ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
30 results
Search Results
Item ХЕРСОН 2022: З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ(2024) Черемісін, О. В.; Михайленко, Г. М.У пропонованому виданні подано усні історії самовидців окупації Херсона у 2022 році. Вони мають різні досвід, погляди, національність, віросповідання, але спільна біда всіх об’єднала. Усні історії реконструюють минулий час в усій своїй репрезентативності, ураховуючи й ті моменти, які слабко задокументовані, не потрапили в об’єктиви відеокамер і не збереглися на фотографіях. Саме в такий спосіб можна передати всю повноту драми, пережитої херсонцям. Для широкого кола читачів – науково-педагогічних працівників, здобувачів вищої освіти, аспірантів, краєзнавців, усіх, хто цікавиться міською історією, краєзнавством, регіоналістикою, історією Херсона, історією України XXI ст.Item МОДЕРНІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНОГО ЖИТТЯ ТУРКІВ-АХИСКА В УКРАЇНІ(2020) Гоманюк, М. А.; Гоманюк, Н. А.Статтю присвячено стану та тенденціям розвитку громади турків-месхетинців в Україні в період 2014–2019 рр.; в її основі лежать результати соціологічного дослідження, проведеного автором упродовж 2018–2019 рр. у Херсонській області. На цей день українські туркимесхетинці є етнічною групою, солідарність якої підтримується на основі відчуття етнічної, мовної та релігійної спільності. За даними досліджень, фіксується зростання сфери вживання етноніма “турки-ахиска” в Україні. Така зміна уваги до етноніма свідчить про переорієнтацію з радянського та пострадянського контексту на турецький та світовий і синхронізацію ендоетноніма українських турків-ахиска з прийнятим у Туреччині варіантом. Використання різних варіантів етноніма є виявом прихильності до різних варіантів тотожності. Ахистський варіант ідентичності передбачає субетнічне підпорядкування ахистської ідентичності турецькій. Результати дослідження свідчать про те, що українські турки-ахиска перебувають у процесі повільної, проте стабільної модернізації громади, що виявляється в диверсифікації зайнятості, послабленні цінностей традиційної культури, урбанізації (переїзді до селищ міського типу та міст), появі нових форм інститутів громадянського суспільства (громадських організацій). Стримувальними чинниками модернізації є трудова міграція (переважно до великих міст України і до Туреччини), прихильність до релігійних організацій, проживання в сільській місцевості, прагнення до компактного проживання, знання рідної мови лише на побутовому рівні, низька налаштованість на продовження навчання після школи, особливо серед жінок. Статья посвящена состоянию и тенденциям развития общества турок-месхетинцев в Украине в период 2014–2019 гг.; в ее основе лежат результаты социологического исследования, проведенного автором в течение 2018–2019 гг. в Херсонской области. На сегодня украинские турки-месхетинцы являются этнической группой, солидарность которой поддерживается на основе осознания этнической, языковой и религиозной общности. По данным исследований фиксируется рост сферы применения этнонима “турки-ахыска” в Украине. Такое изменение к этнониму говорит о переориентации с советского и постсоветского контекста на турецкий и синхронизации эндоэтнонима украинских турок принятому в Турции варианту. Использование различных вариантов этнонима является проявлением приверженности различных вариантов идентичности. Ахыскский вариант идентичности предполагает субэтническое подчинение ахыскской идентичности турецкой. Результаты исследования свидетельствуют также о том, что украинские турки-ахыска находятся в процессе медленной, но стабильной модернизации общества, которая выражается в диверсификации занятости, ослаблении ценностей традиционной культуры, урбанизации (переезд в поселки городского типа и города), появлении новых форм институтов гражданского общества (общественных организаций). Сдерживающими факторами модернизации является трудовая миграция (преимущественно в крупные города Украины и в Турцию), приверженность к религиозным организациям, проживание в сельской местности, стремление к компактному проживанию, знание родного языка только на бытовом уровне, низкая мотивация на продолжение обучения после школы, особенно среди женщин.Item Conspectus of old settlements flora of the Lower Dnipro(2020) MOYSIYENKO, I. I.; Dayneko, P. M.; SUDNIK-WÓJCIKOWSKA, B.; DEMBICZ, I.; ZACHWATOWICZ, M.; ZAKHAROVA, M. YA.; Дайнеко, П. М.; Мойсієнко, І. І.; Суднік-Войциковська, Б.; Дембіч, І.; Захватович, М.; Захарова, М. Я.; МОЙСИЕНКО, И. И; СУДНИК-ВОЙЦИКОВСЬКАЯ, Б.; ДЕМБИЧ, И.During the past centuries high level of agricultural production resulted in a significant decrease steppe vegetation. In transformed landscapes South Ukraine cultural monuments such as old settlements can have the potential for biodiversity conservation. During the last decade (2010–2019) the flora of 18 earthworks of the Lower Dnipro ancient settlements with varied area from 1.1 to 18.7 ha was investigated. All settlements located on the steep bank of the Dnipro River on both sides (Kherson and Mykolayiv Regions), mainly between two closely spaced ravines or «balkas». The river terrace and ravines provided a natural protection for the settlements on three sides, and on the another side they were protected by artificial moat and shaft. The Dnipro was acknowledged as playing a key role in specific location of the earthworks as a leading waterway for trade and economic structure formation in the classical and Hellenistic periods. A list of the flora of vascular plants includes 526 species wich belongs to 279 genera, 74 families, 3 classes and 2 divisions. Total species richness ranged from 125 to 290 (178 species per archeological site in average). An appreciable number of native plants indicate a hight level of preservation of the objects. The contribution of native species in old settlements varied much from 62.1% (Liubymivske) to 81.1% (Velyke Tiagynske). The contribution of native species to the alien species is 3:1. Beside this, in the study area, we identified 30 species of protected vascular plants, of which 10 plant species are included in the Red Data Book of Ukraine (Astragalus borysthenicus, A. dasyanthus, Elytrigia stipifolia, Gymnospermium odessanum, Stipa capillata, S. lessingiana, S. pulcherrima, S. ucrainica, Tulipa biebersteiniana, T. gesneriana) and 20 plant species are included in the Red List of Kherson Province: Amygdalus nana, Bellevalia sarmatica, Bromopsis heterophylla, Dianthus andrzejowskianus, Ephedra distachya, Ferula capsica, Fraxinus excelsior, Hyacinthella leucophaea, Jurinea salicifolia, J. stochadifolia, Limonium platyphyllum, Linaria macroura, Linum czernjajevii, Prangos odontalgica, Quercus robur, Silene supina, Valeriana stolonifera, Veronica capsellicarpa, Vinca herbacea, Vitis sylvestris. Протягом минулих століть високий рівень сільськогосподарського виробництва призвів до значного зменшення степової рослинності. У трансформованих ландшафтах півдня України пам’ятки культури, такі як старі поселення, можуть бути потенціальними місцями для збереження біорізноманіття. Протягом останніх років (2010–2019) нами була приділена увага 18 городищам Нижнього Придніпров’я, площа яких варіюється від 1.1 до 18.7 га. Всі городища розташовуються на крутому березі Дніпра по обидві сторони, в основному між двома близько розташованими балками. Річкова тераса і балки були гарним природним захистом для городищ з трьох сторін, а з четвертої вони були захищені штучним ровом і валом. Окрім того, ключовою роллю розташування городищ був Дніпро як провідна водна магістраль для торгівлі та формування економічної структури у класичний та елліністичний періоди. Конспект флори городищ Нижнього Придніпров’я включає 526 видів судинних рослин, що відносяться до 279 родів, 74 родини, 3 класи та 2 відділи. На одному городищі росте від 125 до 290 видів судинних рослин, в середньому 178. Городища з найбільшою площею характеризуються найбільшими показниками видів. Рівень созологічної цінності по окремим городищам неодноманітний. В цілому, на частину охоронюваних рослин припадає 30 видів (6%). З них 10 видів включені до Червоної книги України (Astragalus borysthenicus, A. dasyanthus, Elytrigia stipifolia, Gymnospermium odessanum, Stipa capillata, S. lessingiana, S. pulcherrima, S. ucrainica, Tulipa biebersteiniana, T. gesneriana) та 20 видів до Червоного списку Херсонської області (Amygdalus nana, Bellevalia sarmatica, Bromopsis heterophylla, Dianthus andrzejowskianus, Ephedra distachya, Ferula capsica, Fraxinus excelsior, Hyacinthella leucophaea, Jurinea salicifolia, J. stochadifolia, Limonium platyphyllum, Linaria macroura, Linum czernjajevii, Prangos odontalgica, Quercus robur, Silene supina, Valeriana stolonifera, Veronica capsellicarpa, Vinca herbacea, Vitis sylvestris). В течение прошлых веков высокий уровень сельскохозяйственного производства привел к значительному уменьшению степной растительности. В трансформированных ландшафтах юга Украины такие памятники культуры как городища могут быть потенциальными местами для сохранения степного биоразнообразия. В течение последних лет (2010–2019) мы исследовали 18 городищ Нижнего Приднепровья, площадь которых варьируется от 1.1 до 18.7 га. Все городища располагаются на крутом берегу Днепра по обе стороны, в основном между двумя близко расположенными балками. Речная терраса и балки были хорошей естественной защитой для городищ с трех сторон, а с четвертой стороны они были защищены искусственным рвом и валом. Кроме того, ключевой ролью расположения городищ был Днепр как ведущая водная магистраль для торговли и формирования экономической структуры в классический и эллинистический периоды. Конспект флоры городищ Нижнего Приднепровья включает 526 видов сосудистых растений, относящихся к 279 родам, 74 семьи, 3 класса и 2 отдела. На одном городище растет от 125 до 290 видов сосудистых растений, в среднем 178. Городища с наибольшей площадью характеризуются наибольшими показателями видов. Уровень созологичной ценности на отдельных городищах неоднообразна. В целом, на долю охраняемых растений приходится 30 видов (6%). Из них 10 видов включены в Красную книгу Украины (Astragalus borysthenicus, A. dasyanthus, Elytrigia stipifolia, Gymnospermium odessanum, Stipa capillata, S. lessingiana, S. pulcherrima, S. ucrainica, Tulipa biebersteiniana, T. gesneriana) и 20 видов в Красный список Херсонськой области (Amygdalus nana, Bellevalia sarmatica, Bromopsis heterophylla, Dianthus andrzejowskianus, Ephedra distachya, Ferula capsica, Fraxinus excelsior, Hyacinthella leucophaea, Jurinea salicifolia, J. stochadifolia, Limonium platyphyllum, Linaria macroura, Linum czernjajevii, Prangos odontalgica, Quercus robur, Silene supina, Valeriana stolonifera, Veronica capsellicarpa, Vinca herbacea, Vitis sylvestris).Item ЧАСОВА МІНЛИВІСТЬ ОКРЕМИХ КЛІМАТИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ТЕРИТОРІЇ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ В СУЧАСНИЙ ПЕРІОД(2018) Гагуліна, А. М.; Коржов, Є. І.В статті проведено оцінку основних метеорологічних параметрів, які впливають на самоочисну здатність атмосферного повітря над територією Херсонської області за період 2012–2016 рр. Проведено часовий аналіз основних змін у вірогідності їх прояву на дослідженій території. В статье проведена оценка основных метеорологических параметров, влияющих на самоочистительную способность атмосферного воздуха над территорией Херсонской области за период 2012-2016 гг. Проведено временной анализ основных изменений вероятности их проявления на исследованной территории. The article assesses the main meteorological parameters affecting the self -cleaning ability of atmospheric air over the territory of the Kherson region for the period 2012-2016. The time analysis of the main changes in the probability of their manifestation in the studied territory was carried out.Item НОВІ ДЛЯ УКРАЇНИ ВИДИ ЛИШАЙНИКІВ ТА ЛІХЕНОФІЛЬНИХ ГРИБІВ З НИЖНЬОГО ПРИДНІПРОВ’Я(2012) Гавриленко, Л. М.; Гавриленко, Л. Н.; Gavrylenko, L. M.Територія Нижнього Придніпров’я є одним із небагатьох добре збережених природних районів на півдні України, що вирізняється значним ландшафтним і біотичним різноманіттям. Тут представлений увесь спектр середньо- та південностепових ландшафтів При чорномор’я. Згідно з фізико-географічним районуванням [7] по низзя Дніпра належить до смуги типчаково-ковилових степів, де одними з найцікавіших об’єктів є тераса та яружно-балкова система Правобережжя. Спе ціа лі зова не і планомірне ліхенологічне обстеження цієї території раніше не проводилося. Під час досліджень лишайників і ліхенофільних грибів яружно-балкових систем пониззя Нижнього Дніпра ми знайшли нові для України види Caloplaca sororicida M. Steiner & Poelt, Collemopsidium subarenisedum (G. Salisb.) Coppins & Aptroot, Opegrapha centrifuga A. Massal і Lichenostigma rugosa G. Thor. Нижче наводимо їхні короткі діагнози, інформацію про місцезнаходження, загальне по ширення, екологічні особливості та відмінності від відомих в Україні видів лишайників. Приведены краткие диагнозы, экологические особенности и распространение новых для Украины видов — двух лишайников (Caloplaca sororicida Poelt & Hinterreger, Collemopsidium subarenisedum (G. Salisb.) Coppins & Aptroot) и двух лихенофильных грибов (Lichenostigma rugosa G. Thor и Opegrapha centrifuga A. Massal). Short descriptions, locations and ecology of new for Ukraine lichens, Caloplaca sororicida Poelt & Hinterreger, Collemopsidium subarenisedum (G. Salisb.) Coppins & Aptroot, and lichenicolous fungi, Lichenostigma rugosa G. Thor, Opegrapha centrifuga A. Massal., are provided.Item ЛИШАЙНИКИ ЗАПРОЕКТОВАНОГО БОТАНІЧНОГО ЗАКАЗНИКА «МИЛОВСЬКА БАЛКА» (БЕРИСЛАВСЬКИЙ Р-Н, ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ)(2010) Гавриленко, Л. М.; Gavrilenko, L. M.; Гавриленко, Л. Н.На території запроектованого ботанічного заказника Миловська балка (Бериславський р-н, Херсонська обл.) знайдено 51 вид лишайників, які належать до 22 родів, 12 родин, 5 порядків. Найбільша кількість видів приурочена до кам’янистого субстрату (29 видів, або 55,7%), 17 видів (32,6%) знайдені на корі форофітів і 6 видів (11,5%) трапляються на ґрунті. Знайдено три види лишайників: Cetraria steppae (Savicz) Karnef., Leptogium shraderi (Bernh.) Nyl., Xanthoparmelia convoluta (Krempelh.) Hale, які вклю-чені до другого видання Червоної книги України (2009). 51 species of the lichens from 22 genera, 13 familia and 5 orders from projected botanical reserve “Mylovska balka” (Kherson region, Beryslav dis-trict) are listed. The calcicolous epilithic lichens (29 species, 55,8%) are pre-dominance, 17 species (32,6%) were found on bark of deciduous trees and 6 species (11,5%) are grow on carbonaceous soil. The lichens Cetraria steppae (Savicz) Karnef., Leptogium shraderi (Bernh.) Nyl., Xanthoparmelia convoluta (Krempelh.) Hale from new edition of Red data book of Ukraine was found on the territory. На территории запроектированного ботанического заказника «Миловская балка» (Бериславский район, Херсонска область) найден 51 вид лишайников, которые принадлежат к 22 родам, 12 семействам, 5 по-рядкам. Наибольшее количество видов приурочено к каменистому суб-страту (29 видов, или 55,7%), 17 видов (32,6%) найдены на коре форофи-тов и 6 видов (11,5%) встречаются на почве. Найдены три вида лишайни-ков: Cetraria steppae (Savicz) Karnef., Leptogium shraderi (Bernh.) Nyl., Xan-thoparmelia convoluta (Krempelh.) Hale, они внесены во второе издание Красной книги Украины (2009).Item MARCHANDIOBASIDIUM AURANTIACUM (LASCH) DIEDERICH & SCHULTHEIS – НОВИЙ ДЛЯ УКРАЇНИ ВИД ЛІХЕНОФІЛЬНОГО ГРИБА(2009) Гавриленко, Л. М.; Ходосовцев, О. Є.; Наумович, Г. О.; GAVRYLENKO, L. M.; KHODOSOVTSEV, A. YE.; NAUMOVICH, G. O.; ХОДОСОВЦЕВ, А. Е.Наводяться локалітети, екологічні особливості та загальне поширення нового для України ліхенофільного гриба Marchandiobasidium aurantiacum (Lasch) Diederich & Schultheis, який паразитує на сланях епіфітних лишайників з родів Physcia та Xanthoria. The locations, ecology and general distribution of the new for Ukraine lichenicolous fungus Marchandiobasidium aurantiacum (Lasch) Diederich & Schultheis are given in the article. The species is determined to be a parasite of the corticolous lichenes Physcia and Xanthoria. Приводяться местообитания, экологические особенности и общее распространение нового для Украины лихенофильного гриба Marchandiobasidium aurantiacum (Lasch) Diederich & Schultheis, который паразитирует на слоевищах эпифитных лишайников родов Physcia и Xanthoria.Item ВПРОВАДЖЕННЯ ДОСВІДУ РОЗШИРЕННЯ МЕРЕЖІ ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ХЕРСОНЩИНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ В ПРАКТИКУ СЬОГОДЕННЯ(2017) Цюпак, І. М.; Tsyupak, I. М.У статті розкрито можливість використання особливостей області для поліпшення навчально-виховного процесу в дошкільних закладах Херсона. Описані можливості впровадження накопиченого досвіду в напрямку розширення мережі дошкільних закладів Херсонщини. The article discloses the possibility of using the characteristics of the region to improve the educational process in preschool institutions in Kherson. The possibilities of implementation of lessons learned in the direction of expanding the network of preschool institutions in Kherson.Item РЕАЛІЗАЦІЯ СУЧАСНОЇ УРБАНІСТИЧНОЇ ПАРАДИГМИ У СЛАБОУРБАНІЗОВАНОМУ РЕГІОНІ(2018) Омельченко, Н. В.; Omelchenko, N. V.У статті охарактеризована сучасна урбаністична парадигма та можливості її реалізації в межах слабоурбанізованого регіону. Розглянуті основні міжнародні заходи, що встановили світовий вектор сучасного міського розвитку. Проаналізовано особливості міського розвитку в Україні та слабоурбанізованій Херсонській області. Розкрито значення процесу децентралізації для реалізації сучасних урбаністичних концепцій. The article describes the modern urban paradigm and the possibilities for its realization within a weakly urbanized region. The main international events that have established the world vector of modern urban development are considered. The features of urban development in Ukraine and the weakly urbanized Kherson region were analyzed. The significance of the decentralization process for the implementation of modern urban concepts is revealed.Item ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ З УРАХУВАННЯМ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЇЇ УРБАНІЗОВАНОСТІ(2018) Омельченко, Н. В.; Omelchenko, N. V.У статті розглянуто основні пріоритети поліпшення якості життя населення Херсонської області як слабоурбанізованого регіону. Розкрито головні проблеми, пов’язані з урбанізаційними процесами в межах регіону та першочергові заходи щодо їх вирішення у напрямку екологічного розвитку території. The article considers the main priorities of improving the quality of life of the population of Kherson region as a weakly urbanized region. The main problems connected with the urbanization processes within the region and the priority measures for their solution in the direction of the ecological development of the territory are revealed.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »