ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
7 results
Search Results
Item ПАРАДОКС ЯК ПРИЙОМ СТВОРЕННЯ ЕФЕКТУ ОШУКАНОГО ОЧІКУВАННЯ В АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ(2014) Короткова, Л. В.У статті парадокс розглядається як парадоксальне висловлювання, що містить у собі думку оригінальну, яка суперечить тривіальній логіці, а іноді – на перший погляд – і здоровому глузду. Парадокс, як важливий елемент художнього мислення, спричиняє ефект ошуканого очікування, і, як наслідок, стимулює мислення, що призводить до креативної співпраці автора та читача. Парадоксальні висловлювання аналізуються на прикладі англомовної художньої прози. The paradox is considered in the article as a paradoxical statement, encapsulating the original idea, contrary to the logic of the trivial, and sometimes – at the first glance – common sense. The paradox, as an important element of creative thinking, causes the effect of defeated expectancy, and, consequently, stimulates thinking, which leads to creative cooperation of the author and the reader. Paradoxical statements analyzed are examples from the English-language prose.Item АНГЛОМОВНИЙ ПАРАДОКС ЯК ХУДОЖНІЙ ПРИЙОМ ПРИХОВУВАННЯ/РОЗКРИТТЯ ІСТИНИ(2014) Короткова, Л. В.У статті парадокс розглядається як об’єктивне явище – несподіване, що не відповідає усталеним, загальноприйнятим уявленням – і парадоксальне висловлювання, що містить у собі думку оригінальну, яка суперечить тривіальній логіці, а іноді – на перший погляд – і здоровому глузду. Парадокс, як важливий елемент художнього мислення, спричиняє когнітивний дисонанс, і, як наслідок, стимулює мислення, що призводить до розкриття прихованої істини. Парадоксальні висловлювання аналізуються на прикладі англомовної віршованої прози. The paradox is considered in the article as an objective phenomenon – unexpected, which does not correspond to established, conventional ideas – and a paradoxical statement, encapsulating the original idea, contrary to the logic of the trivial, and sometimes – at the first glance – and common sense. The paradox, as an important element of creative thinking, causes cognitive dissonance and, consequently, stimulates thinking, which leads to the disclosure of hidden truth. Paradoxical statements analyzed are examples from the English-language prose in poetry.Item ІНВЕРТОВАНИЙ СВІТ (MUNDUS INVERSUS) В АНГЛОМОВНОМУ КРЕАТИВНОМУ ДИСКУРСІ(2016) Короткова, Л. В.У статті досліджується mundus inversus – світ, що перевернувся з ніг на голову. Матеріалом аналізу є креативний дискурс майстра парадоксу Оскара Уайльда. Парадокс відображає реально існуючі протиріччя та письменник зумисно поєднує суперечливі поняття з метою досягнення певного ефекту. В статье исследуется mundus inversus – мир, который перевернулся с ног на голову. Материалом анализа является креативный дискурс мастера парадокса Оскара Уайльда. Парадокс отражает реально существующие противоречия, и писатель умышленно сочетает противоречивые понятия с целью достижения определенного эффекта. Mundus inversus – the world that has turned upside down is investigated in the article. The analysis is based on creative discourse by Oscar Wilde – master of paradoxes. Paradox reflects actually existing contradictions and the writer deliberately combines the contradictory concepts in order to achieve a certain effect.Item ENGLISH LITERARY PARADOX: A STYLISTIC ANALYSIS(2013) Korotkova, L. V.; Короткова, Л. В.Paradox, as a phenomenon, along with the examples that illustrate it, is the subject of many books and papers in mathematics, logic, and philosophy. In the present article we will concentrate on the application of paradox as a distinguishing feature of a literary language. The paradox is the basic stylistic device, accompanied by other stylistic devices, in the works of the most paradoxical writer of the nineteenth century, as the most critics agree – O. Wild. Paradox in Wilde's masterpieces consists in stating the opposite of a received opinion; in other words, paradox contradicts not itself but common sense.Item ГРОТЕСК В СТРУКТУРЕ НАУЧНОГО И ХУДОЖЕСТВЕННОГО СОЗНАНИЯ: ДОКСЫ И ПАРАДОКСЫ. СТАТЬЯ ТРЕТЬЯ(2015) Невярович, Н. Ю.; Нев’ярович, Н. Ю.; Nevyarovich, N. Yu.В статье поднимается проблема многозначности определения гротеска в российском литературоведении и эстетике ХХ в., вопросы о природе и функциях гротеска в период идеологически заотстренного противопоставления идеалистических и материалистических платформ в науке. Исследуются истоки и сущность основных подходов к научному истолкованию термина "гротеск", их логику и парадоксальность. В статті піднято проблему полісемії дефініції гротеску в російському літературознавстві та естетиці ХХ ст., питання природи та функцій гротеску в добу ідеологічно загостеного протиставлення ідеалістичних та матеріалістичних методологічних платформ у науці. Досліджуються витоки та сутність основних підходів до наукового тлумачення терміну "гротеск", їх логіка та парадоксальність. In the article rises problem of polisemanticy of determination of grotesque in Russian literary criticism and aesthetics of ХХ age., questions about nature and functions of grotesque in the period of the ideological sharp contrasting of idealistic and materialistic platforms in science. Sources and essence of the basic going are probed near scientific interpretation of term "grotesque", their logic and paradoxicality.Item ГРОТЕСК В СТРУКТУРЕ НАУЧНОГО И ХУДОЖЕСТВЕННОГО СОЗНАНИЯ : ДОКСЫ И ПАРАДОКСЫ. СТАТЬЯ ПЕРВАЯ(2014) Невярович, Н. Ю.; Нев'ярович, Н. Ю.; Nevyarovich, N. Yu.В статье поднимается проблема многозначности определения гротеска в литературоведении и эстетике, вопрос о природе и функциях гротеска в различные историко-литературные периоды от эпохи Возрождения до периода романтизма; исследуются истоки и сущность основных подходов к научному истолкованию термина "гротеск", их логику и парадоксальность. В статті піднято проблему полісемії дефініції гротеска в літературознавстві та естетиці, питання природи та функцій гротеска у різні історико-літературні періоди від доби Відродження до періоду романтизму, досліджуються витоки та сутність основних підходів до наукового тлумачення терміну "гротеск", їх логіку та парадоксальність. The article deals with the problem of polysemy of grotesque’s definition in literary criticism and esthetics, the question of grotesque’s nature and functions within various historical and literary periods from Renaissance till the Romanticism period; sources and essence of the main approaches to scientific interpretation of the term "grotesque", their logic and paradoxicality are investigated.Item ГРОТЕСК В СТРУКТУРЕ НАУЧНОГО И ХУДОЖЕСТВЕННОГО СОЗНАНИЯ : ДОКСЫ И ПАРАДОКСЫ. СТАТЬЯ ВТОРАЯ(2014) Невярович, Н. Ю.; Нев’ярович, Н. Ю.; Nevyarovich, N. Yu.В статье поднимается проблема многозначности определения гротеска в литературоведении и эстетике, вопрос о природе и функциях гротеска в ХІХ-ХХ вв., в неклассической эстетике модернизма. Исследуются идеи Дж. Рёскина, В. Кайзера, З. Фрейда, М. Бахтина, И. Смирнова и др. Выясняются истоки и сущность основных подходов к научному истолкованию термина "гротеск", их логика и парадоксальность. В статье исследуется внутренняя семантика "модернистского гротеска" в его схождениях и различиях с понятием "гротескный реализм". В статті піднято проблему полісемії дефініції гротеску в літературознавстві та естетиці, питання природи та функцій гротеску в ХІХ-ХХ століттях, у некласичній естетиці модернізму. Досліджуються ідеї Дж. Рескіна, В. Кайзера, З. Фройда, М. Бахтіна, І. Смирнова та ін. З’ясовуються витоки та сутність основних підходів до наукового тлумачення терміну "гротеск", їх логіка та парадоксальність. У статті досліджено внутрішню семантику "модерністського гротеску" у його сходженнях та розмежуваннях з поняттям "гротескний реалізм". The article deals with the problem of the multiple meaning of the grotesque definition in literature and aesthetics, the question of the grotesque nature and functions in the ХІХ-ХХ centuries, in the non-classical modernism aesthetics. In this work it is also researching the ideas of J. Reskin, W. Kaiser, Z. Freud, M. Bahtin, I. Smirnov and others. It is also defining some sources and essence of the main approaches to the scientific definition of the term "grotesque", their logic and paradoxicalness. In the article it is researching the internal semantics of the "modernistic grotesque" in its similarities and differences with the conception of the "grotesque realism".