of the formation of readiness to intercultural communication of future marine mechanical engineers by means of the game are described in the article. The essence of the concepts «game», «business game» and «role-playing game» are examined. The features of game in the process of intercultural communication training are highlighted. It is noted that the gaming technology of foreign language teaching contribute to the creation of active, business and emotional atmosphere, consequently, they help students to develop: the ability to communicate effectively on the studied topics; the ability to rapidly find lexical units, terms and keys to solve problems; communication skills; discipline; a sense of self-confidence; the ability to express thoughts by means of foreign language. As practice shows, role playing and business games help to solve successfully such important methodological and psychological challenges as: creation of the situation of real communication with verbal and non verbal behaviour of participants; creation of psychological readiness of students for speech activities, communication, including intercultural communication; a natural need for frequent repetition of linguistic material; creation of conditions for students’ training with low and middle-level; training of students in a choice of the necessary speech option; the formation of proper communicative motivation.Item THEORETICAL MODELLING OF INTERCULTURAL COMMUNICATION PROCESS(2016) Soter, M. V.; Сотер, М. В.The definition of the concepts of “communication”, “intercultural communication”, “model of communication” are analyzed in the article. The basic components of the communication process are singled out. The model of intercultural communication is developed. Communicative, behavioral and complex skills for optimal organization of intercultural communication, establishment of productive contact with a foreign partner to achieve mutual understanding, searching for acceptable ways of organizing interaction and cooperation for both communicants are highlighted in the article. It is noted that intercultural communication through interaction between people affects the development of different cultures’ aspects.Item МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ ЯК ЗАСІБ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ(2009) Старостенко, О. В.У статті розглядаються питання навчання студентів-філологів англійського мовленнєвого етикету як засобу міжкультурної комунікації. Підкреслюється необхідність вивчення мовленнєвого етикету, оскільки він є одним із показників міжособистісних відносин у мові, важливим компонентом культури та невід’ємною частиною загальної системи етичної поведінки у суспільстві.