ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ

Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66

Browse

Search Results

Now showing 1 - 6 of 6
  • Item
    КОРОНАВІРУС СOVID-19 ТА НОМІНАТИВНИЙ СКЛАД СУЧАСНОЇ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
    (2020) Ковбасюк, Л. А.; Kovbasyuk, L. A.
    Стаття присвячена дослідженню номінативних одиниць сучасної німецької мови, що вживаються під час пандемії коронавірусу COVID-19 у ФРН та вербалізують явища, реалії та події суспільно-політичного й повсякденного життя під час карантину / самоізоляції. У статті вивчено шляхи утворення мовних одиниць сучасної німецької мови (іменників та дієслів), що використовуються під час пандемії COVID-19, проаналізовано їхню структуру, семантику та походження. Матеріалом аналізу стали номінативні одиниці, відібрані із словника неологізмів Інституту німецької мови в м. Маннгейм та сучасних німецькомовних електронних видань WELT і ZEIT. Результати дослідження свідчать, що 20% одиниць корпусу є неологізмами та оказіональними утвореннями, 80% одиниць корпусу є узуальними одиницями словникового складу німецької мови. Зібрані нами одиниці дослідження поділяються на наступні тематичні групи: 1) хвороба та її розповсюдження, 2) хворі люди, 3) здорові люди, 4) захист, лікування, 5) суспільно-політичне життя, 6) побут, 7) навчання, 8) медіа, новітні засоби комунікації, 9) розваги, 10) фінанси, 11) спортивні ігри. Мовні одиниці, що широко використовуються під час пандемії коронавірусу в ФРН, утворюються двома шляхами: 1) шляхом запозичення та 2) шляхом словотвірної номінації. Запозичені номінативні одиниці становлять 25% корпусу та поділяються на: 1) прості слова, 2) композити та 3) словосполучення. За допомогою словотвірної номінації утворено 75% одиниць. Під час дослідження встановлено, що одиниці аналізу утворюються шляхом наступних способів словотвору: 1) експліцитна деривація, 2) конверсія, 3) словоскладання та 4) словоскорочення. Особлива увага в роботі приділяється оказіональним одиницям, утвореним за допомогою запозичених напівсуфіксів та шляхом контамінації. Перспективою майбутніх досліджень може бути вивчення семантичних трансформації одиниць корпусу, словотворчих моделей оказіональних новоутворень з компонентом “Corona”, а також контрастивний аналіз номінативних одиниць, пов’язаних із пандемією коронавірусу, в німецькій та українській мовах. The article is devoted to the study of the nominative units of Modern German used during the coronavirus COVID-19 pandemic in Germany. The vocabulary of the Modern German language has been supplemented by linguistic units that verbalize the phenomena, realities and events of social, political and everyday life during quarantine / isolation in modern Germany. The ways of formation of nominative units (nouns and verbs) are investigated in this paper. The structure, semantics and origin of nominative units are examined. The units selected from Dictionary of neologisms of Institute for German Language in Mannheim and from modern German electronic newspapers WELT and ZEIT are the material of the analysis. According to our research, 20% of corpus units are neologisms and occasional nominative units, 80% of corpus units are usual units of German vocabulary, well known to native speakers for more than one year. There are two ways to create units of analysis used during the COVID-19 coronavirus pandemic in Germany: 1) lexical borrowing and 2) word formation. 25% of the nominative units of our research are borrowed. They are divided in this paper into: 1) simple words, 2) compound words and 3) phrases. 75% of the analyzed nominative units are results of word formation. According to the research, the following mechanisms of word formation of the analyzed word units are determined: 1) explicit derivation, 2) conversion, 3) compounding and 4) abbreviations. In this paper the attention is paid to occasional words formed with help of borrowed semi-suffixes and to occasional contaminated words. The paper offers the perspectives on the new linguistic investigation in Modern German. The research of semantic transformation of the analyzed units is very important. The study of wordforming models of occasional neologism with component «Corona» may be interested for modern linguists, too. Also important is the issue of contrastive analysis of the nominative units used during the coronavirus COVID-19 pandemic in German and in Ukrainian.
  • Thumbnail Image
    Item
    СУБСТАНТИВНІ ЗАСОБИ ПРЯМОЇ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОЇ НОМІНАЦІЇ ДЕРЖАВИ В АНГЛОМОВНІЙ КАНАДСЬКІЙ ПОЕЗІЇ ХVIII-XXI СТ.
    (2017) Приходько, І. В.; Prykhodko, І. V.; Приходько, И. В.
    Стаття присвячена класифікації субстантивних засобів прямої лексико-семантичної номінації держави в англомовних канадських поетичних текстах. Виокремлені субстантивні номінації розмежовано на дві групи: загальні (апелятиви) і власні (оніми) назви. Виявлено, що кожна із зазначених груп субстантивної номінації виконує у корпусі досліджуваних поетичних текстів дві основні функції: ідентифікуючу, суть якої полягає у позначенні статусу Канади на різних етапах розвитку її державності, і релятивну, виконуючи яку, номінативні одиниці спрямовані на позначення важливих ознак або характерних особливостей канадської держави. Особливу увагу приділено систематизації аналізованих типів субстантивної номінації держави за семантичним принципом. Статья посвящена классификации субстантивных средств прямой лексико-семантической номинации государства в англоязычных канадских поэтических текстах. Выделенные субстантивные номинации разделены на две группы: нарицательные (апеллятивы) и собственные (онимы) имена. Определено, что каждая из указанных групп субстантивной номинации выполняет в корпусе анализированных поэтических текстов две основные функции: идентифицирующую, суть которой состоит в обозначении статуса Канады на разных этапах развития ее государственности, и релятивную, выполняя которую, номинативные единицы направлены на обозначение характерных особенностей канадского государства. Особенное внимание уделяется систематизации указанных типов субстантивной номинации по семантическому принципу. The article is devoted to the classification of substantive linguistic means of the direct nomination of state in English-Canadian poetry. Selected substantive nominations are divided into two groups: common and proper names. It is determined that each of these groups has in the analyzed poems two main functions: identifying, the gist of which is denotation of Canada’s status on different stages of its statehood’s development, and relative, when nominative units are aimed at the identifying of the distinctive peculiarities of the Canadian state. Special attention is drawn to the systematization of the substantive nominations of both types according to the semantic principle.
  • Thumbnail Image
    Item
    СЛОВАРНАЯ СЕМАНТИКА НЕМЕЦКОЯЗЫЧНОГО ZORN: ДИАХРОНИЧЕСКИЙ АСПЕКТ
    (2016) Романова, Н. В.; Romanova, N. V.
    В статье рассматривается динамика семантического развития немецкой лексемы Zorn – «гнев, ярость». Историческими особенностями анализируемой языковой единицы являются изменения её фонетической оболочки, варьирование грамматического рода и усовершенствование смыслового наполнения в рамках формулы «вещь – эмоция». Установлены два семантических процесса: расширение и сужение. У статті розглядається динаміка семантичного розвитку німецької лексеми Zorn – «гнів, лють». Історичною особливістю аналізованої мовної одиниці є зміни її фонетичної оболонки, варіювання граматичного роду та вдосконалення смислового наповнення у межах формули «річ – емоція». Установлено два семантичні процеси: розширення і звуження. The article deals with the dynamics of semantic development of German lexeme Zorn – “anger”, “fury”. Historical features of the analyzed language unit are changes of its phonetic shell, variation of grammatical gender and improvement of meaning in the frame of formula “an object – an emotion”. Two semantic processes – extension and contraction – were specified.
  • Thumbnail Image
    Item
    ПЕРЕДУМОВИ І ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ АБРЕВІАЦІЇ
    (2006) Климович, С. М.
    У статті розглянуто лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори, що зумовили появу складноскорочених слів. Проаналізовано основні тенденції розвитку абревіації як динамічного компонента мовної системи. The article deals with the linguistic and extralinguistic factors that predetermined the emergency of shortened words. The article also describes the analysis of major tendencies of the development of the abbreviation as the dynamic component of the language system.
  • Thumbnail Image
    Item
    НЕОЛЕКСЕМИ З КОМПОНЕНТОМ АНТИ- У МОВІ СУЧАСНИХ ЗМІ: ФУНКЦІЙНО-СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТ
    (2015) Олексенко, В. П.; Oleksenko, V. Р.
    У статті проаналізовано інновації з препозитивним компонентом іншомовного походження анти- у мові сучасних ЗМІ, з’ясовано їх функційно- семантичні властивості.
  • Thumbnail Image
    Item
    ЛЕКСИЧНІ НОВОТВОРИ У ПОЕЗІЇ М. ЗЕРОВА
    (2011) Олексенко, В. П.; Oleksenko, V. Р.
    Здійснено лінгвостилістичний аналіз лексичних новотворів Миколи Зерова. Визначено структуру, семантику, частиномовну належність новотворів, встановлено найбільш продуктивні способи авторського словотворення. З’ясовано стилістичний потенціал неолексем та особливості їх використання з метою стилізації розмовності та оновлення й збагачення образних ресурсів поетичних творів Миколи Зерова.