ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
6 results
Search Results
Item СТРУКТУРНА ХАРАКТЕРИСТИКА КУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ(2021) Варнавська, І. В.; Черемісін, О. В.; Varnavska, I. V.; Cheremisin, O. V.Культурна компетентність являє собою інтегральну якість особистості, що виявляється у загальній здатності і готовності людини до різноманітної творчої діяльності, соціально орієнтує здобувача вищої освіти на самостійну і успішну життєдіяльність. Метою статті є спроба аналізу формування культурної компетентності здобувачів вищої освіти як динамічний процес зміни самої людини, його становлення як культурної особистості. Методологічну основу дослідження становлять підходи: системно-хронологічний, культурологічний, аксіологічний, порівняльний, ретроспективний, дидактичний. Зазначені підходи ґрунтуються на сукупності методологічних принципів, з-поміж яких: діалектичний, системності, історизму, хронологічний, персоніфікований. У статті розкривається проблема, що до останнього часу у педагогічних дослідженнях не визначені точні параметри, показники і критерії, відповідно до яких можна було б точно і однозначно оцінити культурну компетентність здобувачів. Це частково пов’язано з тим, що ключові компетенції, що характеризують культурну компетентність здобувачів, – не окрема частина навчального плану, вони інтегровані в його зміст. Труднощі такого визначення обумовлена також ціннісним характером культури і процесу її присвоєння особистістю. Переклад культури на мову компетенцій в освітньому процесі не усуває цієї проблеми. На відміну від структурованого предметного навчання, культурне становлення особистості носить надпредметних характер і пов’язане із визначенням ціннісних орієнтацій та особистісних позицій здобувачів. За результатами дослідження зроблені висновки, що у педагогічній науці склалася теоретична база, яка дозволяє змістовно і організаційно розробляти оцінку процесу культурного становлення здобувачів закладу вищої освіти. Дослідження доводить, що в практиці освіти вишу поки що не вдається уникнути однобічності та обмеженості в оцінці культурної компетентності; певні труднощі виникають в питанні її цілісного уявлення як результату якісної освіти. Проблема оцінки культурної компетентності вимагає цілеспрямованого вивчення з урахуванням специфіки освітнього процесу закладу вищої освіти різного профілю, індивідуальних особливостей присвоєння культури здобувачам і оволодіння ними ключовими компетентностями. Cultural competence is an integral quality of personality, which is manifested in the general ability and willingness of man to various creative activities, socially orients higher education to independent and successful life. The aim of the article is to analyze the formation of cultural competence of higher education seekers as a dynamic process of change of the person himself, his formation as a cultural personality. Research methods applied: system-chronological, culturological, axiological, comparative, retrospective, didactic. The approaches are based on a set of methodological principles, including: dialectical, systematic, historicism, chronological, personalized. The article reveals the problem that until recently the pedagogical research did not defi ne the exact parameters, indicators and criteria according to which it would be possible to accurately and unambiguously assess the cultural competence of applicants. This is partly due to the fact that the key competencies that characterize the cultural competence of applicants are not a separate part of the curriculum, they are integrated into its content. The diffi culty of such a defi nition is also due to the value nature of culture and the process of its assignment by the individual. The translation of culture into the language of competencies in the educational process does not eliminate this problem. In contrast to structured subject learning, the cultural development of the individual is supra-subject in nature and is associated with the defi nition of values and personal positions of applicants. It is concluded that in pedagogical science there is a theoretical basis that allows meaningful and organizational development of the assessment of the process of cultural development of higher education institutions. The study proves that in the practice of higher education it is not yet possible to avoid one-sidedness and limitations in the assessment of cultural competence; certain diffi culties arise in the question of its holistic representation as a result of quality education. The problem of assessing cultural competence requires a purposeful study, taking into account the specifi cs of the educational process of higher education institutions of diff erent profi les, the individual characteristics of the assignment of culture to applicants and their mastery of key competencies.Item СТВОРЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ(2021) Варнавська, І. В.; Черемісін, О. В.; Varnavska, I. V.; Cheremisin, O. V.У статті розглянуто роль культурної компетентності фахівця як обов’язкової професійно важливої якості, що забезпечує ефективність й успішність діяльності та здатності особистості. Доведено, що колективу здобувачів вищої освіти притаманні особливі характеристики: соціально-професійна спря- мованість (на здобуття професії), спільність інтересів, цілей, що зумовлені відношенням до професії за різної мотивації до навчально-професійної діяльності; однорідність за віковими ознаками і рівнем освіти; динамічність відповідно до послідовності навчання від курсу до курсу; високий ступінь само- організації, самоуправління. Проаналізовано створення просторово-предметного складника збагаче- ного соціально-професійного середовища, що моделює соціально компетентну поведінку майбутніх економістів, організацію і проведення різноманітних заходів: конкурсів, проєктів із соціально значущої проблематики. Здобувачі працювали над створенням і подальшим захистом соціальних плакатів, пре- зентацій, відеороликів, які своєю чергою забезпечили соціально-значуще оформлення закладу, його аудиторій. Основна увага приділяється напрямам створення збагаченого соціально-професійного сере- довища як взаємодії із студентським парламентом, узгодження з ним основних заходів із формування культурної компетентності майбутніх економістів. Адже студентський парламент як важливий пред- ставницький орган самоврядування здобувачів вищої освіти забезпечує право і можливість самостійно вирішувати питання щодо навчання і побуту, захисту їх прав та інтересів, а також брати участь в управ- лінні навчальним закладом. Проаналізовано створення соціально-професійного середовища на при- кладі роботи Херсонського державного аграрно-економічного університету, в якому здобувачі вищої освіти залучені до багатьох навчальних, організаційних та наукових проєктів. Article considers the role of cultural competence of a specialist as a mandatory professionally important quality that ensures the effectiveness and success of an individual's activities and abilities. It is proved that the team of applicants for Higher Education has special characteristics: social and professional orientation (to get a profession), common interests, goals, due to the attitude to the profession with different motivation for educational and professional activities; uniformity in age characteristics and level of Education; dynamism in accordance with the sequence of training from course to course; a high degree of self-organization, selfmanagement. The article analyzes the creation of a spatial and subject component of an enriched socioprofessional environment that models the socially competent behavior of future economists, the organization and conduct of various events: competitions, projects on socially significant issues. Applicants worked on the creation and subsequent protection of social Posters, Presentations, and videos, which, in turn, provided a socially significant design of the institution and its classrooms. The main attention is paid to the areas of creating an enriched social and professional environment as interaction with the Student Parliament, coordination with it of the main measures for the formation of cultural competence of future economists. After all, the Student Parliament, as an important representative body of self-government of higher education applicants, ensures the right and opportunity to independently decide on education and everyday life, protect their rights and interests, and participate in the management of an educational institution. Article analyzes the creation of a social and professional environment on the example of the work of the Kherson State agrarian and economic University, where applicants for higher education are involved in many educational, organizational and scientific projects.Item ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ПОНЯТТЯ «ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ В ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ»(2019) Пислар, А. Б.; Pyslar, A. B.У статті на основі аналізу широкої джерельної бази визначено сутність поняття «виховання учнівської молоді в закладах професійно-технічної освіти». Виховання потрактовано як цілеспрямований та спеціально організований процес формування особистості, на який здійснюють неабиякий уплив такі фактори, як спадковість та середовище, результатом якого є прищеплення вихованцю потрібних певному суспільству якостей. Акцентовано, що об’єктом виховання зазвичай виступає молоде покоління, зокрема учнівська молодь. Термін «виховання учнівської молоді» розглянуто як процес формування і розвитку учнівської молоді з урахуванням її вікових особливостей, який спрямовується на підготовку до обраної професії та відбувається в умовах максимально наближених до виробничих. Констатовано, що виховання учнівської молоді відбувається, зокрема, в закладах професійно-технічної освіти, які до недавнього часу називали «професійно-технічні навчальні заклади». Зазначено, що в закладах професійно-технічної освіти створені максимально наближенні до майбутньої професії умови, щоб особистість могла вільно розвиватися, і набувати тих якостей, котрі потрібній їй при оволодінні обраною професією. Значну роль у цьому відіграє виховання, зокрема професійне. Наведено визначення терміну «професійне виховання», надане вітчизняною вченою В. Радкевич. Представлено визначення поняття «виховання учнівської молоді в закладах професійно-технічної освіти». Під ним розуміється цілеспрямований процес, під час якого здійснюється вплив педагогічного колективу на учнівську молодь з метою спонукання її до самовиховання, саморозвитку, самовдосконалення та самореалізації в майбутній професії та суспільстві. Окреслено перспективи подальшого наукового пошуку, зокрема щодо детального вивчення напрямів виховання учнівської молоді в закладах професійно-технічної освіти різних історичних періодів. In the article the meaning of «education of young people at vocational and technical education establishments» based on the broad data analysis is defined. Education is considered to be as purposeful and specially organized process of building an individual influenced by factors such as hereditary and environment resulting in providing skills needed by society among young people. It is stated that the object of education is youth namely pupils and students. The definition of «education of young people» was considered to be as the formation process and youth development according to its age specificities aimed at preparing for chosen profession and happening under conditions close to working environment. Education of young people proves to be at technical education establishments which until recently have been called «vocational education institutions». It is said that at technical education establishments conditions close to working environment have been created to help an individual develop freely and acquire skills needed for his or her chosen profession. Education namely professional plays a significant role. The definition «professional education» given by national scientist V. Radkevych is proposed. The definition of «education of young people at vocational and technical education establishments» is given. This term refers to purposeful process during which the teaching staff influences the young people to motivate them for self – training, self – development, self – improvement and self – realization in future profession and society. Perspectives for further scientific search are proposed namely as for detailed study of directions of education of young people at vocational and technical education establishments of different historical periods.Item ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ПОНЯТТЯ «ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ В ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ»(2019) Пислар, А. Б.; Pyslar, А. В.У статті на основі аналізу широкої джерельної бази визначено сутність поняття «виховання учнівської молоді в закладах професійно-технічної освіти». Виховання потрактовано як цілеспрямований та спеціально організований процес формування особистості, на який здійснюють неабиякий уплив такі фактори, як спадковість та середовище, результатом якого є прищеплення вихованцю потрібних певному суспільству якостей. Акцентовано, що об’єктом виховання зазвичай виступає молоде покоління, зокрема учнівська молодь. Термін «виховання учнівської молоді» розглянуто як процес формування і розвитку учнівської молоді з урахуванням її вікових особливостей, який спрямовується на підготовку до обраної професії та відбувається в умовах максимально наближених до виробничих. Констатовано, що виховання учнівської молоді відбувається, зокрема, в закладах професійно-технічної освіти, які до недавнього часу називали «професійно-технічні навчальні заклади». Зазначено, що в закладах професійно-технічної освіти створені максимально наближенні до майбутньої професії умови, щоб особистість могла вільно розвиватися, і набувати тих якостей, котрі потрібній їй при оволодінні обраною професією. Значну роль у цьому відіграє виховання, зокрема професійне. Наведено визначення терміну «професійне виховання», надане вітчизняною вченою В. Радкевич. Представлено визначення поняття «виховання учнівської молоді в закладах професійно-технічної освіти». Під ним розуміється цілеспрямований процес, під час якого здійснюється вплив педагогічного колективу на учнівську молодь з метою спонукання її до самовиховання, саморозвитку, самовдосконалення та самореалізації в майбутній професії та суспільстві. Окреслено перспективи подальшого наукового пошуку, зокрема щодо детального вивчення напрямів виховання учнівської молоді в закладах професійно-технічної освіти різних історичних періодів. In the article the meaning of «education of young people at vocational and technical education establishments» based on the broad data analysis is defined. Education is considered to be as purposeful and specially organized process of building an individual influenced by factors such as hereditary and environment resulting in providing skills needed by society among young people. It is stated that the object of education is youth namely pupils and students. The definition of «education of young people» was considered to be as the formation process and youth development according to its age specificities aimed at preparing for chosen profession and happening under conditions close to working environment. Education of young people proves to be at technical education establishments which until recently have been called «vocational education institutions». It is said that at technical education establishments conditions close to working environment have been created to help an individual develop freely and acquire skills needed for his or her chosen profession. Education namely professional plays a significant role. The definition «professional education» given by national scientist V. Radkevych is proposed. The definition of «education of young people at vocational and technical education establishments» is given. This term refers to purposeful process during which the teaching staff influences the young people to motivate them for self – training, self – development, self – improvement and self – realization in future profession and society. Perspectives for further scientific search are proposed namely as for detailed study of directions of education of young people at vocational and technical education establishments of different historical periods.Item КОУЧИНГ ЯК СКЛАДОВА ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩІЙ ШКОЛІ(2018) Ковальська, Н. М.; Богадьорова, Л. М.; Ковальова, Л. І.; Kovalska, N. М.; Bohadorova, L. М.; Kovalova, К. I.У статті -розглянуто новий стиль управління людськими ресурсами - освітній коучинг, технології якого сприяють мобілізації внутрішніх можливостей і потенціалу працівників освіти та постійному вдосконаленню професіоналізму та кваліфікаціїзростанню рівня конкурентоспроможності, забезпеченню розвитку компетентності та спонукають до інноваційного підходу в професійній діяльності. Окреслено основні ідеї концепції освітнього коучингу - це розвиток людини як пріоритетний напрям в освіті; розкриття людського потенціалу для максимального його використання; допомога студентам розкривати компетенції та навчатися; синтезування елементів коучингу для прискорення бажаних змін у результатах професійного розвитку науково-педагогічного працівника. Визначено закономірності, такі як активізація природних механізмів розвитку керованої системи, де коуч спрямовує свої дії на розвиток клієнта; когерентного зближення різних за походженням процесів на основі діалогічної адаптації взаємодіючих сторін; залежності адаптивного характеру управління від реалістичності його мети; взаємоадаптація керуючої і керованої підсистем та моніторингового супроводу взаємодії цих систем, їхнього рефлексивного розвитку; залежності підвищення ефективності адаптивного управління від повноти використання його наукових засад. Зазначено принципи освітнього коучингу, усвідомленості й відповідальності, відсутності експертної позиції та поетапного розвитку, ієрархічності розвитку та моніторингу, єдності та взаємозв'язку, рівності, опору змінам, відсутності готових відповідей. Розглянуто коучинг-підхід, який дозволяє зосередити увагу на конструктивному рішенні та успіху, тобто конструюванні майбутнього, що, у свою чергу, розширює сферу пізнання й самопізнання студента. Обґрунтовано використання коучитових технологій на заняттях та під час організації індивідуальної роботи, що дає можливість формуванню освітньої компетентності в студентів, визначення ними недоліків та переваг своєї професійної поведінки. The article deals with a new style o f human resources management - educational coaching, which technologies help to mobilize the internal capabilities and potential o f education employees and to improve continuously their professionalism and qualification, to increase the level o f their competitiveness, to ensure the development o f competence and to encourage using an innovative approach in their professional activity. The article outlines the main ideas o f the concept o f educational coaching, which is a human development as a priority issue in education; the disclosure o f a human potential fo r its maximum use; helping students to develop competences and study; the synthesis o f elements o f coaching to accelerate the desired changes in the results o f the professional development o f a scientific-pedagogical employee. The article determines the regularities such as the activation o f natural mechanisms o f the development o f a controlled system, where the coach directs his actions at the client's development; a coherent convergence o f different by origin processes on the basis o f the dialogic adaptation o f the interacting parties; the dependence o f the adaptive nature o f management on the realism o f its purpose; inter-adaptation o f the managing and controlled subsystems and a monitoring support o f the interaction o f these systems, their reflexive development; the dependence o f the effectiveness increase o f the adaptive management from the completeness o f usage o f its scientific basis. The article outlines the principles o f educational coaching, awareness and responsibility, the absence o f expert position and a stage-by-stage development, a hierarchy o f development and monitoring, unity and interrelation, the equality, the resistance to changes, the absence o f ready answers. . , . , , , , • ITie coaching approach allows focusing on the constructive solution and success, that is, on designing the future, which in its turn expands the student's filed o f cognition and self-knowledge. The use o f coaching technologies in class and during the organization o f individual work enables students to form the educational competence and identify the disadvantages and advantages o f their professional behaviour.Item ПРОФЕСІЙНА КУЛЬТУРА МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ: КРИТЕРІЇ ТА РІВНІ ВСТАНОВЛЕННЯ(2015) Чуприна (Мартиненко), С. О.; Чуприна, С. А.; Chuprina, S. A.У статті висвітлено професійна культура соціальних працівників, що є нагальною вимогою сьогодення. Проаналізовано праці науковців, які займалися вивченням професійної культури майбутніх фахівців та відобразили її багатоаспектний характер. Увагу дослідники зосереджують на різних аспектах і засобах формування професійної культури фахівців соціальної сфери. Здійснено аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури із зазначеної проблеми, який надав можливість з’ясувати, що професійна культура – це результат інтеріоризації особистістю норм, цінностей та моделей поведінки, які функціонують у відповідному професійному співтоваристві і є інтегральною особистісною якістю. Проаналізовано структурні компоненти професійної культури соціального працівника, які мають системний характер. На основі структурних компонентів визначені критерії професійної культури та охарактеризовані їх показники. Урахування визначених критеріїв і показників дало змогу виокремити чотири рівні сформованості професійної культури у майбутніх соціальних працівників. В статье рассматриваются профессиональная культура социальных работников, которая является неотемливым требованием современности. Проанализированы труды ученых, которые занималися изучением профессиональной культуры будущих специалистов и отразили ее многоаспектный характер. Внимание исследователей сосредотачиваются на различных аспектах и средствах формирования профессиональной культуры специалистов социальной сферы. Осуществлен анализ философской, психологической и педагогической литературы по данной проблеме, который предоставил возможность выяснить, что профессиональная культура - это результат интериоризации личностью норм, ценностей и моделей поведения, которые функционируют в соответствующем профессиональном сообществе и есть интегральным личностным качеством. Проанализированы структурные компоненты профессиональной культуры социального работника, которые имеют системный характер. На основании структурных компонентов определены критерии профессиональной культуры и охарактеризованы их показатели. Учётность определенных критериев и показателей позволило выделить четыре уровня сформированности профессиональной культуры у будущих социальных работников. The article deals with the professional culture of social workers, which is a requirement of our time. Analyzed the works of scientists who study the professional culture of the future experts and reflecting the multidimensional nature. Attention of researchers focus on different aspects and means of formation of professional culture experts of social sphere. The analysis of the philosophical, psychological and pedagogical literature on the subject, which provided an opportunity to find out what professional culture - is the result of internalization of the individual norms, values and behaviors that operated under the professional community is an integral aspect of personality. Analyzed the structural components of the professional culture of social workers who have systemic. Based on the structural components of the criteria of professional culture and are characterized by their performance. Accounting for certain criteria and indicators possible to distinguish four levels of formation of professional culture of the future social workers.