ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
3 results
Search Results
Item PSYCHOLOGICAL CAUSES OF FATIGUE OF FOOTBALL PLAYERS(2023) Shcherbak, T.; Popovych, I. S.; Kariyev, A.; Duisenbayeva, A.; Huzar, V.; Hoian, I.; Kyrychenko, K.; Попович, І. С.The purpose of the research is to find out empirically and theoretically substantiate the psychological causes of football players’ fatigue. Methods. The ascertaining strategy of research and ranking of parameters has been applied. Valid and reliable psychodiagnostic methods have been used to measure parameters of professional maladjustment, self-assessment of psychophysiological state, differentiated assessment of performance, and the level of football players’ emotional burnout. Results. It was found that the high level of football player’s fatigue from the training-competitive cycle has been caused by a decrease in the efficiency of their psycho-functional systems: emotional changes (R=.920); a decrease in general activity (R=.810); a decrease in motivation to activity (R=.824); features of certain mental processes (R=.549); features of social interaction (R=.891). It has been shown that with a decrease in the indicators of the psychophysiological state, the feeling of fatigue increases: well-being (R=-.812); activity (R=-.840). As well as in relation to motivational factors of the appearance of fatigue: interest in sports (R=-.869); willingness to perform tasks (R=-.816). A statistically reliable inverse relationship has been established between all indicators of the psychophysiological state and predictors of fatigue: monotony, oversaturation, stress. It has been empirically established and explained that the drop in the level of football players’ performance, as a result of fatigue, can be caused by external negative influences: experiencing psycho-traumatic circumstances (R=.924); “being cornered” (R=.896); a desire to curtail professional activity: reduction of professional duties (R=.936); changes in team’s psychological climate: personal alienation (R=.924); changes in the emotional sphere: anxiety and depression (R=.882); inadequate selective emotional response (R=.867); emotional moral disorientation (R=.904); expansion of the sphere of emotional economy (R=.918); emotional deficit (R=.870); emotional alienation (R=.896). Discussion and conclusions. It has been summarized that football players with pronounced parameters of fatigue are much more often characterized by a deterioration in well-being, namely changes in the emotional sphere, a decrease in general activity and course of mental processes. At the same time, they are characterized by separate somatic vegetative disorders in sleep, peculiarities in social relations. In sports activities, they demonstrate reduced motivation and, accordingly, the lack of interest and motivation provokes a feeling of fatigue. It has been empirically found that the respondent football players with a pronounced feeling of fatigue demonstrate a high level of desire to stop their training and competition activities. These football players feel bored with monotonous, same-type activities and seek to change activity or diversify it.Item ЗАКОНОМІРНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СИНТЕЗУ МИСТЕЦТВ У ВИСТАВАХ СТУДЕНТСЬКОГО ТЕАТРУ(2014) Лимаренко, Л. І.; Лимаренко, Л. И.; Lymarenko, L. I.В статті досліджується проблема синтезу мистецтв як ефективного засобу підготовки майбутнього педагога. Підкреслюється важливість використання феномену взаємодії мистецтв у навчально- виховному процесі вузів з метою естетичного і всебічного розвитку індивідуальності студента, формування його педагогічної майстерності та естетичного досвіду. Автор переконаний, що найбільш перспективною, поліхудожньою та інтегративною формою художньо- педагогічної практики, основаної на взаємодії та синтезі мистецтв є студентський театр. Тому в центрі уваги науковця – закономірності використання синтезу мистецтв у виставах студентського театру. В статье исследуется проблема синтеза искусств как эффективного средства подготовки будущего педагога. Подчеркивается важность использования феномена взаимодействия искусств в учебно- воспитательном процессе вузов с целью эстетического и всестороннего развития индивидуальности студента, формирования его педагогического мастерства и эстетического опыта. Автор убеждён, что наиболее перспективной, полихудожественной и интегративной формой художественно-педагогической практики, основанной на взаимодействии и синтезе искусств является студенческий театр. Поэтому в центре внимания ученого – закономерности использования синтеза искусств в спектаклях студенческого театра. This article investigates the problem of synthesis of the arts as an effective way of future teacher’s training. It is emphasized the importance of using the phenomenon of art’s interaction in the university educational process for esthetic and comprehensive development of student’s personhood, the formation of his pedagogical skills and aesthetic experience. The author is convinced that the most promising polyartistic and integrative form of art-pedagogical practices based on the interaction and synthesis is a student theater. Therefore, the researcher’s focus is the principles of arts’ synthesis using in the student theater performances.Item СТВОРЕННЯ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ-РОЛІ У ВИСТАВАХ СТУДЕНТСЬКОГО ТЕАТРУ(2015) Лимаренко, Л. І.; Lymarenko, L. I.Стаття присвячена дослідженню питання створення художнього образу- ролі учасниками студентського театру-майбутніми педагогами. Автор зосереджує увагу на важливій подібній ознаці у театральній та педагогічній практиці: актор, створюючи сценічний образ через систему переживання, відображує почуття художнього образу; вчитель, створюючи свій професійний образ, відображує власні емоції та почуття. Така постановка питання визначила необхідність розгляду етапів роботи виконавців над створенням художнього образу-ролі-характеру у виставах студентського театру. Статья посвящена исследованию вопроса создания художественного образа-роли участниками студенческого театра-будущими педагогами. Автор сосредоточивает внимание на важном подобном признаке в театральной и педагогической практике: актер, создавая сценический образ через систему переживания, отображает чувства художественного образа; учитель, создавая свой профессиональный образ, отображает собственные эмоции и чувства. Такая постановка вопроса определила необходимость рассмотрения этапов работы исполнителей над созданием художественного образа-роли-характера в спектаклях студенческого театра. The article investigates the problem of creating an artistic image of the role of the participants, the student theater-future teachers. The author focuses on the importance of similar symptoms in theater and teaching practice: actor, creating a scenic image through experience, displays a sense of the artistic image; teacher, creating your professional image, display their emotions and feelings. This approach has identified the need to consider the stages of work on the creation of artists artistic image-role nature plays in student theater.