ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
6 results
Search Results
Item HUMAN FACTOR OF LOCAL SELF-GOVERNMENT OF SOUTHERN UKRAINE AT THE END OF THE XVIIIth – THE BEGINNING OF THE XXth CENTURIES(2021) Cheremisin, O. V.; Predmestnikov, O.; Черемісін, О. В.; Предместніков, О.The purpose of the research – is to examine and reconstruct the specificity of a human factor in town management at the territory of the South of Ukraine in the second half of the 18th – at the beginning of the 20th century. The research methodology is based on the principles of scientificity, historism, verification, author objectiveness, the frontier theory, human dimension, regionalism and also on the use of general scientific (analysis, synthesis and generalization) and specific historical (historical and genetic, historical and typological, historical and systemic) methods. The scientific novelty consists in the fact that the formation of a new socio-cultural reality and geo-political changes resulted in involving representatives of the Western European countries into management of the Southern Ukrainian region and towns that changed the bureaucratic system of the Russian Empire. That made it possible to transform the South of Ukraine into important centers of the economic life of both the region and the country intensifying modernization processes. Such processes are strongly related to the participation of deputies and foreign employees in the municipalities and the activities of public management in the towns of the South. This study considers bodies of self-government as a specific mode of activity of municipality deputies. Special attention is focused on characterization of their role in the practical activity of public elective institutions. The Conclusions. The results of the research contain the information that a deputy of a local self-government is considered not as a political construct, but as a personal and individual phenomenon reflecting different behavioral patterns of self-government deputies better and expressing their cultural values more obviously. The study also emphasizes that the towns were managed by the representatives of different socio-professional layers that enhanced the individual features of the region when compared to other regions of the country. Мета дослідження – розкрити та реконструювати особливості людського фактору в управлінні містами на території Півдня України в другій половині XVIII – початку XX ст. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, верифікації, авторської об’єктивності, теорії фронтиру, людиновимірності, регіоналізму, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що в результаті формування нової соціокультурної реальності та геополітичних змін до управління південноукраїнським регіоном та містами були задіяні представники західноєвропейських країн, які внесли багато змін у бюрократичну систему Російської імперії. Це дало можливість Півдню України перетворитися на важливі центри економічного життя як регіону, так і держави, що прискорило модернізаційні процеси. Такі процеси міцно пов’язані із участю в діяльності муніципалітетів працівники депутатів та найманих працівників у функціонуванні громадських управлінь в містах Півдня України. У пропонованій статті органи самоврядування аналізуються як специфічний образ діяльності і активності депутатів муніципалітетів. Основна увага приділена розкриттю їх характерів у практичній діяльності громадських виборчих установ. Висновки. У запропонованих результатах дослідження міститься інформація про те, що образ депутатів самоврядування розглядається не як політичний конструкт, а як особистісно-індивідуальний феномен, в якому краще розкриваються різні поведінкові моделі депутатів самоврядування і краще виражаються їх культурні цінності. Тако, відзначено, що містами управляли представники різних соціопрофесійних образів, що значно посилювало регіонально-індивідуальні особливості краю, у порівнянні з іншими регіонами держави.Item NEW UKRAINE VS NOVORUSSIA: MYTHS AND REALITIES OF GEOPOLITICAL CHANGES DURING THE SECOND HALF OF THE XVIIITH – AT THE END OF THE XIXTH CENTURY(2020) Михайленко, Г. М.; Черемісін, О. В.; Mykhailenko, G. M.; Cheremisin, O. V.The aim of the research is to reconstruct the peculiarities of geopolitical changes, which took place on the territory of southern Ukraine during the second part of the XVIIIth – the end of the XIXth century. The research methodology is based on the principles of scientism, historical methods, verification, author’s objectiveness, the frontier theory, a human dimension, regionalism, and also on the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special-historical (historicalgenetic, historical-typological, historical-systemic) methods. The scientific novelty consists in the fact that the process of incorporation and colonization of the southern Ukrainian region has been specified on the basis of the documents unknown before. It has been emphasized that the southern Ukrainian region had a lot of peculiarities, which differed it from other regions of the Russian Empire. It was characteristic of the spirit of free enterprising; it nearly did not know any serfdom and, besides, through southern ports not only new goods but progressive ideas were spread out from modernized West Europe. The Empire had been striving to implement an artificial project “Novorussia” for a long time, but this policy became a failure. The region was populated by the Ukrainians; it was formed in close economical and socio-cultural relationships with the left and right banks Ukraine and became an integral part of Great Ukraine. In the research the south of Ukraine is characterized as “New Ukraine” to counterbalance Russia’s failed “Novorussia” project. The memoirs by West European and Russian political and public figures as well as ordinary travellers round the region have been studied and the attention is focused on the fact that the southern Ukrainian region had nothing in common with backward Russia. The same time, modernization, colonization, cultural and other factors only proved it. The Conclusions. As a result of the present research, the conclusions have been made saying that the term “New Ukraine” has more rights to exist as a manifestation of the beginning of “a new life” in many aspects (political, economical, socio-cultural, etc.). The new Ukrainian region from the very beginning was given a strong impetus to development in the West-European direction and the residents of the region did not inherit Russia’s values. Мета дослідження – розкрити й проаналізувати особливості геополітич- них змін, які відбулись на території Півдня України в другій половині XVIII – кінці XIX ст. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, верифікації, автор- ської об’єктивності, теорії фронтиру, людиновимірності, регіоналізму, а також на викори- стання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико- генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що на основі невідомих раніше документів уточнено процес інкорпорації та колоніза- ції південноукраїнського регіону. Наголошується, що Південь України мав багато особливос- тей, що якісно вирізняли його серед інших регіонів Російської імперії. Для нього характерним був дух вільного підприємництва, він майже не знав кріпосного права, а через південні порти поширювалися не тільки товари, а й прогресивні ідеї модернізованої Західної Європи. Довгий час імперія намагалася реалізувати на Півдні України штучний проект “Новоросія”, але ця політика зазнала краху. Регіон заселявся українцями, формувався у тісному економічному та соціокультурному взаємозв’язку із Правобережжям і Лівобережжям, ставши органічною частиною Великої України. У дослідженні Південь України характеризується терміном “Нова Україна” як противага невдалому російському проекту “Новоросія”. У статті розглянуті спо- гади західноєвропейських та російських політичних, громадських діячів і простих відвідувачів регіону, які фокусували увагу на тому, що південноукраїнський регіон не мав нічого спільного із відсталою Росією. Водночас модернізаційні, колонізаційні, культурні та інші фактори це лише підтверджували. Висновки. У результаті проведеного дослідження були зроблені висно- вки про те що термін “Нова Україна” має більше прав на існування як вияв початку “нового життя” в багатьох аспектах (політичному, економічному, соціокультурному та інших). Ново-український регіон із самого початку існування прийняв потужний західноєвропейський напрям розвитку, а мешканці регіону не отримали в спадок російські цінності.Item NEW UKRAINE VS NOVORUSSIA: MYTHS AND REALITIES OF GEOPOLITICAL CHANGES DURING THE SECOND HALF OF THE XVIIITH – AT THE END OF THE XIXTH CENTURY(2020) Mykhailenko, G. M.; Сheremisin, A. V.; Михайленко, Г. М.; Черемісін, О. В.The aim of the research is to reconstruct the peculiarities of geopolitical changes, which took place on the territory of southern Ukraine during the second part of the XVIIIth – the end of the XIXth century. The research methodology is based on the principles of scientism, historical methods, verification, author’s objectiveness, the frontier theory, a human dimension, regionalism, and also on the use of general scientific (analysis, synthesis, generalization) and special-historical (historical genetic, historical-typological, historical-systemic) methods. The scientific novelty consists in the fact that the process of incorporation and colonization of the southern Ukrainian region has been specified on the basis of the documents unknown before. It has been emphasized that the southern Ukrainian region had a lot of peculiarities, which differed it from other regions of the Russian Empire. It was characteristic of the spirit of free enterprising; it nearly did not know any serfdom and, besides, through southern ports not only new goods but progressive ideas were spread out from modernized West Europe. The Empire had been striving to implement an artificial project “Novorussia” for a long time, but this policy became a failure. The region was populated by the Ukrainians; it was formed in close economical and socio-cultural relationships with the left and right banks Ukraine and became an integral part of Great Ukraine. In the research the south of Ukraine is characterized as “New Ukraine” to counterbalance Russia’s failed “Novorussia” project. The memoirs by West European and Russian political and public figures as well as ordinary travellers round the region have been studied and the attention is focused on the fact that the southern Ukrainian region had nothing in common with backward Russia. The same time, modernization, colonization, cultural and other factors only proved it. The Conclusions. As a result of the present research, the conclusions have been made saying that the term “New Ukraine” has more rights to exist as a manifestation of the beginning of “a new life” in many aspects (political, economical, socio-cultural, etc.). The new Ukrainian region from the very beginning was given a strong impetus to development in the West-European direction and the residents of the region did not inherit Russia’s values. Мета дослідження – розкрити й проаналізувати особливості геополітич них змін, які відбулись на території Півдня України в другій половині XVIII – кінці XIX ст. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, верифікації, автор ської об’єктивності, теорії фронтиру, людиновимірності, регіоналізму, а також на викори стання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що на основі невідомих раніше документів уточнено процес інкорпорації та колоніза ції південноукраїнського регіону. Наголошується, що Південь України мав багато особливос тей, що якісно вирізняли його серед інших регіонів Російської імперії. Для нього характерним був дух вільного підприємництва, він майже не знав кріпосного права, а через південні порти поширювалися не тільки товари, а й прогресивні ідеї модернізованої Західної Європи. Довгий час імперія намагалася реалізувати на Півдні України штучний проект “Новоросія”, але ця політика зазнала краху. Регіон заселявся українцями, формувався у тісному економічному та соціокультурному взаємозв’язку із Правобережжям і Лівобережжям, ставши органічною частиною Великої України. У дослідженні Південь України характеризується терміном “Нова Україна” як противага невдалому російському проекту “Новоросія”. У статті розглянуті спо гади західноєвропейських та російських політичних, громадських діячів і простих відвідувачів регіону, які фокусували увагу на тому, що південноукраїнський регіон не мав нічого спільного із відсталою Росією. Водночас модернізаційні, колонізаційні, культурні та інші фактори це лише підтверджували. Висновки. У результаті проведеного дослідження були зроблені висно вки про те що термін “Нова Україна” має більше прав на існування як вияв початку “нового життя” в багатьох аспектах (політичному, економічному, соціокультурному та інших). Ново-український регіон із самого початку існування прийняв потужний західноєвропейський напрям розвитку, а мешканці регіону не отримали в спадок російські цінності.Item ПРОСТОРОВИЙ АНАЛІЗ ПРОЦЕСУ ОБ’ЄДНАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД(2018) Нападовська, Г. Ю.; Пилипенко, І. О.В статті розглянуті суспільно-географічні підходи щодо дослідження формування об’єднаних територіальних громад в області. Запропонована система кількісних параметрів географічного аналізу процесу формування об’єднаних територіальних громад на обласному рівні. Проаналізовані кількісні показники параметрів об’єднання: адміністративний, населення, територіальний. The article deals with socio-geographical approaches to the study of the formation of united territorial communities in the region. The system of quantitative parameters of geographic analysis of the process of formation of united territorial communities at the regional level is proposed. The quantitative parameters of the association: administrative, population, territorial are analyzed.Item МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ ТА ПРОСТОРОВЕ ВПОРЯДКУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД(2017) Нападовська, Г. Ю.; Napadovska, Н.Yu.В статті розглянуті закордонні підходи формування та об’єднання територіальних громад, зокрема таких країн Європи як: Німеччина, Франція, Польща, Фінляндія та Латвія. Проаналізовані методики та підходи до територіального реформування низових адміністративних одиниць, які можуть бути застосовані при формуванні територіальних громад в Україні. The article deals with foreign approaches of formation and association of communities, including those of European countries as Germany, France, Poland, Finland and Latvia. Analyzed the methodologies and approaches to the territorial reform of grassroots administrative units, which can be used in the formation of communities in Ukraine.Item ВІТЧИЗНЯНІ ТА ЗАКОРДОННІ ПІДХОДИ ДО ДЕФІНІЦІЇ ПОНЯТТЯ «ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА»(2017) Нападовська, Г. Ю.; Napadovska, Н.Yu.У статті розглянуто закордонні підходи до дефініції поняття «територіальна громада», зокрема наведено основні ознаки поняття «громада». Проаналізовано основні методики і підходи до визначення поняття «територіальні громади» в Україні. Визначено головні структурні елементи, які простежуються у кожній дефініції територіальної громади, а саме соціальна взаємодія, тери- торія і загальний зв’язок. В статье рассмотрены зарубежные подходы к дефиниции понятия «территориальная громада», в частности приведены основные признаки понятия «громада». Проанализированы основные методики и подходы к определению понятия «территориальные громады» в Украине. Опреде- лены главные структурные элементы, которые наблюдаются в каждой дефиниции территориаль- ной громады, а именно социальное взаимодействие, территория и общая связь. In the article deals with foreign approaches to the definition of the term “local community” in particular are the main features of the concept of “community”. It is analyzed the basic methods and approaches to the definition of “local communities” in Ukraine. Identified the main structural elements are evident in every definition of local community, namely social interaction, communication and general area.