ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
18 results
Search Results
Item БІОПОЛІТИЧНИЙ ХАРАКТЕР ВПЛИВУ ВЛАДНИХ СТРУКТУР НА МАСИ: ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ(2020) Костючков, С.; Kostiuchkov, S.Мета дослідження полягає у висвітленні проблематики впливу владних структур на маси, зважаючи на те, що характер такого впливу в сучасних умовах має чітко виражене біополітичне підґрунтя; крім цього – в аналізі поняття маси і природи масових явищ у проблемній площині філософської антропології. Наукова новизна. Автором розкрито сутність прогресуючої контрадикції між людиною, чиї можливості, як представника виду Homo sapiens, біологічно обмежені, і людським співтовариством, яке не бачить меж у своїй інформаційній і технологічній експансії. Показано, що опозиція «індивідуальне – групове» демонструє необхідність активного розгляду метаксичної природи людини як свого роду якісної характеристики, що проявляється в буттєвому просторі індивідуального та групового. Обґрунтовано, що біополітичний вплив / контроль владних політичних структур відносно маси виявляє себе в трансформації ціннісної ієрархії, модернізуючи, рекомбінуючи або девальвуючи традиційно усталені системи цінностей. Висновки. Без осмислення в площині філософської антропології історична роль мас виглядає суто характеристикою біосоціальних особливостей, які проявляються масою в цілому або індивідом, як функціональної одиниці маси, котра має ознаки трансферабельності. Вплив політичної системи на біологічні характеристики людини може бути адекватно сприйнятим і зрозумілим на підставі наукових досліджень саме цих біологічних характеристик, включаючи й поведінкові прояви. Роль технологій впливу в кризові моменти функціонування системи може бути вельми значущою, в одному аспекті їх можна розглядати як технології антикризового управління, що сприяють гармонізації суспільства, деескалації соціальної напруги, а в іншому – потенціювати потужні деструктивні процеси, якщо соціальна система під загрозою дестабілізації та зростання рівня хаотизації, евентуальності та стохастичності. The purpose of the study is to highlight the problem of the impact of power structures on the masses, given that the nature of such impact in modern conditions has a clear biopolitical basis; in addition - in the analysis of the concept of mass and the nature of mass phenomena in the problematic context of philosophical anthropology. Scientific novelty: the author reveals the essence of a progressive contradiction between a man whose capabilities, as a representative species of Homo sapiens, are biologically limited, and a human community that sees no boundaries in its information and technological expansion. It is shown that the opposition "individual - group" demonstrates the need for active consideration of the metaxic nature of man as a kind of qualitative characteristic, manifested in the living space of the individual and group. It is substantiated that the biopolitical impact / control of the power political structures on the mass manifests itself in the transformation of the value hierarchy, modernizing, recombining or devaluing traditionally established value systems. It is concluded that, without thinking in the plane of philosophical anthropology, the historical role of the masses seems to be purely a characteristic of the biosocial features that manifest themselves in mass as a whole or in the individual, as a functional unit of mass that has signs of transferability. The influence of the political system on a person's biological characteristics can be adequately perceived and understood on the basis of scientific research on these biological characteristics, including behavioral manifestations.Item ESTUDIO DE LA RELACIÓN ENTRE LA DESEABILIDAD SOCIAL Y LAS ORIENTACIONES VALORATIVAS DE LOS JÓVENES(2020) Popovych, I. S.; Shevchenko, А.; Moraga Gálvez, L.; Klenina, K.; Попович, І. С.; Шевченко, А. В.; Гальвес, Л. М.; Кленіна, К. В.El objetivo de esta investigación es fundamentar teóricamente y estudiar empíricamente los parámetros de contenido psicológico de la relación entre la deseabilidad social y las orientaciones de valor de los jóvenes. Se presenta una nueva visión sobre la formación de orientaciones de valor del individuo como una transformación permanente a lo largo de la vida humana. Se observa que la formación de orientaciones de valor es el paso más importante en la formación de la personalidad. Se establece que la deseabilidad social se correlaciona con las orientaciones de valor del individuo (p<.05; p<.01). Se observa que los jóvenes con un alto nivel de deseabilidad social se caracterizan por un cambio en los valores bajo la influencia de la sociedad, tendencia que no se observa en las personas con un bajo nivel. The purpose is to theoretically substantiate and empirically study of the psychological content parameters of the relationship between social desirability and value orientations of adolescents. A new view on the formation of value orientations of the individual as a permanent transformation throughout human life is presented. It is noted that the formation of value orientations is the most important step in the formation of personality. It is established that social desirability correlates with the value orientations of the individual (p <.05; p <.01). It is noted that young people with a high level of social desirability are characterized by a change in values under the influence of society, but for people with a low level – this tendency is not observed. Метою є теоретичне обґрунтування й емпіричне дослідження психологічних змістових параметрів взаємозв’язку соціальної бажаності та ціннісних орієнтацій осіб юнацького віку. Презентовано новий погляд на становлення ціннісних орієнтацій особистості як перманентну трансформацію впродовж життя людини. Зауважено, що формування ціннісних орієнтацій – це найважливіший крок у становленні особистості. Встановлено, що соціальна бажаність корелює з ціннісними орієнтаціями особистості (p<.05; p<.01). Зазначено, що особам юнацького віку з високим рівнем соціальної бажаності властива зміна цінностей під впливом соціуму, у осіб з низьким рівнем – дана тенденція не спостерігається. Окреслено, що високий рівень соціальної бажаності є досить неоднозначним феноменом, адже відповідно до нього особа юнацького віку може нехтувати власними цінностями, і тому змінювати власну поведінку, яка може розцінюватися як “виклик суспільству”, або ж нехтувати власним відпочинком, часом і здоров’ям, сподіваючись на соціальне схвалення. Запропоновано отримані емпіричні результати застосувати у тренінгу і реалізувати в навчально-професійній підготовці студентів-психологів.Item PHILOSOPHICAL AND PSYCHOLOGICAL DIMENSIONS OF SOCIAL EXPECTATIONS OF PERSONALITY(2019) Khmil, V. V.; Popovych, I. S.; Хміль, В. В.; Попович, І. С.; Хмиль, В. В.; Попович, И. С.To analyse the philosophical and psychological contexts of social expectations of personality, to form general scientific provisions, to reveal the properties, patterns of formation, development and functioning of social expectations as a process, result of reflection and construction of social reality. Theoretical basis of the study is based on the phenomenology of E. Husserl, the social constructivism philosophy of L. S. Vygotskii, P. Berger, T. Luckmann, K. J. Gergen, ideas of constructive alternativeism of J. Kelly, psychology of social expectations of a personality as the unity of the mental process, mental state and properties of expectations. Originality. Social expectations of personality are considered as philosophical and psychological dimensions of the study, presented by analysing expectations in social constructivism, externalizing, building a model of the expected future. The authors clarified some theoretical and methodological aspects of the study of patterns of social expectations in the reflection and construction of social reality. The role of social institutions in the formation of expectations is outlined. The poly-aspect of the investigated problems is shown. It is substantiated that formation, realization of social expectations in organization of interaction of personality and social environment is possible in the presence of subject, object and content of activity. Conclusions. Social expectations influence social behaviour and determine the behaviour of an individual, small contact group, community, or large mass of people. Social expectations are able to set specific requirements, norms, sanctions, ideals that participants of the process must follow or must not violate. The philosophical dimension of the study integrates the ontological, epistemological, axiological preconditions for the formation and realization of the social ideal, represented by the study of the expected future in the forms of utopia, eschatology and thanatology. Psychological dimension of the study has a sufficiently developed content orientation from the psychological content parameters of social expectations to the role of expectations in social institutions and various spheres of human life. Systematic, actionable, self-regulatory, and subjective approaches have constituted a verified system of interpreting the social expectations of personality as a process, a result of the reflection and construction of social reality. The topic of social expectations of personality is far from being completed, in our opinion it is promising to create a deeper philosophical concept of social expectations of the personality. The specific topics are of particular relevance in the context of socio-political uncertainty, domination of the mass consciousness, loss of national and cultural identity. Проаналізувати філософський та психологічний контексти соціальних очікувань особистості, сформувати загальні наукові положення, розкрити властивості, закономірності становлення, розвитку та функціонування соціальних очікувань як процесу, результату відображення й конструювання соціальної дійсності. Теоретичний базис дослідження ґрунтується на феноменології Е. Гуссерля, філософії соціального конструктивізму Л. С. Виготського, П. Бергера, Т. Лукмана, К. Дж. Джерджена, ідеях конструктивного альтернативізму Дж. Келлі, психології соціальних очікувань особистості як єдності психічного процесу, психічного стану і властивостей очікувань. Наукова новизна. Соціальні очікування особистості розглянуто як філософський вимір дослідження, що представлений аналізуванням очікувань в соціальному конструктивізмі, екстерналізацією себе, побудовою моделі очікуваного майбутнього. З’ясовано деякі теоретико-методологічні аспекти дослідження закономірностей соціальних очікувань у відображенні й конструюванні соціальної дійсності. Окреслено роль соціальних інститутів у становленні і формуванні системи очікувань. Показано поліаспектність досліджуваної проблематики. Обґрунтовано, що формування, реалізація соціальних очікувань в організації взаємодії особистості та соціального оточення можлива за наявності об’єкта, предмета й змісту діяльності. Висновки. Соціальні очікування впливають на соціальну поведінку і визначають поведінку окремої особистості, малої контактної групи, спільноти чи великої маси людей. Соціальні очікування здатні встановлювати своєрідні вимоги, норми, санкції, ідеали, які учасникам процесу необхідно виконувати чи не порушувати. Філософський вимір дослідження інтегрує онтологічні, гносеологічні, аксіологічні передумови формування та реалізації соціального ідеалу, представлений дослідженням очікуваного майбутнього у формах утопії, есхатології і танатології. Психологічний вимір дослідження має достатньо розроблену змістову спрямованість від психологічних змістових параметрів соціальних очікувань до ролі очікувань у соціальних інститутах та різних сферах буття людини. Системний, діяльнісний, саморегуляційний, суб’єктний підходи склали верифіковану систему тлумачення соціальних очікувань особистості як процесу, результату відображення й конструювання соціальної дійсності. Тематика соціальних очікувань особистості ще далека від свого завершення, перспективним на наш погляд є створення більш глибокої філософської концепції соціальних очікувань особистості. Окреслена тематика набуває особливої актуальності у контексті соціально-політичної невизначеності, домінування масової свідомості, втрати національної та культурної ідентичності. Проанализировать философский и психологический контексты социальных ожиданий личности, сформировать общие научные положения, раскрыть свойства, закономерности становления, развития и функционирования социальных ожиданий как процесса, результата отображения и конструирования социальной реальности. Теоретический базис исследования основывается на феноменологии Э. Гуссерля, философии социального конструкционизма Л. С. Выготского, П. Бергера, Т. Лукмана, К. Дж. Джерджена, идеях конструктивного альтернативизма Дж. Келли, психологии социальных ожиданий личности как единства психического процесса, психического состояния и свойств ожиданий. Научная новизна. Социальные ожидания личности рассмотрены как философское и психологическое измерения исследования, что представлено анализом ожиданий в социальном конструкционизме, экстернализацией себя, построением модели ожидаемого будущего. Установлены некоторые теоретикометодологические аспекты исследования закономерностей социальных ожиданий в отображении и конструировании социальной реальности. Обозначена роль социальных институтов в становлении и формировании системы ожиданий, представлена полиаспектность исследуемой проблематики. Обосновано, что формирование, реализация социальных ожиданий в организации взаимодействия личности и социального окружения возможны при наличии объекта, предмета и содержания деятельности. Выводы. Социальные ожидания влияют на социальное поведение и определяют поведение отдельной личности, малой контактной группы, сообщества или большой массы людей. Социальные ожидания способны устанавливать своеобразные требования, нормы, санкции, идеалы, которые участникам процесса необходимо выполнять или не нарушать. Философское измерение исследования интегрирует онтологические, гносеологические и аксиологические предпосылки формирования и реализации социального идеала, представлено исследованием ожидаемого будущего в формах утопии, эсхатологии и танатологии. Психологическое измерение исследования имеет достаточно разработанную содержательную направленность от психологических содержательных параметров социальных ожиданий к роли ожиданий в социальных институтах и различных сферах бытия человека. Системный, деятельностный, саморегуляционный и субъектный подходы составили верифицируемую систему толкования социальных ожиданий личности как процесса, результата отображения и конструирования социальной реальности. Тематика социальных ожиданий личности еще далека от своего завершения, перспективным на наш взгляд является создание более глубокой философской концепции социальных ожиданий личности. Обозначенная тема приобретает особую актуальность в контексте социально-политической неопределенности, доминирования массового сознания, потери национальной и культурной идентичности.Item СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ РОСІЙСЬКОГО ТОВАРИСТВА ПТАХІВНИЦТВА (друга половина ХІХ століття)(2012) Приймак, В. В.Вивчено історичний досвід утворення першого Російського Товариства Птахівництва, та проведено аналіз його діяльності. Одержані результати наукових досліджень узагальнюють і збагачують інформацію про створення і діяльність Російського Товариства Птахівництва. Изучен исторический опыт создания первого Российского Общества птицеводства, и проведен анализ его деятельности. Полученные результаты научных исследований обобщают и обогащают информацию о создании и деятельности Русского Общества птицеводства. The historical experience of creation of the first Russian Society of poultry, and analyze its activity. The obtained research results generalize and enrich the information on the establishment and operation of the Russian Society of Poultry.Item THE EVOLUTION OF ATTITUDE TOWARDS THE PEOPLE WITH PSYCO-PHYSICAL DISABILITIES(2017) Gatsoeva, L. S.; Гацоєва, Л. С.; Гацоева, Л. С.The latest scientific studies proved, that 18 % of men and women with disorders of musculoskeletal system and 12 % of blind believe that the main problems for disabled people is not so variety of restrictions (means of communication or movement, etc.), as much as lack of social participation, shortcomings of legal and technical nature, what in general reinforce the social inequality between people. The problem of relationship between society and individuals with disabilities has always existed. It remains highly relevant today. A retrospective approach to the study of the past experience allows us to see current issues in the process of their formation, accumulation, development, transformation and consider them according to the specific circumstances of the historical period. The purpose of the study to explore the evolutionary path of relations between society and individuals with psycho-physical disabilities Material and Methods. According to the purpose we set tasks to study and analyze data from scientific sources concerning the development of relations between society and individuals with mental and physical disabilities in the historical and modern aspect. And the possibility of use of physical education in solving these problems. The purpose and tasks were implemented by methods of analysis and sharing of scientific and methodological literature and practical experience. Results. The origins of negative attitude to disability is rooted in society itself and «disability» is a social phenomenon, not a medical problem of the person. Historical analysis helps to overcome subjectivity in management activities and to define pedagogical conditions of the implementation in practice of theoretical conclusions and recommendations. Ukraine because of its geographical position absorbed both Western and Eastern culture. Thus, in the world historically formed several approaches to the formation of a model of relations between society and people with disabilities: cultural, medical, social. Conclusions. History allows us to see current issues in the process of their formation, accumulation, development, transformation. Accumulation of views (in the period of intensive development of pedagogy) about the formation of physical qualities of children with psycho-physical features has become a prerequisite for the later learning, special physical education and training for children with violations of psychophysical development in special branch of pedagogical knowledge, namely adaptive physical education. За результатами досліджень останніх років, 18 % чоловіків і жінок із порушенням опорно-рухового апарату й 12 % сліпих уважають головними проблемами для інвалідів дефіцит соціальної участі, недоліки юридичного та технічного характеру, що посилюють соціальну нерівність. Проблема у відносинах суспільства й осіб з інвалідністю існувала завжди та залишається надзвичайно актуальною й сьогодні. Ретроспективний підхід до вивчення досвіду минулого дає підставу розглядати його відповідно до конкретних обставин історичного періоду. Мета дослідження – розкрити еволюційний шлях відносин суспільства та осіб з обмеженими психофізичними можливостями. Матеріал і методи дослідження стосуються проблеми розвитку взаємин між суспільством та особами з обмеженими психофізичними можливостями в історичному й сучасному аспекті та можливість використання фізичного виховання в розв‟язанні цих проблем методами аналізу й узагальнення науково-методичної літератури та практичного досвіду. Результати дослідження. Витоки негативного ставлення до інвалідності кореняться в самому суспільстві, а отже, «інвалідність» – це більш соціальне явище, ніж медична проблема особи. Історичний аналіз сприяє подоланню суб‟єктивізму в управлінських діях, визначенню педагогічних умов реалізації на практиці теоретичних висновків. На сьогодні відокремилося декілька підходів до формування моделі відносин суспільства й інвалідів (культурологічний, медичний, соціальний). Важливу роль у боротьбі з наслідками хвороби та соціальною нерівністю для людей з особливими потребами відіграють мистецтво та спорт. Висновки. Принцип історизму дає змогу бачити актуальні питання в процесі їх зародження, накопичення, розвитку й зміни. Накопичення уявлень про формування фізичних якостей у дітей із психофізичними особливостями стало передумовою виокремлення спеціального фізичного виховання та навчання дітей із порушеннями психофізичного розвитку в спеціальну галузь педагогічних знань, а саме адаптивного фізичного виховання. По результатам исследований последних лет, 18 % мужчин и женщин с нарушениями опорно-двигательного аппарата и 12 % слепых считают, что главными проблемами для инвалидов являются дефицит социального участия, недостатки юридического и технического характера, которые и усиливают социальное неравенство. Проблема в отношениях общества и лиц с инвалидностью существовала всегда и остается чрезвычайно актуальной сегодня. Ретроспективный подход к изучению опыта прошлого позволяет рассматривать его в соответствии с конкретными обстоятельствами исторического периода. Цель исследования – изучить эволюционный путь взаимоотношений общества и лиц с ограниченными психофизическими возможностями. Материал и методы исследования касаются проблемы развития взаимоотношений между обществом и лицами с ограниченными психофизическими возможностями в историческом и современном аспекте, а также возможности использования физического воспитания в решении этих проблем, методами анализа и обобщения научно-методической литературы и практического опыта. Результаты исследования. Истоки негативных отношений к инвалидности коренятся в самом обществе. Таким образом «инвалидность» – это в большей мере социальное явление, чем медицинская проблема. Исторический анализ способствует преодолению субъективизма в управленческих действиях, определению педагогических условий реализации на практике теоретических выводов. На сегодня выделяются несколько подходов к формированию модели взаимоотношений общества и инвалидов (культурологический, медицинский, социальный). Важную роль в борьбе с последствиями своей болезни и социальным неравенством для людей с особыми потребностями играют искусство и спорт. Выводы. Принцип историзма позволяет видеть актуальные вопросы в процессе их зарождения, накопления, развития и изменения. Накопление представлений о формировании физических качеств у детей с психофизическими особенностями стало предпосылкой выделения специального физического воспитания и обучения детей с нарушениями психофизического развития в специальную отрасль педагогических знаний – адаптивное физическое воспитание.Item ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ОСОБИСТОСТІ(2018) Ільницька, І. А.; Ilnitska, I. A.У статті представлено теоретичний аналіз соціально-психологічної безпеки особистості, зроблено спробу обґрунтувати сутність і зміст соціально- психологічної безпеки особистості, постановку проблеми безпеки на сучасному етапі розвитку суспільства. Проаналізовано значення основних понять – безпеки, психологічної безпеки, соціально-психологічної безпеки особистості. В статье представлен теоретический анализ социально-психологической безопасности личности, сделана попытка обосновать сущность и содержание социально-психологической безопасности личности, постановку проблемы безопасности на современном этапе развития общества. Проанализировано значение основных понятий – безопасности, психологической безопасности, социально-психологической безопасности личности. The article deals with theoretical analysis of the socio-psychological safety of person, an attempt is made to substantiate the essence and content of the sociopsychological safety of person, setting the security problem at the present stage of society's development. The significance of the basic concepts of safety, psychological safety, and the socio-psychological safety of the personality are analyzed.Item СВІТ ДИТИНСТВА У ПЕДАГОГІЧНОМУ ТЕЗАУРУСІ КІНЦЯ ХІХ- ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ(2012) Бєлан, Г. В.; Белан, А. В.; Belan, H. V.У статті представлено аналіз особливостей етнографічних досліджень кінця ХІХ – початку ХХ століття, присвячених розгляду феномену дитинства на прикладі праці Марка Грушевського «Дитина у звичаях і віруваннях українського народу». В статье представлено анализ особенностей етнографических исследований конца ХІХ - начала ХХ века, в которых рассматривается феномен детства на основе книги Марка Грушевского « Ребенок в обычаях и верованиях украинского народа». The article deals with the views of M. Grushevsky on the main aspects of the childhood. The educational content of the ethnographic investigations are under analysis.Item КУЛЬТУРА КАК СМЫСЛООБРАЗУЮЩЕЕ НАЧАЛО ЖИЗНИ СОВРЕМЕННОГО ОБЩЕСТВА(2016) Коньков, А. Н.В статье представлен краткий теоретический анализ соотношения культуры и процессов гнозиса в современном российском и украинском обществе. Показана смыслообразующая и одухотворяющая роль культуры в цивилизационном процессе. The article presents brief theoretical analysis of cultural relations and gnosis in contemporary Russian and Ukrainian society. It shows semantic and spiritualize the role of culture in the process of civilization.Item ФЕНОМЕН РИТОРИКИ В КОНТЕКСТІ СОЦІОЛОГІЇ Й КУЛЬТУРОЛОГІЇ(2016) Нищета, В. А.; Nyscheta, V. A.У статті здійснено дослідження феномену сучасної риторики в контексті культурології та соціології з погляду теоретико-методологічного обґрунтування процесу запровадження елементів риторики в мовній освіті сучасної школи. Розглянуто концептуальні положення риторичної теорії в контексті культурологічного й соціологічного знання як філософського, а також у площині соціології культури. В статье осуществлено исследование феномена современной риторики в контексте культурологии и социологии с точки зрения теоретико- методологического обоснования процесса внедрения элементов риторики в языковом образовании современной школы. Рассмотрены концептуальные положения риторической теории в контексте культурологического и социологического знания как философского, а также в плоскости социологии культуры. In the article there have been done the research of the phenomena of modern rhetoric in the context of Cultural Studies and sociology from the point of view of theoretical and methodological grounding of the process of introducing of elements of rhetoric in modern school language education. The conceptual positions of rhetorical theory in the context of Cultural Studies and sociological knowledge as philosophical and also in the plane of sociology of culture have been considered.Item ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ ПРОЦЕСІВ ГАРМОНІЗАЦІЇ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ, ВЗАЄМОВПЛИВУ ТА ВЗАЄМОЗУМОВЛЕНОСТІ У СИСТЕМІ «ЛЮДИНА – СУСПІЛЬСТВО – ПРИРОДА»(2014) Костючков, С. К.; Kostuychkov, S. K.В статті представлено авторська позиція стосовно філософського осмислення процесів гармонізації взаємозв’язку, взаємовпливу та взаємозумовленості у системі «Людина – Суспільство – Природа» в сучасних умовах глобалізованого світу. Автор пропонує розглядати Систему Людина – Суспільство – Природа як цілісну, динамічну, структуровану, хвильову, відкриту, стійко нерівноважну систему, для якої характерні не тільки внутрішні зв'язки, але й зовнішні – із Космосом. Наголошується, що у центрі системи ноосферного світогляду, що призваний забезпечувати соціально ефективну експансію природи, знаходиться не просто людина із абстрактною індивідуальною системою цінностей, але людство із конкретною суспільною системою актуальних утилітарно-прагматичних потреб та інтересів, забезпечуючих виживання сучасного та наступних поколінь. Період другої половини ХХ століття став, на думку автора, етапом зростання асимптотичного насичення даного процесу – зростаючі зусилля, зокрема, в перетворенні природи, почали давати мінімальні, нерідко – негативні результати, генеруючи одночасно тенденції стохастичності, практично – непрогнозованості подальшого розвитку суспільства. Зроблено висновок про те, що людина і природа, у філософському розумінні, є нерозривними елементами Космосу, вони співіснують як складові єдиної системи, за межами якої їх існування практично неможливе.