ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ

Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 28
  • Item
    СТАН ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ УЧНІВ З РІЗНОЮ ГАРМОНІЙНІСТЮ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ
    (2024) Голяка, С. К.; Спринь, О. Б.; Глухова, Г. Г.; Міхаревич, О. В.; Holiaka, S. K.; Spryn, O. B.; Hlukhova, H. H.; Mikharevich, O. V.
    У програмі із фізичного виховання в ЗЗСО декілька разів згадується необхідність врахування індивідуальних особливостей організму дітей, не пропонуються конкретні педагогічні шляхи щодо реалізації даного положення. Фактично до нашого часу програми з фізичного виховання розраховані на певного середнього учня, з врахуванням його можливих індивідуальних темпів розвитку організму й особливостей його адаптації до фізичних навантажень, що не несе повноти розуміння диференціації фізичного виховання. З метою визначення стану фізичної підготовленості учнів середнього шкільного віку в залежності від гармонійності їх фізичного розвитку було проведено дослідження у Чулаківському закладі середньої освіти Херсонської області. В обстеженні брали участь 36 осіб віком 13-14 років (19 хлопців та 17 дівчат). Вимірювали зріст, масу тіла, окружність грудної клітки, за допомогою перцентильних таблиць гармонійність фізичного розвитку, фізичну підготов- леність: швидкісні якості («біг на 60 м»), силові якості («згинання та розгинання рук в упорі лежачи», швидкісно-силові якості («стрибок в довжину з місця») та спритність («човниковий біг 4×9 м»). Встановлено, що на початку дослідження хлопці як гармонійного, так і дисгармонійного розвитку характеризувалися статистично значимими різницями у показниках розвитку силових та швидкісно-силових якостей. Виявлено, що в більшості випадків із визначення фізичної підготовленості дівчата, яким характерний гармонійний фізичний розвиток характеризувалися достовірно вищими показниками в розвитку швидкісних, силових і швидкісно-силових якостей. Лише у випадку виконання човникового бігу 4×9 м показники обох груп виявилися не достовірними. Виявлено, що в результаті застосування диференційованого підходу на уроках фізичної культури спостерігається більш динамічніше зростання показників розвитку силових та швидкісно-силових якостей в групі хлопців з дисгармонійним фізичним розвитком, а також показників швидкісних, силових та швидкісно-силових якостей та спритності в групі дівчат із дисгармонійним фізичним розвитком порівняно з учнями із гармонійним фізичним розвитком, де цей підхід не застосовувався. In the physical education program in IGSE, the need to take into account the individual characteristics of children's bodies is mentioned several times, no specific pedagogical ways are offered to implement this provision. In fact, until now, physical education programs are designed for a certain average student, taking into account his possible individual rates of development of the body and the peculiarities of his adaptation to physical loads, which does not carry a complete understanding of the differentiation of physical education. In order to determine the state of physical fitness of middle school students, depending on the harmony of their physical development, a study was conducted in the Chulakivka secondary education institution of the Kherson region. 36 people aged 13-14 (19 boys and 17 girls) took part in the survey. Height, body weight, chest circumference were measured, with the help of percentile tables the harmony of physical development, physical fitness: speed qualities ("running 60 m"), strength qualities ("flexion and extension of the arms while lying down", speed-strength qualities ( "standing long jump") and agility ("shuttle run 4×9 m"). It was established that at the beginning of the study, boys of both harmonious and disharmonious development were characterized by statistically significant differences in indicators of development of strength and speed-strength qualities. It was found that in most cases, from the definition of physical fitness, girls characterized by harmonious physical development were characterized by significantly higher indicators in the development of speed, strength, and speed- strength qualities. Only in the case of the 4×9 m shuttle run, the indicators of both groups were not reliable. It was found that as a result of the application of a differentiated approach in physical education lessons, a more dynamic growth of indicators of the development of strength and speed-strength qualities is observed in the group of boys with disharmonious physical development, as well as indicators of speed, strength and speed-strength qualities and dexterity in the group of girls with disharmonious physical development. physical development compared to students with harmonious physical development, where this approach was not applied.
  • Item
    ІНТЕГРОВАНИЙ ПІДХІД ДО МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ
    (2024) Горошко, В. І.; Хоменко, Є. Г.; Сєдих, К. В.; Данильченко, С. І.; Horoshko, V. I.; Khomenko, E. H.; Sedykh, K. V.; Danylchenko, S. I.
    Аналіз проблем психічного здоров’я студентів Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» з врахуванням міжнародного досвіду впровадження програм психосоціальної діагностики, на основі якого було сформульовано рекомендації щодо реалізації ефективних програм, спрямованих на покращення психічного здоров’я української студентської спільноти. Матеріали і методи дослідження. В дослідженні прийняли участь 812 студентів Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», які навчаються за різними спеціальностями, віковий діапазон досліджуваних – від 18 до 22 років, 47% досліджуваних (382 осіб) – складають особи чоловічої статі, 53 % респондентів (430 осіб) – жіночої статі, що забезпечує гендерну рівність розподілу вибірки респондентів і дає змогу вважати вибірку репрезентативною. Опитування проводилося анонімно, через Google-форму, що забезпечило принцип конфіденційності психологічного дослідження. Результати. В результаті проведеного анкетування встановлений зв’язок між воєнними діями та збільшенням відсотку тривожних розладів серед цивільних осіб та біженців саме в українському контексті. Однак аспекти психічного стану молоді повністю не зрозумілі. В умовах сьогодення ряд досліджень свідчать про погіршення психоемоційного стану україн- ських студентів. Так більшість респондентів відчували депресію та нервозність, а також повідомили про посилення почуття самотності та гніву. Серед них почастішали випадки зловживання алкоголем, тютюном, заспокійливими засобами. Дослідження психічного здоров’я жінок, які працюють в освітніх закладах, включаючи студенток і викладачок, показало, що у респонденток підви- щений рівень страху та знижена стійкість до стресових ситуацій. Такий методичний підхід дав змогу систематизувати інформацію, об’єктивно усвідомити проблему та надати конкретні рекомендації щодо подальших дій, а саме необхідність реалізації програм, спрямованих на покращення ментального та фізичного здоров’я. Програми, які передбачають фізичну активність, правильне харчування та релаксацію, можуть значно знизити рівень стресу та покращити психічне здоров’я студентів. Висновки. Запропоновані рекомендації спрямовані на покращення рівня психічного здоров’я та зменшення впливу психологічних труднощів на навчання, соціальну адаптацію та загальний життєвий успіх. This study aimed to analyze the mental health issues among students at the National University “Yuriy Kondratyuk Poltava Polytechnic”, taking into account the international experiences in implementing psychosocial diagnostic programs. Based on this analysis, recommendations were formulated for the effective implementation of programs aimed at enhancing the mental well-being of the Ukrainian student community. Materials and Methods: A total of 812 students from various specialties at Yuriy Kondratyuk Poltava Polytechnic National University participated in the study. The age range of the participants was between 18 and 22 years old, with 47% (382 individuals) being male and 53% (430 individuals) female, ensuring gender balance in the sample distribution and representing a diverse cross-section of respondents. The survey was conducted anonymously using a Google form, thereby upholding the principle of confidentiality in psychological research. Result and discussion. The survey revealed a correlation between military operations and an escalation in anxiety disorders among civilians and refugees within the Ukrainian context. However, there remains an incomplete understanding of the mental well-being of the youth demographic. Presently, numerous studies indicate a decline in the psycho-emotional state of Ukrainian students. A significant proportion of respondents reported feelings of depression, nervousness, loneliness, and anger, with an uptick in cases involving alcohol, tobacco, and sedative abuse. An investigation into the mental health of women within educational institutions, including female students and teachers, unveiled heightened levels of fear and diminished resilience to stressful situations. This methodological approach facilitated the organization of information, enabling an objective comprehension of the issue and the formulation of specific recommendations for future action. Notably, there is a pressing need to implement programs aimed at enhancing both mental and physical health. Initiatives incorporating physical activity, balanced nutrition, and relaxation techniques have demonstrated potential in reducing stress levels and fostering improved mental well-being among students. Conclusions: The proposed recommendations are geared towards enhancing mental health standards and mitigating the impact of psychological challenges on academic performance, social integration, and overall life satisfaction.
  • Thumbnail Image
    Item
    ВИКОРИСТАННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В КРИЗОВИХ УМОВАХ
    (2024) Петухова, Л. Є.; Воропай, Н. А.; Бальоха, А. С.; Petukhova, L. Y.; Voropai, N. A.; Balokha, A. S.
    Побудова освітнього процесу з використанням інформаційно- комунікаційного педагогічного середовища є однією із провідних ідей сучасної дидактики, що виникла у результаті повномасштабного вторгнення рф на територію України, та переходу більшості закладів освіти у дистанційний формат. Однак досвід, окреслений в статті, доводить, що така модель має більш ніж десятирічний досвід, не є новою, і зберігає актуальність як предмет сучасних пошуків та досліджень. Еволюція інформаційно- комунікаційного педагогічного середовища в ЗВО сприяє розвитку зв’язків навчання з життям, особливо в умовах формування ринкових відносин, коли потрібно застосовувати великий комплекс інформації й знань – важливого показника майбутнього фахівця. Сучасні зміни в освіті на законодавчій базі та потреба її безпекового забезпечення, потребують від учасників освітнього процесу ЗВО свідомого «прийняття», переосмислення та готовності повністю трансформуватись у цифровому середовищі, сприяти реалізації індивідуальної освітньої траєкторії здобувача вищої освіти у будь-яких умовах. Таке завдання вже має вирішення на педагогічному факультеті Херсонського державного університету, досвід яких вивчається і відображено у функціонуванні системи освітніх ресурсів вебмультимедіа з різних освітніх компонент. А сьогодні ця система повною мірою забезпечує освітній процес на факультеті, задоволь- няючи потреби здобувачів вищої освіти та закладу в цілому. Визначено, що не менш важливим фактором побудови освітнього процесу на базі інформаційно- комунікаційних технологій є можливість доступу здобувачів до постійно обновлюваної навчальної інформації в зручний час, наявність дружелюбного інтерфейсу, гнучкого та зручного сервісу, а також «неемоційність» навчаль- ного середовища, що дозволяє працювати з одним і тим самим матеріалом необмежену кількість раз і необхідний час. Building an educational process using an information and communication pedagogical environment is one of the leading ideas of modern didactics, which appeared because of the full-scale invasion of the Russian Federation on the territory of Ukraine, and the transition of most educational institutions to a distance format. However, the experience outlined in the article proves that this model has more than ten years of experience, is not new, and remains relevant as a subject of modern research and research. The evolution of the information and communication pedagogical environment in higher education institutions contributes to the development of connections between learning and life, especially in the conditions of the formation of market relations, when it is necessary to apply a large complex of information and knowledge - an important indicator of the future specialist. Modern changes in education on a legislative basis and the need for its security require participants in the educational process of higher education institutions to consciously "accept", rethink and be ready to completely transform in the digital environment, to contribute to the realization of the individual educational trajectory of the student of higher education in any conditions. Such a task has already been solved at the Pedagogical Faculty of Kherson State University, whose experience is studied and reflected in the functioning of the system of web multimedia educational resources from various educational components. And today this system fully ensures the educational process at the faculty, meeting the needs of students and the institution. It was determined that an equally important factor in the construction of an educational process based on information and communication technologies is the ability of applicants to access constantly updated educational information at a convenient time, the availability of a friendly interface, flexible and convenient service, as well as the "non-emotional" educational environment that allows working with the same material an unlimited number of times and the required time.
  • Item
    STRUCTURAL AND FUNCTIONAL MODEL OF THE SUCCESSFUL PERSON TRAINING IN USA COLLEGES AND UNIVERSITIES
    (2022) Kozmenko, O.; Popovych, I. S.; Arbeláez-Campillo, D. F.; Rojas-Bahamón, M. J.; Volchenko, L.; Попович, І. С.
    The purpose of the article is to study the training of a successful person in the colleges and universities of the USA as a holistic process and to create a structural and functional model. The methods of retrospective analysis, systematization and generalization, abstraction and specification, modeling and graphic visualization are applied. A structural and functional model of successful person training in colleges and universities of the USA has been created. The focus groups of this process have been defined, in which the work is aimed at applicants, first-year students, second-fourth years students and a special category - students of the last year and graduates, as a significant part of students do not complete their studies on time. Examples of effective use of models and strategies of student training by American institutions of higher education are given. Five stages of successful person training in American institutions of higher education are proposed. It is summarized that the created structural and functional model is the basis for creating a strategy for the development of an educational institution and will contribute to the high-quality organization of the training of specialists in colleges and universities. Метою статті є дослідження підготовки успішної людини в коледжах і університетах США як цілісного процесу та побудова структурно-функціональної моделі. Застосовано ретроспективне аналізування, систематизацію і узагальнення, абстрагування та конкретизацію, методи моделювання та графічної візуалізації. Побудовано структурно-функціональну модель підготовки успішної людини в коледжах і університетах США. Визначено фокус-групи підготовки, у яких робота спрямована на абітурієнтів, студентів першого року навчання, студентів другого-четвертого років та окрему категорію – студенти останнього року та випускники, позаяк вагома частка студентів не завершують навчання своєчасно. Подано приклади ефективного використання американськими закладами вищої освіти моделей та стратегій підготовки студентів. Запропоновано п’ять етапів роботи американських закладів вищої освіти щодо підготовки успішної людини. Узагальнено, що розроблена структурно-функціональна модель є підґрунтям для створення стратегії розвитку закладу освіти та сприятиме якісній організації підготовки фахівців в коледжах і університетах.
  • Item
    ПСИХОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК ЧИННИК ЗАДОВОЛЕНОСТІ ЯКІСТЮ ЖИТТЯ У СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
    (2020) Блинова, О. Є.; Казібекова, В. Ф.; Blynova, O. Ye.; Kazibekova, V. F.
    Метою дослідження є з’ясування впливу психологічної безпеки студентів у закладах вищої освіти на їх задоволеність якістю життя. У статті представлено теоретичний аналіз наукових підходів до визначення категорій «психологічна безпека» та «задоволеність якістю життя», їх структури, механізмів функціонування, чинників. На емпіричному етапі застосовано методи: анкету для з’ясування уявлень студентів про свою соціально-психологічну безпеку в університеті; методику «Соціально-психологічна безпека суб’єкта» (СПБС) (Т. В. Ексакусто); опитувальник «Оцінка рівня задоволеності якістю життя» (Н. Є. Водопьянова). Результати. За результатами емпіричного дослідження з’ясовано уявлення студентів про соціально-психологічну безпеку в освітньому середовищі університету; визначено загальний рівень психологічної безпеки студентів за параметрами «задоволеність / незадоволеність», «гармонійність / дисгармонійність», «захищеність / незахищеність». Доведено взаємозв’язок між соціально-психологічною безпекою та задоволеністю якістю життя студентів. Констатовано, що психологічна безпека студентів в освітньому середовищі переважно зумовлюється відчуттям захищеності у сфері міжособистісних відносин, гармонійністю стосунків, психологічною підтримкою, що забезпечує насиченість внутрішніх ресурсів особистості для досягнення її цілей. Висновки. Встановлено, що високий рівень соціально-психологічної безпеки суб’єктів позитивно впливає на рівень задоволеності якістю життя, що виявляється у ефективному виконанні поставлених навчальних завдань, досягненні життєвих цілей та плануванні нових цілей у майбутньому, у гарному або задовільному самопочутті, відчутті підтримки з боку близьких та друзів, відкритості, щирості та доброзичливості у спілкуванні із іншими, відсутності фізичного та психологічного дискомфорту, піднесеному настрої та адекватній оцінці реальності. The aim of the study is to find out the influence of students' psychological safety in higher education institutions on their satisfaction with life quality. The article presents a theoretical analysis of scientific approaches to the definition of the categories "psychological safety" and "satisfaction with life quality", their structures, functioning mechanisms, factors. At the empirical stage, the following methods were applied: the questionnaire to find out students' ideas about their socio-psychological safety at the university; the method "Socio-psychological safety of the subject" (SPSS) (T. V. Eksakusto); the questionnaire "The assessment of the level of satisfaction with life quality" (N. E. Vodopyanova). Results. Based on the results of the empirical study, the students' ideas about socio-psychological safety in the educational environment of the university were revealed; the general level of psychological safety of students has been determined by the parameters "satisfaction/dissatisfaction", "harmony/disharmony", "safety/unsafety". The interconnection between socio-psychological safety and satisfaction with students' life quality has been proved. It has been stated that the psychological safety of students in the educational environment is mainly caused by a sense of protection in the area of interpersonal relations, harmonious relationships, psychological support, that provides the fullness of internal resources of the individual for achieving their purposes. Conclusions. It has been found out that a high level of subjects' socio-psychological safety positively affects the level of satisfaction with life quality, that is manifested in an effective fulfillment of assigned educational tasks, achievement of life purposes and planning new goals for the future, in a good or satisfactory state of health, feeling of support from the side of relatives and friends, open-mindedness, sincerity and benevolence in communication with others, absence of physical and psychological discomfort, cheerful mood and adequate assessment of reality.
  • Item
    МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО АТЕСТАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ СТУПЕНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ «МАГІСТР» ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 013 ПОЧАТКОВА ОСВІТА ГАЛУЗІ ЗНАНЬ 01 ОСВІТА/ПЕДАГОГІКА
    (2019) Андрієвський, Б. М.; Борисенко, Н. М.; Валуєва, І. В.; Воропай, Н. А.; Гриценко, І. В.; Денисенко, В. В.; Кабельникова, Н. В.; Казаннікова, О. В.; Нагрибельна, І. А.; Петухова, Л. Є.; Раєвська, І. М.; Саган, О. В.; Сугейко, Л. Г.; Сидоренко, Н. І.
    У методичних матеріалах до атестації здобувачів ступеня вищої освіти «магістр» представлено дисципліни, складені на основі навчальних програм з курсів «Педагогіка вищої школи», «Психологія вищої школи», «Методика викладання дидактики у ЗВО», «Методика викладання теорії виховання у ЗВО», «Методика викладання історії педагогіки у ЗВО», «Технології навчання освітньої галузі «Мови і літератури» в початковій школі», «Технології навчання освітньої галузі «Математика» в початковій школі», Технології навчання освітніх галузей «Природознавство», «Суспільствознавство» в початковій школі», а також дисципліни за спеціалізаціями. Питання екзамену враховують особливості професіограми вчителя початкових класів як фахівця, у якого сформовані професійні якості, розуміння свого призначення в суспільстві; поєднуються фундаментальні знання з професійними компетентностями. Екзамен побудовано за блок-модульною схемою таким чином: 1.1. Педагогіка і психологія вищої школи (1.1.-1.35). 2.1. Методики викладання педагогіки у ЗВО (2.1-2.60). 3.1. Технології навчання дисциплін початкової школи (3.1-3.104). 4.1. Спеціалізація «Англійська мова» (4.1-4.51). 5.1. Спеціалізація «Логопедія» (5.1-5.50). 6.1. Спеціалізація «Дитяча психологія» (6.1-6.50). 7.1. Спеціалізація «Основи інформатики» (7.1-7.50) 8.1. Спеціалізація «Українознавство» (8.1-8.50). The methodological materials for the certification of graduates of the level of higher education "master" is presented disciplines, based on the educational programs of the courses "Pedagogy of Higher Education", "Psychology of Higher Education", "Teaching didactics in EHE", "Methods of teaching theory of education in EHE", "Methods of teaching history of pedagogy in EHE, "Teaching Technologies of the educational sector "Languages and Literature" in elementary schools", "Teaching Technologies of the educational sector "Mathematics" in elementary schools", Technology of teaching educational fields "Natural History", "Social Science" in primary schools", as well as disciplines for specializations. The questions of the exam involve the peculiarities of a primary school teacher as a practitioner who has formed professional qualities, understanding of his/her recognition in society; fundamental knowledge and professional competencies are combined. The exam is taken by the block-modular scheme in this way: 1.1. Pedagogy and Psychology of Higher Education (1.1.-1.35). 2.1. Pedagogy Teaching Methods in Institutions of Higher Education (2.1-2.60). 3.1. Primary School Discipline Teaching Technologies (3.1-3.104). 4.1. English Language Specialization (4.1-4.51). 5.1. Specialization "Logopedics" (5.1-5.50). 6.1. Child Psychology Specialization (6.1-6.50). 7.1. Specialization "Fundamentals of Informatics" (7.1-7.50) 8.1. Specialization "Ukrainian Studies" (8.1-8.50).
  • Item
    АСЕРТИВНІСТЬ ЯК ЧИННИК КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ
    (2020) Блинова, О. Є.; Мойсеєнко, В. В.; Blynova, O. Ye.; Moyseyenko, V. V.
    Статтю присвячено проблемі впливу асертивності на комунікативну компетентність у студентської молоді. З’ясовано зміст та структуру комунікативної компетентності особистості. Встановлено взаємозв’язок між асертивністю та параметрами комунікативної компетентності, що свідчить про взаємовплив цих психологічних феноменів у навчальній діяльності та взаємодії студентів. Доведено відмінності у прояві параметрів комунікативної компетентності у студентів з різним рівнем асертивності. The article deals with the problem of the influence of assertiveness on the communicative competence of student youth. It has been determined the content and structure of the communicative competence of the individual. It has been established the interconnection between assertiveness and the parameters of communicative competence, which testifies to the mutual influence of these psychological phenomena in educational activities and student interaction. It has been proved the differences in the manifestation of the parameters of communicative competence among students with different levels of assertiveness.
  • Item
    СОЦІАЛЬНИЙ ПРОЕКТ «МАНДРУЙМО ХЕРСОНЩИНОЮ» ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ
    (2018) Cидорович, Є. С.; Макієнко, О. А.; Яровий, В. Ф.
    Сучасне суспільство, з його технологіями, пасивними видами праць та появою різних захворювань, потребує активного відпочинку. Тому розвиток фізичної культури стає дієвим інструментом підтримання здоров’я людини. Сьогодні активні види відпочинку серед молоді набувають певної популярності, що підтверджує поява на ринку нових туристичних фірм, які надають послуги оренди байдарок та велосипедів, та організації активних подорожей в Херсонській області. У статті досліджується соціальний проект «Мандруймо Херсонщиною» як спосіб активізації фізичних властивостей молоді. Виділяється такі види подорожей, як пішохідні, водні та велосипедні, та виділяються їх позитивний вплив на здоров’я та самопочуття студентів. У ході реалізації проекту враховується не тільки історико-культурний та природний ресурсний потенціал регіону, але і фізичні можливості студента на байдарках, велосипедах або у пішохідних прогулянка. Современное общество, с его технологиями, пассивными видами труда и появлением различных заболеваний, требует активного отдыха. Поэтому развитие физической культуры становится действенным инструментом поддержания здоровья человека. Сегодня активные виды отдыха среди молодежи приобретают популярность, что подтверждает появление на рынке новых туристических фирм, предоставляющих услуги аренды байдарок и велосипедов, и организации активных путешествий в Херсонской области. В статье исследуется социальный проект «Мандруймо Херсонщиной» как способ активизации физических возможностей молодежи. Выделяются такие виды путешествий, как пешеходные, водные и велосипедные, и анализируются их положительное влияние на здоровье и самочувствие студентов. В ходе реализации проекта учитывается не только ресурсный потенциал региона, но и физические возможности студента на байдарках, велосипедах или в пешеходных прогулках. Modern society, with its technologies, passive types of work and the emergence of various diseases, requires active recreation. Therefore, the development of physical culture becomes an effective tool for maintaining human health. Today, active types of recreation among young people gain some popularity, which confirms the emergence of new tourist firms offering canyon and bicycle rental services and active travel agencies in the Kherson region. The article explores the social project "Traveling Kherson Region" as a way of activating the physical properties of youth. There are such kinds of trips as pedestrians, waterbikes and cyclists, and their positive impact on health and well-being of students is distinguished. In this case, not only the historical, cultural and natural resource potential of the region is taken into account, but also the physical abilities of the student on kayaks, bicycles or walking walks.
  • Thumbnail Image
    Item
    ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
    (2014) Кольцова, О. С.; Koltsova, O. S.
    Стаття розкриває внутрішні та зовнішні чинники, що визначають потреби, інтереси і мотиви включення дітей в активну фізкультурнооздоровчу діяльність. На основі теоретичного аналізу визначено основні аспекти, умови та принципи організації фізкультурно-оздоровчої діяльності школярів. Статья раскрывает внутренние и внешние факторы, определяющие потребности, интересы и мотивы включения детей в активную физкультурно-оздоровительную деятельность. На основе теоретического анализа определены основные аспекты, условия и принципы организации физкультурно-оздоровительной деятельности школьников. The article reveals the internal and external factors that determine the needs, interests and motivations inclusion of children in active sports and recreational activities. Based on the theoretical analysis of the main aspects of the terms and principles of sports and recreation activities schoolchildren.
  • Thumbnail Image
    Item
    VOLUNTEER WORK FOR DEVELOPING SKILLS IN PROSPECTIVE SPECIALISTS IN PHYSICAL CULTURE AND SPORTS
    (2017) Maliarenko, I.; Kedrovskyi, B.; Romaskevych, Y.; Koltsova, O.; Маляренко, І. В.; Кедровський, Б. Г.; Ромаскевич, Ю. О.; Кольцова, О. С.; Маляренко, И.; Кедровский, Б.
    Professional training assumes the formation of the young generation of spiritual values and ideals, behavioral stereotypes and concrete actions. The purpose of the research was to analyze the directions of using volunteer activity in the formation of professional and social competencies of students of the Faculty of Physical Education and Sports. The realities of the training of specialists allowed us to single out professional and social competencies as a separate species. The graduate should have an understanding and perception of ethical norms of behavior, understand the need to observe the norms of a healthy lifestyle, be creative, sociable, tolerant. In his professional work should provide for the prospects of working with the formation of a system of goals, to design the content of educational and upbringing activities with self–monitoring and self–evaluation of the work performed. It is determined that the pedagogical functions of volunteer activity are the orientation of the individual in social relations; The creation of an educational space; Ensuring the possibility of acquiring the experience of social and communicative interaction. The experience of using volunteer activity testifies to the need to ensure the unity of theoretical knowledge and practical activity, which is represented by the «model of formation» using different forms of organi- zation in the following areas: educational, sports and social component within the framework of the students' practical training of the faculty of physical education and sport. To assess the effectiveness of experimental work on the impact of volunteer work on the formation of professional and social competence, we used quantitative and qualitative assessments, which express the changes in the characte- ristics of individual students. In terms of readiness of the future teacher to education of students was recorded positive trend: students with low level of readiness was 36,4 % less; middle and high readiness – more by 26,4 and 11,1 % respectively, confirming the effectiveness of educational practice using components of volunteering and its impact on the formation of professional and social competencies. Analyzing the experience of using volunteering at the Faculty of Physical Education and SportsKherson state university note that it promotes the professional experience of moral consciousness; encourages the development of motivational sphere student, his personal qualities, aspiration to self-development, to expand professional competence. Професійна підготовка передбачає формування в молодого покоління духовних цінностей та ідеалів, поведінкових стереотипів і конкретних вчинків. Мета дослідження – проаналізувати напрями використання волонтерської діяльності у формуванні професійно- соціальних компетентностей студентів факультету фізичного виховання та спорту. Реалії підготовки фахівців дали нам підставу виокремити професійно-соціальні компетентності як окремий вид. Випускник повинен володіти розумінням та сприйняттям етичних норм поведінки, усвідомлювати необхідність дотримання норм здорового способу життя, бути креативним, комунікабельним, толерантним. У своїй професійній діяльності потрібно передбачати перспективи роботи з формуванням системи цілей, конструювати зміст освітньо-виховної діяльності із самоконтролем та самооцінкою виконаної роботи. Визначено, що педагогічними функціями волонтерської діяльності є орієнтація особистості в соціальних відносинах, створення виховного простору, забезпечення можливості набуття досвіду соціально-комунікативної взаємодії. Досвід використання волонтерської діяльності свідчить про необхідність забезпечення єдності теоретичних знань і практичної діяльності, що представлена «моделлю формування» з використанням різних форм організації за такими напрямами, як освітня, спортивна та соціальна складові частини в межах навчальних практик. Для оцінки результативності експериментальної роботи щодо впливу волонтерської роботи на формування професійно-соціальної компетентності ми користувалися кількісними і якісними оцінками, які виражають зміни в характеристиках окремих студентів. За критерієм готовності майбутнього педагога до виховання учнів зафіксовано позитивну динаміку: студентів із низьким рівнем готовності стало на 36,4 % менше; із середнім та високим рівнями готовності – більше на 26,4 і 11,1 % відповідно, що підтвердило ефективність проведення навчальної практики із застосуванням складників волонтерської діяльності та її вплив на формування професійно- соціальних компетентностей. Аналізуючи досвід використання волонтерської діяльності на факультеті фізичного виховання та спорту ХДУ зазначимо, що вона сприяє формуванню професійного досвіду, розвитку етичної свідомості; стимулює розвиток мотиваційної сфери студента, його особистісних якостей, спрямованості до саморозвитку, розширення професійної компетентності. Профессиональная подготовка предполагает формирование у молодого поколения духовных ценностей и идеалов, поведенческих стереотипов и конкретных поступков. Цель исследования – проанализировать направления использования во- лонтерской деятельности в формировании професионально-социальных компетентностей студентов факультета физического воспитания и спорта. Реалии подготовки специалистов позволили нам выделить профессионально-социальные компетентности как отдельный вид. Выпускник должен обладать пониманием и восприятием этических норм поведения, понимать необходимость соблюдения норм здорового образа жизни, быть креативным, коммуникабельным, толерантным. В своей профессиональной деятельности необходимо предусматривать перспективы работы с формированием системы целей, конструировать содержание образовательно-воспитательной деятельности с самоконтролем и самооценкой выполненной работы. Определяется, что педагогическими функциями волонтерской деятельности являются ориентация личности в социальных отношениях; создание воспитательного пространства; обеспечение возможности приобретения опыта социально-коммуникативного взаимодействия. Опыт использования волонтерской деятельности свидетельствует о необходимости обеспечения единства теоретических знаний и практической деятельности, которая представлена «моделью формирования» с использованием различных форм организации по таким направлениям, как образовательная, спортивная и социальная составляющие в рамках учебных практик студентов факультета физического воспитания и спорта. Для оценки результативности экспериментальной работы по влиянию волонтерской работы на формирование профессионально-социальной компетентности мы пользовались количественными и качественными оценками, которые выражают изменения в характеристиках отдельных студентов. По критерию готовности будущего педагога к воспитанию учеников зафиксирована положительная динамика: студентов с низким уровнем готовности стало на 36,4 % меньше; со средним и высоким – больше на 26,4 и 11,1 % соответственно, что подтвердило эффективность проведения учебной практики с использованием составляющих волонтерской деятельности и ее влияние на формирование профессионально-социальных компетенций. Анализируя опыт использования волонтерской деятельности на факультете физического воспитания и спорта ХГУ, отметим, что она способствует формированию профессионального опыта, развития нравственного сознания; стимулирует развитие мотивационной сферы студента, его личностных качеств, направленности к саморазвитию, к расширению профессиональной компетентности.