ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ

Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66

Browse

Has files: YesSubject: search.filters.subject.psychological climate

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КОМАНДНОЇ ЗГУРТОВАНОСТІ ЮНИХ СПОРТСМЕНОК В ІГРОВИХ ВИДАХ СПОРТУ
    (2019) Шалар, О. Г.; Стрикаленко, Є. А.; Гузар, В. М.; Стрикаленко, Е.; Гузарь, В.; Shalar, O.; Strykalenko, E.; Huzar, V.
    Мета: полягає в визначені особливостей формування командної згуртованості в ігрових видах спорту. Матеріал і методи: використовувались наступні методи дослідження: психолого-педагогічне анкетування рівня згуртованості та конфліктності в колективі (методики Л. Столяренка, К. Томаса, Сішара тощо); методи математичної обробки отриманих результатів. У дослідженні прийняли участь 4 жіночі команди, а саме: гандбольна «Дніпрянка», баскетбольна «Таврійські зірки», футбольна «Южанка» та волейбольна команда «Едалеїда» Херсонської області. Вік дівчат 13-14 років. Результати: порівняння рівня командної згуртованості юних спортсменок в різних ігрових видах спорту довело, що індекс групової згуртованості суттєво більший у юних гандболісток та баскетболісток; подібна тенденція спостерігається і при порівняння даних оцінювання ціннісно-орієнтовної єдності колективу. Психологічний клімат в усіх командах практично однаковий; вирішення конфліктної ситуації у гандболісток відбувається за рахунок співпраці, а в інших командах − компромісу; в усіх спортивних командах існує домінування діяльнісної та ціннісної сфери над емоційною. Висновки: Результати визначення взаємозв’язку між показниками змагальної діяльності та рівнем командної згуртованості довели, що існує тісний взаємозв’язок (r = 0,825) між успіхом сумісної діяльності та показниками змагальної результативності, між ціннісноорієнтованою єдністю колективу, рівнем групової згуртованості та рівнем спортивної майстерності − r = 0,852 та r = 0,420 відповідно. Також встановлено, що з зростанням спортивних результатів конфліктні ситуації вирішуються за рахунок співпраці (r =0,777). Перспектива подальших досліджень має бути пов’язана із впливом авторитету тренера на командну згуртованість і єдність юних спортсменок. Цель: заключается в определенные особенностей формирования командной сплоченности в игровых видах спорта. Материал и методы: использовались следующие методы исследования: психологопедагогическое анкетирование уровня сплоченности и конфликтности в коллективе (методики Л. Столяренко, К. Томаса, Сишара и т.п.); методы математической обработки полученных результатов. В исследовании приняли участие 4 женские команды, а именно: гандбольная «Днепрянка», баскетбольная «Таврийские звезды», футбольная «Южанка» и волейбольная команда «Едалеида» Херсонской области. Возраст девушек 13-14 лет. Результаты: сравнения уровня командной сплоченности юных спортсменок в различных игровых видах спорта показало, что индекс групповой сплоченности существенно больше в юных гандболисток и баскетболисток; подобная тенденция наблюдается и при сравнения данных оценки ценностного единства коллектива. Психологический климат во всех командах практически одинаков; решения конфликтной ситуации у гандболисток происходит за счет сотрудничества, а в других командах − компромисса; во всех спортивных командах существует доминирование деятельностной и ценностной сферы над эмоциональной. Выводы: Результаты определения взаимосвязи между показателями соревновательной деятельности и уровнем командной сплоченности виявили существование тесной взаимосвязи (r = 0,825) между успехом совместной деятельности и показателями соревновательной результативности, между ценностным единством коллектива, уровнем групповой сплоченности и уровнем спортивной майстерства: r = 0,852 и r = 0,420 соответственно. Также установлено, что с ростом спортивных результатов конфликтные ситуации решаются за счет сотрудничества (r = 0,777). Перспектива дальнейших исследований должна быть связана с влиянием авторитета тренера на командную сплоченность и единство юных спортсменок. Purpose: consists in certain features of the formation of team cohesion in team sports. Material and methods: the following research methods were used: psychological and pedagogical survey of the level of cohesion and conflict in the team (methods L. Stolyarenko, K. Thomas, Sishara, etc.); methods of mathematical processing of the results. The study involved 4 women's teams, namely: the handball “Dnepryanka”, the basketball “Tavria stars”, the football “Yuzhanka” and the volleyball team “Edaleida” of the Kherson region. Age of girls 13-14 years. Results: comparing the level of team cohesion of young athletes in various team sports showed that the index of group cohesion is significantly higher in young handball players and basketball players; A similar trend is observed when comparing data assessing the value unity of the collective. The psychological climate in all teams is almost the same; Handball players resolve a conflict situation by cooperating, and in other teams a compromise; in all sports teams there is a domination of the activity and value sphere over the emotional one. Conclusions: The results of determining the relationship between the indicators of competitive activity and the level of team cohesion resulted in the existence of a close relationship (r = 0.825) between the success of joint activities and indicators of competitive performance, between the collective unity of values, the level of group cohesion and the level of sports leadership: r = 0.852 and r = 0.420 respectively. It was also found that with the growth of sports results, conflict situations are resolved through cooperation (r = 0.777). The prospect of further research should be related to the influence of the coach's authority on the team cohesion and unity of young athletes.
  • Thumbnail Image
    Item
    ВЗАИМООТНОШЕНИЯ КАК АСПЕКТ ПСИХОЛОГИЧЕСКОГО КЛИМАТА ЖЕНСКОЙ ФУТБОЛЬНОЙ КОМАНДЫ
    (2014) Гузарь, В. Н.; Шалар, О. Г.; Норик, А. О.; Гузарь, В. М.; Huzar, V. N.; Shalar, O. G.; Norik, A. O.
    Аннотации: Цель: определить уровень психологи- ческого климата женской футбольной команды. Изучены уровни межлич- ностных отношений в женском фут- больном коллективе. Материал: в ис- следовании, которое длилось 2 года, приняло участие 14 футболисток Хер- сонского женского футбольного клуба «Кристалл». Результаты: Установле- но, что в команде преобладает эмо- циональный (0,6) и когнитивный ком- поненты (0,5). Девушки хорошо знают и понимают друг друга, тренировки проходят на хорошем эмоциональном фоне. По наблюдениям и показателя- ми поведенческого компонента (0,35), установлено, что футболистки часто не уступают своим партнерам по команде в напряженных ситуациях. Иногда это приводит к конфликтным ситуациям. Выводы: рекомендовать показатели взаимоотношений в женской футболь- ной команде тренерам командных видов спорта в построении здоровой психологической атмосферы. Мета: визначити рівень пси- хологічного клімату жіночої футбольної команди. Вивчено рівні міжособистісних відносин у жіночому футбольному колек- тиві. Матеріал: у дослідженні, яке трива- ло 2 роки, прийняло участь 14 футболісток Херсонського жіночого футбольного клубу «Кристал». Результати: Встановлено, що в команді переважає емоційний (0,6) та когнітивний компоненти (0,5). Дівча- та добре знають і розуміють одна одну, тренування проходять на гарному емо- ційному фоні. За спостереженнями та показниками поведінкового компоненту (0,35), з’ясовано, що футболістки часто не поступаються своїм партнерам по коман- ді в напружених ситуаціях, що приводить до конфліктних ситуацій. Висновки: реко- мендувати показники взаємовідношень у жіночій футбольній команді тренерам ко- мандних видів спорту у побудові здорової психологічної атмосфери. Purpose: to determine the level of psychological climate of women’s soccer team. Studied levels of interpersonal relationships in women’s football team. Material: in the study, which lasted 2 years, 14 football players participated Kherson female football club “Crystal”. Results: It was determined that the team is dominated by emotional (0.6) and cognitive components (0.5). Girls come to know and understand each other, training takes place on a good emotional background. Observations and indicators of behavioral component (0.35), found that football players often do not yield to their teammates in stressful situations. Sometimes this leads to conflict situations. Conclusions: recommend indicators of relationships in women’s soccer team coaches of team sports in building healthy psychological atmosphere.