ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
6 results
Search Results
Item СУЧАСНІ ЦИФРОВІ ІНСТРУМЕНТИ ЯК ЗАСІБ МОТИВАЦІЇ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ДО НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ(2025) Волянюк, А. С.; Volianiuk, А. С.У статті досліджується вплив сучасних цифрових інструментів на мотивацію здобувачів вищої освіти педагогічних спеціальностей до здійснення наукових досліджень. У контексті цифровізації освіти та трансформації традиційних освітніх підходів розкривається актуальність інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій у процес підготовки майбутніх педагогів. Проаналізовано демотивуючі чинники, що ускладнюють здобувачам вищої освіти процес здійснення наукової діяльності та написання наукових робіт, серед яких найпоширенішими є труднощі з пошуком та опрацюванням наукової інформації, оформленням тексту та списків використаних джерел за вимогами академічного письма, створенням візуалізацій результатів, перекладом іноземних джерел та вибором актуальної теми. У дослідженні, проведеному протягом 2023-2024 років на базі Херсонського державного університету, взяли участь 159 респондентів (першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти) спеціальностей «Дошкільна освіта», «Початкова освіта» та «Спеціальна освіта». На основі опитування було виокремлено три основні групи цифрових інструментів, які сприяють науковій активності студентів: інструменти для пошуку літератури та управління бібліографією; інструменти для генерації ідей, структуризації досліджень і роботи з текстом; інструменти для візуалізації результатів дослідження. Отримані результати засвідчили зростання рівня інтересу до наукової діяльності серед респондентів, підвищення впевненості у дослідницьких навичках, рівня готовності брати участь у наукових заходах, а також – зменшення рівня труднощів, які знижують мотивацію до наукової діяльності (демотивуючих чинників). Стаття висвітлює не лише потенціал цифрових технологій, а й методичні засади їх впровадження з метою підвищення мотивації до наукової діяльності в цілому. Результати дослідження можуть бути корисними для викладачів, наукових керівників, розробників освітніх програм і всіх, хто зацікавлений в ефективному поєднанні цифрових інструментів та педагогічної науки. Результати дослідження підтвердили, що використання цифрових технологій сприяє підвищенню ефективності наукової роботи, усуненню основних бар'єрів та формуванню дослідницької компетентності майбутніх педагогів, що позитивно впливає на мотивацію до наукових досліджень. The article explores the impact of modern digital tools on the motivation of higher education students in pedagogical fields to engage in scientific research. In the context of the digitalization of education and the transformation of traditional educational approaches, the relevance of integrating information and communication technologies into the process of preparing future educators is revealed. The study analyzes demotivating factors that complicate the research activities and scientific writing process for higher education students. The most common barriers include difficulties with searching and processing scientific information, formatting text and bibliographies according to academic writing standards, creating visualizations of results, translating foreign sources, and choosing relevant topics. The study, conducted during 2023–2024 at Kherson State University, involved 159 participants (bachelor’s and master’s students) from the fields of “Preschool Education,” “Primary Education,” and “Special Education.” Based on the survey, three main groups of digital tools that contribute to students' scientific activity were identified: tools for literature search and bibliographic management; tools for idea generation, research structuring, and text processing; and tools for visualizing research results. The results of the study showed an increased interest in scientific activity among the respondents, enhanced confidence in research skills, greater readiness to participate in scientific events, and a reduction in difficulties that demotivate students from engaging in research activities. The article highlights not only the potential of digital technologies but also the methodological foundations for their implementation to increase motivation for scientific work. The study’s findings may be useful for educators, academic supervisors, curriculum developers, and anyone interested in effectively combining digital tools and pedagogical science. The results confirm that the use of digital technologies contributes to the efficiency of scientific work, the removal of key barriers, and the development of research competence in future educators, positively impacting their motivation to engage in scientific research.Item ФОРМУВАННЯ ПРОЄКТНО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ ЯК СКЛАДОВОЇ ЇХ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ(2024) Таточенко, В. І.; Гаран, І. О.; Tatochenko, V. I.; Haran, I.У статті уточнено теоретичні чинники формування проєктно-дослідницької компетентності майбутніх учителів математики в умовах інноваційних зрушень у вітчизняній галузі математичної освіти. Проаналізовано погляди науковців на трактування понять "професійна підготовка вчителя математики", "компетентність", "професійна компетентність вчителя математики", "проєктно-дослідницька компетентність вчителя математики", "формування проєктно-дослідницької компетентності вчителя". Розроблено та апробовано структурно-функціональну модель формування проєктно-дослідницької компетентності майбутнього вчителя математики. Уточнено умови формування проєктно-дослідницької компетентності майбутніх учителів математики. Встановлено, що наявні педагогічні умови та існуючі суперечності скріплюють систему, виступають в ролі її рушійної сили. Інформаційний простір виступає в якості оболонки процесу формування проєктно-дослідницької компетентності майбутніх учителів математики. The article clarifies the theoretical factors of the formation of project-research competence of future mathematics teachers in the conditions of innovative developments in the domestic field of mathematics education. The views of scientists on the interpretation of the concepts of "professional training of a mathematics teacher", "competence", "professional competence of a mathematics teacher", "project-research competence of a mathematics teacher", "formation of project-research competence of a teacher" are analyzed. A structural-functional model of the formation of project-research competence of a future mathematics teacher is developed and tested. The conditions for the formation of project-research competence of future mathematics teachers are clarified. It is established that the existing pedagogical conditions and existing contradictions strengthen the system, act as its driving force. The information space acts as a shell of the process of forming project-research competence of future mathematics teachers.Item РОЗРОБЛЕННЯ МОДЕЛІ ЩОДО ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ ДО ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ(2020) Сидорович, М. М.; Солона, Ю. О.; Sydorovych, M. M.; Solona, Yu. O.У статті розроблено прогностичну модель підготовки майбутніх учителів біології до дослідницької діяльності у закладах загальної середньої освіти. Ця модель складається з ціле-мотиваційного, змістово-процесуального та контрольно-оцінного компонентів, кожний з яких містить низку елементів. Її апробація у підготовці майбутніх учителів біології у Херсонському державному університеті довела підвищення рівня сформованості їх дослідницької компетентності. Результати цієї апробації свідчать про готовність випускників до дослідницької діяльності у закладах загальної середньої освіти. The article elaborates the prognostic model of preparation of future biology teachers for research activities in general secondary education institutions. This model consists of whole motivation, content-processing and control-evaluation components, each of which contains a number of elements. Her endorsement in the preparation of future biology teachers at Kherson State University has increased the level of development of their research competence. The results of this test show that the graduates art ready for research in general secondary education institutions.Item НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ ДО ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СУЧАСНІЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ(2020) Сидорович, М. М; Солона, Ю. О.; Sydorovych, M. M.; Solona, Yu. O.У роботі розглядається структурно-функціональна модель підготовки майбутніх вчителів біології до дослідницької діяльності в закладах загальної середньої освіти. Центральною ланкою цієї моделі є система методичних прийомів проєктування дослідницької діяльності. Вона забезпечує взаємозв’язок принципів адаптивного навчання і рис «кліповості» під час організації дослідницької діяльності здобувачів вищої освіти у процесі вивчення освітніх компонентів системної біології. The work considers a structural and functional model for training future biology teachers for research activities in general secondary education institutions. The central element of this model is the systems of methodological techniques for designing research activities. It ensures the interconnection of the principles of adaptive learning and the features of "clippery" when organizing the research activities of applicants for higher education in the process of studying the educational components of systems biology.Item ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ПРОГРАМНА ІНЖЕНЕРІЯ» НА ПРИКЛАДІ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ «ГРУПОВА ДИНАМІКА ТА КОМУНІКАЦІЇ»(2014) Вінник, М. О.; Осипова, Н. В.; Тарасіч, Ю. Г.; Савенко, А. П.; Винник, М. А.; Тарасич, Ю. Г.; Vinnik, М.; Osipova, N.; Tarasich, Y.; Savenko, A.У статті розглядаються, як теоретичні, так і практичні підходи використання наукових основ формування дослідницьких компетентностей у студентів спеціальності «Програмна інженерія». Запропоновано методику формування дослідницьких компетентностей студентів спеціальності «Програмна інженерія» на прикладі викладання курсу «Групова динаміка та комунікації». Встановлено, що використання можливостей інформаційного освітнього середовища сприяє підвищенню ефективності формування дослідницьких компетентностей студентів. В статье рассматриваются, как теоретические, так и практические подходы использования научных основ формирования исследовательских компетентностей у студентов специальности «Программная инженерия». Предложена методика формирования исследовательских компетентностей студентов специальности «Программная инженерия» на примере преподавания курса «Групповая динамика и коммуникации». Установлено, что использование возможностей информационной образовательной среды способствует повышению эффективности формирования исследовательских компетентностей студентов. In this article it is analyzed both theoretical and tactical approaches to the usage of scientific basis of formation of research competence of students majoring in «Software Engineering». A method for the establishment of research competencies students majoring in «Software Engineering» on the example of teaching the course «Group dynamics and communication». It has been established that the use of the opportunities the information educational environment enhances the effectiveness of the establishment of research competencies of students.Item МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ(2014) Осипова, Н. В.; Вінник, М. О.; Тарасіч, Ю. Г.; Винник, М. А.; Тарасич, Ю. Г.У статті проведено аналіз практичного досвіду та теоретико-методологічних засад формування дослідницької компетентності майбутніх інженерів-програмістів та визначено її змістовну сутність, структуру, критерії та показники. Охарактеризовано рівні сформованості дослідницької компетентності майбутніх інженерів-програмістів та обґрунтовано основні етапи її формування. Зважаючи на специфіку формування дослідницької компетентності саме у інженерів-програмістів, вимоги ринку праці та суспільне замовлення велику увагу у статті приділено участі студентів у науково-дослідних проектах кафедри, а зокрема у міжнародних проектах та проектах на замовлення МОНУ. Важливим фактором ефективного формування дослідницької компетентності майбутніх інженерів-програмістів визначено роботу на кафедрі наукових шкіл, стажування студентів у ІТ компаніях, ІТ відділах ВНЗ та в інших навчальних закладах, зокрема закордоних. Приділено увагу необхідності групової роботи учасників навчального процесу, що може бути забезпечено їх участю у наукових проблемних гуртках, наукових школах, роботою над спільними науково- дослідними проектами. Проведене дослідження підтверджує ефективність упровадження запропонованої моделі формування дослідницької компетентності у майбутніх інженерів-програмістів. В статье проведен анализ практического опыта и теоретико-методологических основ формирования исследовательской компетентности будущих инженеров-программистов и определены ее содержательная сущность, структура, критерии и показатели. Охарактеризованы уровни сформированности исследовательской компетентности будущих инженеров-программистов и обоснованы основные этапы ее формирования. Учитывая специфику формирования исследовательской компетентности именно у инженеров-программистов, требования рынка труда и социальный заказ большое внимание в статье уделено участию студентов в научно-исследовательских проектах кафедры, а в частности в международных проектах и проектах на заказ МОН. Важным фактором эффективного формирования исследовательской компетентности будущих инженеров- программистов определена работа на кафедре научных школ, стажировки студентов в ИТ компаниях, ИТ отделах вузов и других учебных заведениях, в том числе за рубежом. Уделено внимание необходимости групповой работы участников учебного процесса, что может быть обеспечено их участием в научных проблемных кружках, научных школах, работой над совместными научно-исследовательскими проектами. Проведенное исследование подтверждает эффективность внедрения предложенной модели формирования исследовательской компетентности у будущих инженеров- программистов. The article analyzes the practical experience, theoretical and methodological backgrounds toformation of research competence of future software engineers. Also in this article we defined the content, structure, criteria and indicators of research competence of future software engineers and characterized levels of the formedness of research competence of futuresoftware engineers and explained main phases of its formation. In consideration of the specificity of formation of research competence of software engineers, job market requirements and social order much attention in article is paid to student participation in research projects of the Chair, particularly in international projects and projects commissioned by the Ministry of Education and Science of Ukraine. The important factor of effective formation of research competence of future software engineers is student's work on chair of scientific schools, their training in IT companies and IT departments of higher education institutions and other educational establishments, including abroad. Also we pay attention to the need of group work of participants of the educational process that can beprovided with their participation in scientific problem groups, scientific schools, work on joint research projects. The conducted research confirms the effectiveness of implementation of the proposed model offormation of research competence of future software engineers.