ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
3 results
Search Results
Item RESEARCH OF SOCIAL EXPECTATIONS OF UNIVERSITY STUDENTS IN THE DIMENSIONS OF PSYCHOLOGICAL WELL-BEING(2021) Semenov, O.; Oleshko, P.; Tsymbal, S.; Liashko, V.; Shevchenko, A.; Popovych, I. S.; Семенов, О. С.; Олешко, П. С.; Цимбал, С. В.; Ляшко, В. В.; Шевченко, А. В.; Попович, І. С.The aim of the article is to argue theoretically and empirically study the relationship between social expectations and psychological well-being of university students. Methodological starting points of empirical research are outlined. Valid and reliable test methods are used to study the psychological content parameters of social expectations and psychological well-being. The results determined that the psychological features of social expectations and psychological well-being of student's youth are theoretically substantiated. It was found that the respondents have an average level of parameters of psychological well-being and social expectations, which indicates moderate life satisfaction and the presence of adequate orientation in the socio-psychological reality. The most formed components of psychological well-being are the balance of affect and meaningfulness, which indicates the awareness of their own lives by student’s youth. It is recorded that the respondents have the least formed - self-acceptance, positive attitude and autonomy. Метою статті є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження взаємозв’язку соціальних очікувань та психологічного благополуччя студентів університету. Матеріали і методи. Окреслено методологічні вихідні положення емпіричного дослідження. Застосовано валідні і надійні тестові методики для дослідження психологічних змістових параметрів соціальних очікувань і психологічного благополуччя. Результати. Теоретично обґрунтовано психологічні особливості соціальних очікувань та психологічного благополуччя студентської молоді. Встановлено, що у респондентів превалює середній рівень параметрів психологічного благополуччя і соціальних очікувань, що свідчить про помірну задоволеність життя та наявність адекватного орієнтування в соціально-психологічній реальності. Найбільш сформованими складовими психологічного благополуччя є баланс афекту та осмисленості, що свідчить про усвідомленість власного життя студентською молоддю. Зафіксовано, що у респондентів є найменш сформованими – самоприйняття, позитивне ставлення та автономія. Висновки. Узагальнено, що отримані емпіричні результати сприятимуть ефективній реалізації навчально-професійної підготовки студентів університетів; впровадження отриманих результатів в профілактичну та корекційно-розвивальну роботу збільшуватиме рівень психологічного благополуччя студентів в освітньому процесі та сприятиме реалізації їх соціальних очікувань.Item ПСИХОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЯК ЧИННИК ЗАДОВОЛЕНОСТІ ЯКІСТЮ ЖИТТЯ У СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ(2020) Блинова, О. Є.; Казібекова, В. Ф.; Blynova, O. Ye.; Kazibekova, V. F.Метою дослідження є з’ясування впливу психологічної безпеки студентів у закладах вищої освіти на їх задоволеність якістю життя. У статті представлено теоретичний аналіз наукових підходів до визначення категорій «психологічна безпека» та «задоволеність якістю життя», їх структури, механізмів функціонування, чинників. На емпіричному етапі застосовано методи: анкету для з’ясування уявлень студентів про свою соціально-психологічну безпеку в університеті; методику «Соціально-психологічна безпека суб’єкта» (СПБС) (Т. В. Ексакусто); опитувальник «Оцінка рівня задоволеності якістю життя» (Н. Є. Водопьянова). Результати. За результатами емпіричного дослідження з’ясовано уявлення студентів про соціально-психологічну безпеку в освітньому середовищі університету; визначено загальний рівень психологічної безпеки студентів за параметрами «задоволеність / незадоволеність», «гармонійність / дисгармонійність», «захищеність / незахищеність». Доведено взаємозв’язок між соціально-психологічною безпекою та задоволеністю якістю життя студентів. Констатовано, що психологічна безпека студентів в освітньому середовищі переважно зумовлюється відчуттям захищеності у сфері міжособистісних відносин, гармонійністю стосунків, психологічною підтримкою, що забезпечує насиченість внутрішніх ресурсів особистості для досягнення її цілей. Висновки. Встановлено, що високий рівень соціально-психологічної безпеки суб’єктів позитивно впливає на рівень задоволеності якістю життя, що виявляється у ефективному виконанні поставлених навчальних завдань, досягненні життєвих цілей та плануванні нових цілей у майбутньому, у гарному або задовільному самопочутті, відчутті підтримки з боку близьких та друзів, відкритості, щирості та доброзичливості у спілкуванні із іншими, відсутності фізичного та психологічного дискомфорту, піднесеному настрої та адекватній оцінці реальності. The aim of the study is to find out the influence of students' psychological safety in higher education institutions on their satisfaction with life quality. The article presents a theoretical analysis of scientific approaches to the definition of the categories "psychological safety" and "satisfaction with life quality", their structures, functioning mechanisms, factors. At the empirical stage, the following methods were applied: the questionnaire to find out students' ideas about their socio-psychological safety at the university; the method "Socio-psychological safety of the subject" (SPSS) (T. V. Eksakusto); the questionnaire "The assessment of the level of satisfaction with life quality" (N. E. Vodopyanova). Results. Based on the results of the empirical study, the students' ideas about socio-psychological safety in the educational environment of the university were revealed; the general level of psychological safety of students has been determined by the parameters "satisfaction/dissatisfaction", "harmony/disharmony", "safety/unsafety". The interconnection between socio-psychological safety and satisfaction with students' life quality has been proved. It has been stated that the psychological safety of students in the educational environment is mainly caused by a sense of protection in the area of interpersonal relations, harmonious relationships, psychological support, that provides the fullness of internal resources of the individual for achieving their purposes. Conclusions. It has been found out that a high level of subjects' socio-psychological safety positively affects the level of satisfaction with life quality, that is manifested in an effective fulfillment of assigned educational tasks, achievement of life purposes and planning new goals for the future, in a good or satisfactory state of health, feeling of support from the side of relatives and friends, open-mindedness, sincerity and benevolence in communication with others, absence of physical and psychological discomfort, cheerful mood and adequate assessment of reality.Item Psychological Features of Subjective Vitality and Hardiness of Representatives of Parachute Sports(2020) Kuzikova, S.; Shcherbak, T.; Popovych, I. S.; Blynova, O.; Skyba, O.; Кузікова, С.; Щербак, Т.; Попович, І. С.; Блинова, О. Є.; Скиба, О.The purpose of the research is to clarify the issue of connection of personal vitality with the concept of vitality. The aim of this study is to consider the phenomenon of vitality in accordance with various scientific theories and to illuminate the psychological features of vitality. Also the goal is to analyze the results of an experimental study of the features of vitality and hardiness of parachute representatives. The empirical research has been carried out at the basis of JSC “Avia-Soyuz” of the State Company “Mayske”. The study involved 180 respondents aged 25 to 50 years, including 90 parachute representatives and 90 control group respondents. Informed consent to participate in the study has been obtained from all participants. From the group of empirical methods the psychodiagnostic methods (Subjective Vitality Scale (Ryan & Frederick), Vitality Test (Maddi)) were used in the study. From the group of methods of data analysis (processing) we used qualitative and quantitative analysis of the obtained results, methods of computer processing of experimental data. A theoretical analysis of the subjective vitality phenomenon in the context of psychology is presented; its peculiarities from the point of view of different scientific approaches are highlighted. Psychological and physiological factors of increase of vital energy are analyzed and causes of its exhaustion are examined. Psychological peculiarities of the concept of vitality and its main components have been revealed. The basic psychological patterns that link vitality to the phenomenon of vitality are substantiated in the work. The results of the empirical study, the purpose of which was to investigate the psychological features of subjective vitality and vitality in parachuting, were analyzed. The comparative analysis of the results of parachutists with the representatives of the control group was carried out. Indicators of subjective vitality as a condition and dispositional vitality as a personal quality of parachute representatives were determined as a result of the research. The dynamics of subjective vitality from the beginning to the end of the jump season was analyzed. The features of hardiness and its components: control and risk acceptance were investigated. A comparative analysis of the results of parachute sports representatives with the results of the control group was carried out. Розглянути феномен вітальності згідно з різними науковими теоріями. Висвітлити психологічні особливості життєстійкості. Розкрити питання зв'язку особистісної вітальності з поняттям життєстійкості. Проаналізувати результати експериментального дослідження щодо вивчення особливостей вітальності та життєстійкості разом з її компонентами у представників парашутного спорту. Матеріал та методи. Із групи емпіричних методів: психодіагностичний метод (тести); із групи методів аналізу (обробки) даних: якісний та кількісний аналіз отриманих результатів, методи комп’ютерної обробки експериментальних даних. Методика дослідження суб’єктивної та диспозиційної вітальності Р. Райана і К. Фредеріка, Тест життєстійкості Мадді. У дослідженні взяли участь 180 респондентів віком від 25 до 50 років, серед них 90 представників парашутного спорту та 90 респондентів контрольної групи. Емпіричне досліджування здійснювалося на на базі: АК «Авіа-Союз» ДЗ «Майське». У всіх учасників дослідження була отримана інформована згода на участь в дослідженні. Результати. Представлено теоретичний аналіз феномену суб’єктивної вітальності в контексті психології, висвітлено її особливості з точки зору різних наукових підходів. Проаналізовано психологічні та фізіологічні фактори підвищення життєвої енергії та розглянуто причини її виснаження. Розкрито психологічні особливості поняття життєстійкості та її основних компонентів. В роботі обґрунтовано основні психологічні закономірності, що пов’язують вітальність з феноменом життєстійкості. Проаналізовано результати проведеного емпіричного дослідження, метою якого було експериментально дослідити психологічні особливості суб’єктивної вітальності та життєстійкості у представників парашутного спорту. Здійснено порівняльний аналіз результатів парашутистів з представниками контрольної групи. Висновки. В результаті проведеного дослідження визначено показники суб’єктивної вітальності як стану та диспозиційної вітальності як особистісної якості у представників парашутного спорту. Здійснено аналіз динаміки суб’єктивної вітальності від початку до кінця стрибкового сезону. Досліджено особливості життєстійкості та її компонентів: контролю та прийняття ризику. Проведено порівняльний аналіз результатів представників парашутного спорту з результатами контрольної групи.